14 березня 2022 року м. Дніпросправа № 280/797/21
Суддя-доповідач Третього апеляційного адміністративного суду Семененко Я.В. перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Запорізької митниці
на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 31 березня 2021 року у справі №280/797/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «АГРІС» до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови,-
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 31.03.2021 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «АГРІС» задоволено.
Запорізька митниця, не погодившись з вищезазначеним рішенням суду, 12.01.2022 засобами поштового зв'язку подала апеляційну скаргу.
Ознайомившись з апеляційною скаргою, перевіривши матеріали справи, вважаю, що вказана апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з огляду на таке.
Так, відповідно до ч.1 ст.295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Як свідчать матеріали справи, оскаржуване рішення ухвалено Запорізьким окружним адміністративним судом 31.03.2021 у порядку письмового провадження без виклику сторін. Повний текст рішення складено 31.03.2021. Апеляційна скарга Митницею подана засобами поштового зв'язку 12.01.2022, тобто зі значним пропуском строку на апеляційне оскарження.
Скаржником в апеляційній скарзі порушено питання про поновлення строку на апеляційне оскарження. Обґрунтовуючи поважність підстав пропуску строку на апеляційне оскарження, скаржник зазначає, що Митниця, з дотриманням встановлених процесуальним законом строків, вже зверталась до Третього апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою на рішення суду від 31.03.2021 у даній справі, проте ухвалою від 29.06.2021 скаргу було повернуто скаржнику через неусунення її недоліків зі сплати судового збору. Скаржник зазначає, що Запорізька митниця, як відокремлений підрозділ Держмитслужби України, розпочала роботу лише 01.07.2021 і лише після цього отримала можливість забезпечити оплату судового збору, що нею і було зроблено в грудні 2021 року після надходження бюджетних асигнувань. Зауважує, що асигнування по КЕКВ 2800 на сплату судового збору відкрито лише 17.11.2021. Зазначає, що повторна апеляційна скарга подана в найкоротший строк після забезпечення сплати судового збору та в межах річного строку з дня складання повного тексту оскаржуваного судового рішення. Наголошує на належному скаржнику праві доступу до суду. Вказує, що повернення первинної апеляційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до суду.
Надаючи оцінку таким аргументам скаржника, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Частинами першою та другою статті 44 КАС України передбачено, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки. Учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Наведеною процесуальною нормою чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження, а також належного оформлення апеляційної скарги. Для цього особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Згідно з частиною першою статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
При цьому норми Кодексу адміністративного судочинства України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з врахуванням обставин у справі.
Як свідчать матеріали справи Митниця вже реалізовувала своє право на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції від 31.03.2021 у цій справі. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 25.05.2021 скаргу залишено без руху з підстав несплати судового збору. З огляду на невиконання вимог ухвали суду у встановлений судом строк, ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 29.06.2021 скаргу повернуто скаржнику, яку отримано Митницею 18.08.2021 (повідомлення про вручення, а.с.168). Вдруге своє право відповідач реалізував лише 12.01.2022.
Слід зазначити, що при вирішенні питання про поновлення строку, в межах кожної конкретної справи, суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв'язку із: тривалістю строку, який пропущено; поведінкою сторони протягом цього строку; діями, які він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності.
Сам по собі факт повернення апеляційної скарги не є поважною причиною пропуску строку, тому при вирішенні питання про поважність наведених скаржником причин, суд має враховувати також і ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, а також період часу, який сплинув з моменту, коли особа дізналась про відповідне рішення суду, яким чином діяла ця особа протягом зазначеного часу. Суди мають враховувати, чи вчинялись особою, яка має намір подати апеляційну скаргу, усіх можливих та залежних від неї дій у розумні строки, без невиправданих зволікань з метою виконання процесуального обов'язку щодо дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень.
Аналогічна правова позиція викладена і в постановах Верховного Суду від 19 червня 2020 року (справа № 280/4682/19), від 18 червня 2020 року (справа № 400/524/19), від 17 червня 2020 року (справа № 280/4951/19), від 15 травня 2020 року (справа № 820/1212/17) тощо.
В даному випадку апеляційна скарга подана Митницею повторно після спливу більше дев'яти місяців з дня ухвалення судом першої інстанції оскаржуваного судового рішення та після спливу майже п'ять місяців від дати отримання ухвали суду апеляційної інстанції про повернення вперше поданої апеляційної скарги, що, свою чергу, не може вважатися добросовісним використанням належних процесуальних прав та неухильним виконанням процесуальних обов'язків.
