ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Закарпатської області
Адреса: 88000, м. Ужгород, вул. Коцюбинського, 2а
e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://zk.arbitr.gov.ua
Рішення
"09" березня 2022 р. м. Ужгород Справа № 907/698/21
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова Пошта", м. Київ
до відповідача ОСОБА_1 , с. Лісковець Міжгірського району Закарпатської області
про стягнення 74 976 грн. 07 коп., в тому числі 55 090 грн. 02 коп. заборгованості за надані послуги, 5 182 грн. 29 коп. пені, 3 560 грн. 75 коп. інфляційних нарахувань та 11 143 грн. 01 коп. 30% річних,
Суддя господарського суду - Пригара Л.І.
Секретар судового засідання - Райніш М.І.
представники:
Позивача - без виклику
Відповідача - без виклику
Товариством з обмеженою відповідальністю "Нова Пошта", м. Київ заявлено позов до відповідача ОСОБА_1 , с. Лісковець Міжгірського району Закарпатської області про стягнення 74 976 грн. 07 коп., в тому числі 55 090 грн. 02 коп. заборгованості за надані послуги, 5 182 грн. 29 коп. пені, 3 560 грн. 75 коп. інфляційних нарахувань та 11 143 грн. 01 коп. 30% річних.
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 06.09.2021 року відкрито провадження у справі № 907/698/21 в порядку спрощеного позовного провадження без виклику уповноважених представників сторін спору. Встановлено відповідачеві строк на подання господарському суду відзиву на позовну заяву в порядку ст. ст. 165, 251 ГПК України із одночасним надісланням копії такого позивачеві, а доказів надіслання - суду, протягом 15-ти днів з дня одержання даної ухвали, а також у цей самий строк - письмово висловленої позиції щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження. Встановлено позивачеві строк для надання суду та відповідачеві відповіді на відзив у порядку ст. 166 ГПК України - протягом 5-ти днів із дня одержання копії відзиву. Встановлено строк для подання позивачем відповіді на відзив та відповідачем заперечення на відповідь на відзив (якщо такі будуть подані) не пізніше 08.10.2021 року.
За змістом приписів ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 ГПК України).
Позивач просить задоволити заявлені ним вимоги в повному обсязі, покликаючись, при цьому, на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань згідно Договору про надання послуг з організації перевезення відправлень № 236141 від 18.09.2018 року в частині оплати наданих позивачем послуг із організації перевезення відправлень, у зв'язку з чим у відповідача виникла та рахується заборгованість у розмірі 55 090 грн. 02 коп. Крім того, за прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання позивачем нараховано останньому пеню в сумі 5 182 грн. 29 коп., інфляційні збитки в розмірі 3 560 грн. 75 коп. та 11 143 грн. 01 коп. 30% річних.
Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому, зокрема, зазначає про відсутність у нього будь-яких неоплачених зобов'язань перед позивачем за Договором про надання послуг з організації перевезення відправлень № 236141 від 18.09.2018 року. Крім того, відповідач вказує на те, що ним не підписано акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) № НП-002481971 від 28.06.2019 року та № НП-002426086 від 29.06.2019 року, копії яких долучені до позовної заяви, оскільки послуги, зазначені в таких, йому надані не були. Звертає увагу, що опис згрупованих поштових відправлень, на який позивач покликається в якості доказу надіслання відповідачу вищезазначених актів, не відповідає затвердженій формі, а підпис Гурзана В.І. на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення відрізняється від того, що міститься в договорі. Зазначає також, що платіжне доручення № 20802735SB від 21.07.2021 року, копія якого додана позивачем до позовної заяви, є підробленим документом, оскільки відповідач у вказану дату в м. Києві, звідки здійснено зарахування коштів, не перебував і не доручав будь-яким іншим особам проводити оплати від його імені.
