Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"15" червня 2006 р. Справа № 15/335-05
вх. № 9057
Колегія суддів господарського суду в складі:
Головуючий суддя Лаврова Л.С.
суддя Прохоров С.А.
суддя Ковальчук Л.В.
при секретарі судового засідання Плешивцев В.О.
за участю представників сторін:
позивача - Тітова М.М. Лукіріна С.С.,Мошевич І.Е. відповідача - Фомін В.В.
розглянувши справу за позовом КП "ТВО Харківкомунпромвод", м. Харків
до КП "Харківські теплові мережі", м. Харків
про про стягнення 98387486,91 грн.
Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою, в який просить суд стягнути з відповідача заборгованість за послуги водопостачання в розмірі 86 274 089,13 грн., де 72 332 272,79 грн. основний борг, 13 941 816,34 грн. сума індексації. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що щомісячно надавав відповідачу питну воду в об'ємах, які зафіксовані двосторонніми актами, а відповідач сплачував заборгованість не в повному обсязі.
28.02.2006р. у відповідності до ст. 22 ГПК України позивач через канцелярію суду надав доповнення до позову, згідно якого збільшив ціну позову до 94 233 942,77 грн., у тому числі 77 897 464,27 грн. основний борг, 16 310 978,45 грн. індексація.
14.04.2006р. позивач надав заяву про зміну предмету та збільшив ціну позову, у якій просить суд стягнути грошові кошти, безпідставно збережені відповідачем внаслідок несплати послуг з централізованого водопостачання в сумі 77 675 531,74 грн., та індексацію 20 711 955,17 грн., всього 98 387 486,91 грн.
Відповідач частково проти позову заперечує та визнає лише об'єми води, використані ним на власні потреби та несплачені на час розгляду справи, у сумі 4193093,80 грн. Об'єми води, використані юридичними особами та населенням понад встановленої норми 3 куб. м на одну особу на потреби гарячого водопостачання не визнає. Свої заперечення відповідач виклав в відзиві на позов від 02.09.2005р. та обґрунтовує тим, що позивач порушує норми діючого законодавства, а саме Закон України “Про питну воду ти питне водопостачання», пункт 12.17 Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення у містах та селищах України, що позивач замовчує про існування діючої угоди № 1 від 19.06.2003р., згідно якої з 01.10.2001р. між сторонами укладено договір на відпуск та споживання води № 8759 у редакції КП “Харківські теплові мережі», яким передбачено споживання води тільки на власні потреби відповідача. Відповідач посилається також на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 04.02.2004р., постанову Вищого господарського суду України від 27.01.2005р. по справі № 17/339-03 між тими же сторонами, по тому же предмету спору, якими встановлені факти, що згідно з ч.2 ст. 35 ХПК України не потребують повторного доказу. 24.02.2006 року відповідач через канцелярію суду надав копію договору № 8759 від 02.11.2002року, який згідно підписаної сторонами Угоди № 1 від 19.06.2003р. є дійсним з 01.10.2001р., додаткову угоду № 1 до договору № 8759 від 01.11.2002р., згідно якої сторони домовились не застосовувати пеню, індексацію та 3% річних по цьому договору (пункт 4.3 договору у новій редакції).
В судовому засіданні оголошувалася перерва з 25.05.2006 року по 26.05.2006 року., з 26.05.2006 року до 30.05.2006 року,з 30.05.2006 року до 31.05.2006 року .
Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, колегія судів встановила наступне. У період лютого 2002р. по листопад 2004р. позивач відпускав у систему відповідача питну воду, частина якої використовувалась останнім на власні потреби, а частина питної води йшла на підігрів для потреб гарячого водопостачання юридичних осіб та населення.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 04.02.2004р. та постановою Вищого господарського суду України від 27.01.2005р. по справі № 17/339-03 встановлено, що згідно п. 2.2.1 Статуту Комунального підприємства “Харківські теплові мережі» предметом його діяльності є виробництво, транспортування, розподіл та реалізація теплової енергії усім групам споживачів за тарифами, що регулюються відповідно до чинного законодавства. Здійснення цього ж виду діяльності за нерегульованим тарифом вищезазначений Статут не передбачає. Таким чином, відповідач може здійснювати свою діяльність лише щодо тих видів послуг з теплопостачання, на які встановлені тарифи відповідно до п. 12 додатку до Постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.1996р № 1548 № Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)». В усіх тарифах на теплову енергію для підігріву питної (холодної) води, що були затверджені Харківською обласною державною адміністрацією та Харківським міськвиконкомом, не врахована вартість обсягів питної (холодної) води, яка використовується для потреб гарячого водопостачання, та їх стоків. Крім того, у зв'язку з розбіжностями, що виникли між сторонами у справі по розрахунках за відпущену холодну воду, що йде на підігрів (без включенні її вартості як сировини у тариф КП “Харківські теплові мережі» на гарячу воду) і з урахуванням фактичного постачання відповідачем споживачам теплової енергії у вигляді гарячої води, сторони 19 червня 2003 року уклали угоди № 1 і № 2, в яких вирішили зазначені розбіжності. Тобто відповідач згідно цих угод використовує воду тільки на власні потреби. Рішенням Харківського міськвиконкома від 18.05.2005р. № 564 урегульовані спірні відносини по розрахунках за холодну воду, що йде на підігрів для потреб гарячого водопостачання, та підтверджує обґрунтованість доводів відповідача.
Данні факти, які встановлені постановою Харківського апеляційного господарського суду від 04.02.2004р. та постановою Вищого господарського суду України від 27.01.2005р. по справі № 17/339-03, не доводяться знову колегією суддів господарського суду Харківської області відповідно до вимог ч. 2 ст. 35 ХПК України.
На час розгляду справи вищезазначені угоди не розірвані та не визнані недійсними.
При таких обставинах колегія суддів вважає, що стягненню підлягають об'єми питної води, що спожиті відповідачем на власні потреби, тобто з урахуванням часткової оплати стягненню підлягає сума 4 193 093,80 грн.
Згідно укладеної Угоди №1 від 19.06.2003р. з 1.10.2001р. діє договір № 8759 від 01.11.2002р. Відповідно до п. 4.3 цього договору в редакції додаткової угоди № 1 від 02.11.2002р. сторони домовились не застосовувати пеню, індексацію та 3% річних. На цій підставі сума індексації не підлягає стягненню.
Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України колегія суддів приходить до висновку про стягнення з відповідача державного мита в розмірі 25500 грн., виходячи з пропорційного розміру задоволених вимог, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. покласти на відповідача.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 11 ЦК України, ст.ст. 1, 12, 35, 47, 49, 82-85 ГПК України, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Комунального підприємства “Харківські теплові мережі» 961037, м. Харків, вул.. Доброхотова,11, р/рахунок 2600901315389 в АКБ “Базис», МФО 351760, код ЄДРПОУ 31557119) на користь Комунального підприємства ТВО “Харківкомунпровод» (61052, м.Харків, вул.Червоножовтнева,90, р/рахунок 26005000002838 в Філії № 1 АБ “Факторіал-банк», МФО 350482, код ЄДРПОУ 03361709) сума 4 193 093,80 грн. основного боргу, 25500 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу .
В інший частині позову відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням чинності.
Головуючий суддя Лаврова Л.С.
суддя Прохоров С.А.
суддя Ковальчук Л.В.
Рішення підписано 16.06.2006 року