23 березня 2022 року Справа №215/364/22
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Конєва С.О., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Голови Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Демиденка Юрія Юрійовича про встановлення наявності компетенції, -
25.01.2022р. ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Голови Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Демиденка Юрія Юрійовича та просить:
- встановити наявність компетенції (повноважень) відповідача у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень за результатом розгляду скарги від 03.12.2021р. №23567 вжити систему заходів для забезпечення свободи пересування в Тернівському районному суді м. Кривого Рогу Дніпропетровської області до правового порядку ст.33 Конституції України і визнати відмову від такої процедури протиправною бездіяльністю;
- встановити наявність компетенції (повноважень) відповідача у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень за результатом розгляду скарги від 03.12.2021р. №23567 ініцюювати скликання зборів суддів Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області для встановлення регламенту, порядку свободи пересування в закладі без фіксації паспортних даних при вході до установи суду без надання згоди на обробку особистої інформації і визнати відмову від такої процедури протиправною бездіяльністю;
- встановити наявність компетенції (повноважень) відповідача у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень, за результатом розгляду скарги від 03.12.2021р. №23567 надати належно завірені накази, якими працівники Служби судової охорони закріплені на постійній основі за установою і визнати відмову від такої процедури протиправною бездіяльністю;
- встановити наявність компетенції (повноважень) відповідача у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень, за результатом розгляду скарги від 03.12.2021р. №23567 зобов'язати розпорядженням працівників Служби судової охорони не фіксувати паспортні дані при вході до установи суду без надання згоди на обробку особистої інформації і визнати відмову від такої процедури протиправною бездіяльністю.
Ухвалою Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 26.01.2022р. наведену позовну заяву було передано на розгляд до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Дана справа надійшла до Дніпропетровського окружного адміністративного суду 17.03.2022р. та згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями передана на розгляд судді Конєвій С.О.
Вивчивши матеріали поданого адміністративного позову, суд приходить до висновку про те, що зазначений позов слід залишити без руху на підставі ч.1 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з наступного.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160,161, 172 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160,161 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху і встановлює строк для їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позову без руху.
У відповідності до вимог ч.1 ст.25 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача.
Пунктом 2 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в позовній заві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Згідно до вимог п.4 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Так, перевіряючи всі вищенаведені обставини, які суд зобов'язаний перевірити під час вирішення питання про відкриття провадження у адміністративній справі, судом встановлено, що у позовній заяві позивач зазначає про місце свого проживання (перебування) за адресою: АДРЕСА_1 , проте на підтвердження місця проживання (перебування) позивача за наведеною у позові адресою жодних доказів не надано, що унеможливлює перевірку судом дотримання позивачем правил підсудності.
Частиною 4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Разом з тим, позивачем до позову не додано доказів того, що за результатом розгляду скарги позивача від 03.12.2021р. №23567 відповідач застосував не належним чином свою управлінську функцію, відмовив у забезпеченні фундаментальних абсолютних прав та формально віднісся до правового порядку розгляду скарги, на що позивач посилається у позові, в порушення вимог ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ч.3 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Одночасно із позовом позивач подав заяву про звільнення його від сплати судового збору, у якій просить звільнити його від сплати судового збору згідно до ч.1, ч.3, ст.8 Закону України "Про судовий збір" посилаючись на те, що його дохід у 2021 році склав 2154,25 грн., що є меншим рівня прожиткового мінімуму 2393 грн., а також і просить скористатися доступом до єдиного реєстру фізичних осіб з органу доходів і зборів про місячний дохід позивача.
Так, за приписами ч.1 ст.8 Закону України “Про судовий збір” встановлено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Відповідно до ч.1 ст.133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до сплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Вирішуючи питання щодо можливості звільнення позивача сплати судового збору за подання вищевказаного адміністративного позову, суд з урахуванням правових позицій, викладених у постанові Пленуму Вищого адміністративного Суду України від 23.01.2015р. №2 “Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011року №3674-УІ “Про судовий збір”, а також у постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 05.02.2016р. №2 виходить із того, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.