ДОВОДИ, ВИКЛАДЕНІ СТОРОНАМИ В ІНШИХ ЗАЯВАХ ПО СУТІ СПРАВИ
29.09.2021 року на адресу суду надійшла відповідь на відзив б/н від 27.09.2021 року (вх. № 02.3.1-02/6915/21 від 29.09.2021 року), в якій позивач зазначає про те, що на виконання умов п. 5.3. Договору № 236141 від 18.09.2018 року неодноразово направляв відповідачеві акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) № НП-002481971 від 28.06.2019 року та № НП-002426086 від 29.06.2019 року разом зі специфікаціями до них на електронну адресу, зазначену в пп. 5.3.2. п. 5.3. Договору. Наголошує на тому, що у зв'язку з тим, що замовник зазначені акти не підписав та не повернув експедитору, позивач 15.12.2020 року надіслав такі відповідачу засобами поштового зв'язку, які вручені відповідачу 22.12.2020 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Як стверджує позивач, від замовника будь-яких заперечень щодо наданих послуг із організації перевезення відправлень не надходило, що дає підстави вважати наявною згоду з його боку з актами № НП-002481971 від 28.06.2019 року та № НП-002426086 від 29.06.2019 року. Крім того, звертає увагу на те, що у призначенні платежу у платіжному дорученні № 20802735SB від 21.07.2021 року, яке відповідач вважає підробленим, чітко зазначено номер та дату укладеного між сторонами договору, а також ПІБ платника - ОСОБА_1 .
ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
18.09.2018 року між Фізичною особою - підприємцем Гурзаном Василем Івановичем (замовником, відповідачем у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Нова Пошта" (експедитором, позивачем у справі) укладено Договір про надання послуг з організації перевезення відправлень № 236141, за умовами якого експедитор зобов'язується за плату та за рахунок замовника організувати перевезення відправлення та надання комплексу інших послуг, пов'язаних із організацією перевезення відправлення (надалі - послуги), а замовник зобов'язується їх прийняти й оплатити на умовах, визначених Договором (п. 2.1. Договору).
Експедитор зобов'язується за плату та за рахунок замовника організувати перевезення відправлення та надання комплексу інших послуг, пов'язаних із організацією перевезення відправлення (надалі за текстом - послуги), а замовник зобов'язується їх прийняти й оплатити на умовах, визначених договором. Експедитор надає замовнику послуги на умовах цього договору та згідно з умовами, затвердженими експедитором. За надані експедитором послуги замовник сплачує експедитору винагороду згідно з чинними тарифами експедитора, розміщеними на офіційному сайті експедитора novaposhta.ua. Тарифи можуть змінюватися експедитором в односторонньому порядку шляхом розміщення змінених тарифів на офіційному сайті. Шляхом підписання цього договору замовник підтверджує, що він ознайомлений та погоджується з умовами, чинними на момент укладення договору та розміщеними на офіційному сайті експедитора novaposhta.ua, i зобов'язується їх виконувати. Експедитор має право в односторонньому порядку змінювати Умови шляхом розміщення змінених умов на своєму офіційному сайті (п.п. 2.1., 2.2., 2.3., 2.4., 2.6., 2.7. Договору).
За умовами п.п. 3.3.7, 3.3.8. п. 3.3. Розділу 3 Договору, замовник зобов'язується своєчасно підписати надані експедитором Акти наданих послуг для засвідчення факту належного надання послуг експедитором за договором. Здійснити оплату послуг експедитора за надані послуги згідно з чинними тарифами експедитора своєчасно та в повному обсязі.
Умови надання послуг розміщені на офіційному сайті експедитора novaposhta.ua (п. 1.10. Договору).
Пунктом 5.1. Договору передбачено, що загальна ціна цього Договору складається із вартості послуг, наданих експедитором протягом строку дії Договору. Оплата вартості наданих експедитором послуг відбувається за чинними тарифами експедитора на підставі акту наданих послуг, шляхом перерахування замовником на поточний рахунок експедитора коштів у розмірі 100% вартості послуг упродовж 2 банківських днів з моменту погодження актів наданих послуг експедитора.
На підставі п. 5.3. Договору експедитор щомісячно складає акти наданих послуг на підставі фактично наданих послуг і надсилає замовнику одним із наступних способів: - шляхом направлення підписаних та скріплених печаткою актів наданих послуг у двох паперових примірниках для підписання замовником; - шляхом направлення актів в електронному вигляді, з накладенням електронних цифрових підписів. Підписання актів наданих послуг в електронному вигляді здійснюється сторонами з урахуванням порядку та строків, що визначені умовами п. 5.4. Договору. Адреса електронної пошти замовника для обміну електронними документами logistics.eds2018@gmail.com.
