Справа №359/5647/20
Провадження №2/359/178/2022
18 лютого 2022 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого Борця Є.О.,
за участю секретаря судового засідання Гомоли О.А.,
за участю представника позивача ОСОБА_1 ,
за участю відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - Бориспільська міська державна нотаріальна контора, про встановлення факту проживання однією сім'єю зі спадкодавцем без укладення шлюбу, визнання транспортних засобів спільною сумісною власністю, визнання права власності на частку в цьому майні, визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом,
встановив:
1. Короткий виклад доводів пред'явленого позову.
1.1. В липні 2020 року ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом та обґрунтовувала його тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 , за яким був зареєстрований автомобіль марки «ВАЗ-2115», номерний знак НОМЕР_1 , та причіп марки «ПГМФ-830200», номерний знак НОМЕР_2 . Спадкоємицями першої черги за законом є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які є дочками спадкодавця. Позивач посилається на те, що станом на день відкриття спадщини ОСОБА_5 проживав однією сім'єю з ОСОБА_4 без укладення шлюбу. У зв'язку з тим, що автомобіль марки «ВАЗ-2115», номерний знак НОМЕР_1 , та причіп марки «ПГМФ-830200», номерний знак НОМЕР_2 , були придбані під час проживання позивача однією сім'єю зі спадкодавцем, вказані транспорті засоби були їх спільною сумісною власністю. Після смерті ОСОБА_5 право спільної сумісної власності на транспортні засоби припинилось: у позивача виникло право власності на 1/2 частку в автомобілі марки «ВАЗ-2115», номерний знак НОМЕР_1 , та на 1/2 частку в причепі марки «ПГМФ-830200», номерний знак НОМЕР_2 , тоді як інша 1/2 частка у транспортних засобах ввійшла до складу спадщини, що відкрилась після смерті ОСОБА_5 . Тому ОСОБА_4 просила суд встановити факт, що вона проживала однією сім'єю з ОСОБА_5 без укладення шлюбу з 1 січня 2004 року по 7 грудня 2019 року; визнати автомобіль марки «ВАЗ-2115», номерний знак НОМЕР_1 , та причіп марки «ПГМФ-830200», номерний знак НОМЕР_2 , спільною сумісною власністю позивача та ОСОБА_5 ; а також визнати за ОСОБА_4 право власності на 1/2 частку у вказаних транспортних засобах та виключити це майно зі складу спадщини, що відкрилась після смерті ОСОБА_5 .
1.2. В ході підготовчого провадження представник позивача ОСОБА_1 подав заяву про часткову зміну предмета позову (а.с.172-175): просить суд встановити факт, що ОСОБА_4 проживала однією сім'єю з ОСОБА_5 без укладення шлюбу з 1 січня 2004 року по 7 грудня 2019 року; визнати автомобіль марки «ВАЗ-2115», номерний знак НОМЕР_1 , та причіп марки «ПГМФ-830200», номерний знак НОМЕР_2 , спільною сумісною власністю позивача та ОСОБА_5 ; а також визнати за ОСОБА_4 право власності на 1/2 частку в цьому рухомому майні та визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, видане 10 липня 2020 року державним нотаріусом Бориспільської міської державної нотаріальної контори Кардашевською М.В. та зареєстроване в реєстрі за №2-488, в частині спадкування 1/2 частки в транспортних засобах.
2. Інформація про рух цивільної справи.
2.1. Зі змісту протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23 липня 2020 року (а.с.86) вбачається, що цивільна справа за позовом, пред'явленим ОСОБА_4 , була розподілена судді Бориспільського міськрайонного суду Яковлєвій Л.В.
2.2. Ухвалою судді Бориспільського міськрайонного суду від 15 жовтня 2020 року (а.с.96-97) пред'явлений позов був залишений без руху, а ОСОБА_4 був наданий строк для доплати нею судового збору в розмірі 840 гривень 80 копійок.
