Білоцерківський міськрайонний суд Київської області
Справа № 359/8986/21
1-кп/357/410/22
"17" березня 2022 р. м. Біла Церква. Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , в ході розгляду у відкритому судовому засіданні кримінального провадження відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ст. 27 ч.3 ст. 146 ч.3, ст. 27 ч.3 ст. 127 ч.2 КК України
На розгляді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ст. 27 ч.3 ст. 146 ч.3, ст. 27 ч.3 ст. 127 ч.2 КК України. Відносно ОСОБА_4 застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою, строк дії якого закінчується 21 березня 2022 року.
Завершити розгляд кримінального провадження до вказаного строку не надається можливим із поважної причини: 24 лютого 2022 р. російська федерація віроломно напала на державу Україна. В Україні йде війна. В Україні оголошено воєнний стан. Доставка обвинувачених, які утримуються під вартою із ДУ «Київський СІЗО» до суду не здійснюється із зазначеної причини. Будучи належним чином повідомленими у судове засідання, із вищезазначеної причини, яка є поважною, не прибули захисники ОСОБА_6 , ОСОБА_7 .
До суду надійшло клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно обвинуваченого строком на 60 днів, мотивоване тим, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчинені умисних тяжких злочинів, відносно нього продовжує існувати ризики, передбачені п.1,3,4,5 ч.1 ст. 177 КПК України, він протягом тривалого часу переховувався під слідства, перебуваючи у СІЗО, до затримання використовував підроблені документи стосовно своєї особи. Вважає застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою до обвинуваченого не зможе запобігти існуючим ризикам, забезпечити належне виконання ним процесуальних обов'язків.
Обвинувачений заперечував проти продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, при цьому зазначив, що кримінальне провадження стосовно нього сфальсифіковане, ризики на які посилається прокурор не доведені ним та не існують. Він тривалий час утримується під вартою. Має серйозні захворювання. Знає добре місто Київ. У теперішній час бажає боронити Україну, шляхом участі у територіальній обороні.
Захисник заперечував проти задоволення клопотання прокурора, зазначивши, що обвинувачений тривалий час утримується під вартою. Підтримує доводи обвинуваченого, щодо причин відмови у задоволенні клопотання прокурора. Просить змінити запобіжний захід стосовно обвинуваченого із тримання під вартою на інший не пов'язаний із триманням під вартою.
Суд вислухавши учасників судового засідання вважає, відносно обвинуваченого ОСОБА_4 слід продовжити строк тримання під вартою оскільки він згідно обвинувального акта обвинувачується у вчиненні умисних тяжких насильницьких злочинів, покарання за вчинення яких у разі доведення його винуватості передбачена у виді позбавлення волі від 5 до 10 років. Відносно нього продовжує існувати ризик, передбачений п.1 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме переховуватися від суду. Він не має постійного джерела доходу, міцних соціальних зв'язків, а ті, що є не є стримуючим фактором його поведінки.
Суд дійшов висновку, що прокурором доведено продовження існування стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст. 177 КПК України: переховуватися від суду. Недостатність застосування відносно нього більш м'яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою для запобігання ризику, передбаченого п. 1 ч.1 ст. 177 КПК України - переховуватися від суду. Наявність вказаного ризику підтверджується тривалим переховуванням ОСОБА_4 від слідства, у т.ч. шляхом використання підроблених документів.
При цьому суд зважає на усталену практику Європейського суду з прав людини щодо оцінки наявності чи відсутності ризиків: переховування від суду - втечі особи від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення та враховує: особу обвинуваченого - його моральність, відсутність міцних соціальних зв'язків та роду занять в Україні, його сімейний стан, наявність зв'язків з іншими особами, суворість покарання за кримінальні правопорушення, у яких він згідно обвинувального акта обвинувачується, як елемент оцінки зазначеного ризику, що не може не усвідомлюватися обвинуваченим ОСОБА_4 та можливості його уникнути.
Суд не знаходить підстав для зміни відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу із тримання під вартою на інший більш м'який запобіжний захід не пов'язаний із триманням під вартою, оскільки вважає, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не пов'язаних із триманням під вартою обвинуваченого, не зможе запобігти існуючому ризику та забезпечити виконання ним процесуальних обов'язків.
Суд зазначає, що у теперішній час позбавлений можливості надати оцінку доказам сторін, обгрунтованості висунутого кримінального обвинувачення проти ОСОБА_4 .
Суд також зазначає, що стороною захисту не надано суду будь-які нові документи на підтвердження не можливості тримання обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою за станом здоров'я, з інших можливих істотних поважних причин. При цьому суд зазначає, що раніше наданні стороною захисту документи щодо особи обвинуваченого, судом були оцінені, у т.ч. щодо його хронічних захворювань. Суд також зазначає, що раніше надані і оцінені судом документи, доводи обвинуваченого і захисника, наведені у судовому засіданні, не спростовують фактично і реально існуючого стосовно обвинуваченого ризику: переховуватися від суду.
Враховуючи злочини у вчинені яких, згідно обвинувального акта, обвинувачується ОСОБА_4 , суд вважає існує підстава, передбачена п.1 ч.4 ст. 181 КПК України, не визначати розмір застави у кримінальному провадженні стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 .
Суд визнає, що інтереси суспільства значною мірою переважають інтереси забезпечення права на свободу обвинуваченого ОСОБА_4 , незважаючи на існування презумпції невинуватості.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177,350,371,372 КПК України, суд,
Відносно обвинуваченого ОСОБА_4 продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів, тобто до 15 травня 2022 р.
У задоволенні клопотання захисника про зміну запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_4 із тримання під вартою на інший більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний із триманням під вартою, відмовити.
Копію ухвали надіслати обвинуваченому, надіслати начальнику ДУ «Київський СІЗО» МЮ України.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду в порядку і строки, передбачені ст. 395 КПК України.
СуддяОСОБА_1
Білоцерківського міськрайонного суду