Справа № 139/12/22
Провадження № 2-а/139/2/22
16 березня 2022 року Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області в складі: головуючої - судді Тучинської Н.В.,
з участю:
секретаря судового засідання Хонькович Л.І.,
розглянувши у відкритому судовому в письмовому провадженні засіданні в смт Муровані Курилівці справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції у Вінницькій області про скасування постанови про закриття справи, -
Постановою № 08/001 від 04 січня 2022 року старший державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища Вінницької області Кравчук Віктор Франкович у зв'язку із закінченням строків, передбачених ст. 38 КУпАП, закрив справу про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 47 КУПАП, відносно директора ДП «Вінницький облавтодор» ВАТ «Автомобільні дороги України» ОСОБА_1 . у зв'язку із закінченням строків, передбачених ст. 38 КУпАП
Вважаючи, що в його діях відсутній склад вміненого адміністративного правопорушення, ОСОБА_1 14 січня 2022 року звернувся до суду із відповідним адміністративним позовом.
Ухвалою від 18 січня 2022 року позов було залишено без руху, а позивачу надано строк у десять днів з моменту отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви (а.с. 22).
26 січня 2022 року отримано заяву позивача про усунення недоліків (а.с. 24-31).
Ухвалою від 28 січня 2022 року (а.с. 32) відкрито провадження у справі і призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 07 лютого 2022 року.
Позивач ОСОБА_1 та відповідач в судове засідання не з'явилися. Позивач просив про розгляд справи без його участі (а.с. 36). Відповідач 04 лютого 2022 року електронною поштою подав клопотання про відкладення розгляду справи, зазначивши, що позбавлений достатнього часу для написання відзиву (а.с. 34). Судове засідання було відкладено на 18 лютого 2022 року.
14 лютого 2022 року від відповідача надійшов відзив з доказами на ствердження позиції (а.с. 40-57). Ухвалою від 17 лютого 2022 року (а.с. 58) відповідачу продовжений строк для подання відзиву, а відзив прийнято до матеріалів справи.
Безпосередньо перед судовим засіданням 18 лютого 2022 року від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки він не отримав повістки на офіційну електронну адресу (а.с. 61). Клопотання представника відповідача було задоволено, а розгляд справи було відкладено на 24 лютого 2022 року. Ухвалою суду на місці (а.с. 65) було постановлено про участь представника в судовому засіданні в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференц-прийому EasyCon.
Будучи належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи (а.с. 68, 69), представник відповідача в судове засідання 24 лютого 2022 року, в тому числі не вийшов на зв'язок в режимі ВКЗ. Судом було постановлено ухвалу про відкладення розгляду справи через можливу неявку сторін у зв'язку із введенням в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року воєнного стану.
Про час і місце судового засідання на 16 березня 2022 року сторони були повідомлені належним чином (а.с. 76, 77), однак в судове засідання не з'явилися. Представник позивача - адвокат Воловодівський Ігор Васильович (а.с. 62-64) подав до суду заяву про розгляд справи за відсутності позивача та його представника та про підтримання позовних вимог (а.с. 78). Відповідач свого представника до суду не направив, не повідомив про причину неявки, не просив про відкладення розгляду справи чи про участь в цьому засіданні в режимі ВКЗ.
Враховуючи положення ст. 268 КАС України, відповідач належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи ще 03 березня 2022 року, а тому його неприбуття в судове засідання не перешкоджає розгляду справи.
На підставі ч. 3 ст. 194 та ч. 3 ст. 268 КАС України судом постановлено ухвалу про розгляд справи за відсутності сторін у письмовому провадженні.
