Справа №146/1014/18
Провадження №1-кп/127/765/18
15 березня 2022 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області
в складі: судді-доповідача ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 та ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 187 КК України, відомості про яке внесені 21 листопада 2017 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №1201702034000013,-
В провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 та ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 187 КК України.
Прокурор у судовому засідання заявив клопотання в якому просив суд продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою, строком на 60 діб. Клопотання мотивне тим, що ОСОБА_4 під час досудового розслідування з урахуванням ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, який неодноразово продовжувався судом, на разі термін якого закінчується. Застосуванням запобіжного заходу на ОСОБА_4 покладається забезпечення виконання процесуальних обов'язків, спробам переховування від суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення. ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі до 12 років, а тому усвідомлюючи можливу відповідальність за вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_4 може перераховуватись від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності за скоєне. Оскільки, ОСОБА_4 до затримання не працював, немає постійного джерела існування, а тому, жоден із більш м'яких запобіжних заходів, окрім як тримання під вартою не забезпечить його належної поведінки та запобігання ризикам визначеним ст. 177 КПК України, а тому, просив суд продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 діб.
Захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечив щодо задоволення клопотання прокурора, оскільки в умовах сьогодення (незаконної агресії РФ по відношенні до України) його підзахисний має добровільне бажання захищати Україну, при цьому ОСОБА_4 не має намірів уникати суду, будь-яким чином впливати на потерпілих та свідків.
Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав думку захисника ОСОБА_5 .
Захисник ОСОБА_6 в судовому засіданні з приводу розгляду клопотання прокурора поклався на розсуд суду.
Вислухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступних висновків.
Законом України «Про внесення зміни до пункту 20-5 розділу XI «Перехідні положення» КПК України щодо особливостей судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні та розгляду окремих питань під час судового провадження на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 13.04.2020, який набрав законної сили 23.04.2020, пункт 20-5 розділу XI «Перехідні положення» КПК України викладено у новій редакції, а саме: тимчасово, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), встановлено такі особливості судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях та розгляду окремих питань під час судового провадження.
Зокрема у разі неможливості у визначений КПК України строк суддею (колегією суддів) розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім клопотання, поданого на розгляд до Вищого антикорупційного суду, воно може бути передано на розгляд до іншого судді, визначеного в порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу, або розглянуто головуючим, а за його відсутності - іншим суддею зі складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально, або може бути передано для розгляду до іншого суду в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції або до суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів в порядку, передбаченому абзацом шостим цього пункту.
Постановою Кабінету Міністрів України № 1336 від 15 грудня 2021 року «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України», на території України продовжено дію карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 року № 1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», до 31 березня 2022 року.
З урахуванням вказаних положень КПК України клопотання прокурора щодо доцільності продовження строку запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою на підставі пункту 20-5 розділу XI «Перехідні положення» КПК України, розглядається головуючим: суддею-доповідачем - ОСОБА_1 .
З наявних матеріалів кримінального провадження вбачається, що на стадії досудового розслідування, ухвалою слідчого судді обвинуваченому ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, який продовжено ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 18.01.2022 року на 60 діб, тобто до 18.03.2022 року включно.
Згідно ст. 331 КПК України, до спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання про доцільність продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершено до його спливу.
При вирішенні клопотання прокурора щодо доцільності продовження обвинуваченому ОСОБА_4 терміну дії обраного обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує вимоги ст. 178 КПК України, а саме: вік та стан здоров'я обвинуваченого, сімейний та матеріальний стан, вид діяльності та місце проживання та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.
Крім того, суд враховує вимоги ст. 177 КПК України, а саме те, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого, свідка, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.
Також суд, враховує вимоги ст. 5 Конвенції «Про захист прав людини та основоположних свобод», фактичні обставини справи, особу обвинуваченого та характер висунутого обвинувачення, тяжкість покарання у їх взаємозв'язку з можливими ризиками по справі.
Вирішуючи питання доцільності продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою, суд звертає увагу, що останній обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на певний строк. Термін утримання ОСОБА_4 під вартою спливає 18.03.2022 року, розгляд справи на даний час ще не завершено, у справі не допитано всіх свідки згідно реєстру матеріалів досудового розслідування на допиті яких наполягає сторона захисту, що не виключає можливості тиску обвинуваченого ОСОБА_4 на вказаних свідків. У зв'язку з чим, імовірна можливість продовження ОСОБА_4 протиправної поведінки в подальшому. Обвинуваченому ОСОБА_4 під час судового розгляду обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з урахуванням ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, жодного доказу про зникнення цих ризиків суду не надано. Приймаючи до уваги обставини справи, підстав для зміни запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 на даний час суд не вбачає.
Оскільки, є всі підстави вважати, що перебуваючи на волі ОСОБА_4 може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, яких ще не допитано в судовому засіданні, а також на обвинуваченого ОСОБА_7 , продовжити вчиняти інші злочини та іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню. У зв'язку з чим, залишається достатньо підстав вважати, що обвинувачений ОСОБА_4 , опинившись на волі, зможе перешкодити встановленню істини у справі під час судового провадження і на це вказують такі обставини: характер протиправних дій, обставини, за яких обвинувачений вчинив дії, що ставиться йому в провину, відтак наявний ризик його можливого впливу на інших учасників кримінального провадження. Крім того, є достатньо підстав вважати, що обвинувачений ОСОБА_4 зможе ухилитися від суду та не виконати його процесуальні рішення (ризик переховування). З вищенаведеного слідує, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів на даний час не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_4 .
Судом врахована практика Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Європейський суд з прав людини в своєму рішенні «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
Все зазначене свідчить, що ризики встановлені судом існують, а достатнім для їх запобігання запобіжним заходом буде тримання обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою, оскільки інші запобіжні заходи не будуть гарантувати належної поведінки обвинуваченим під час розгляду справи, не упередять можливість вчинення іншого кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків та обвинуваченого ОСОБА_7 , переховуватися від суду, в зв'язку з чим, дію запобіжного заходу доцільно продовжити на 60 діб.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 194, 183, 331, 369, 372 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 діб, починаючи з 15.03.2022 року до 13.05.2022 року включно.
Строк дії ухвали суду 60 діб, тобто до 13.05.2022 року включно.
Копію ухвали направити до ДУ «Вінницька установа виконання покарань (№1)» для виконання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Суддя: