Дата документу 17.03.2022 Справа № 554/1164/22
Провадження № 3/554/509/2022
17 березня 2022 року м.Полтава
Суддя Октябрського районного суду м. Полтави Троцька А.І., при секретарі - Калюжній Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Октябрського районного суду м.Полтави протоколи про вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 44-3, ст. 185 КУпАП, відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого: АДРЕСА_1 , -
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ №506423 від 04.02.2022 року, слідує, що 04 лютого 2022 року близько 17.13 год. в АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 , будучи особою причетною до адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 44-3 КУпАП, а саме перебування в громадській будівлі «Нова Пошта» під час дії карантину без вдягнених засобів індивідуального захисту, зокрема, захисної маски, вийшовши на вулицю повідомив, що не має при собі документів, які посвідчують особу, тобто був на вулиці без документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство чи її спеціальний статус, без посвідчення про взяття на облік бездомної особи, довідки про звернення за захистом в Україні, чим порушив пп.2 п.2-2 постанови КМУ №1236 від 09.12.2020р., за що відповідальність передбачена ч.1 ст. 44-3 КУпАП.
Крім того, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 04.02.2022 року серії ВАБ №506422 вбачається, що 04 лютого 2022 року, близько 17 год. 15 хв. в м.Полтава по вул.І.Мазепи, 12/8, ОСОБА_1 , будучи особою причетною до адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1, ч.2 ст. 44-3 КУпАП, на законну неодноразову вимогу працівника поліції надати документи, що посвідчують особу у спосіб який дає можливість прочитати та зафіксувати дані, що містять в документах, відповів категоричною відмовою, чим вчинив злісну непокору законній вимозі поліцейського при виконання службових обов'язків, за що передбачена відповідальність за ст. 185 КУпАП.
Після роз'яснення відповідно до ст. 268 КУпАП прав особі, що притягується до адміністративної відповідальності, в тому числі права на захист, ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав.
Згідно ст. 245 КупАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Так, відповідно до пп.2 п.2-2 постанови КМУ № 1236 від 09.12.2020р, з 17 червня 2021 р. на території України встановлюється “зелений” рівень епідемічної небезпеки, відповідно до якого забороняється перебування на вулицях без документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство чи її спеціальний статус, без посвідчення про взяття на облік бездомної особи, довідки про звернення за захистом в Україні.
Згідно ч. 1 ст.44-3 КУпАП передбачено відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
Обставини вчинення правопорушення підтверджуються матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення, відеозаписом події.
Суддя, повно та всебічно дослідивши адміністративний матеріал, дійшов висновку про те, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.44-3 КУпАП.
Відповідно до ст.22 КУпАП, при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа) уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності та обмежитись усним зауваженням.
Як зазначено у Постанові Вищого адміністративного суду України від 14.12.2016 по справі К/800/17615/16, у кожному конкретному випадку суд має вирішувати питання про визнання діяння малозначним, виходячи з того, що його наслідки не становлять великої суспільної небезпеки, не завдали або не здатні завдати значної шкоди суспільним або державним інтересам, правам та свободам інших осіб.
Враховуючи дані про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, беручи до уваги обставини справи, характер вчиненого правопорушення, а також той факт, що дії ОСОБА_1 суб'єктивно не були направлені на заподіяння шкоди суспільним інтересам, юридичним та фізичним особам, тяжких наслідків від правопорушення не настало, керуючись вимогами ст.22 КУпАП, вважаю за можливе звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.44-3 КУпАП і обмежитися усним зауваженням.
Крім того, відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255цього Кодексу.
Так, ст. 185 КУпАП передбачено відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку.
Зі змісту зазначеної статті слідує, що злісна непокора повинна проявлятися у відмові від виконання неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівника поліції при виконанні ним службових обов'язків, або відмові, вираженій в зухвалій формі, що свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок.
Відповідно до ст. 32 ЗУ «Про національну поліцію» поліцейський має право вимагати в особи пред'явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в документах, у таких випадках: 1)якщо особа володіє зовнішніми ознаками, схожими на зовнішні ознаки особи, яка перебуває в розшуку, або безвісно зниклої особи; 2) якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення; 3) якщо особа перебуває на території чи об'єкті із спеціальним режимом або в місці здійснення спеціального поліцейського контролю; 4) якщо в особи є зброя, боєприпаси, наркотичні засоби та інші речі, обіг яких обмежений або заборонений, або для зберігання, використання чи перевезення яких потрібен дозвіл, якщо встановити такі права іншим чином неможливо; 5) якщо особа перебуває в місці вчинення правопорушення або дорожньо-транспортної пригоди, іншої надзвичайної події; 6) якщо зовнішні ознаки особи чи транспортного засобу або дії особи дають достатні підстави вважати, що особа причетна до вчинення правопорушення, транспортний засіб може бути знаряддям чи об'єктом вчинення правопорушення.
Як встановлено з матеріалів справи та переглянутого відеозапису події ОСОБА_1 не надав працівнику поліції паспорт громадянина України або інший документ, що посвідчує його особу, оскільки не мав таких при собі, про що на останнього було складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 44-3КУпАП.
В силу статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП підставою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність протиправної винної дії чи бездіяльності, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
У справах «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року та «Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанїї» від 06 грудня 1998 року Європейський Суд з прав людини зазначив, що «суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така «доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою».
Згідно п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, приходжу до висновку, що матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять жодних належних та допустимих доказів, які б свідчили про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ст. 185 КУпАП, а тому вважає за необхідне справу по даному адміністративному провадженню закрити за відсутністю в його діях складу вказаного адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 7, 9, 22, 34-35, ч.1 ст. 44-3, 185, 245, 247, 251, 283-285 КУпАП, суддя, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.44-3 КУпАП.
Звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.44-3 КУпАП, на підставі ст.22 КУпАП та обмежитись усним зауваженням.
Провадження у справі закрити.
Провадження у справі за ст. 185 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити у зв'язку із відсутністю в його діях складу вказаного адміністративного правопорушення.
Повний текст постанови виготовлено 18.03.2022 року.
Суддя Октябрського районного
суду м. Полтави А.І.Троцька