З позиції позивача, викладеної в позовній заяві, слідує, що постановою старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Вінницької області Кравчука В.Ф. його як директора ДП «Вінницький облавтодор» визнано винним в тому, що у IV кварталі 2017 року після припинення дії спеціального дозволу на користування надрами підприємство здійснювало видобування корисних копалин на родовищі Селищанське (ділянка-2) та Писарівське. Адміністративне стягнення за вмінене правопорушення не накладено у зв'язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності. Позивач заперечує наявність у своїх діях об'єктивного та суб'єктивного складів правопорушення, передбаченого ст. 47 КУпАП, а також не вважає себе суб'єктом цього правопорушення. Позиція позивача обґрунтовується обставиною, що факт самовільного користування надрами можна вважати встановленим лише за результатами проведення прямого вимірювання разом з аналізом матеріалів геологорозвідувальних робіт, а не з даних звітності чи маркшейдерської документації. Крім того, позивач не вважає себе суб'єктом вміненого правопорушення, яке, на думку відповідача, вчинено у 2017-2019 роках, оскільки він призначений на посаду директора ДП «Вінницький облавтодор» лише 17 грудня 2021 року. За наведених у позові обґрунтувань, ОСОБА_1 вважає, що відповідач мав би прийняти постанову про закриття провадження у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Із тексту та матеріалів відзиву (а.с. 40-41, 42-56) слідує, що відповідач свою позицію обґрунтовує тим, що факт самовільного надрокористування ДП «Вінницький облавтодор» мав місце у період з IV кварталу 2017 року до 1 кварталу 2019 року, а тому Інспекція була позбавлена можливості самостійно виміряти об'єми забраних надр та встановити час їх видобутку. У зв'язку з такою обставиною, Інспекція використала маркшейдерську документацію, в яку підприємство занесло самостійно здійснені заміри розробок, кар'єрів, накопичених надр, що по своїй суті і є прямим вимірюванням. Крім того, Оскільки до відповідальності за порушення, передбачені ст. 47 КУпАП, можуть бути притягнені, зокрема, посадові особи, а на момент виявлення правопорушення такою посадовою особою ДП «Вінницький облавтодор» є ОСОБА_1 , відповідач вважає, що ним вірно визначено суб'єкт правопорушення.
Розглянувши справу в судовому засіданні, зокрема, дослідивши та оцінивши всі надані сторонами докази та аргументи в їх сукупності, суд прийшов до наступного висновку:
На підставі відповідного розпорядчого документа в ДП «Вінницький облавтодор» ВАТ «Автомобільні дороги України» з 20 до 30 грудня 2021 року було проведено планову перевірку щодо дотримання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, за результатами якої 30 грудня 2021 року було складено акт № 679/ВН (а.с. 47-54). У пунктах 60 та 61 цього Акту зафіксовано, що перевіркою маркшейдерської документації (книг обліку видобувних та розкривних робіт) і відповідної звітності встановлено факти видобування корисних копалин на родовищах Селещанське (ділянка № 2) та Писарівське у період припинення спеціальних дозволів та об'єм надр, що був забраний.
30 грудня 2021 року відносно ОСОБА_1 як директора ДП «Вінницький облавтодор» ВАТ «Автомобільні дороги України» старшим держінспектором з ОНПС у Вінницькій області, завідувачем сектору державного екологічного нагляду (контролю) надр Кравчуком Віктором Франковичем складено протокол про адміністративне правопорушення № 014186 (а.с. 9, 55). Відповідно до цього протоколу, ОСОБА_1 здійснив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 47 КУпАП, а також статтею 65 Кодексу України про надра, зокрема, йому вміняється у вину, що у ІV кварталі 2017 року після припинення дії спеціального дозволу на користування надрами № 1650 від 17.11.1998 (дію припинено відповідно до наказу Держгеонадр № 6 від 11.01.2017) та у період припинення дії спеціального дозволу користування надрами № 4894 від 05.02.2009 (дію припинено відповідно до наказу Держгеонадр № 65 від 18.02.2016, поновлено відповідно до наказу Держгеонадр № 125 від 23.04.2019) підприємство здійснювало видобування корисних копалин, а саме: на родовищі Селищанське (ділянка № 2 ) самовільно видобуто 504 м3 корисних копалин, на родовищі Писарівське самовільно видобуто 7654 м3 корисних копалин, що є порушенням ч. 1 ст. 19 Кодексу України про надра.
