Справа №443/83/22
Провадження №3/443/82/22
іменем України
25 березня 2022 року місто Жидачів
Суддя Жидачівського районного суду Львівської області Павлів А.І., розглянувши матеріали, які надійшли із Відділення поліції №1 Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , непрацюючу,
за частиною 1 статті 184 КУпАП,
встановив:
ОСОБА_1 ухилилася від виконання передбачених статтею 150 Сімейного кодексу України обов'язків щодо виховання своїх дітей, яке проявилося у тому, що 05.01.2022 близько 15 год 00 хв за місцем свого проживання перебувала у стані алкогольного сп'яніння, не могла виконувати свої батьківські обов'язки, у будинку було брудно, їсти не наварено, чим вчинила правопорушення, передбачене частиною 1 статті 184 КУпАП.
ОСОБА_1 , будучи особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, на виклик суду повторно не з'явилася, про причини неявки суд не повідомила, клопотання про розгляд справи за її відсутності або про відкладення розгляду справи не подала.
Вирішуючи питання щодо можливості проведення розгляду справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд зазначає таке.
Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Крім цього, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).
Суд зауважує, що ОСОБА_1 не подавала до суду клопотання про відкладення розгляду справи, призначеного на 25.03.2022 та не повідомляла суд про причини неприбуття на виклик суду, а також не подавала інші клопотання щодо вжиття судом певних процесуальних дій, зокрема: про витребування доказів, виклик свідків тощо. Крім цього, ОСОБА_1 не висловлювала у письмовій формі аргументів щодо законності дій працівників поліції та складеного на неї протоколу.
З огляду на викладене, беручи до уваги дату вчинення адміністративного правопорушення та строк накладення адміністративного стягнення, передбачений статтею 38 КУпАП, який спливає, тому суд вважає, що в силу приписів частини 2 статті 268 КУпАП наявні обґрунтовані підстави для розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Суд, дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали, доходить висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 184 КУпАП, виходячи з такого.
Відповідно до диспозиції частини 1 статті 184 КУпАП, адміністративним правопорушенням є ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 184 КУпАП, доведена:
протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАБ №695540 від 05.01.2022, згідно з яким ОСОБА_1 ухилилася від виконання передбачених статтею 150 Сімейного кодексу України обов'язків щодо виховання своїх малолітніх дітей (а.с.4);
рапортом від 05.01.2022, яким повідомлено начальника правоохоронного органу про встановлення обставин, які свідчать про невиконання ОСОБА_1 обов'язків щодо виховання малолітніх дітей (а.с.9 );
поясненнями ОСОБА_2 , які відповідають викладеним у протоколі про адміністративне правопорушення обставинам (а.с.11);
поясненнями ОСОБА_1 по суті правопорушення (а.с.10), в яких вона підтвердила викладені у протоколі про адміністративне правопорушення обставини.
Свідоцтва про народження від 19.11.2009, 20.08.2013, 19.11.2016 встановлюють, що ОСОБА_1 є матір'ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.6, 7, 8).
Проаналізувавши вищевказані документи, пояснення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , суд доходить переконання, що вони є доказами в розумінні статті 251 КУпАП, які підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, отримані у порядку, передбаченому законом, уповноваженою посадовою особою, відтак відповідають критеріям належності і допустимості. У своїй сукупності ці докази є достатніми. Доказів, які б спростовували наведені в протоколі обставини або породжували обґрунтовані сумніви у достовірності цих обставин, суду не надано.
Таким чином, суд всебічно, повно та об'єктивно дослідивши всі обставини справи вважає доведеним факт ухилення ОСОБА_1 від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо виховання малолітніх дітей, тому її дії вірно кваліфіковані як адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 184 КУпАП.
Призначаючи адміністративне стягнення ОСОБА_1 суд враховує: характер вчиненого нею правопорушення; ступінь її вини у вчиненому правопорушенні, передбаченому частиною 1 статті 184 КУпАП, яка доведена повністю; відсутність обставин, які пом'якшують чи обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, а тому вважає, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення в межах санкції частини 1 статті 184 КУпАП у виді попередження. Накладення судом на ОСОБА_1 такого адміністративного стягнення є необхідним для досягнення мети його застосування.
З огляду на викладене та зважаючи на вимоги статті 40-1 КУпАП з особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, підлягає стягненню судовий збір на користь держави в розмірі ставки, визначеної частиною 2 статті 4 ЗУ «Про судовий збір».
Керуючись статтями 23, 33, 40-1, 283, 284 КУпАП, статтею 4 ЗУ «Про судовий збір»,
постановив:
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 184 КУпАП, і накласти стягнення у виді попередження.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 496 (чотириста дев'яносто шість) грн 20 коп.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення, шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду через Жидачівський районний суд Львівської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя А.І. Павлів