Справа № 567/1072/21
23.03.2022 м. Острог
Острозький районний суд Рівненської області у складі:
головуючий суддя ОСОБА_1
секретар ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
потерпілих ОСОБА_5 , ОСОБА_6
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Острозі клопотання обвинуваченого про скасування або зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.121, ч.1 ст.115, ст.395 КК України, -
встановив :
Острозьким районним судом Рівненської області здійснюється розгляд кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.121, ч.1 ст.115, ст.395 КК України, відомості про які внесені в ЄРДР за №12020180170000336 від 09.12.2020 р.
Ухвалою Острозького районного суду від 09.02.2022 р., за клопотанням прокурора, ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб - до 16 год. 30 хв. 10 квітня 2022 року включно, без визначення застави.
Обвинувачений ОСОБА_4 звернувся до суду з клопотанням про скасування або зміну обраного йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на особисте зобов'язання, мотивуючи тим, що у зв'язку з введенням воєнного стану в Україні він бажає захищати цілісність та недоторканість держави та має намір вступити до лав Збройних сил України.
Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав заявлене клопотання та просив його задовольнити з підстав, викладених у ньому. Додатково у наданих суду поясненнях вказав, що він війського досвіду немає, як і немає досвіду поводження зі зброєю, так як раніше не отримував дозволу на зберігання та носіння зброї.
Прокурор в судовому засіданні заперечила проти клопотання обвинуваченого, вважаючи його безпідставним та необгрунтованим, водночас вказуючи на те, що ризики, передбачені пп.1, 5 ч.1 ст.177 КПК України, з урахуванням яких обирався та в подальшому продовжувався запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, не зменшились, обвинувачений ОСОБА_4 неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, на шлях виправлення не став та продовжив злочинну діяльність.
Представник ІНФОРМАЦІЯ_1 в судове засідання не з'явився, в поданій до суду довідці Начальник ІНФОРМАЦІЯ_2 вказав на те, що ОСОБА_4 на строкову військову службу не призивався та військову службу не проходив, у зв'язку із засудженням за вчинення умисного злочину. У відповідності до пп.6 ч.6 ст.37 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» ОСОБА_4 підлягає виключенню з військового обліку, як особа, яка раніше була засуджена до позбавлення волі за вчинення тяжкого злочину. З урахуванням наведеного ОСОБА_4 не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, яка проводиться у відповідності до Указу Президента України від 24.02.2022 року №69/2022, затвердженого Законом України №2105-ІХ від 03.03.2022 р.
Потерпіла ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримала думку прокурора та заперечила проти клопотання обвинуваченого.
Потерпіла ОСОБА_6 в судовому засіданні також підтримала думку прокурора та заперечила проти клопотання обвинуваченого.
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_7 в судовому засіданні не заперечував щодо заявленого обвинуваченим ОСОБА_4 клопотання про скасування або зміну йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на особисте зобов'язання, мотивуючи тим, що він пов'язаний з думкою свого підзахисного, водночас зазначивши на відсутність підстав, передбачених чинним законодавством, які б перешкоджали ОСОБА_4 бути призваним на військову службу під час мобілізації.
Суд, заслухавши думку учасників кримінального провадження, вважає, що клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про скасування або зміну обраного йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є не обґрунтованим і таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
У зазначеному кримінальному провадженні ухвалою слідчого судді від 03.03.2021р. ОСОБА_4 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з моменту затримання до 16 год. 30 хв. 30 квітня 2021 року включно. В подальшому згідно ухвал слідчого судді від 27.04.2021р., 01.06.2021р., 22.07.2021р. вказаний запобіжний захід було продовжено.
Ухвалами суду від 31.08.2021 р., 26.10.2021 р., 21.12.2021 р. та від 09.02.2022 р. запобіжний захід у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 був продовжений до 16 год. 30 хв. 10.04.2022 року включно, без визначення застави.
Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до п.5 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
При обранні забіжного заходу у виді тримання під вартою та в подальшому при продовженні строку тримання під вартою були враховані наявність ризиків, передбачених, зокрема, пп.1, 5 ч.1 ст.177 КПК України.
