Справа № 541/3543/21
Провадження № 1-кс/541/205/2022
Миргородський міськрайонний суд Полтавської області
вул. Гоголя, 133, м. Миргород, Полтавська область, Україна, 37600
17 березня 2022 рокум.Миргород
Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
з участю: прокурора ОСОБА_3 ,
захисника, адвоката ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
розглянувши клопотання слідчого СВ Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_6 про продовження строку застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою по кримінальному провадженню за № 12021170550000751 від 23.12.2021 року, відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Попівка Миргородського району Полтавської області, українця, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, не працюючого, неодруженого, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
- підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого, ч. 2 ст. 121 КК України,
14.03.2022 до слідчого судді надійшло клопотання слідчого СВ Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_6 , датоване 10.03.2022 року, яке погоджене з прокурором Миргородської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_3 про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 , якому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України. Оскільки термін дії запобіжного заходу закінчується, досудове розслідування не завершено, ризики які існували на час обрання запобіжного заходу продовжують існувати.
В ході розгляду клопотання прокурор просив задовольнити клопотання слідчого з підстав викладених у ньому, а також зазначав, що з об'єктивних причин досудове слідство не завершено, оскільки у кримінальному провадженні виконується судово - медична експертиза для формулювання висновку якої експертам необхідний додатковий час. Крім того, в результаті отриманих висновків судово-імунологічних експертиз виникла необхідність в проведенні судових молекулярно - генетичних експертиз, однак на території Харківської та Київської областей ведуться воєнні дії, тому проведення судово-молекулярно генетичних експертиз в експертних установах, які розташовані в м. Харків та м. Київ є неможливим. Наголошував, що передбачене законом тяжке покарання за скоєння злочину в якому підозрюється ОСОБА_5 , а також обізнаність про місце проживання свідків яким можуть бути відомі обставини скоєння злочину підтверджують продовження існування ризику переховування від органів досудового розслідування та суду, а також незаконного впливу підозрюваного на свідків у кримінальному провадженні. Вважав, що більш м'який запобіжний захід не забезпечить завдань кримінального провадження та не здатний запобігти ризикам на які вказано в клопотанні.
Підозрюваний ОСОБА_5 не заперечував щодо поданого клопотання слідчого.
Захисник ОСОБА_4 вважала за необхідне клопотання слідчого задовольнити частково. Зазначала, що ОСОБА_5 має постійне місце проживання, сприяє розкриттю кримінального правопорушення, має неповнолітнього сина якого виховують його батьки, а тому важала доцільним застосувати ОСОБА_5 запобіжний захід домашній арешт.
Заслухавши думку прокурора, пояснення підозрюваного та захисника, вивчивши матеріали додані до клопотання суд приходить до наступного висновку.
Встановлено, що слідчим відділенням Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021170550000751 від 23.12.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
З клопотання, наданого на розгляд слідчого судді вбачається, що ОСОБА_5 підозрюється в заподіянні під час конфлікту, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин 22.12.2021, в період з 19 години 00 хвилин до 19 години 30 хвилин тілесних ушкоджень співмешканці ОСОБА_7 , на подвір'ї будинку АДРЕСА_2 , двох ударів кулаком правої руки в область грудної клітки та 3 - 4 удари зверху в низ по тілу та голові і удар по лівій руці металевим совком. Від отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_7 , почала кричати і ОСОБА_5 припинив свої протиправні дії та зайшов до приміщення будинку. В будинок через деякий час зайшла ОСОБА_7 та залишалася там до ранку 23.12.2021 року. 23.12.2021 року в період часу з 07 години до 14 години від отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_7 померла за місцем свого проживання в будинку АДРЕСА_2 . Причиною смерті ОСОБА_7 є крововилив в мозок, тупа травма голови.
Такі дії ОСОБА_5 кваліфікуються за ч. 2 ст. 121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілої ОСОБА_7 .
23.12.2021 року ОСОБА_5 затримано на підставі та в порядку ст. 208 КПК України.
24.12.2021 слідчим за погодженням з прокурором у присутності захисника ОСОБА_5 повідомлено про підозру, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України
Ухвалою слідчого судді Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 24.12.2021 підозрюваному ОСОБА_5 обрано запобіжний захід тримання під вартою строком на 60 днів, а саме до 16 год. 45 хв. 20 лютого 2022 року.
Постановою керівника Миргородської окружної прокуратури Полтавської області від 16.02.2022 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до трьох місяців, тобто до 23 березня 2022 року.
24.12.2021 ухвалою слідчого судді Миргородського міськрайонного суду Полтавської області підозрюваному ОСОБА_5 продовжено запобіжний захід тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, а саме до 16 год. 45 хв. 23 березня 2022 року.
Ухвалою слідчого судді Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 17.03.2022 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до шести місяців, тобто до 23 червня 2022 року.
Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого.
Частиною 1 ст. 194 КПК України передбачено - під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
У розумінні положень, що наведені у чисельних рішеннях Європейського Суду з прав людини термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Згідно з ч. 3 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.
