Центральний районний суд м. Миколаєва
Справа № 490/1289/22
Провадження № 1-кп/490/279/2022
09 березня 2022 року
Центральний районний суд міста Миколаєва
У складі : головуючого - судді ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
за участі прокурора - ОСОБА_3
обвинуваченого - ОСОБА_4
його захисника - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Миколаєві кримінальне провадження про обвинувачення
ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Миколаєві, є українцем, громадянином України, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні злочинів, передбачених частиною 2 статті 15 - частиною 1 статті 115, частиною 1 статті 263, частиною 1 статті 263 Кримінального Кодексу України, -
В провадження Центрального районного суду міста Миколаєва надійшов обвинувальний акт про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого частиною 2 статті 15 - частиною 1 статті 115, частиною 1 статті 263, частиною 1 статті 263 Кримінального Кодексу України
Після вивчення змісту обвинувального акту, доданих до його матеріалів, вислуховування сторін кримінального провадження суд дійшов такого.
І. Стосовно обставин, пов'язаних із подальшим рухом кримінального провадження.
Під час підготовчого судового засідання сторони вважали за можливе призначити справу до судового розгляду.
Проте, під час цього засідання судом не було з'ясоване питання про склад суду, який має здійснювати це кримінальне провадження у суді першої інстанції, а також - про можливість об'єднання цього кримінального провадження з іншим провадженням відносно цього ж обвинуваченого.
З огляду на таке, підготовче провадження не може бути завершеним, в зв'язку із чим у підготовчому судовому засіданні слід оголосити перерву.
ІІ. Стосовно запобіжного заходу, який слід застосувати відносно обвинуваченого.
Позиції сторін у справі.
1. Під час судового розгляду прокурор заявив клопотання про продовження строку дії обраного відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Послалась про те, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, пов'язаного з посяганням на життя іншої особи та наявні ризики того, що він може переховуватись від суду, незаконно впливати та здійснювати тиск на свідків, потерпілого у кримінальному провадженні з метою зміни їх показів на такі, що не відповідають дійсності та виправдовують чи значною мірою покращують його становище, вчиняти інші кримінальні правопорушення.
2. Обвинувачений під час підготовчого судового засідання просив змінити обраний відносно нього запобіжний захід на не пов'язаний з триманням під вартою.
Послався про те, що наразі на територію України здійснюється збройна агресія, та він бажає взяти участь у відсічі їй.
Окрім того, посилався про те, що в зв'язку з здійсненням збройної агресії прагне бути разом зі своєю родиною та особисто її захищати.
Обвинувачений також вказував, що інкримінованого йому злочину в дійсності не скоював.
3. Захисник під час судового розгляду кримінального провадження підтримав позицію свого підзахисного.
Встановлені судом обставин із посиланням на докази
1. 21 лютого 2022 року в провадження Центрального районного суду міста Миколаєва надійшов обвинувальний акт про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених частиною 2 статті 15 - частиною 1 статті 115, частиною 1 статті 263, частиною 1 статті 263 Кримінального Кодексу України.
2. В межах цього кримінального провадження ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочинів за таких обставин.
2.1. У невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 06.04.2020 у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, направлений на вчинення умисного вбивства тітова михайла ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на ґрунті довготривалих особистих неприязних відносин, які склалися між ними раніше.
Так, у невстановлений досудовим розслідуванням день та час, але не пізніше 06.04.2020, ОСОБА_4 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_8 , прибув до будинку ? 47 по вул. Севастопільський у м.Миколаєві, принісши з собою заздалегідь підготовлену вогнепальну зброю - карабін "САЙГА М" ? Н04131759 та набої. Піднявшись на технічний поверх зазначеного будинку, звідки проглядається територія, прилегла до будівлі ПП "Техноконтракт", розташованого за адресою: м. Миколаїв, пр. Центральний, 101, будучи обізнаним про те, що ОСОБА_8 часто відвідує вказане місце, підготувався до подальшого вчинення злочину, а саме - випиляв частину металевої вентиляційної решітки для зручності використання зброї.
