Справа№487/976/22
Провадження №2/487/1438/22
Іменем України
22.02.2022 року суддя Заводського районного суду м. Миколаєва Цуркан Р.С., розглянувши заяву про забезпечення позову, яка подана адвокатом Балабан Н.І. в інтересах ОСОБА_1 , у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю та визнання права власності, -
До суду надійшла вищевказана заява про забезпечення позову, яка подана адвокатом Балабан Н.І. в інтересах ОСОБА_1 .
У заяві просить:
- накласти арешт на нежитлове приміщення, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 ;
- заборонити ОСОБА_2 вчиняти будь-які дії, спрямовані на укладення договорів, вчинення правочинів щодо даного майна;
- заборонити іншим особам вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо даного майна.
В обґрунтування заяви зазначає, що наявні підстави вважати, що нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , без згоди позивача може бути відчужено на користь третіх осіб, у зв'язку із чим не вжиття заходу забезпечення позову може зробити неможливим виконання рішення суду.
Відповідно до ч.2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначає, що нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , перебуває у спільній сумісній власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , оскільки вони проживали однією сім'єю з 2005 р. до 2016 р. та вищевказане нежитлове приміщення було набуто ними за час спільного проживання.
У позові просить суд:
- встановити факт проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 2005 р. до 2016 р.;
- визнати спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вищевказане нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 ;
- визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку даного приміщення.
В обґрунтування доводів позовної заяви позивач посилається, зокрема, на відомості, що вказані у позовній заяві ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , про визнання квартири спільною сумісною власністю, інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у відношенні ОСОБА_2 станом на 19.11.2019 р., текст постанови Миколаївського апеляційного суду від 20.01.2020 р. у справі № 487/532719 з Єдиного державного реєстру судових рішень, позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.
Разом із тим, надані суду докази не вказують на обґрунтованість позову та не виправдовують вжиття заходу забезпечення позову.
Надана суду інформація Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у відношенні ОСОБА_2 не є актуальною, оскільки вона надана станом на 19.11.2019 р., а позов подано до суду у 2022 р. через тривалий час. У зв'язку із чим, вона не може доводити перебування спірного нежитлового приміщення саме у власності відповідача - ОСОБА_2 на даний час.
Крім того, обґрунтованість позову не може доводитися копіями позовних заяв, які позивач додала до позову, оскільки позивач у позові на власний розсуд викладає підстави позову за своїм внутрішнім переконанням. У той ж час, такі підстави (обставини) позову повинні бути встановлені рішенням суду за результатом розгляду позовної заяви. Судових рішень, які б вказували на обґрунтованість даного позову, суду не надано.
Аналізуючи надані суду докази, суд приходить до висновку, що обґрунтованість позову на даній стадії вирішення цивільної справи не доведена, а тому у задоволенні заяви про вжиття заходу забезпечення позову слід відмовити.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 149, 150, 153 ЦПК України, суд, -
В задоволенні заяви про забезпечення позову, яка подана адвокатом Балабан Н.І. в інтересах ОСОБА_1 , у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю та визнання права власності - відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку ст. 261 ЦПК України.
Суддя: Р.С. Цуркан