2.3. Ухвалою судді Бориспільського міськрайонного суду від 13 листопада 2020 року (а.с.101-102) було відкрито провадження у цивільній справі та призначено підготовче судове засідання.
2.4. Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду від 8 лютого 2021 року (а.с.146-147) було призначено врегулювання спору за участю судді шляхом проведення спільної наради з учасниками судового процесу. Провадження у цивільній справі було зупинено до припинення врегулювання спору за участю судді.
2.5. Ухвалою судді Бориспільського міськрайонного суду від 5 березня 2021 року (а.с.157-158) було припинено врегулювання спору за участю судді, а також поновлено провадження у цивільній справі. Матеріали цивільної справи були передані до канцелярії Бориспільського міськрайонного суду для визначення іншого судді, уповноваженого на розгляд цивільної справи, в порядку, передбаченому ст.33 ЦПК України.
2.6. Зі змісту протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15 березня 2021 року (а.с.160-161) вбачається, що цивільна справа за позовом, пред'явленим ОСОБА_4 , була розподілена судді Бориспільського міськрайонного суду Борцю Є.О.
2.7. Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду від 15 червня 2021 року (а.с.186-187) було закрито підготовче провадження та призначено цивільну справу до судового розгляду по суті.
3. Ставлення учасників судового процесу до пред'явленого позову.
3.1. У судовому засіданні ОСОБА_4 та її представник ОСОБА_1 підтримують позов в зміненій редакції та наполягають на його задоволенні.
3.2. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не визнають позов та заперечують проти його задоволення. В обґрунтування своїх заперечень відповідачі посилаються на те, що їх батько ОСОБА_5 не проживав однією сім'єю з ОСОБА_4 . Зокрема, вони не були пов'язані спільним побутом та не мали взаємних прав та обов'язків. Ці обставини свідчать про те, що спірні транспортні засоби були особистою власністю ОСОБА_5 , а не спільною сумісною власністю його та позивача. Тому ОСОБА_2 та ОСОБА_3 просять суд відмовити у задоволенні позову.
3.3. Представник Бориспільської міської державної нотаріальної контори не з'явився у судове засідання та надіслав лист №174/02-14 від 16 лютого 2021 року (а.с.151), в якому він просив розглянути цивільну справу в його відсутності.
4. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
4.1. Встановлено, що ОСОБА_5 перебував у шлюбі з ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 у них народилась дочка ОСОБА_2 , а ІНФОРМАЦІЯ_3 - дочка ОСОБА_7 , якій після укладення шлюбу було присвоєно прізвище « ОСОБА_8 ». 7 вересня 1993 року шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 був розірваний, про що був складений відповідний актовий запис за №188. Ця обставина підтверджується копією свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_3 від 28 липня 2020 року (а.с.110).
4.2. ОСОБА_4 також перебувала у шлюбі з ОСОБА_9 26 травня 2000 року шлюбі між ними був розірваний, про що в книзі реєстрації актів про розірвання шлюбу був зроблений запис за №107. Ця обставина підтверджується копією свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_4 від 26 травня 2000 року (а.с.16).
4.3. 28 березня 2015 року за ОСОБА_5 був зареєстрований автомобіль марки «ВАЗ-2115», номерний знак НОМЕР_1 , а 19 листопада 2016 року - причіп марки «ПГМФ-830200», номерний знак НОМЕР_2 . Ці обставини підтверджуються копіями свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів НОМЕР_5 та НОМЕР_6 (а.с.17, 18).