Так, позивачем на підтвердження скрутного майнового стану та неможливість сплати судового збору на момент подання даного адміністративного позову надано довідку Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у місті ради №375 від 10.01.2022р. про отримання позивачем компенсації за надання соціальних послуг особам з інвалідністю І групи за період з січня по грудень 2021 року у загальному розмірі 25851,00 грн.
Разом з тим, позивачем не надано до суду доказів на підтвердження того, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік перед зверненням до суду, оскільки сума судового збору у розмірі 992,40 грн. не перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за 2021 рік: 25851,00 грн.*5% = 1292,55 грн.
При цьому, є необґрунтованим посилання позивача на необхідність суду скористатися доступом до єдиного реєстру фізичних осіб з органу доходів і зборів щодо отримання інформації про місячний дохід позивача, оскільки позивачем не надано доказів причин неможливості самостійно надати такі докази та (або) вжиття заходів для отримання таких доказів згідно до вимог ст.80 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням того, що саме на позивача покладено обов'язок довести суду рівень свого майнового стану, який перешкоджає позивачеві сплатити судовий збір за подання позовної заяви, згідно до ч.3 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України, якою передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Також, судом враховується і те, що відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 року у справі “Креуз проти Польщі” “право на суд” не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позивачем позов поданий без додержання вимог, встановлених ст.ст. 25, 160, 161, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому даний позов підлягає залишенню без руху із встановленням позивачеві строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позову без руху.
За таких обставин, недоліки позовної заяви мають бути усунені позивачем у п'ятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позову без руху шляхом надання до канцелярії суду:
- доказів на підтвердження місця проживання (перебування) позивача за адресою: АДРЕСА_1 , з урахуванням вимог ст.25, п.2 ч.5 ст.160, п.4 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України;
- доказів того, що за результатом розгляду скарги позивача від 03.12.2021р. №23567 відповідач застосував не належним чином свою управлінську функцію, відмовив у забезпеченні фундаментальних абсолютних прав та формально віднісся до правового порядку розгляду скарги, на що позивач посилається у позові, у відповідності до вимог ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України;
- оригіналу документу про сплату судового збору у розмірі 992,40 грн. за подання даного адміністративного позову з вимогами немайнового характеру до суду фізичною особою у відповідності до вимог ст.4 Закону України “Про судовий збір” та ч.3 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України або інших документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону у відповідності до вимог ст.8 Закону України “Про судовий збір”, ч.3 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.
На підставі викладеного, керуючись ст.25, п.2 ч.5 ст.160, ч.3, ч.4 ст.161, ч.1 ст.169, п.4 ч.1 ст.171, ст.ст. 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Голови Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Демиденка Юрія Юрійовича про встановлення наявності компетенції - залишити без руху.
Позивачеві у п'ятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позову без руху усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до канцелярії суду, а саме:
- доказів на підтвердження місця проживання (перебування) позивача за адресою: АДРЕСА_1 , з урахуванням вимог ст.25, п.2 ч.5 ст.160, п.4 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України;
- доказів того, що за результатом розгляду скарги позивача від 03.12.2021р. №23567 відповідач застосував не належним чином свою управлінську функцію, відмовив у забезпеченні фундаментальних абсолютних прав та формально віднісся до правового порядку розгляду скарги, на що позивач посилається у позові, у відповідності до вимог ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України;
- оригіналу документу про сплату судового збору у розмірі 992,40 грн. за подання даного адміністративного позову з вимогами немайнового характеру до суду фізичною особою у відповідності до вимог ст.4 Закону України “Про судовий збір” та ч.3 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України або інших документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону у відповідності до вимог ст.8 Закону України “Про судовий збір”, ч.3 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Реквізити, на які підлягає сплаті судовий збір: р/р отримувача №UA368999980313141206084004632 ГУК у Дніпропетровській області/Чечелівський район, код ЄДРПОУ 37988155, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, код класифікації доходів бюджету 22030101.
Роз'яснити позивачеві, що відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Ухвала суду не підлягає оскарженню окремо від ухвали про повернення заяви згідно до вимог ст.ст. 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили у строки, встановлені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.О. Конєва