Постановою № 08/001 від 04 січня 2022 року (а.с. 8) старший державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища Вінницької області Кравчук Віктор Франкович визнав винним ОСОБА_1 в порушенні ч. 1 ст. 19 Кодексу України про надра, констатував факт вчинення ним правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 47 КУпАП та закрив справу про адміністративне правопорушення у зв'язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених ст. 38 КУпАП.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Як слідує із ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, його завданням є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Як встановлено судом, постановою відповідача № 08/001 від 04 січня 2022 року (а.с. 8) ОСОБА_1 як директора ДП «Вінницький облавтодор» ВАТ «Автомобільні дороги України» визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 47 КУпАП, яка передбачає відповідальність за самовільне користування надрами, укладення угод, які в прямій чи прихованій формі порушують право власності на надра.
Відповідно до ст. 1 Кодексу України про надра, надра - це частина земної кори, що розташована під поверхнею суші та дном водоймищ і простягається до глибин, доступних для геологічного вивчення та освоєння.
Користувачами надр можуть бути підприємства, установи, організації, громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи (ч.1 ст. 13 Кодексу України про надра). Надра надаються у користування. Зокрема, для видобування корисних копалин (абзац 3 ст. 14 Кодексу України про надра).
Відповідно до ст. 19 Кодексу України про надра, надра надають у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу.
Частинами 1 і 2 ст. 65 Кодексу України про надра встановлено, що порушення законодавства про надра тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову і кримінальну відповідальність згідно з законодавством України, зокрема, відповідальність за порушення законодавства про надра несуть особи, винні у самовільному користуванні надрами.
Таким чином, для встановлення факту об'єктивної сторони правопорушення, передбаченого ст. 47 КУпАП, необхідно встановити факт, в даному випадку, самовільне користування надрами.
Реалізуючи свою компетенцію в галузі охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів, Міністерство екології та природних ресурсів України Наказом № 303 від 29 серпня 2011 року затвердило Методику визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного користування надрами (далі - Методика).
Відповідно до п. 1.2. розділу І Методики, самовільне користування надрами - користування надрами за відсутності дозвільної документації на користування надрами, передбаченої законом.
Сторонами у справі не заперечується, що у періоди, зазначені в акті № 679/ВН від 30.12.2021 (а.с. 11-12, 47-54), у протоколі про адміністративне правопорушення № 014186 від 30.12.2021 (а.с. 9, 55) та в оскаржуваній постанові № 08/001 від 04.01.2022 (а.с. 8) дійсно була припинена дія відповідних спеціальних дозволів на користування надрами на родовищі Селищанське (ділянка № 2 ) і на родовищі Писарівське.
Для встановлення факту самовільного користування надрами та визначення обсягу видобутих надр використовується пряме вимірювання (заміри розробок, кар'єрів, накопичених надр) разом з аналізом матеріалів геологорозвідувальних робіт (геологічні, гідрогеологічні карти родовищ за їх наявності) (п. 2.2. розділу П Методики).
Всупереч таким вимогам Методику визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного користування надрами, відповідачем констатовано вчинення ДП «Вінницький облавтодор» ВАТ «Автомобільні дороги України» самовільного користування надрами на родовищі Селищанське (ділянка № 2) і на родовищі Писарівське на підставі записів у Книгах обліку видобувних та розкривних робіт по цих родовищах (а.с. 42-43, 44-46).
Ця обставина не заперечується і самим відповідачем, про що він зазначив у відзиві на позов (зворот а.с. 40).
Доводи відповідача про те, що ДП «Вінницький облавтодор» самостійно здійснювало пряме вимірювання (заміри розробок, кар'єрів, накопичених надр), а дані занесло до маркшейдерської документації, яка, в свою чергу, стала підставою для констатування факту самовільного користування надрами, суд не сприймає як обґрунтовані. Так, п. 2.1. розділу П Методики зафіксовано, що факт самовільного користування надрами може бути встановлено тільки особами, які уповноважені здійснювати державний контроль (нагляд) за використанням і охороною надр під час проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю). Отже, оскільки відповідачем не було зроблено відповідних прямих вимірювань, то й не можна вважати доведеним факт самовільного користування ДП «Вінницький облавтодор» надрами.
Відповідно до статті 19 Конституції України - органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, якщо органи державної влади та його посадова особа діють не на підставі законів України, їх дії є неправомірними, а прийняті ними рішення - незаконними.
