Провадження № 33/803/289/22 Справа № 214/73/22 Суддя у 1-й інстанції - Ткаченко А.В. Суддя у 2-й інстанції - Крот С. І.
15 березня 2022 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі: головуючого судді Крот С.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника особи, що притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 адвоката Новака А.М. на постанову Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 21 січня 2022 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 183-1 КУпАП, накладено стягнення у виді виконання суспільно корисних робіт на строк 120 год. та стягнуто судовий збір у розмірі 454,00 грн.,
за участю:
в режимі відеоконференції:
захисника Новака А.М.,
Згідно постанови Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 21 січня 2022 року ОСОБА_1 має заборгованість зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців, яка станом на 29 листопада 2021 року становить 91 149,79 грн. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.183-1 КУпАП.
В апеляційній скарзі захисник просить постанову суду скасувати, а провадження закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.
Обґрунтовуючи свої апеляційні вимоги посилається на те, що постанова є незаконною та необгрунтованою, у зв'язку чим підлягає скасуванню.
В доповненнях до апеляційної скарги захисник зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення було складено за відсутності ОСОБА_1 , належним чином не повідомленого про дату та час його складння, а також останньому не було роз'яснено його права, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, не вручено копію протоколу про адміністративне правопорушення.
Суд апеляційної інстанції, заслухавши захисника, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, дійшов наступного висновку.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Апеляційним судом встановлено, що суд першої інстанції у порушення вимог ст.ст. 7, 9 КУпАП допустив спрощений підхід при розгляді адміністративного провадження за ч. 1 ст. 183-1 КУпАП, всебічно не з'ясувавши всіх обставин події провадження у справах про адміністративні правопорушення. Такий висновок апеляційного суду ґрунтується на наступному.
Під складом адміністративного правопорушення розуміється встановлена адміністративним законом сукупність об'єктивних і суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням.
Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
З метою дотримання завдань провадження у справах про адміністративні правопорушення та з урахуванням характеру проступку протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 183-1 КУпАП, крім загальних відомостей, має містити: дату пред'явлення виконавчого документа до виконання, реквізити виконавчого провадження із посиланням на резолютивну частину виконавчого документа, розмір і період заборгованості. До протоколу мають додаватись: копія виконавчого документа, постанови про відкриття виконавчого провадження, розрахунок заборгованості та інші необхідні документи.
Під час апеляційного перегляду встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення №63688342, який складено 29 листопада 2021 року на ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 183-1 КУпАП, не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, оскільки в ньому некоректно викладена суть адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 183-1 КУпАП, крім того не вказано період заборгованості.
Частина 1 ст. 183-1 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність за несплату аліментів на утримання дитини одного з подружжя, батьків або інших членів сім'ї, що призвело до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання.
З об'єктивної сторони адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 183-1 КУпАП характеризується бездіяльністю, яка полягає у невиконанні особою свого обов'язку по сплаті аліментів на утримання дитини, одного з подружжя, батьків або інших членів сім'ї, що призвела до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання.
Враховуючи те, що за своїм характером правопорушення за ч. 1 ст. 183-1 КУпАП є триваючим, датою вчинення правопорушення є певний період, який розпочинається з моменту початку виконання об'єктивної сторони, тобто першої несплати, яка входить в період заборгованості, і до дати нарахування державним виконавцем заборгованості по аліментам у сумі платежів понад шість місяців. Тобто датою вчинення правопорушення буде певний період несплати боржником аліментів, який чітко повинен бути зазначений в протоколі, однак виконавцем у протоколі в графі дата, час і місце вчинення порушення вказана лише дата складання протоколу.
Вищевказане свідчить, що правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_1 , є неконкретизованим, що в свою чергу позбавляє останнього права на захист від конкретного обвинувачення і є істотним порушенням.
При цьому Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену в протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винність у скоєнні якого певною особою має доводитись в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винності особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Крім того, відповідно до п. 4 розділу 14 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом МЮУ від 02 квітня 2012 року № 512/5, у разі складання протоколу в органі державної виконавчої служби або офісі приватного виконавця, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, запрошується для складання та підписання протоколу. У виклику зазначаються дата, час та місце складання протоколу. Виклик вважається належним чином врученим, якщо надісланий за адресою особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручено особисто. У разі неявки особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у визначений у виклику час виконавець складає відповідний акт, який додається до протоколу.
Як слідує з матеріалів справи державним виконавцем дійсно було у відповідності до вимог Інструкції направлено виклик за місцем проживання ОСОБА_1 про явку до державного виконавця для надання пояснень щодо сплати боргу за аліментами.
Однак, відповідно до вказаного виклику ОСОБА_1 мав з'явитись до державного виконавця 23 листопада 2021 року, тоді як протокол про адміністративне правопорушення було складено 29 листопада 2021 року.
При цьому матеріали справи не містять доказів на підтвердження виклику ОСОБА_1 до державного виконавця саме на 29 листопада 2021 року.
З урахуванням цього слід визнати, що ОСОБА_1 був позбавлений можливості реалізувати під час складання протоколу передбачені законом (ст. 268 КУпАП, п. 4 розділу 14 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом МЮУ від 02 квітня 2012 року № 512/5) права, зокрема, права давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, користуватися юридичною допомогою тощо.
Зазначені недоліки на переконання апеляційного суду є суттєвими порушеннями вимог діючого КУпАП, що не дають здійснити всебічне, повне і об'єктивне дослідження всіх обставин справи у їх сукупності та прийняти законне і обґрунтоване рішення по справі у відповідності з діючим КУпАП.
Проте суд першої інстанції не звернув уваги на ці порушення закону і всупереч вимогам ст. 278 КУпАП розглянув справу по суті, не усунувши недоліки протоколу та не надавши цьому оцінки визнав винуватим ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 183-1 КУпАП, та наклав на нього адміністративне стягнення.
Згідно ст.ст. 245, 252 КУпАП особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, яке мало місце, та що має бути встановлено судом тільки після всебічної та повної оцінки.
З огляду на викладене суд апеляційної інстанції вважає, що встановлені фактичні дані в своїй сукупності свідчать про обґрунтованість доводів апеляційної скарги захисника.
Апеляційний суд, керуючись ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності винуватості ОСОБА_1 тлумачить на користь останнього.
Таким чином, враховуючи, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі данні, які підтверджують винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, оскільки формулювання у протоколі про адміністративне правопорушення та в постанові судді суті вчинених ним дій ставить під сумнів висновок про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 183-1 КУпАП України, постанова судді підлягає скасуванню, а провадження по справі закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП України, тобто за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
З огляду на викладене апеляційна скарга захисника підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Апеляційну скаргу захисника особи, що притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 адвоката Новака А.М. - задовольнити частково.
Постанову Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 21 січня 2022 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 183-1 КУпАП - скасувати та на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Дніпровського
апеляційного суду С.І.Крот