Справа № 461/933/22 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/811/179/22 Доповідач: ОСОБА_2
11 березня 2022 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу прокурора Львівської обласної прокуратури ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 9 лютого 2022 року про відмову у застосуванні до підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Червоноград Львівської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави,
з участю прокурора ОСОБА_6 ,
вищевказаною ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання слідчого ВРЗуСТ СУ ГУ НП у Львівській області ОСОБА_8 , погодженого з прокурором Львівської обласної прокуратури ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_7 з утриманням його у Львівській установі виконання покарань №19, без визначення розміру застави.
Не погоджуючись із рішенням слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 9 лютого 2022 року, прокурор Львівської обласної прокуратури ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу відповідно до якої просить оскаржувану ухвалу скасувати та постановити нову ухвалу, якою застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з утриманням його у Львівській установі виконання покарань №19, без визначення розміру застави.
Подану апеляційну скаргу мотивує тим, що 21 травня 2018 року складено повідомлення про підозру ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України. Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_7 4 листопада 2016 року перетнув державний кордон та виїхав за межі території України; до теперішнього часу на територію України не повертався, місце його перебування невідоме. 8 липня 2021 року ОСОБА_7 оголошено у міжнародний розшук, що дає підстави для розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 6 ст. 193 КПК України, тобто у відсутності підозрюваного.
Апелянт зазначає, що однією з основних обов'язкових умов прийняття до виконання Інтерполом документів щодо міжнародного розшуку особи є наявність ухвали слідчого судді про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Заслухавши доповідь судді, виступ прокурора, який підтримав доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали судової справи та обговоривши наведені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла до висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити з огляду на таке.
Відповідно до вимог статей 7, 9 КПК України зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження. Під час кримінального провадження суд зобов'язаний неухильно додержуватися вимог Конституції України, КПК України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства, практики Європейського суду з прав людини.
Згідно з ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Частиною 1 ст. 370 КПК України встановлено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканість, гарантовану ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК України, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини.
Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Як слідує з матеріалів провадження, слідче управління Головного управління Національної поліції у Львівській області здійснює досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24 жовтня 2016 року за №12016140000000932 за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України. Так, 24 жовтня 2016 року приблизно о 06:30 год. на автодорозі «Червоноград-Соснівка» у с. Сілець Сокальського району Львівської області відбулось зіткнення автомобіля «Land Rover Freelandr», реєстраційний номер Республіки Польща НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_7 із мопедом «Alpha ZS50F», без реєстраційних номерних знаків, під керуванням ОСОБА_9 . Внаслідок зіткнення водій мопеда Alpha ZS50F», без реєстраційних номерних знаків, під керуванням ОСОБА_9 від отриманих травм помер на місці події (а.с. 6).
21 травня 2018 року складено повідомлення про підозру ОСОБА_7 у порушенні правил безпеки дорожнього руху, будучи особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України (а.с. 13-14).
Крім того, постановою слідчого ВРЗуСТ СУ ГУ НП у Львівській області ОСОБА_10 від 31 серпня 2018 року ОСОБА_7 оголошено в розшук (а.с. 7-8).
Постановою слідчого ВРЗуСТ СУ ГУ НП у Львівській області ОСОБА_10 від 8 липня 2021 року ОСОБА_7 оголошено в міжнародний розшук, здійснення розшуку підозрюваного доручено працівникам Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України та СКП Червоноградського РВП ГУ НП у Львівській області. У даній постанові слідчим вказано, що відповідно до відомостей бази даних «Відомості про осіб, які перетнули Державний кордон України» встановлено, що 28 жовтня 2016 року ОСОБА_7 перетнув кордон з Україною на виїзд через пункт пропуску «Угринів» та на даний час на територію України не повертався (а.с. 9-10).
Підставою для звернення до слідчого судді із клопотанням про обрання запобіжного заходу стали наявність достатніх підстав вважати, що ОСОБА_7 вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 286 КК України та наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ризик того, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Крім того у клопотанні міститься посилання на те, що він може незаконно впливати на потерпілого, свідків, експертів у цьому ж кримінальному провадженні шляхом їх переконання, залякування чи схиляння їх до зміни наданих ними показань, узгодження своїх показань з показаннями вказаних осіб, а також та обставина, що 8 липня 2021 постановою слідчого підозрюваного ОСОБА_7 оголошено в міжнародний розшук.
Згідно із ч. 1, 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити такі дії: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 193 КПК України, розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участю прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника, крім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті.
З огляду на те, що слідчий звернувся із клопотанням про обрання запобіжного заходу в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України за відсутності підозрюваного, слідчий суддя має перевірити наявність підстав передбачених ст. 177 КПК України та наявність достатніх підстав вважати, що підозрюваний виїхав та/або оголошений у міжнародний розшук.
Слідчий суддя, суд наділений правом розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою та обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі, якщо слідчим та прокурором, крім наявності підстав, передбачених ст. 177 КПК України, буде доведено, що такого підозрюваного, обвинуваченого оголошено у міжнародний розшук.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
За інкриміноване ОСОБА_7 кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 286 КК України можливе призначення покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого.