4.4. ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 . Це підтверджується копіями свідоцтва про смерть серії НОМЕР_7 від 10 грудня 2019 року (а.с.15, 132). Після смерті ОСОБА_5 спадкування здійснювалось за законом. ОСОБА_3 відмовилась від прийняття спадщини. Тому 10 липня 2020 року державний нотаріус Бориспільської міської державної нотаріальної контори Кардашевська М.В. видала ОСОБА_2 свідоцтво про право на спадщину за законом, зареєстроване в реєстрі за №2-488 (а.с.130). Зі змісту цього правовстановлюючого документа вбачається, що ОСОБА_2 успадкувала грошові кошти в розмірі 2010 гривень 10 копійок, що зберігались на рахунку № НОМЕР_8 , відкритому в АТ «Ощадбанк» на ім'я ОСОБА_5 , а також автомобіль марки «ВАЗ-2115», номерний знак НОМЕР_1 , та причіп марки «ПГМФ-830200», номерний знак НОМЕР_2 .
4.5. Спірні правовідносини є комплексними та регулюються одночасно главою 8 «Право спільної сумісної власності подружжя» розділу ІІ «Шлюб. Права та обов'язки подружжя» СК України, а також главою 84 «Загальні положення про спадкування» та главою 89 «Оформлення права на спадщину» книги шостої «Спадкове право» ЦК України.
5. Норми права, якими керується суд при вирішенні спору.
5.1. Відповідно до ст.74 СК України якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 цього Кодексу.
5.2. Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п.20 постанови №11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», при застосуванні ст.74 СК України, що регулює поділ майна осіб, які проживають у фактичних шлюбних відносинах, судам необхідно враховувати, що правило зазначеної норми поширюється на випадки, коли чоловік та жінка не перебувають у будь-якому іншому шлюбі і між ними склались усталені відносини, що притаманні подружжю.
5.3. Згідно з ч.1 ст.70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
5.4. Відповідно до ч.1 ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті.
5.5. Згідно з ч.1 ст.1301 ЦК України свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом.
5.6. Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
5.7. Згідно з ч.2 ст.89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності.
5.8. Відповідно до ч.3 ст.89 ЦПК України суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
5.9. Згідно з ч.1 ст.79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
6. Мотиви, якими керується суд при вирішенні спору.
6.1. Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_10 показала, що вона є сусідкою позивача. Тому у 2002 році вона познайомилась з ОСОБА_5 , який разом з ОСОБА_4 проживав в житловому будинку по АДРЕСА_1 . У них були суто сімейні відносини, вони були чоловіком та дружиною. ОСОБА_5 не уклав з ОСОБА_4 шлюб у зв'язку з тим, що вони були особами похилого віку. Під час проживання однією сім'єю вони придбали автомобіль марки «Жилугі» та причеп. Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_11 показала, що вона також є сусідкою позивача. Тому у 2001-2002 роках вона познайомилась з ОСОБА_5 , який безперервно проживав разом з ОСОБА_4 в житловому будинку по АДРЕСА_1 . Вони проживали однією сім'ю, а також придбали автомобіль марки «Жилугі» та причеп. Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_12 показала, що у 1993-1995 роках вона була знайома з ОСОБА_5 , який працював разом з її чоловіком. Починаючи з 2001 року ОСОБА_5 почав проживати з ОСОБА_4 в житловому будинку в м. Борисполі. Вони проживали вдвох, були чоловіком та дружиною, вели спільне господарство. У зв'язку з тим, що ОСОБА_4 не могла доглядати за ОСОБА_5 , останній тиждень перед його смертю, а саме з ІНФОРМАЦІЯ_1 , він проживав у його дочки ОСОБА_2 .