Суб'єктом правопорушення, передбаченого ст. 47 КУпАП можуть бути і громадяни, і посадові особи.
ОСОБА_1 визнано винним за порушення ст. 47 КУпАП як посадову особу - директора ДП «Вінницький облавтодор» ВАТ «Автомобільні дороги України».
Відповідно до ст. 14 КУпАП посадові особи підлягають адміністративній відповідальності за адміністративні правопорушення, зв'язані з недодержанням установлених правил у сфері охорони порядку управління, державного і громадського порядку, природи, здоров'я населення та інших правил, забезпечення виконання яких входить до їх службових обов'язків.
Відповідачем не доведено, що в період, який вмінено як момент вчинення адміністративного правопорушення (IV квартал 2017 року - І квартал 2019 року), до службових обов'язків ОСОБА_1 входили обов'язки із забезпечення додержання виконання установлених у сфері охорони природи правил, і що він умисно не забезпечив їх виконання.
В той же час ОСОБА_1 належними доказами довів, що він посаду директора ДП «Вінницький облавтодор» обіймає лише з 20 грудня 2021 року (а.с. 10).
Враховуючи вище наведені аргументи, суд прийшов до переконання, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 47 КУпАП, зокрема, його об'єктивна та суб'єктивна сторони, крім того, ОСОБА_1 не є суб'єктом вміненого йому правопорушення.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності, зокрема, складу адміністративного правопорушення.
В той же час, закриття справи про адміністративне правопорушення у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу, може мати місце лише після встановлення підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності за вмінене їй правопорушення. Тобто така підстава для закриття справи є нереабілітуючою і вона не може привілеювати над підставою, закріпленою у п. 1 ст. 247 КУпАП.
Суд звертає увагу, що усі сумніви у правомірності рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень трактуються на користь позивача. Для позивача достатньо вказати на факт прийняття рішення, вчинення дії чи допущення бездіяльності, якщо допустимі докази для цього недоступні. У свою чергу відповідач має довести факт прийняття такого рішення чи вчинення дії і їх правомірність, або ж спростувати цей факт і довести правомірність своєї бездіяльності. У разі невиконання цього обов'язку адміністративний суд повинен задовольнити вимогу позивача і визнати протиправними рішення, дії чи бездіяльність, на які вказував позивач. Єдиною умовою для цього є повідомлення позивачем мінімально достатньої інформації про такі рішення чи дії (постанова Вищого адміністративного суду України від 13 вересня 2006 року у справі № К-7375/06).
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Як слідує зі ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Підсумовуючи все вищенаведене, суд приходить до висновку, що відповідачем не дотримано вимог ст. 280 КпАП України, які зобов'язують орган (посадову особу) при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати, чи було вчинено правопорушення, чи винна особа в його вчинені, з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та вважає, що відповідачем не надано доказів, які вказували б на вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 47 КУпАП.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Оскільки суд прийшов до висновку про незаконність оскаржуваної постанови, вона підлягає до скасуванню, а провадження по справі - закриттю, у зв'язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
За приписами ст. 244 КАС України під час ухвалення рішення суд, крім іншого, вирішує питання про розподіл судових витрат.
До судових витрат, відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України, належать судовий збір та витрати, пов'язані з розглядом справи.
Позивачем надано докази про судові витрати лише у зв'язку зі сплатою судового збору при зверненні до суду з цим позовом. Так, відповідно до платіжного доручення № 55 від 10 січня 2022 року, ОСОБА_1 при зверненні до суду з цим позовом сплатив 992 гривні 40 копійок судового збору.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 19, 62 Конституції України, ст.ст. 47, 247, 283 287, 293 КпАП України, ст.ст. 2, 3, 5, 77, 79, 139, 241-246, 268, 271, 272, 286 КАС України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.
Скасувати постанову старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Вінницької області Кравчука Віктора Франковича про закриття справи № 08/001 від 04 січня 2022.
Закрити відносно ОСОБА_1 провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 47 КУпАП, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної екологічної інспекції у Вінницькій області, код ЄДРПОУ 37979894, на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , судові витрати в сумі 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) гривні 40 копійок.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Суддя: ____________