Далі, 06.04.2020 в денний час, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, направленого на умисне протиправне позбавлення життя ОСОБА_8 , ОСОБА_4 , знаходячись на технічному поверсі будинку ? 47 по вул. Севатопільській в м. Миколаєві, встановив металевий держатель для зброї, встановив на зброю пристрій для безшумної стрільби ("глушник"). Виконавши всі підготовчі дії, ОСОБА_4 став очікувати на появу ОСОБА_8
06.04.2020 приблизно о 13:40, побачивши на території парковки, прилеглої до будівлі ПП "Техноконтракт" ОСОБА_8 , ОСОБА_4 , реалізуючи умисле на заподіяння смерті останньому, через спеціально заздалегідь підготовлений ним отвір в решітці здійснив один прицільний постріл з карабіну "САЙГА М", 7,62х39, ? Н04131759 в ОСОБА_8 , спричинивши останньому вогнепальне поранення в області шиї. Отримавши поранення, ОСОБА_8 впав на землю та перестав чинити активні рухи. ОСОБА_4 , вчинивши всі дії, направлені на вчинення умисного вбивства ОСОБА_8 та вважаючи кримінальне правопорушення доведеним до кінця, з місця злочину втік, залишивши на місці вчинення злочину знаряддя його вчинення - карабін "САЙГА М", № НОМЕР_1 з патронами в магазині та інші використані ним предмети.
Цього ж дня, о 13:50, ОСОБА_9 доставлено з вогнепальним пораненням шиї до КНП ММР "Міська лікарня швидкої медичної допомоги" для надання невідкладної медичної допомоги.
Своїми діями ОСОБА_4 спричинив ОСОБА_8 тілесні ушкодження у вигляді вогнепального поранення з переломом поперекового паростка 1-го шийного хребця, східної ветви нижньої щелепи зліва, латеральної стінки верхньощелепної пазухи зліва з гематомою прилеглих м'яких тканин та підшкіряною емфіземою, крововиливів у пазуху зліва. Дані ушкодження відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя.
Ці дії ОСОБА_4 органами досудового розслідування та публічним обвинуваченням кваліфіковані за частиною 2 статті 15 - частиною 1 статті 115 Кримінального Кодексу України - як закінчений замах на умисне вбивство.
2.2. У невстановлений в ході проведення досудового розслідування час у невстановлений досудовим розслідуванням спосіб, ОСОБА_4 умисно, незаконно придбав пістолет Макарова з 8 набоями, який є ручною короткоствольною нарізною бойовою вогнепальною зброєю - 9 мм. самозарядним пістолетом Макарова (ПМ) б/н. Пістолет виготовлений промисловим способом та є придатним до стрільби та 8 боєприпасів - 9 мм патронів до пістолету Макарова (ПМ).
Вказаний пістолет та боєприпаси ОСОБА_4 без передбаченого законом дозволу зберігав та переносив при собі до моменту виявлення та вилучення зброї працівниками поліції 11.10.2021 під час проведення особистого обшуку підозрюваного в ході проведення санкціонованого судом обшуку автомобіля, що перебуває в його користуванні - "Volkswagen Golf", державний номер НОМЕР_2 , зареєстрованого в Республіці Польща.
Вказаними умисними діями, що виразились у незаконному придбанні, носінні та зберіганні пістолета Макарова з 8 набоями, тобто, вогнепальної зброї та боєприпасів, ОСОБА_4 , порушив вимоги: п.8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку із прийняттям Закону України "Про Національну поліцію"", Постанови Верховної Ради України № 247-XII від 17.06.1992 року, Закону України "Про право власності на окремі види майна", Положення про дозвільну систему, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України № 576 від 12.10.1992 року, Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання патронів, боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів, затвердженої Наказом МВС України № 622 від 21.08.1998 року.
Ці дії ОСОБА_4 органами досудового розслідування та публічним обвинуваченням кваліфіковані за частиною 1 статті 263 Кримінального Кодексу України - як придбання, носіння та зберігання вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської) та бойових припасів без передбаченого законом дозволу.
2.3. У невстановлений в ході проведення досудового розслідування час у невстановлений досудовим розслідуванням спосіб, ОСОБА_4 умисно, незаконно придбав карабін "САЙГА М" 7,62х39, номер зброї ? НОМЕР_1 , який є багатоцільовою вогнепальною зброєю - 7,62 мм. самозарядним нарізним карабіном моделі "САЙГА М" калібру 7,62 х 39 мм, серія НОМЕР_1 .
Вказаний карабін ОСОБА_4 без передбаченого законом дозволу придбав, зберігав та переносив при собі до моменту вчинення замаху на умисне вбивство ОСОБА_8 та подальшого виявлення та вилучення зброї працівниками поліції 06.04.2020 під час проведення огляду технічного поверху будинку № 47 по вул. Севастопольській в м. Миколаєві.