6.2. Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_13 показала, що вона є знайомою ОСОБА_5 . Після розірвання шлюбу, укладеного з ОСОБА_6 , він проживав один в квартирі по АДРЕСА_1 . Вона неодноразово була в гостях у ОСОБА_5 та не бачила жодних жіночих речей. Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_14 показала, що протягом 2018-2019 років вона три чи чотири рази була в гостях у ОСОБА_5 , який проживав по АДРЕСА_1 . Вона також не бачила в його квартирі жіночих речей. Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_15 показала, що вона була знайомою ОСОБА_5 . Після розірвання шлюбу, укладеного з ОСОБА_6 , він проживав в квартирі по АДРЕСА_1 . Вона ніколи не бачила ОСОБА_4 та навіть не знайома з нею. Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_16 показала, що вона була зведеною сестрою ОСОБА_5 . Після розірвання шлюбу, укладеного з ОСОБА_6 (зараз - ОСОБА_17 ), він проживав один в квартирі по АДРЕСА_1 . ОСОБА_5 зустрічався з ОСОБА_4 , яка проживала у своєму житловому будинку в м. Борисполі. Він не жив з позивачем однією сім'єю та завжди ночував у своїй квартирі. Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_17 показала, що вона є колишньою дружиною ОСОБА_5 . Після розірвання шлюбу він переїхав в квартиру по АДРЕСА_1 . Він зустрічався з багатьма жінками та ніколи не проживав однією сім'єю з ОСОБА_4 .
6.3. Достовірність показань свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та ОСОБА_17 спростовується показаннями ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , що перебувають у взаємному зв'язку з іншим джерелом доказування - з фотографіями (а.с.20-21), з яких вбачається, що ОСОБА_5 навіть святкував з ОСОБА_4 сімейні свята. Крім того, їх спільне проживання в житловому будинку по АДРЕСА_1 протягом 19 років поспіль переконливо доводить те, що між ОСОБА_5 та позивачем склались усталені відносини, притаманні подружжю, в розумінні, перед-баченому п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя». Системний аналіз показань свідків та письмових доказів свідчить про те, що ОСОБА_5 проживав однією сім'єю з позивачем без укладення шлюбу з 2001 року до ІНФОРМАЦІЯ_1 . Однак згідно з ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог. Так, в пред'явленому позові заявлено вимогу про встановлення вказаного факту за період часу з 1 січня 2004 року. У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 пояснив, що це зумовлено тим, що пунктом 1 розділу VII «Прикінцеві положення» СК України передбачено, що цей Кодекс набрав чинність одночасно з набранням чинності ЦК України, тобто з 1 січня 2004 року.
6.4. З огляду на це суд вважає, що належить встановити факт, що ОСОБА_4 проживала однією сім'єю з ОСОБА_5 без укладення шлюбу з 1 січня 2004 року до 1 грудня 2019 року. Всупереч ч.1 ст.81 ЦПК України ОСОБА_4 та її представник ОСОБА_1 не подали докази на підтвердження того, що позивач продовжував проживати однією сім'єю з ОСОБА_5 з 1 грудня 2019 року по 7 грудня 2019 року. Тому у задоволенні пред'явленого позову в частині цієї вимоги ОСОБА_4 слід відмовити.
6.5. Встановлено, що автомобіль марки «ВАЗ-2115», номерний знак НОМЕР_1 , та причіп марки «ПГМФ-830200», номерний знак НОМЕР_2 , були придбані ОСОБА_5 в період часу, протягом якого він проживав однією сім'ю з ОСОБА_4 без укладення шлюбу. Тому презюмується, що вказані транспортні засоби були їх спільною сумісною власністю. Всупереч ч.1 ст.81 ЦПК України ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не подали докази на спростування означеної презумпції та на підтвердження того, що ОСОБА_5 придбав спірні транспортні засоби за особисті грошові кошти.
6.6. З огляду на це суд вважає, що з метою забезпечення юридичної визначеності належить визнати автомобіль марки «ВАЗ-2115», номерний знак НОМЕР_1 , та причіп марки «ПГМФ-830200», номерний знак НОМЕР_2 , спільною сумісною власністю ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Однак у зв'язку зі смертю ОСОБА_5 право спільної сумісної власності на вказані транспортні засоби припинилось:на підставі ч.1 ст.70 СК України у позивача виникло право власності на 1/2 частку в цьому рухомому майні, тоді як на підставі ч.1 ст.1218 ЦК України право власності на іншу 1/2 частку в спірних транспортних засобах ввійшло до складу спадщини, що відкрилась після смерті ОСОБА_5 . Ця обставина свідчить про те, що ОСОБА_2 мала право на спадкування лише 1/2 частки у вказаному рухомому майні, а не спірних транспортних засобів в цілому.
