Справа № 127/9292/20
Провадження №11-кп/801/345/2022
Категорія: крим.
Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
15 березня 2022 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі:
головуючого-судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
із секретарем ОСОБА_5 ,
з участю: прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
законного представника ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_9 на вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 5 січня 2022 року, яким
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Вінниці, українець, громадянин України, із неповною середньою освітою, неодружений, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , до затримання проживав за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимий вироком Ленінського районного суду м. Вінниці від 17.04.2012 за ч.ч.1,2 ст. 186, 70 КК України на 4 роки позбавлення волі,
визнаний винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України з призначенням йому покарання у виді семи років позбавлення волі без конфіскації належного йому майна.
Відповідно до вимог ст. 71 КК України за сукупністю вироків частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Ленінського районного суду м. Вінниці від 17 квітня 2012 року та остаточно призначено ОСОБА_9 покарання у виді восьми років позбавлення волі без конфіскації належного йому майна.
До набрання вироком законної сили запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_9 ухвалено залишити у виді тримання під вартою.
Строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_9 ухвалено рахувати з моменту затримання з 29 травня 2019 року.
Відповідно до вимог ч.5 ст. 72 КК України (в редакції Закону України № 838-VIII від 26 листопада 2015 року) зараховано ОСОБА_9 в строк відбування покарання строк тримання його під вартою з дня фактичного затримання за попереднім вироком з 22 липня 2011 року по 20 вересня 2012 року із розрахунку одному дню попереднього ув'язнення відповідають два дні позбавлення волі та з дня фактичного затримання з 29 травня 2019 року до набрання вироком законної сили із розрахунку одному дню позбавлення волі відповідають два дні попереднього ув'язнення за даним кримінальним провадженням.
Стягнуто з обвинуваченого на користь держави витрати за проведення експертних досліджень та експертиз в сумі 734,16 (сімсот тридцять чотири) грн. 16 коп.
Вирішено долю речових доказів.
За вироком суду ОСОБА_9 визнаний винним у тому, що він, маючи умисел на незаконне зберігання особливо небезпечного наркотичного засобу з метою збуту, діючи умисно всупереч Законам України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», зберігав при собі з метою подальшого збуту особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс.
У подальшому, 09 серпня 2013 року близько 15 години 30 хвилин ОСОБА_10 , з корисливих мотивів, з метою незаконного збуту особливо небезпечного наркотичного засобу, перебуваючи на сходовій площадці у під'їзді № 2 будинку АДРЕСА_3 , під час проведення у нього співробітниками ВБНОН УМВС України у Вінницькій області оперативної закупівлі наркотичного засобу без його затримання, незаконно збув за 500 гривень ОСОБА_11 полімерний пакет, наповнений подрібненою сухою речовиною рослинного походження зеленого кольору, у якому, відповідно до висновку експерта № 758 від 13.08.2013, виявлено особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - канабіс масою 34,11 г, у перерахунку на висушену речовину.
Крім цього, продовжуючи свої злочинні дії, 27 серпня 2013 року близько 16 години 25 хвилин ОСОБА_10 , з корисливих спонукань, з метою незаконного збуту особливо небезпечного наркотичного засобу, перебуваючи на сходовій площадці у під'їзді № 2 будинку АДРЕСА_3 , під час проведення у нього співробітниками ВБНОН УМВС України у Вінницькій області оперативної закупівлі наркотичного засобу, незаконно збув за 500 гривень ОСОБА_11 полімерний пакет, наповнений подрібненою сухою речовиною рослинного походження зеленого кольору, у якому, відповідно до висновку експерта № 828 від 31.08.2013, виявлено особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - канабіс масою 44,31 г, у перерахунку на висушену речовину.
В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_9 просить скасувати вирок та ухвалити новий, яким призначити йому більш м'яке покарання за ч.2 ст. 307 КК України - у виді 6 років позбавлення волі та за сукупністю вироків - у виді 7 років позбавлення волі без конфіскації майна.