Вказаними умисними діями, що виразились у незаконному придбанні, носінні та зберіганні карабіна "САЙГА М" калібру 7,62 х 39 мм, серія НОМЕР_1 , тобто, вогнепальної зброї, ОСОБА_4 , порушив вимоги: п.8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку із прийняттям Закону України "Про Національну поліцію"", Постанови Верховної Ради України ? 247-XII від 17.06.1992 року, Закону України "Про право власності на окремі види майна", Положення про дозвільну систему, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України № 576 від 12.10.1992 року, Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання патронів, боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів, затвердженої Наказом МВС України № 622 від 21.08.1998 року.
Ці дії ОСОБА_4 органами досудового розслідування та публічним обвинуваченням кваліфіковані за частиною 1 статті 263 Кримінального Кодексу України - як придбання, носіння та зберігання вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської) без передбаченого законом дозволу.
3. В межах цього кримінального провадження 12 жовтня 2021 року ОСОБА_4 був затриманий.
4. Ухвалою слідчого судді Центрального районного суду міста Миколаєва ОСОБА_10 від 13 жовтня 2021 року відносно нього був обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 08 грудня 2021 року включно.
Подальшими ухвалами слідчих суддів строк тримання ОСОБА_4 під вартою продовжувався неодноразово, востаннє - 31 січня 2022 року - до 10 березня 2022 року включно.
5. Під час обрання цього запобіжного заходу та продовження строку його дії слідчі судді виходили з того, що існують ризики, що обвинувачений може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, незаконно впливати та здійснювати тиск на свідків, потерпілого у кримінальному провадженні, інших ймовірних підозрюваних у вказаному кримінальному провадженні, вчиняти інші кримінальні правопорушення або продовжити вчинення кримінального правопорушення, у якому підозрюється.
6. Наразі у цій справі лише розпочате підготовче провадження.
7. Окрім цього, в провадженні Центрального районного суду міста Миколаєва перебуває кримінальне провадження про обвинувачення, зокрема, ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених частиною 1 статті 2551, частиною 2 статті 189, частиною 1 статті 263 Кримінального Кодексу України
7.1. В межах цього кримінального провадження ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину загалом за таких обставин.
Станом на січень 2019 року між ОСОБА_11 - з одного боку та ОСОБА_12 та ОСОБА_13 - з іншого - виник спір із приводу відносин, що виникли між ними в зв'язку із реалізацією зернових культур.
Далі ОСОБА_11 , зневажаючи встановлений державою порядок захисту порушеного права, передбачений цивільним законодавством, такого не зробив, але з використанням незаконних методів, вирішив примусити ОСОБА_12 та ОСОБА_13 повернути йому грошові кошти у розмірі 36.000 доларів США за неіснуючий борг.
Та, розуміючи, що у нього відсутні можливості в інший спосіб здійснити вплив на потерпілих ОСОБА_12 та ОСОБА_13 з метою отримання 36.000 доларів США, він вирішив звернутись до особи, яка має злочинний вплив та авторитет на території міста Миколаєва та Миколаївської області, з метою застосування до неї такого впливу.
Так, ОСОБА_11 , будучи обізнаним про те, що на території міста Миколаєва та Миколаївської області ОСОБА_14 має повагу у злочинному середовищі та попередньо здобутий злочинний авторитет, як особа, яка притягалася до кримінальної відповідальності та відбувала покарання в місцях позбавлення волі та веде визначений "злодійськими" традиціями спосіб життя, позиціонує себе, як особа, що дотримується неписаних загальноприйнятих в злодійських колах правил поведінки, в кінці грудня 2020 року (більш точної дати та часу встановити не видається можливим) знаходячись в м. Миколаєві (більш точної адреси встановити не видалось можливим) звернувся до ОСОБА_14 з проханням здійснити злочинний вплив на ОСОБА_12 для вирішення спору стосовно отримання грошових коштів від реалізації зернової культури соя в сумі 36.000 (тридцять шість тисяч) доларів США.
В подальшому на початку січня 2021 року (більш точну час та дату під час досудового розслідування встановити не видалось за можливе, але не пізніше 06.01.2021) ОСОБА_14 , використовуючи свої злочинні зв'язки та авторитет, поширюючи свій злочинний вплив на раніше засуджених та інших осіб, для вчинення дій щодо отримання грошових коштів від ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , залучив свого знайомого - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який також має повагу злочинному середовищі та попередньо здобутий злочинний авторитет, як особа, яка притягалася до кримінальної відповідальності та відбувала покарання в місцях позбавлення волі та веде визначений "злодійськими" традиціями життя, позиціонує себе, як особа, що дотримується неписаних загальноприйнятих в злодійських колах правил поведінки.