6.7. Тому суд дійшов до висновку, що з метою відновлення законності та порушеного права позивача належить визнати за ОСОБА_4 право власності на 1/2 частку в автомобілі марки «ВАЗ-2115», номерний знак НОМЕР_1 , та на 1/2 частку в причепі марки «ПГМФ-830200», номерний знак НОМЕР_2 , а також визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, видане 10 липня 2020 року державним нотаріусом Бориспільської міської державної нотаріальної контори Кардашевською М.В. та зареєстроване в реєстрі за №2-488, в частині спадкування ОСОБА_2 1/2 частки в автомобілі марки «ВАЗ-2115», номерний знак НОМЕР_1 , та 1/2 частки в причепі марки «ПГМФ-830200», номерний знак НОМЕР_2 .
7. Розподіл судових витрат.
7.1. Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
7.2. ОСОБА_4 сплатила судовий збір в загальному розмірі 2589 гривень 60 копійок (840,80 х 2 + 908,00). Ця обставина підтверджується квитанціями (а.с.5, 6, 171). Пред'явлений позов задоволений. Як роз'яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в п.35 постанови №10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», при повному або частковому задоволенні позову майнового характеру до кількох відповідачів судовий збір, сплачений позивачем, відшкодовується ними пропорційно до розміру задоволених судом позовних вимог до кожного з відповідачів. Адже солідарне відшкодування судових витрат процесуальним законодавством не передбачено.
7.3. З огляду на це суд вважає, що з кожного відповідача на користь ОСОБА_4 належить стягнути витрати на оплату судового збору в розмірі 1294 гривень 80 копійок (2589,60 : 2).
Керуючись п.2 ч.1, ч.3 ст.258, абз.1 ч.6 ст.259, ст.ст.263-265, ч.6 ст.268 ЦПК України, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - Бориспільська міська державна нотаріальна контора, про встановлення факту проживання однією сім'єю зі спадкодавцем без укладення шлюбу, визнання транспортних засобів спільною сумісною власністю, визнання права власності на частку в цьому майні, визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом задовольнити частково.
Встановити факт, що ОСОБА_4 проживала однією сім'єю з ОСОБА_5 без укладення шлюбу з 1 січня 2004 року до 1 грудня 2019 року.
Визнати автомобіль марки «ВАЗ-2115», номерний знак НОМЕР_1 , та причіп марки «ПГМФ-830200», номерний знак НОМЕР_2 , спільною сумісною власністю ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
Визнати за ОСОБА_4 право власності на 1/2 частку в автомобілі марки «ВАЗ-2115», номерний знак НОМЕР_1 , та на 1/2 частку в причепі марки «ПГМФ-830200», номерний знак НОМЕР_2 .
Визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, видане 10 липня 2020 року державним нотаріусом Бориспільської міської державної нотаріальної контори Кардашевською Мартою Володимирівною та зареєстроване в реєстрі за №2-488, в частині спадкування ОСОБА_2 1/2 частки в автомобілі марки «ВАЗ-2115», номерний знак НОМЕР_1 , та 1/2 частки в причепі марки «ПГМФ-830200», номерний знак НОМЕР_2 .
У задоволенні позову в частині вимоги про встановлення факту проживання однією сім'єю із спадкодавцем з 1 грудня 2019 року по 7 грудня 2019 року відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 витрати на оплату судового збору в розмірі 1294 гривень 80 копійок.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 витрати на оплату судового збору в розмірі 1294 гривень 80 копійок.
Повний текст рішення суду складений 28 лютого 2022 року.
Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Суддя
Бориспільського міськрайонного суду Є.О. Борець