Таким чином, до підозрюваного ОСОБА_7 , може бути застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, за умови доведення наявності інших обставин, визначених ч. 6 ст. 193 КПК України.
Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді, що необхідно встановити чи наявні законодавчо визначені підстави, які обумовлюють необхідність розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за відсутності підозрюваного, до яких належать, зокрема, факт набуття особою процесуального статусу підозрюваного у кримінальному провадженні, так і факт того, що підозрюваний оголошений у міжнародний розшук та фактично відсутній за межами України (виїхав).
Відповідно до ч. 1 ст. 42 КПК України підозрюваним є, зокрема, особа щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень.
Згідно з ч. 1 ст. 278 КПК України письмове повідомлення про підозру вручається у день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Порядок здійснення повідомлень передбачений ст. 135 КПК України.
За змістом ч. 1 ст. 135 КПК України особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв'язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою. У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім'ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи (ч. 2 ст. 135 КПК України).
Поряд з тим, як правильно зазначено слідчим суддею, у матеріалах справи відсутні дані про належне направлення або вручення повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення ОСОБА_7 . Даних про направлення повідомлення про підозру останньому у спосіб, визначений статтями 135, 278 КПК України, слідчому судді та суду апеляційної інстанції органом досудового розслідування не надано.
За наведеного у суду відсутні підстави вважати, що ОСОБА_7 набув процесуального статусу підозрюваного у кримінальному провадженні №12016140000000932 від 24 жовтня 2016 року.
Положення ч. 6 ст. 193 КПК України не зобов'язують при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу за відсутності підозрюваного доводити факт перебування особи в розшуку, йдеться лише про оголошення в міжнародний розшук.
Чинний КПК України у жодній нормі не розкриває поняття міжнародний розшук та не визначає момент, з якого особа вважається такою, що оголошена у міжнародний розшук. Водночас в абз. 1 ч. 1 ст. 281 КПК України вказано, що якщо під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного невідоме або він виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України чи за межами України та не з'являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення про такий виклик, слідчий, прокурор оголошує розшук такого підозрюваного. За правилами ч. 2 ст. 281 КПК України про оголошення розшуку виноситься окрема постанова, якщо досудове розслідування не зупиняється, або вказується в постанові про зупинення досудового розслідування, якщо таке рішення приймається, відомості про що вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Таким чином, для того, щоб підозрюваний у розумінні ч. 2 ст. 281 КПК України вважався оголошеним у розшук, має бути наявна відповідна постанова.
Матеріали провадження не містять відомостей щодо місцезнаходження ОСОБА_7 , зазначається про його відсутність на території України; постановою від 18 липня 2021 року останнього оголошено в міжнародний розшук. На час розгляду клопотання слідчим суддею, з часу отримання інформації про перетин ОСОБА_7 кордону станом на 8 липня 2021 року пройшло майже сім місяців, однак слідчому судді не надано актуальних відомостей про можливу зміну місця перебування ОСОБА_7 . Актуальних даних не надано і в суді апеляційної інстанції.
Крім того, у матеріалах справи відсутні докази того, що постанова про оголошення в міжнародний розшук ОСОБА_7 була скерована для виконання органам, вказаним у такій, зокрема Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України та СКП Червоноградського РВП ГУ НП у Львівській області. Не вказано і про результати виконання такої постанови чи їх відсутність.
Так, слушними є доводи прокурора в частині прийняття Генеральним секретаріатом Інтерполу публікації Червоного оповіщення щодо осіб, які розшукуються з метою їх затримання, арешту, обмеження свободи пересування та подальшої видачі (екстрадиції) в Україну, зокрема того, що для запиту публікації необхідно, зокрема, надати, як це встановлено частиною 1 розділу IV Наказу Міністерства внутрішніх справ України, Офісу Генерального прокурора, Національного антикорупційного бюро України, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань, Міністерства фінансів України, Міністерства юстиції України «Про затвердження Інструкції про порядок використання правоохоронними органами України інформаційної системи Міжнародної організації кримінальної поліції - Інтерпол» від 17 серпня 2020 року № 613/380/93/228/414/510/2801/5, завірену копію ухвали слідчого судді про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (у тому числі в перекладі на одну з робочих мов Інтерполу) на стадії досудового розслідування.
Поряд з тим, наведеного, а також доведеності прокурором ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, недостатньо для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_7 , оскільки, як уже зазначалося, органом досудового розслідування не доведено, що останній набув статусу підозрюваного у кримінальному провадженні №12016140000000932 від 24 жовтня 2016 року. Крім того, слідчому судді та апеляційному суду не представлено актуальних даних щодо можливої зміни місця перебування ОСОБА_7 після оголошення його в міжнародний розшук, а також результатів виконання уповноваженими органами міжнародного розшуку останнього.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає доводи апеляційної скарги прокурора такими, що висновків слідчого судді не спростовують, а тому дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала слідчого судді - без змін.
Керуючись ст.ст. 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів
ухвалу слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 9 лютого 2022 року щодо підозрюваного ОСОБА_7 - залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора Львівської обласної прокуратури ОСОБА_6 - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4