Далі, ОСОБА_14 спільно з ОСОБА_4 вирішили отримати вказані кошти від ОСОБА_12 та ОСОБА_13 внаслідок вимагання, застосувавши погрози насильства відносно потерпілих , направлені на вимогу передачі чужого майна.
У подальшому ОСОБА_14 04.01.2021, більш точний час встановити на даний момент не виявилось можливим, після особистої зустрічі останнього з потерпілим ОСОБА_12 , яка відбулась на території гаражних та складських приміщень, розташованих за адресою: АДРЕСА_2 , з метою реалізації розробленого злочинного плану, направленого на вимагання грошових коштів, зателефонував потерпілому та з використанням погроз фізичної розправи над ним, схиляв останнього до призначення зустрічі з ОСОБА_11 для вирішення питання щодо передачі коштів за неіснуючий борг, на що потерпілий, сприймаючи погрози реальними та побоюючись за своє життя та здоров'я, погодився.
Так, 06.01.2021 року приблизно о 15 годині 10 хвилин потерпілі ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , побоюючись за своє життя та здоров'я, перебуваючи за адресою: м. Миколаїв, вул. Малко Тернівська, буд. 81, зустрілись з ОСОБА_11 з приводу з'ясування обставин неіснуючого боргу.
В той же день, о 15 годині 13 хвилин до вказаної адреси прибули ОСОБА_14 спільно з ОСОБА_4 на автомобілі Тойота, моделі Хайлендер, державний номерний знак " НОМЕР_3 " під керуванням ОСОБА_15 .. Під час вказаної зустрічі ОСОБА_14 та ОСОБА_4 з метою реалізації заздалегідь розробленого злочинного плану, направленого на вимагання грошових коштів у потерпілих ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , шляхом погрози застосування фізичної розправи над потерпілими вимагали у останніх передачі грошових коштів в сумі 36.000 (тридцять шість тисяч) доларів США, або передачі транспортного засобу Тойота, моделі Прадо, державний номерний знак " НОМЕР_4 ", що перебував у користуванні ОСОБА_13 , як сплату частини неіснуючого боргу, який нібито виник у потерпілих перед ОСОБА_11 ..
В подальшому у період часу з 12.01.2021 року по 17.02.2021 року ОСОБА_14 спільно з ОСОБА_4 , діючи на виконання раніше розробленого спільного злочинного плану, здійснювали неодноразові телефонні дзвінки потерпілому ОСОБА_12 , в яких висловлюючи постійні погрози фізичної розправи над ним та потерпілим ОСОБА_13 у разі несплати завідомо неіснуючого боргу у сумі 36.000 (тридцять шість тисяч) доларів США.
Потерпілий ОСОБА_12 , сприймаючи постійні погрози ОСОБА_14 та ОСОБА_4 як реальні, а також побоюючись за своє здоров'я та здоров'я ОСОБА_13 , на виконання незаконних вимог останніх, 17.02.2021 близько 15:00, перебуваючи у приміщені кафе « ІНФОРМАЦІЯ_4 » за адресою: м. Миколаїв, вул. Малко Тернівська, 96, у присутності потерпілого ОСОБА_13 передав на виконання вказівки ОСОБА_14 . ОСОБА_11 грошові кошти в сумі 13.900 (тринадцять тисяч дев'ятсот) гривень.
Того ж дня, 17.02.2021 року о 15 годині 49 хвилин ОСОБА_11 за допомогою свого мобільного телефону узгодивши з ОСОБА_14 отримання від ОСОБА_13 його автомобілю «Toyota Land Cruiser Prado», державний реєстраційний номер НОМЕР_4 , в якості погашення частини неіснуючого боргу. В подальшому, отримавши вказаний транспортний засіб, ОСОБА_11 залучивши свого знайомого ОСОБА_16 , який не будучи обізнаним про злочинні наміри ОСОБА_11 , ОСОБА_14 та ОСОБА_4 , перегнав вказаний автомобіль до прилеглої території будинку ?55 по вул. Димова в м. Миколаєві.
В цей же день, після отримання вказаних вище грошових коштів та автомобіля, з 16 години 35 хвилин до 16 години 43 хвилин ОСОБА_11 , перебуваючи на прилеглій території будівельного магазину «1000 дрібниць» за адресою: м. Миколаїв, вул. Кіровоградська, буд. 23А зустрівся з ОСОБА_4 та ОСОБА_14 , яким в свою чергу передав частину отриманих від потерпілого ОСОБА_12 грошових коштів у сумі 7.000 (сім тисяч) гривень.
7.2. В межах цього ж кримінального провадження ОСОБА_4 також обвинувачується у незаконному придбанні та носінні вогнепальної зброї - нарізного самозарядного пістолету калібру 5,45 мм. та бойових припасів до нього.
7.3. 17 лютого 2021 року в межах цього кримінального провадження ОСОБА_4 був затриманим.
Ухвалою слідчого судді Центрального районного суду міста Миколаєва від 19 лютого 2021 року відносно нього був обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із правом внесення застави. Цією ж ухвалою визначалось, що у разі внесення застави на ОСОБА_4 покладаються такі додаткові обов'язки:
-прибувати за всіма викликами слідчого, прокурора та суду;
-не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
-утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілим у кримінальному провадженні;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Визначена судом застава обвинуваченим внесена, в зв'язку із чим він був звільнений з-під варти, але на нього були розповсюджені перелічені обов'язки.
7.4. Протягом здійснення кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених частиною 1 статті 2551, частиною 2 статті 189, частиною 1 статті 263 Кримінального Кодексу України, покладених на нього обов'язків обвинувачений не порушував, свої процесуальні обов'язки виконував у повному обсязі, нових злочинів не скоював.
8. Відповідно до Указу Президента України ? 64/2022 від 24 лютого 2022 року з 05:30 24 лютого 2022 року на території України запроваджений військовий стан.
Станом на 09 березня 2022 року місто Миколаїв перебуває у зоні активних бойових дій.
Положення закону, якими керувався суд під час постановлення ухвали.
1. Відповідно до частини 1 статті 177 Кримінального Процесуального Кодексу України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Під ставою ж застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити перелічені дії.
При цьому відповідно до частини 3 статті 176 Кримінального Процесуального Кодексу України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя має переконатись, що жоден більш м'який, ніж запропонований слідчим, запобіжний захід не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам.
3. Відповідно до частини 1 статті 176 Кримінального Процесуального Кодексу України запобіжними заходами є:
1)особисте зобов'язання;
2)особиста порука;
3)застава;
4)домашній арешт;
5)тримання під вартою.
Відповідно до статті 179 цього Кодексу особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.
Відповідно до статті 180 Кримінального Процесуального Кодексу України особиста порука полягає у наданні особами, яких слідчий суддя, суд вважає такими, що заслуговують на довіру, письмового зобов'язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків відповідно до статті 194 цього Кодексу і зобов'язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу.
Відповідно до частини 1 статті 182 Кримінального Процесуального Кодексу України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків.
При цьому відповідно до частини 5 цієї статті розмір застави щодо особи, обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, визначається у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини 1 статті 181 Кримінального Процесуального Кодексу України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
4. Відповідно до статті 199 Кримінального Процесуального Кодексу України строк тримання під вартою може бути продовженим у разі наявності вказаних вище обставин та додаткового доведення того, що завершити досудове розслідування до закінчення строку дії попередньої ухвали не є можливим, а раніше заявлені ризики не зменшились або з'явились нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
5. Відповідно до статті 8 Кримінального Процесуального Кодексу України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави; принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Окрім того, відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року Конвенція про захист прав та основоположних свобод /далі - Конвенція/ та практика Європейського суду з прав людини визнаються в Україні джерелом права
5.1. Відповідно до визначеного Європейським судом з прав людини поняттям під час вирішення питання щодо запобіжного заходу під обґрунтованою підозрою слід розуміти добросовісне припущення про вчинення особою певного діяння, яке ґрунтується на об'єктивних відомостях, які:
1можна перевірити у судовому розгляді;
2спонукали б неупереджену та розумну людину вдатися до практичних дій, щоб з'ясувати, чи є така підозра обґрунтованою.
Добросовісним можна вважати припущення, яке висунуте компетентним органом у встановленому законом порядку та ґрунтується на підході до справи, що характеризується правдивістю, сумлінністю та ретельністю.