З матеріалів долучених до клопотання, про продовження строку застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу тримання під вартою та обставин з'ясованих в ході розгляду клопотання вбачається, що підозра у вчиненні останнім кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України є обґрунтованою, так як підтверджується рапортом пом. чергового Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_8 яким зафіксовано повідомлення про виявлення померлою ОСОБА_9 в житловому будинку в АДРЕСА_2 ; протоколом обшуку домогосподарства, розташованого в АДРЕСА_2 від 23.12.2021; протоколами допиту свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 від 23.12.2021; лікарським свідоцтвом про смерть № 4 від 24.12.2021; протоколом затримання особи ( ОСОБА_5 ), підозрюваного у вчиненні злочину від 23.12.2021; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_5 від 24.12.2021, а також іншими доказами у своїй сукупності.
Вирішуючи питання доцільності продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади), поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків).
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.
Досудове розслідування у кримінальному провадженні не завершено, так як необхідно провести ряд процесуальних дій, насамперед отримати висновок судово-медичної експертизи, а також виникла необхідність у проведенні судових молекулярно-генетичних експертиз, однак на території Харківської та Київської областей ведуться воєнні дії, тому проведення судово-молекулярно генетичних експертиз в експертних установах, які розташовані в м. Харків та м. Київ є неможливим. Крім того, необхідно відкрити матеріали досудового розслідування та направити до суду обвинувальний акт.
Відповідно до ст. 29 Конституції України, кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси поваги до особистої свободи.
При цьому згідно практики Європейського суду з прав людини, суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування особи, однак тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, ризик втечі повинен оцінюватися в сукупності з іншими обставинами.
Зважаючи на вказане слідчий суддя при вирішенні питання про наявність підстав для задоволення клопотання враховує у своїй сукупності доведеність обґрунтованої підозри у ОСОБА_5 у вчиненні тяжкого злочину за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років, задовільний стан здоров'я, що дозволить підозрюваному переховуватися від органів досудового розслідування та суду, а також впливати на свідків з метою надання останніми пояснень які сприятимуть уникненню відповідальності, тому слідчий суддя погоджується, що існує ризик переховування від органів досудового розслідування та суду та незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні.
Крім того, ОСОБА_5 не має міцних соціальних зв'язків, оскільки відповідно довідки - характеристики з місця проживання підозрюваного, останній проживав в будинку за місцем скоєння злочину в якому він підозрюється, разом з померлою ОСОБА_9 , позбавлений батьківських прав відносно малолітнього сина, опікуном якого є мати підозрюваного ОСОБА_12 . Опікун проживає з малолітнім внуком за адресою реєстрації підозрюваного АДРЕСА_1 .
Враховуючи вищевикладені обставини слідчий суддя дійшов висновку, що підозрюваний перебуваючи на волі може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, враховуючи усвідомлення можливого призначення передбаченого законом покарання у випадку доведеності його винуватості у скоєнні кримінального правопорушення, що перешкоджатиме проведенню всебічного, повного та об'єктивного досудового розслідування та на переконання суду унеможливлює обрання більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.
Суд звертає увагу на те, що на час розгляду клопотання вищевказані ризики не зменшилися. На думку суду не заслуговують на увагу твердження захисту та підозрюваного, що міцні соціальні зв'язки та можливість перебувати під домашнім арештом за місцем проживання батьків, оскільки підозрюваний позбавлений батьківських прав щодо малолітнього сина, що позбавляє можливості проживати ОСОБА_5 за місцем проживання дитини разом з опікуном.
Відомостей, які б вказували про неможливість перебування ОСОБА_5 в місцях затримання, зокрема, за станом здоров'я під час розгляду клопотання надано не було, а тому слідчий суддя вважає, що заявлені ризики виправдовують тримання особи під вартою, що також доведено прокурором при розгляді даного клопотання.
Крім того, в справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, а також цілком відповідають вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, та практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
За таких обставин слідчий суддя вважає застосування інших більш м'яких запобіжних заходів не забезпечить належного запобігання настанню вказаних ризиків, отже необхідно клопотання задовольнити та продовжити термін дії запобіжного заходу в межах строку досудового розслідування на 60 днів.
Частиною 4 статті 183 КПК України передбачено, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; щодо злочину, який спричинив загибель людини; щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею; щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України; щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
За обставин встановлених в ході досудового розслідування та доданих до клопотання матеріалів, слідчий суддя вважає, що відсутні підстави для визначення підозрюваному ОСОБА_5 застави.
Керуючись ст. ст. 2, 7, 94, 176-178, 183, 182, 193, 194, 196, 198, 205 КПК України, слідчий суддя ,
Клопотання слідчого СВ Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_6 датоване 10.03.2022 про продовження строку запобіжного заходу тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5 , задовольнити.
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с. Попівка Миргородського району Полтавської області, українцю, громадянину України, із середньою спеціальною освітою, не працюючому, неодруженому, раніше не судимому, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживаючому за адресою АДРЕСА_2 - підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, продовжити строк дії запобіжного заходу тримання під вартою в межах строку досудового розслідування по кримінальному провадженню за № 12021170550000751 від 23.12.2021 на 60 (шістдесят) днів, тобто до 16 години 45 хвилин 15 травня 2022 включно.
Копію цієї ухвали для виконання негайно направити до Миргородського РВП ГУНП України в Полтавській області.
Копію цієї ухвали для відому вручити прокурору, підозрюваному та слідчому органу досудового розслідування, яким ініційовано розгляд відповідного клопотання.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, однак відповідно до положень ст. 205 КПК України, ця ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Слідчий суддяОСОБА_1