Згідно Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022р., затвердженого Законом України № 2102-ІХ від 24.02.2022 року, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України з 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан строком 30 діб, строк дії якого продовжено на 30 діб згідно Указу Президента України № 133/2022 від 14.03.2022 року, який був затверджений Законом України № 2119-ІХ від 15.03.2022 року.
Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо порядку скасування запобіжного заходу для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період або його зміни з інших підстав» №2125-ІХ від 15.03.2022 року, який набрав чинності 22.03.2022 року, КПК України було доповнено новою статтею 616.
Згідно ч.1, 2 ст.616 КПК України у разі введення в Україні або окремих її місцевостях воєнного стану, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та/або інших держав проти України підозрюваний, обвинувачений, який під час досудового розслідування або судового розгляду тримається під вартою, крім тих, які підозрюються у вчиненні злочинів проти основ національної безпеки України, а також злочинів, передбачених статтями 115, 146-147, 152-156, 186, 187, 189, 255, 255-1, 257, 258-262, 305-321, 330, 335-337, 401-414, 426-433, 436, 437-442 Кримінального кодексу України, має право звернутися до прокурора з клопотанням про скасування цього запобіжного заходу для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період.
За результатами розгляду клопотання, передбаченого абзацом першим цієї частини, прокурор має право звернутися до слідчого судді або суду, який розглядає кримінальне провадження, з клопотанням про скасування цій особі запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період.
Клопотання про скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період повинно містити :
1) виклад обставин, які свідчать про те, що особа підпадає під проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, та висновок про придатність особи до несення військової служби в умовах воєнного стану;
2) виклад обставин, які вказують на те, що відсутні ризики, передбачені частиною першою статті 177 цього Кодексу, а також ризик ухилення особи, стосовно якої пропонується скасувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, від проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період.
Слідчий суддя або суд, який розглядає кримінальне провадження, розглядає клопотання про скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період невідкладно. За наявності достатніх підстав слідчий суддя або суд має право скасувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою для подальшого проходження підозрюваним, обвинуваченим військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період.
Обвинувачений ОСОБА_4 не навів суду обставин, які свідчать про те, що він підпадає під проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, та згідно довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 підлягає виключенню з військового обліку як особа, яка раніше була засуджена до позбавлення волі за вчинення тяжкого злочину, у зв'язку з чим ОСОБА_4 не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, яка проводиться у відповідності до Указу Президента України №69/2022 від 24.02.2022 року.
Також суд приймає до уваги, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ст.115 КК України, та згідно ч.1 ст.616 КПК України він позбавлений права звертатися з клопотанням про скасування обраного йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період.
Окрім того, суд вважає, що прокурором в судовому засіданні також доведено наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а саме те, що обвинувачений буде переховуватись від суду та не буде виконувати покладених на нього процесуальних обов'язків, оскільки ОСОБА_4 не має міцних родинних та соціальних зв'язків, на даний час розлучений, без постійного місця роботи, раніше неодноразово судимий за вчинення кримінальних правопорушень, в тому числі проти життя та здоров'я особи, зокрема, двічі за вчинення вбивства через необережність, а також за заподіяння умисного тяжкого тілесного ушкодження, а тому з метою уникнення від відповідальності за кримінальні правопорушення, вчинення яких йому ставиться у провину, а також у пошуках матеріального збагачення він може покинути своє місце проживання та не буде виконувати покладених на нього процесуальних обов'язків.
Одночасно, суд вважає, що обставини кримінального провадження свідчать про те, що ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки він раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, зокрема :
1) 06.04.2001р. Острозьким районним судом Рівненської області за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.140 КК України до покарання у виді 2 роки 6 місяців позбавлення волі зі звільненням та встановленням іспитового строку 2 роки;
2) 01.11.2001р. Острозьким районним судом Рівненської області за вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст.81, ст.71 КК України до покарання у виді 3 роки 6 місяців позбавлення волі;
3) 14.04.2006р. Острозьким районним судом Рівненської області за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.119 КК України до покарання у виді 4 роки позбавлення волі. Звільнений 13.08.2007р. відповідно до Закону України «Про амністію»;
4) 11.11.2008р. Острозьким районним судом Рівненської області за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України до покарання у виді 8 років позбавлення волі. Ухвалою Апеляційного суду Рівненської області від 25.03.2009 р. вирок Острозького районного суду від 11.11.2008р. скасовано та засуджено за ч.1 ст.121 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком 5 років;
5) 31.01.2014р. Сарненським районним судом Рівненської області за вчинення злочину, передбаченого ч.4 ст.27, ч.2 ст.307, ст.71 КК України до покарання у виді позбавлення волі на 6 років 2 місяці з конфіскацією майна;
6) 16.05.2017р. Острозьким районним судом Рівненської області за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.119 КК України до покарання у виді 4 роки 2 місяці позбавлення волі;
7) 29.07.2019р. Маневицьким районним судом Волинської області за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.343 КК України до покарання 2 місяці арешту, на підставі ч.1 ст.71 КК України, за сукупністю вироків, частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Острозького районного суду Рівненської області від 16.05.2017р. та остаточно призначено покарання 6 місяців позбавлення волі.
Після відбування покарань у місцях позбавлення волі обвинувачений ОСОБА_4 на шлях виправлення та перевиховання не став, до погашення чи зняття судимості у встановленому законом порядку, обвинувачується у вчиненні за короткий проміжок часу нових умисних кримінальних правопорушень, в тому числі проти життя та здоров'я людини, одне з яких відповідно до ст.12 КК України відноситься до тяжкого злочину та інше - до особливо тяжкого злочину, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до п'ятнадцяти років. У зв'язку з цим, суд вважає, що наявний ризик, передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України.
При вирішенні клопотання обвинуваченого суд також враховує обставини, передбачені ст.178 КПК України, а саме тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 , так як ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні умисного особливо тяжкого насильницького злочину, внаслідок якого загинула людина, відсутність у нього постійного власного доходу, міцних соціальних та родинних зв'язків, та бере до уваги відомості про його особу, а саме те, що ОСОБА_4 за місцем проживання характеризується негативно та неодноразово притягувався до кримінальної та адміністративної відповідальності.
Одночасно, прокурором доведено, що застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання вищезазначеним ризикам, не забезпечить належної процесуальної поведінки ОСОБА_4 .
Таким чином, в судовому засіданні прокурором доведено продовження існування ризиків, передбачених пп.1, 5 ч.1 ст.177 КПК України.
Підстав для зміни запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 в судовому засіданні не встановлено. Доказів зменшення ризиків, які були враховані слідчим суддею при обранні запобіжного заходу та в подальшому судом при продовженні застосування запобіжного заходу, сторонами кримінального провадження не надано.
Тому для запобігання вказаних ризиків, враховуючи інтереси суспільства у відношенні суспільної безпеки, інтереси потерпілих та за для попередження злочинності, судом не встановлено підстав для скасування обраного обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, та суд не вбачає підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Аналізуючи у сукупності обставини, передбачені ст.178 КПК України, залишення обраного відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою є виправданим.
Враховуючи викладене та фактичні обставини кримінального провадження, суд приходить до висновку, що застосований щодо ОСОБА_4 запобіжний захід відповідає характеру та тяжкості інкримінованих обвинуваченому кримінальних правопорушень, встановлені ризики, передбачені пп.1, 5 ч.1 ст.177 КПК України, не зникли, що виключає можливість скасування або зміни обраного запобіжного заходу відносно обвинуваченого на більш м'який, та приходить до висновку про існування підстав для відмови обвинуваченому ОСОБА_4 у задоволенні клопотання.
Керуючись ст.ст. 176-178, 183, 331, 369-372, 616 КПК України, -
постановив :
Відмовити у задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про скасування або зміну обраного йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на особисте зобов'язання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою - в той же строк з дня отримання ним копії ухвали.
Суддя Острозького районного судуОСОБА_1