5.2. Відповідно до правової позиції, що сформована Європейським Судом з прав людини, для продовження строку тримання під вартою повинні бути винятково вагомі причини, при цьому тільки тяжкість вчиненого злочину, складність справи та серйозність обвинувачень не можуть вважатися достатніми причинами для тримання особи під вартою протягом досить тривалого строку. Також суд вказав, що пункт 3 статті 5 Конвенції визначає право заарештованого на розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження, при цьому таке звільнення може бути обумовлене гарантіями з'явитися на судове засідання. Сторона обвинувачення зобов'язана доводити реальність ризиків, що виправдовують обмеження свободи, в іншому випадку суд може змінити запобіжний захід на більш м'який.
Європейський суд з прав людини судом також відзначає, що "ризик втечі або уникнення правосуддя" зменшується з часом, адже включення строку запобіжного ув'язнення до строку покарання, якого мав підстави боятися заявник, зменшує це побоювання і його наміри втекти.
Далі відзначається, що таке, що продовжується, тримання під вартою може бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи.
Європейський суд з прав людини також наголошував, що "саме національні судові органи мають подбати про те, щоб тривалість попереднього ув'язнення обвинуваченого у відповідній справі не перевищила розумного строку. Для цього вони мають дослідити всі факти на користь і проти існування реального суспільного інтересу, який, за належного врахування принципу забезпечення презумпції невинуватості, виправдовує відхід від вимоги забезпечення поваги до особистої свободи, і викласти ці міркування у своїх рішеннях про подовження строку тримання під вартою… Подальше існування обґрунтованої підозри у вчиненні заарештованою особою відповідного злочину є обов'язковою і неодмінною умовою законності подовження строку тримання під вартою, але зі спливом певного часу ця умова перестає бути достатньою… Згідно з пунктом 3 статті 5 Конвенції, визначаючи доцільність звільнення або подальшого тримання особи під вартою, відповідні посадові особи зобов'язані розглянути й альтернативні заходи забезпечення її явки до суду. Фактично, це положення не лише проголошує право на "розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження", а й передбачає, що "звільнення може бути обумовлене гарантіями з'явитися на судове засідання".
/див. рішення у справі "Тодоров проти України" від 12.01.2012 року, "Пунцельт проти Чехії", "Харченко проти України" та інші/
Окрім того, як зазначив Європейський суд з прав людини у справі "Летельє проти Франції" (рішення від 26.06.1991 року), "особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення принаймні, протягом певного часу. За виняткових обставинах цей момент може бути врахований у світлі Конвенції, у всякому разі в тій мірі, в якій внутрішнє право … визнає поняття порушення публічного порядку внаслідок скоєння злочину. Однак цей фактор можна вважати виправданим і необхідним, тільки, якщо є підстави вважати, що звільнення затриманого реально порушить публічний порядок, або якщо цей порядок дійсно перебуває під загрозою. Попереднє затримання не має передувати покаранню у вигляді позбавлення свободи, не може бути "формою очікування" обвинувального вироку" (п.51).
6. Відповідно до частини 5 статті 194 Кримінального Процесуального Кодексу України обираючи запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, суд зобов'язує обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, а саме:
-прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;
-не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
-утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом;
-не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом;
-пройти курс лікування від наркотичної або алкогольної залежності;
-докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
-носити електронний засіб контролю.
Мотиви, з яких суд виходив при постановленні ухвали.
Стосовно наявності обґрунтованої підозри у вчиненні злочину обвинуваченим.
1. Суд відзначає, що оскільки по справі розпочатий судовий розгляд, наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні злочину, що йому інкримінується на даній стадії судового розгляду не перевіряється, а встановлення його вини/невинуватості можливо лише під час ухвалення вироку по суті пред'явленого обвинувачення.
Отже, висунута ОСОБА_4 "підозра" для мети вирішення питання про обрання запобіжного заходу є "обґрунтованою".
2. Разом із цим, суд відзначає, що сутність висунутої ОСОБА_4 підозри полягає, зокрема, у тому, що він здійснив ретельну підготовку до вбивства ОСОБА_8 , а саме:
-заздалегідь, при цьому за думкою автора обвинувального акту - прогнозовано - лише для вчинення одного злочину - придбав багатоцільову вогнепальну зброю - 7,62 мм. самозарядний нарізний карабін моделі "САЙГА М" калібру 7,62 х 39 мм /прогнозовано - досить значної вартості/;
-заздалегідь здійснював спостереження за ОСОБА_8 /адже, на думку автора обвинувального акту встановив місця, де той часто перебуває/;
-заздалегідь віднайшов та підготував місце вчинення злочину;
-з огляду на характер такого місця - прогнозовано - протягом достатньо тривалого часу тренувався у здійсненні пострілу, адже без такого тренування реалізувати описаний органом досудового розслідування злочин не видається за можливе взагалі;
-або - витратив значний час на вистежування ОСОБА_8 з метою здійснення пострілу, або ж - отримав відомості про перебування того у певному місці. В останньому випадку підготовка прогнозовано передбачала організацію стеження за потерпілим за допомогою інших осіб, тобто - ще один складний елемент готування злочину.
