про залишення позовної заяви без руху
28 лютого 2022 року м. Київ № 320/2641/22
Суддя Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Бучанської міської ради про визнання дій, бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити певні дії
до суду звернулась ОСОБА_1 (код: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) з позовом до Бучанської міської ради Київської області (08292, Київська обл., м. Буча, вул. Енергетиків, 12) в якому просить:
- визнати дії, бездіяльність Бучанської міської ради протиправними;
- зобов'язати Бучанську міську раду вчинити певну дію у відповідності до закону, а саме прийняти рішення про надання позивачеві дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за наданим позивачем клопотанням.
Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Дослідивши позовну заяву на предмет дотримання процесуальних норм щодо її форми та змісту, суд констатує її невідповідність та вважає за необхідне залишити позов без руху.
Так, згідно з п.п. 4, 5 та 9 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини. У справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло.
Натомість, під викладом обставин розуміється обґрунтування порушених прав та інтересів позивача оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю відповідача у сфері публічно-правових відносинах.
Разом з тим, як вбачається із прохальної частини позовної заяви, позивач не конкретизує які саме дії та/чи бездіяльність відповідача вона просить визнати суд протиправними.
Також, позивач не конкретизує свої вимоги зобов'язального характеру, зокрема не зазначає, на підставі якого саме клопотання відповідач повинен прийняти рішення про надання позивачеві дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.
При цьому, за змістом викладеного у позові та згідно поданих матеріалів у якості додатків до нього, позивач зверталася до відповідача з питання надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність принаймні з 2018 року та по 2022 рік включно.
Таким чином, позивачеві слід конкретизувати заявлені нею вимоги, що звернуті до відповідача, шляхом їх уточнення, а отже приведення позову у відповідність до вимог Кодексу адміністративного судочинства України.
В свою чергу, суд звертає увагу позивача, що в даній редакції прохальної частини позовної заяви є також неможливим виконання судом вимог пункту 5 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме встановлення дотримання позивачем строку звернення до суду з цим адміністративним позовом.
Крім того суд зазначає, що всупереч вимогам частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в реквізитах позовної заяви не зазначено код юридичної особи відповідача в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, а також відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися, та власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Суд також звертає на вимоги пункту 1 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, які покладають на суд обов'язок після одержання позовної заяви з'ясувати, чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність.
Згідно з частиною 1 статті 43 Кодексу адміністративного судочинства України здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).
За частиною 2 вказаної статті процесуального Закону, адміністративна процесуальна дієздатність - здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.
Отже, адміністративна процесуальна правоздатність - абстрактна умова володіння всіма процесуальними правами і обов'язками, яка передбачає можливість конкретної особи стати суб'єктом конкретних процесуальних правовідносин, стати персоніфікованим носієм прав і обов'язків, передбачених законом для даного суб'єкта і даних правовідносин. Тому особою, що бере участь у справі, можуть бути лише особи, які володіють процесуальною правоздатністю.
Для особистої участі в адміністративній справі недостатньо володіти лише правоздатністю, необхідна ще й адміністративна процесуальна дієздатність, тобто здатність особисто здійснювати процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді.
Таким чином, змістом адміністративної процесуальної дієздатності є здатність особисто здійснювати процесуальні права та обов'язки, яка породжує відповідні юридичні наслідки. Вона визнається за фізичними особами, які досягли повноліття.
Положеннями статті 34 Цивільного кодексу України, серед іншого, передбачено, що особа вважається повнолітньою, якщо вона досягнула вісімнадцяти років.
Відповідно до частини 1 статті 21 Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" від 20.11.2012 № 5492-VІ паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України.
Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що, в даному випадку, належним доказом наявності у позивача адміністративної процесуальної правосуб'єктності є саме паспорт громадянина України.
При досліджені матеріалів справи судом встановлено, що позивачем не надано суду паспорта громадянина України та в тому числі реєстраційного номеру облікової картки платника податків на ім'я ОСОБА_1 .
У зв'язку з цим позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно надати надати суду належним чином завірені копії відповідних документів: паспорту громадянина України та реєстраційного номеру облікової картки платника податків.
Як підсумок, суд зазначає, що наведені вище обставини за сукупністю вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального закону.
Відповідно до статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Недоліки позовної заяви мають бути усунені позивачем протягом п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом подання до суду:
- уточненої позовної заяви, приведеної у відповідність до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням висновків суду, наведених у даній ухвалі, а саме із конкретизацію позовних вимог звернутих до відповідача, зокрема із зазначенням коду ЄДРПОУ останнього;
- відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися, та власного письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав;
- належним чином завірених копій сторінок паспорта громадянина України та довідки про присвоєння реєстраційного номеру облікової картки платника податків на ім'я ОСОБА_1 .
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Бучанської міської ради про визнання дій, бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Протягом п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачеві необхідно усунути недоліки позовної заяви у спосіб, визначений цією ухвалою.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачеві за адресою, зазначеною у позовній заяві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Панченко Н.Д.