Номер провадження: 22-ц/813/472/22
Номер справи місцевого суду: 947/5943/21
Головуючий у першій інстанції Коваленко О. Б.
Доповідач Таварткіладзе О. М.
15.02.2022 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Таварткіладзе О.М.,
суддів: Князюка О.В., Погорєлової С.О.,
за участю секретаря судового засідання: Рибачук О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського районного суду м.Одеси від 16 березня 2021 року про відмову у забезпеченні позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 , Другий Київський ВДВС м.Одеси ГТУЮ в Одеській області про відшкодування матеріальної шкоди,
У лютому 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 борг, згідно розписки від 25.07.2008 року переданої чоловіку на виконання ОСОБА_3 22.04.2014 року у розмірі 30 000 доларів США, що за курсом НБУ на день ухвалення рішення 1 долар США = 28,43 грн, що становить 852 900 грн.
Разом з тим, позивач звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на майно, яке належить ОСОБА_2 .
Ухвалою Київського районного суду м.Одеси від 16 березня 2021 року у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що у заяві про забезпечення позову не зазначено, на яке саме належне відповідачу майно необхідно накласти арешт.
Не погоджуючись з такою ухвалою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу Київського районного суду м.Одеси від 16 березня 2021 року скасувати та задовольнити його заяву про забезпечення позову, посилаючись на те, що в матеріалах справи є довідка з реєстру з описом майна боржника, яке може забезпечити його позов.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість ухвали в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, виходячи з наведених у цій постанові підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Відповідно до ст..375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ч.1-2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ч.1 п.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Відповідно до ч.3 ст.150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до роз'яснень п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку з застосуванням відповідних заходів.
Так, під час вирішення питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Цивільний процесуальний закон не зобов'язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише покладає на суд обов'язок з'ясовувати наявність спору. Ціллю вжиття заходів забезпечення позову є запобігання ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.
Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Звертаючись із заявою про забезпечення позову, позивачем не надано доказів, що відповідач вчиняє дії щодо відчуження належного їй майна з метою ухилення від виконання можливого рішення суду про стягнення з неї грошових коштів. Позивачем не надано доказів, що незабезпечення позову унеможливить виконання рішення суду або утруднить його виконання у разі задоволення позову.
Крім того, матеріали справи не містять доказів щодо поділу між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 майна, в рахунок якого позивач просить забезпечити позов.
Крім того, даний борг вже був предметом розгляду в межах іншої справи, який вирішений Київським районним судом м.Одеси 07.07.2016 року, рішення якого набрало законної сили та знаходиться на виконанні Другого Київського ВДВС.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відмову у забезпеченні позову, а доводи апеляційної скарги висновки суду першої інстанції не спростовують, у зв'язку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст.367, 368, 375, 382-384 ЦПК України, Одеський апеляційний суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Київського районного суду м.Одеси від 16 березня 2021 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.
Повний текст постанови складено 17.03.2022 року
Головуючий О.М. Таварткіладзе
Судді: О.В. Князюк
С.О. Погорєлова