Та поза розумним сумнівом така підготовка вимагає вкрай вагомого та вкрай конкретного мотиву для вчинення злочину. Та завдяки такій вагомості цей мотив природно має бути очевидним, а за такого не міг не бути встановленим у разі здійснення досудового розслідування з належною ретельністю.
В той же час, автор обвинувального акту у складеному ним документі такого мотиву не наводить, обмежується лише загальною фразою про тривалі неприязні стосунки, привід та зміст яких в обвинувальному акті не розкриває.
Отже, висунуту ОСОБА_4 "підозру" не можна вважати такою, що ґрунтується на підході, який є заснованим на ретельності та дбайливості, отже - не можна вважати й достатньо “обґрунтованою”
Наведене у сукупності доводить, що ступінь обґрунтованості висунутої ОСОБА_4 “підозри” є мінімальним.
Стосовно наявності передбачених законом ризиків.
1. Попередніми ухвалами слідчих суддів встановлена наявність ризику того, що обвинувачений, перебуваючи на волі, може переховуватись від суду.
Прокурор стверджує, що цей ризик наразі не зник та не зменшився.
1.1. Наявність такого ризику узгоджується із тим, що у разі доведеності вини обвинуваченого у вчиненні стверджувального злочину йому загрожу покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 15 років.
1.2. В той же час, доведений вище ступінь обґрунтованості висунутої ОСОБА_4 підозри об'єктивно не утворює вагомих підстав побоюватись призначення такого покарання на теперішній час .
1.3. Д того ж, наявність такого ризику спростовується тим, що обвинувачений після вчинення ним затверджуваного злочину /06 квітня 2020 року/ й до моменту його затримання /до 11 жовтня 2021 року/, тобто - протягом 1 року 06 місяців та 05 днів - жодних заходів щодо зміни місця свого перебування не вчиняв, більше того - вів відкритий образ життя, зокрема - відкрито брав участь у владнанні конфлікту між іншими громадянами. Та таке доводить, що жодних дій щодо переховування обвинувачений не вживав.
Таке доводить, що ризик переховування обвинуваченого від суду наразі є мінімальним.
2. Попередніми ухвалами слідчих суддів встановлена наявність ризику того, що обвинувачений, перебуваючи на волі, може знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, незаконно впливати та здійснювати тиск на свідків, потерпілого у кримінальному провадженні, інших ймовірних підозрюваних у вказаному кримінальному провадженні.
Прокурор стверджує, що цей ризик наразі не зник та не зменшився.
Стосовно цього ризику суд відзначає таке.
2.1. Суд нагадує, що з моменту вчинення затверджуваного злочину й до моменту затримання обвинуваченого за підозрою у його вчиненні сплинув 1 рік 06 місяців та 05 днів.
Та цей період вочевидь є достатнім для вжиття усіх заходів щодо спотворення доказів у справі у разі, якщо обвинувачений вважав за потрібне вжити таких заходів.
2.2. До того ж, наразі досудове розслідування у справі є завершеним та усі необхідні докази є зібраними.
Таке вочевидь унеможливлює їх спотворення.
2.3. Принагідно суд відзначає й те, що наявність неприязних відносин між потерпілим та обвинуваченим такого ступеню, що він є домірним обставинам готування до затверджуваного злочину само по собі унеможливлює вплив обвинуваченого на потерпілого та дії потерпілого щодо полегшення становища ОСОБА_4 .
Наведене доводить, що цей ризик є відсутнім.
3. Попередніми ухвалами слідчих суддів встановлена наявність ризику того, що обвинувачений може продовжити вчинення кримінального правопорушення, у якому підозрюється.
Прокурор стверджує, що цей ризик наразі не зник та не зменшився.
Проте, протягом більш, ніж одного року, обвинувачений жодних дій щодо поновлення злочинної діяльності відносно ОСОБА_8 не вживав.