Зважаючи на значний пропуск строку на апеляційне оскарження, заяву скаржника про поновлення строку на апеляційне оскарження не можна вважати обґрунтованою, тому що невиконання Митницею вимог процесуального закону щодо належного оформлення апеляційної скарги, та, як наслідок, повернення її заявнику не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає апеляційну скаргу, і не надає такій особі права у будь-який необмежений час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.
В заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження Митниця акцентує увагу на тому, що при повторному зверненні до суду з апеляційню скаргою нею сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги у даній справі.
З приводу таких аргументів скаржника, слід зауважити, що сама по собі сплата судового збору суб'єктом владних повноважень при повторному зверненні до суду не може бути безумовною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення за відсутності належного підтвердження вчинення таким суб'єктом дій, спрямованих на забезпечення апеляційного оскарження судового рішення.
В поданій заяві, обґрунтовуючи неможливість своєчасної сплати судового збору, скаржник посилається на здійснення реорганізації територіальних органів Державної митної служби та тимчасову відсутність бюджетних асигнувань.
У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору чи тимчасова відсутність таких коштів. Відсутність бюджетного фінансування не надає суб'єкту владних повноважень право в будь-який час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.
Вказана правова позиція вказана у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі № 640/3393/19.
При цьому, суд зауважує, що реорганізація чи створення нового державного органу, що здійснює функції митниці не може впливати на процесуальні права та обов'язки цього органу, зокрема змінювати процесуальні строки на оскарження рішення суду.
В даному випадку сплата судового збору за подання апеляційної скарги Митницею здійснена лише в грудні 2021 року під час звернення з апеляційною скаргою повторно. У той час, коли право на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції у відповідача виникло в березні 2021 року.
Достатніх та належних доказів, які б підтверджували сукупність послідовних та регулярних дій Митниці з моменту виникнення права на апеляційне оскарження (березень 2021), спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору фінансування з Державного бюджету України, які б свідчили, що скаржник дійсно бажає реалізувати своє право на апеляційне оскарження в найкоротші строки, скаржник до суду не надав.
Стосовно аргументів скаржника, що повторна апеляційна скарга ним подана в межах річного строку, то суд апеляційної інстанції звертає увагу скаржника на те, що річний строк, встановлений процесуальним законом, не надає суб'єкту владних повноважень абсолютного права на звернення до суду з апеляційною скаргою в будь-який час, після спливу встановлених строків на апеляційне оскарження. В межах такого строку суб'єкти владних повноважень мають можливість звертатися до суду з апеляційними скаргами, обґрунтовуючи при цьому поважність підстав пропуску строку на апеляційне оскарження, а суд, визнавши поважними підстави пропуску строку на оскарження рішення суду наділений процесуальним правом на поновлення строків. Після спливу такого строку така можливість у суб'єкта владних повноважень відсутня.
Повернення апеляційної скарги поданої вперше відповідно до процесуального закону надає право повторного звернення з апеляційною скаргою. Однак для визнання поважними підстав пропуску строку на апеляційне оскарження у такому випадку скаржнику слід надати суду докази, які б могли свідчити про намір особи реалізувати право на апеляційне оскарження у найкоротший строк, а не в будь-який час до спливу встановленого присічного річного строку.
Суд зазначає, що право на апеляційний та у визначених законом випадках касаційний перегляд судових рішень кореспондується з обов'язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов'язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.
Поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання апеляційної скарги здійснюється судом апеляційної інстанції у виняткових, особливих випадках й лише за наявності обставин об'єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на апеляційне оскарження судового рішення.
В поданій заяві скаржник не вказав підстав для поновлення строку апеляційного оскарження, які б ґрунтувались на наявності обставин, що відповідають наведеним вище критеріям.
Таким чином, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що зазначені скаржником причини пропуску строку на апеляційне оскарження не можна вважати поважними, у зв'язку з чим підстави для задоволення заяви Запорізької митниці про поновлення строку на апеляційне оскарження відсутні.
Згідно ч.3 ст.298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
У зв'язку з викладеним, вважаю за необхідне апеляційну скаргу залишити без руху, встановивши заявнику строк для усунення недоліків, а саме: надати заяву про поновлення строку апеляційного оскарження, в якій вказати інші підстави для поновлення строку з наданням відповідних доказів на обґрунтування заяви.
Керуючись ст.169, ч.3 ст.298 КАС України, -
Відмовити в задоволенні заяви Запорізької митниці про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 31 березня 2021 року у справі №280/797/21.
Апеляційну скаргу Запорізької митниці на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 31 березня 2021 року у справі №280/797/21залишити без руху.
Запропоновувати скаржнику усунути виявлені недоліки апеляційної скарги у строк не пізніше десяти днів з дня припинення (скасування) воєнного стану в Україні.
Ухвала набирає законної сили з 14.03.2022 та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Я.В. Семененко