Провадження № 33/803/378/22 Справа № 203/5477/21 Суддя у 1-й інстанції - Черваньова Ю. М. Суддя у 2-й інстанції - Крот С. І.
15 березня 2022 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі: головуючого судді Крот С.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника особи, що притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 адвоката Логвінова С.М. на постанову Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 28 січня 2022 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 170,00 грн. та стягнуто судовий збір у розмірі 496,20 грн.,
за участю:
особи, що притягується
до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,
захисника Логвінова С.М.,
потерпілої ОСОБА_2 ,
Згідно постанови Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 28 січня 2022 року ОСОБА_1 11 грудня 2021 року приблизно о 21.00 год. за адресою: АДРЕСА_1 вчинив відносно своєї дружини ОСОБА_2 домашнє насильство психологічного та фізичного характеру, а саме: висловлювався нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою, вдарив по руці, внаслідок чого могла бути завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілої.
В апеляційній скарзі захисник просить поновити строк на апеляційне оскарження, постанову суду першої інстанції скасувати та закрити провадження по справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.
Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження зазначає, що 28 січня 2021 року було оголошено лише резолютивну частину оскаржуваної постанови, повний текст постанови було отримано 18 лютого 2022 року, при цьому до ЄДРСР оскаржувану постанову було надіслано 15 лютого 2022 року та 16 лютого 2022 року її було оприлюднено. Звертає увагу, що ОСОБА_1 у період з 03 лютого 2022 року по 15 лютого 2022 року перебував на лікарняному, через що не міг вчасно скористатись правовою допомогою та подати апеляційну скаргу.
Обґрунтовуючи свої апеляційні вимоги вказує, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, зокрема, зазначене у протоколі про те, що ОСОБА_1 погрожував потерпілій фізичною розправою та вдарив по руці, спростовуються поясненнями свідка ОСОБА_3 , яка вказує, що саме потерпіла провокує конфлікти. Вважає, що потерпіла навмисно налаштовує дитину, а саме свідка ОСОБА_4 , проти ОСОБА_1 та він лише підтримує позицію матері. Зазначає, що суд безпідставно послався на нанесення ОСОБА_1 дитині тілесних ушкоджень, оскільки не досліджував зазначені обставини безпосередньо, а лише чув зі слів потерпілої. Вказує, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження винуватості ОСОБА_4 , а також наявності наслідків у потерпілої від дій ОСОБА_4 .
Суд апеляційної інстанції, заслухавши учасників справи, вивчивши матеріали справи та заявлене клопотання про поновлення пропущеного строку, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, а також причини пропуску строку на оскарження постанови, дійшов наступного висновку.
Апеляційним судом встановлено, що оскаржувана постанова винесена 28 січня 2022 року. З матеріалів справи слідує, що копію оскаржуваної постанови захисник отримав 18 лютого 2022 року, апеляційна скарга подана до суду першої інстанції 21 лютого 2022 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження. Разом з тим, враховуючи, що ОСОБА_1 у період з 03 лютого 2022 року по 15 лютого 2022 року перебував на лікарняному, що підтверджується випискою із медичної картки амбулаторного хворого №1104, копію оскаржуваної постанови захисник отримав 18 лютого 2022 року, а також вимоги п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України стосовно забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, апеляційний суд приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання та поновлення строку на апеляційне оскарження, як такий, що пропущений не з вини апелянта, і розцінює обставини, на які він посилається, як поважні.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого прийняти мотивоване законне рішення.
Відповідно до положень Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07 грудня 2017 року № 2229-VIII домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Положеннями Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
З положень вказаного Закону також слідує, що психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Згідно ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються, зокрема, місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Так, 11 грудня 2021 року капітаном поліції СПДН ВП ДРУП у Дніпропетровській області був складений протокол серії ВАБ №469949 про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
В протоколі зазначено, що ОСОБА_1 вчинив щодо своєї дружини ОСОБА_2 домашнє насильство психологічного та фізичного характеру, а саме: висловлювався нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою, вдарив по руці, внаслідок чого могла бути завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілої.
Разом з тим, згідно диспозиції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Згідно зазначених норм закону особу можливо притягнути до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення тільки на підставі протоколу про адміністративне правопорушення, в якому встановлені місце, час вчинення, фактичні обставини події та кваліфікуючі ознаки правопорушення.
Протокол про адміністративне правопорушення має містити в собі належним чином встановлені та підтверджені відомості і факти, які свідчать про вчинення особою адміністративного правопорушення.
Так, протокол, складений щодо ОСОБА_1 , не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, так як складений з порушенням вимог ст. 251 КУпАП, оскільки фактично хоч і містить кваліфікуючі ознаки адміністративного правопорушення, які передбачені в диспозиції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, проте вони належним чином не встановлені, у зв'язку з чим є недопустимим доказом, що унеможливлює притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності на підставі цього протоколу.
Крім того, в матеріалах справи відсутні належні та достовірні докази про те, що ОСОБА_1 діяв з умислом спричинити ОСОБА_2 фізичний біль, тілесні ушкодження, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Однією з обов'язкових ознак об'єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, є настання наслідків, а саме спричинення потерпілому ляпасів, стусанів, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Разом з тим протокол про адміністративне правопорушення не містить відомостей про спричинення діями ОСОБА_1 . ОСОБА_2 будь-яких наслідків.
Свідки, якщо вони є, в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначені.
При цьому потерпіла ОСОБА_2 у суді апеляційної інстанції повідомила суд, що ніякого домашнього насильства ОСОБА_1 щодо неї не вчиняв, вони 11 грудня 2021 року посварились та на даний час вже помирились, будь-яких претензій до нього не має.
За таких обставин за відсутністю інших доказів на підтвердження факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, вважати дії останнього такими, що утворюють склад зазначеного адміністративного правопорушення, суд апеляційної інстанції не може.
Зважаючи на те, що згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, суд апеляційної інстанції, оцінивши наявні в даній адміністративній справі докази, приходить до висновку про недоведеність поза розумним сумнівом наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, у зв'язку з чим справа про адміністративне правопорушення відносно останнього підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП - за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Поновити захиснику особи, що притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 адвокату Логвінову С.М. строк на апеляційне оскарження постанови Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 28 січня 2022 року.
Апеляційну скаргу захисника особи, що притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 адвоката Логвінова С.М. - задовольнити.
Постанову Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 28 січня 2022 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1ст. 173-2 КУпАП - скасувати та на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Дніпровського
апеляційного суду С.І.Крот