Сарненський районний суд
Рівненської області
Справа № 572/3397/21
17 січня 2022 року м. Сарни
Сарненський районний суд Рівненської області - у складі судді Довгого І.І.,
за участю секретаря судових засідань - Калюшик О. І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу кредитором спадкодавця,
Акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" (далі - АТ КБ "Приватбанк") звернулося з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 як спадкоємців позичальника про стягнення 9589,87 грн. заборгованості за кредитним договором від 6 липня 2012 року та судові витрати посилаючись на норми ст.ст.1281,1282 ЦК України.
Представник позивача згідно заяви підтримав заявлені позовні вимоги повністю, просить позов задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з'явився, хоча про час та місце судового засідання був належним чином повідомлений у відповідності до ст. ст. 128-130 ЦПК України, про причини неявки від відповідача повідомлення не надійшло.
Суд вважає, що наявних в матеріалах справи доказів достатньо для ухвалення заочного рішення відповідно до ст. 280 ЦПК України у відсутності відповідача, який не з'явився в судове засідання.
Дослідивши представлені письмові докази в справі, суд прийшов наступного.
Між ПАТ КБ "Приватбанк" та ОСОБА_3 6 липня 2012 року був укладений кредитний договір № б/н. Згідно з умовами кредитного договору було відкрито кредитний рахунок та встановлено початковий кредитний ліміт, який в подальшому було збільшено до 15000 грн.
Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник ОСОБА_3 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (актовий запис №70).
Станом на дату смерті заборгованість позичальника перед банком за кредитним договором № б/н від 6 липня 2012 року становила 9589,87 грн., з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості та складається із заборгованості за простроченим тілом кредиту.
Позивач зазначає, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 постійно проживали разом із ОСОБА_3 , а тому є його спадкоємцями.
10 березня 2020 року позивачем було направлено до Сарненської районної державної нотаріальної контори за вихідним номером SAMDN50000065508376 від претензію кредитора, в порядку ст. 1281 ЦК України.
8 травня 2020 року на адресу позивача ПАТ КБ "Приватбанк", Сарненською районною державною нотаріальною конторою було скеровано лист за № 296/01-16 від 31 березня 2020 року, з якого вбачається, що в Сарненській районній державній нотаріальній конторі спадкова справа не заведена. Відомості щодо спадкоємців померлого ОСОБА_4 та про склад спадкового майна відсутні.
Згідно ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Позивач у своєму позові зазначає, що спадкоємцями, які постійно проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини є відповідачі, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 . Вказана обставина підтверджується копіями паспортів позичальника ОСОБА_3 серії НОМЕР_2 та відповідачів ОСОБА_2 серії НОМЕР_3 , ОСОБА_1 серії НОМЕР_4 , де в якості адреси реєстрації зазначена адреса АДРЕСА_2 . Тобто ОСОБА_3 проживав разом із спадкодавцем, при цьому заяву про відмову від спадщини не подавав.
Судом встановлено, що 23 квітня 2020 року позивачем було направлено відповідачам лист-претензію, згідно якого позивач пред'явив свої вимоги, але ніяких дій не було виконано.
Згідно із статтею 1216 ЦК України спадкування є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
За змістом зазначених норм у разі смерті фізичної особи, боржника за зобов'язаннями у правовідносинах, що допускають правонаступництво в порядку спадкування, обов'язки померлої особи (боржника) за загальним правилом переходять до іншої особи її спадкоємця, таким чином, відбувається передбачена законом заміна боржника за зобов'язанням.
Згідно зі статтею 1282 ЦК України спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.
Виходячи з наведеного, при вирішенні спору про стягнення із спадкоємця коштів для задоволення вимог кредитора встановленню підлягають обставини, пов'язані із з'ясуванням вартості отриманого останніми майна та визначення колу спадкоємців.
Згідно п. 32 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30 березня 2012 року "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин", з урахуванням положень ст. 1282 ЦК України спадкоємці боржника за умови прийняття спадщини є боржниками перед кредитором у межах вартості майна, одержаного у спадщину.
На підтвердження позовних вимог, позивачем було надано лише копії паспортів позичальника та відповідача, з яких вбачається, що останні були зареєстровані за однією адресою проживання, а саме АДРЕСА_2 .
Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Згідно до ч. ч.1, 2 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
АТ КБ "Приватбанк", пред'являючи позов про стягнення боргу з відповідачів, не надав суду жодних доказів, відомостей щодо прийняття відповідачем спадщини, складу спадкового майна, його вартості або оцінки, з обґрунтованим клопотаннями про витребування вказаних доказів не звертався.
Оскільки позивачем, не було надано документальних підтверджень щодо наявності спадкового майна, одержаного у спадщину, та його вартість, то у суду відсутні законні підстави ухвалити рішення про задоволення позову.
Таким чином, суд вважає необхідним в задоволенні позовних вимог відмовити.
У зв'язку з відмовою в задоволенні позовних вимог та згідно ст. 141 ЦПК України не підлягають стягненню з відповідача на користь позивача судові витрати.
На підставі викладеного, ст.ст. 1216, 1218, 1268 ЦК України, керуючись ст.ст. 280-289 ЦПК України, суд,
В задоволенні позову Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" (вул. Грушевського, 1Д, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - 14360570) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) НОМЕР_5 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) НОМЕР_6 ) про стягнення боргу кредитором спадкодавця - відмовити.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення до Рівненського апеляційного суду через Сарненський районний суд протягом тридцяти днів з дня його складення.
Повне судове рішення складене 17 січня 2022 року.
Суддя: