Справа № 567/230/22
23.03.2022 м. Острог
Острозький районний суд Рівненської області у складі:
головуючий суддя - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
з участю
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження по обвинуваченню
ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Славута Хмельницької Рівненської області, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 , громадянина України, з загальною середньою освітою, неодруженого, не працюючого, відповідно до ст.89 КК України є таким, що не має судимості,
у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України
30.12.2021 близько 22:00 години ОСОБА_4 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, керуючись корисливим мотивом, з метою власного збагачення, перебуваючи в одній із кімнат будинку АДРЕСА_1 , за місцем свого проживання, скориставшись відсутністю нагляду за його діями власника майна, шляхом вільного доступу зі столу таємно викрав мобільний телефон марки «Хіаоmі Redmi 9С» 3/64GB, чорного кольору, вартістю 2 980 (дві тисячі дев'ятсот вісімдесят) грн. 00 коп., у якому знаходилась флеш-карта накопичувач марки «ADATA», об'ємом 16 GB вартістю 100 (сто) грн. 00 коп., та карта мобільного оператора «Київстар» з нульовим балансом вартістю 100 (сто) грн. 00 коп., що належать на праві приватної власності ОСОБА_5 .
Викрадене майно ОСОБА_4 привласнив та розпорядився ним на власний розсуд, чим заподіяв власнику ОСОБА_5 майнову шкоду на загальну суму 3180 грн.
15.02.2022 між потерпілим ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_4 було досягнуто угоди про примирення.
Згідно з умовами вказаної угоди обвинувачений ОСОБА_4 зобов'язався беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри в судовому провадженні.
Сторони угоди за взаємною згодою визначили вид покарання, яке повинен понести обвинувачений у разі затвердження такої угоди, а саме за ч. 1 ст. 185 КК України у виді 80 годин громадських робіт.
В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, встановлені ст. 473 КПК України та наслідки її невиконання.
Прокурор в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні угоди про примирення дотримані вимоги КК України та КПК України, сама угода виконана сторонами, просить угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджене в угоді покарання.
Обвинувачений ОСОБА_4 , підтримавши угоду, повністю визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України в обсязі обвинувачення, підтвердив фактичні обставини справи та пояснив, що розуміє права, надані йому законом, наслідки укладення та затвердження угоди, вид покарання, який буде застосовано до нього у разі затвердження угоди судом та просить затвердити угоду. У вчиненому щиро розкаявся.
Потерпілий в підготовче судове засідання не з'явився. В поданій на адресу суду заяві підтримав угоду про примирення із обвинуваченим, просив її затвердити та зазначив, що укладення угоди є добровільним, також зазначив, що цілком розуміє свої права, а також наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ч. 1 ст. 473 КПК України та наслідки не виконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України. Також йому відомо про обмеження права оскарження вироку згідно з положеннями ст.ст. 394, 424 КПК України. Просить розглядати кримінальне провадження в його відсутності.
Вирішуючи питання щодо наявності підстав для затвердження угоди про примирення суд виходить з такого.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 468, ст. 469 КПК України, угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
За змістом ч. 1 ст. 469 КПК України право ініціювати укладення угоди про примирення є виключним правом потерпілого та підозрюваного або обвинуваченого.
Кримінальне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 185 КК України у вчиненні якого обвинувачений ОСОБА_4 визнав себе винуватим, відповідно до ст. 12 КК України кваліфікується як кримінальний проступок за вчинення якого передбачено альтернативу видів покарання.
Покарання, узгоджене сторонами угоди, відповідає санкції, що передбачена ч. 1 ст. 185 КК України та загальним засадам призначення покарання.
За таких обставин суд вважає, що дії ОСОБА_4 слід кваліфікувати за ч.1 ст. 185 КК України та призначити йому узгоджене сторонами угоди про примирення покарання.
Судом встановлено, що укладення угоди сторонами кримінального провадження є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
При цьому, судом з'ясовано, що обвинувачений та потерпілий повністю усвідомлюють зміст укладеної угоди про примирення, характер обвинувачення, цілком розуміють свої права, визначені п. 1 ч. 5 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ч. 1 ст. 473 КПК України, а також наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України.
Також, судом встановлено, що умови угоди про примирення відповідають вимогам КПК України та на її основі може бути ухвалений вирок, оскільки умови угоди не порушують прав, свобод та інтересів сторін, укладення угоди було добровільним.
Крім того, суд бере до уваги той факт, що узгоджені сторонами вид і покарання є відповідними ступеню тяжкості кримінального правопорушення та характеристиці особи обвинуваченого.
Враховуючи викладене, оскільки умови угоди відповідають вимогам КПК України, КК України та інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, суд, враховуючи заслухані доводи сторін кримінального провадження, дійшов до висновку про наявність правових підстав для затвердження угоди про примирення.
Підстав для відмови в її затвердженні, передбачених ч. 7 ст. 474 КПК України судом не встановлено.
За таких обставин суд вважає доведеним в судовому засіданні те, що ОСОБА_4 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), тому кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 185 КК України, за якою належить призначити ОСОБА_4 узгоджене сторонами угоди про примирення покарання.
Згідно з ч. 2 ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинувачених на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що витрати на проведення судової товарознавчої експертизи по даному кримінальному провадженню становлять 686,48 грн., відтак суд приходить до висновку про наявність фактичних та правових підстав для стягнення з обвинувачених витрат, пов'язаних з проведенням експертизи.
Долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ч. 9 ст. 100 КПК України, за якою, гроші, цінності та інше майно, які були об'єктом кримінального правопорушення, повертаються законним володільцям.
Керуючись ст. ст. 314, 373, 374, 377, 475 КПК України суд
затвердити угоду від 15.02.2022 про примирення, укладену між потерпілим ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_4 .
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України та призначити узгоджене сторонами угоди про примирення покарання у виді громадських робіт строком 80 годин.
Роз'яснити ОСОБА_4 , що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до відповідальності, встановленої законом.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати за проведення експертизи в розмірі 686,48 грн.
Речові докази - мобільний телефон марки "Хіаоmі Redmi 9С", ІМЕІ1 НОМЕР_1 ; ІМЕІ2 НОМЕР_2 , флеш карту накопичувач марки «ADATA» об'ємом 16GB, сім-карту мобільного оператора «Київстар», - після вступу вироку в законну силу повернути потерпілому ОСОБА_5 .
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Рівненського апеляційного суду через Острозький районний суд Рівненської області шляхом подачі апеляції протягом 30 днів з моменту його проголошення.
Суддя Острозького районного судуОСОБА_1