Наведене доводить, що цей ризик є відсутнім.
4. Попередніми ухвалами слідчих суддів встановлена наявність ризику того, що обвинувачений може вчинити новий злочин.
Прокурор стверджує, що цей ризик наразі не зник та не зменшився.
4.1. Та ці твердження прокурора є обґрунтованими, адже ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні у січні - лютому 2021 року іншого злочину.
4.2. Проте, суд відзначає, що відомостей про вчинення ОСОБА_4 нових злочинів після лютого 2021 року матеріали кримінального провадження не містять.
Стосовно можливості запобігти встановлшеним ризикам шляхом обрання запобіжного заходу, не пов'язаного із триманням під вартою.
1. Суд відзначає, що з метою запобігання ризиків ухилення ОСОБА_4 від суду та вчинення обвинуваченим нових злочинів відносно нього був обраний запобіжний захід у вигляді застави, який наразі є чинним.
Суд також відзначає, що цей запобіжний захід виявився ефективним, адже після його застосування нових злочинів ОСОБА_4 не вчиняв.
2. Далі суд відзначає, що обвинувачений протягом судового розгляду кримінального провадження надав достатні гарантії його явки до суду.
Так він, у період дії військового стану, надав зобов'язання стати до лав захисників України.
Та це зобов'язання на цей момент є вагомим, адже його невиконання в цей період вочевидь матиме більш суттєві негативні наслідки для ОСОБА_4 , ніж притягнення його до кримінальної відповідальності за вчинення стверджуваного злочину.
Суд також відзначає, що обвинувачений є обізнаним про наслідки недотримання його обіцянки, але свою обіцянку підтвердив.
Заключні застереження.
1. Остаточно вирішуючи питання про запобіжний захід, який має бути застосованим відносно ОСОБА_4 , суд враховує перш за все ті обставини, що:
-враховані під час обрання відносно нього запобіжного заходу ризики наразі зменшились такою мірою, що таке дає підстави для застосування відносно обвинуваченого менш суворого запобіжного заходу, ніж його тримання під вартою;
-запобігти встановленим судом ризикам, як доведено вище, можливо без застосування до ОСОБА_4 виключного запобіжного заходу.
2. Ступінь обґрунтованості висунутої ОСОБА_4 підозри не дозволяє припустити, що розгляд справи може бути завершеним протягом короткого проміжку часу, адже тягне необхідність вжиття додаткових заходів щодо перевірки припущення органів досудового розслідування.
За такого формальне продовження строку тримання обвинуваченого під вартою матиме наслідком його позбавлення свободи протягом періоду, що не може вважатись за розумний.
3. Стосовно запобіжних заходів, які можуть бути застосовані до ОСОБА_4 в умовах, які склались, суд додатково відзначає таке.
3.1. Застосування відносно нього домашнього арешту не є можливим, адже в умовах ведення активних бойових дій дотримання умов цього запобіжного заходу не є можливим.
3.2. Повторне застосування відносно ОСОБА_4 застави не відповідає засадам здорового глузду.
3.3. Застосування відносно ОСОБА_4 особистої поруки наразі не є можливим через відсутність в нього на теперішній час поручителів.
Наведене у сукупності доводить, що обраний відносно обвинуваченого запобіжний захід слід змінити на особисте зобов'язання.
При цьому на нього слід покласти запропоновані ним же обов'язки.
Керуючись ст.ст. 369-372; 376 КПК України, суд, -
1.У підготовчому судовому засіданні оголосити перерву; про час та місце проведення підготовчого судового засідання повідомити сторони додатково.
2.Клопотання прокурора - задовольнити частково.
Змінити обраний відносно ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід з тримання під вартою на особисте зобов'язання.
Покласти на ОСОБА_4 такі обов'язки:
-докласти зусиль для вступу у підрозділи України, що беруть безпосередню участь у захисті України або виконанні завдань щодо підтримання життєдіяльності цивільної інфраструктури міста /Збройних Сил України, підрозділів територіальної оборони тощо/ та надати суду підтвердження про вступ у такі підрозділи;
-негайно після звільнення повідомити суд про місце свого перебування, підрозділ, до якого він вступив, та актуальні засоби зв'язку;
Строк дії ухвали в цій частині встановити в 2 місяці - до 09 травня 2022 року включно.
Зобов'язати начальника Державної Установи "Миколаївський Слідчий Ізолятор" звільнити ОСОБА_4 з-під варти.
СУДДЯ = ОСОБА_17 =