В обґрунтування своїх вимог зазначає, що в судових дебатах державний обвинувач просив призначити покарання ОСОБА_9 за сукупністю вироків у виді 7 років позбавлення волі, натомість суд призначив покарання більше, ніж просив прокурор. Крім того, суд при призначенні покарання не врахував обставин, що пом'якшують покарання - вчинення злочину неповнолітнім, визнання вини та щире каяття, а також його особу, зокрема, те, що він, перебуваючи у розшуку не вчинив будь-яких нових злочинів, перебуває у цивільному шлюбі, має на утриманні двох малолітніх дітей, його матір потребує догляду, оскільки є інвалідом, він має постійне місце проживання, за яким позитивно характеризується, до затримання працював.
Заслухавши суддю-доповідача, захисника ОСОБА_7 , законного представника ОСОБА_8 , які, підтвердивши факт небажання ОСОБА_9 брати участь у апеляційному розгляді кримінального провадження, підтримали його апеляційну скаргу, прокурора ОСОБА_6 , яка заперечила проти її задоволення, перевіривши матеріали кримінального провадження, підстав для задоволення апеляційної скарги колегія суддів не знаходить.
Згідно ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції перевіряє даний вирок у межах доводів апеляційних скарг.
Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_9 у незаконному зберіганні з метою збуту, а також незаконному збуті наркотичних засобів обґрунтовані, підтверджуються сукупністю досліджених в судовому засіданні узгоджених між собою, допустимих, достовірних та достатніх доказів та учасниками кримінального провадження не оспорюються.
Дії обвинуваченого за ч.2 ст. 307 КК України судом кваліфіковані вірно.
Вирішуючи по суті апеляційні доводи щодо суворості призначеного ОСОБА_9 покарання, колегія суддів виходить з міркувань визначеної ст.50 КК України мети покарання, а саме виправлення та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами.
Покарання, як про це зазначено в положеннях ст. 65 КК України, призначається з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, призначається покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Суд дотримався даних вимог закону.
Так, призначаючи ОСОБА_9 покарання, суд вірно врахував, що обвинувачений за місцем проживання та реєстрації характеризується позитивно, не перебуває на обліках у лікарів нарколога та психіатра, згідно висновку амбулаторної судово-наркологічної експертизи № 199 від 05.09.2013 не виявляє ознак наркоманії та алкоголізму, примусового лікування не потребує, згідно висновку амбулаторної судово-наркологічної експертизи №31 від 18.02.2020 не виявляє ознак наркологічної патології, примусового лікування не потребує, згідно досудової доповіді органу пробації від 11.06.2020 виправлення ОСОБА_9 без позбавлення або обмеження волі є можливим.
При цьому суд врахував характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення, що відноситься до категорії тяжких злочинів, обставину, що пом'якшує покарання обвинуваченого - вчинення злочину неповнолітнім за відсутності обставин, що його обтяжують.
Суд першої інстанції вірно не взяв до уваги свідчення обвинуваченого про наявність у нього дружини та на утриманні двох малолітніх дітей за відсутності документально підтверджених доказів. Доказів наявності на утриманні обвинуваченого матері інваліда у матеріалах кримінального провадження також немає.
Немає підстав вважати пом'якшуючими покарання обставини визнання вини та щире каяття обвинуваченого, який визнав свою вину лише під час судових дебатів, з чого можна зробити висновок, що він визнав свою вину задля пом'якшення йому покарання та аж ніяк не з жалю про скоєне.
Призначаючи покарання, суд першої інстанції застосував розмір покарання, який відрізняється від розміру, на якому наполягав прокурор, при цьому призначив покарання в межах закону, використовуючи свої дискреційні повноваження, тобто на власний розсуд.
На думку суду апеляційної інстанції, покарання за кримінальне правопорушення у виді 7 років позбавлення та 8 років позбавлення волі за сукупністю вироків сприятиме виправленню засудженого та запобігання вчинення ним нових злочинів.
Таке покарання узгоджується з роз'ясненнями, що містяться у Постанові Пленуму Верховного суду України від 24.10.2003 №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» та вважати його надмірно суворим підстав немає.
Керуючись ст.ст. 405, 407 КПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_9 залишити без задоволення, а вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 5 січня 2022 року щодо нього - без змін.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим - у той же строк з дня вручення йому копії ухвали.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4