Пунктом 5.4. Договору визначено, що замовник упродовж 2 (двох) робочих днів з дати отримання актів наданих послуг від експедитора підписує надані експедитором 2 (два) примірники актів наданих послуг та повертає експедитору 1 (один) примірник підписаного акту або в той самий строк надає експедитору письмову мотивовану відмову від підписання актів. Не підписання замовником актів упродовж 2 (двох) робочих днів з дати отримання актів від експедитора без надання відповідних письмових пояснень є фактом визнання замовником повного виконання експедитором своїх зобов'язань за Договором. У такому разі вважається, що акти погоджено, послуги експедитора надано в повному обсязі та відповідно до умов Договору, претензії замовника відсутні й замовник зобов'язаний здійснити оплату послуг згідно з отриманими документами для оплати наданих послуг.
Сторони погодили, що за несвоєчасну та/або неповну оплату наданих експедитором послуг замовник сплачує експедитору пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу та 30% річних від суми заборгованості. Строк нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань є більшим, ніж це передбачено ч. 6 ст. 232 ГКУ, і становить 1 рік від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (п. 6.3.1. Договору).
У відповідності до п. 8.1 Договору, цей Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами та діє протягом 1 року з дати підписання, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань згідно з цим Договором. У разі, якщо ні одна із сторін Договору письмово за 30 календарних днів до закінчення строку дії Договору не повідомить іншу сторону про припинення дії Договору, строк дії Договору пролонгується (продовжується) на один рік на тих самих умовах.
За матеріалами справи судом встановлено, що на виконання умов Договору позивач (експедитор) надав відповідачу (замовнику) послуги з організації перевезення відправлень, які були відображені в актах здачі-прийняття робіт (надання послуг) № НП-002481971 від 28.06.2019 року та № НП-002426086 від 29.06.2019 року, на загальну суму 55 120 грн. 02 коп. та надіслані на електронну адресу відповідача, зазначену в Договорі, - logistics.eds2018@gmail.com.
У визначений п. 5.3.1. Договору спосіб позивачем 15.12.2020 року надіслано на поштову адресу відповідача - с. Лісковець, будинок 147, Міжгірський район, Закарпатська область, 90014 - для підписання акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) № НП-002481971 від 28.06.2019 року та № НП-002426086 від 29.06.2019 року на суму 55 120 грн. 02 коп. Дане поштове відправлення отримане відповідачем 22.12.2020 року, про що свідчать наявні в матеріалах справи копії опису вкладення в цінний лист про надіслання ОСОБА_1 акту звірки взаєморозрахунків, рахунків-фактур та актів за № НП-002481971 від 28.06.2019 року, № НП-002426086 від 29.06.2019 року, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення за трек-номером 3601101115881 та списку згрупованих поштових відправлень № 5053 від 15.12.2020 року.
Надані послуги замовник у повному розмірі не оплатив, натомість, перерахував позивачу лише 30 грн. відповідно до платіжного доручення № 20802735SB від 21.07.2021 року, у зв'язку з чим у відповідача наявна заборгованість за надані послуги в сумі 55 090 грн. 02 коп. Також позивачем заявлено до стягнення 5 182 грн. 29 коп. пені, 3 560 грн. 75 коп. інфляційних нарахувань та 11 143 грн. 01 коп. 30% річних.
ПРАВОВА ОЦІНКА ТА ВИСНОВКИ СУДУ. ЗАКОНОДАВСТВО, ЩО ПІДЛЯГАЄ ЗАСТОСУВАННЮ ДО СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України).
Згідно ст. ст. 627, 628 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
За приписами ст. 914 Цивільного кодексу України визначено, що перевізник і власник (володілець) вантажу в разі необхідності здійснення систематичних перевезень можуть укласти довгостроковий договір. За довгостроковим договором перевізник зобов'язується у встановлені строки приймати, а власник (володілець) вантажу - передавати для перевезення вантаж у встановленому обсязі. У довгостроковому договорі перевезення вантажу встановлюються обсяг, строки та інші умови надання транспортних засобів і передання вантажу для перевезення, порядок розрахунків, а також інші умови перевезення.
У відповідності до ч. 1 ст. 929 Цивільного кодексу України, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.
За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату (ст. 307 Господарського кодексу України).
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.
Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України та статті 202 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.
Як вбачається із матеріалів справи на виконання умов Договору про надання послуг з організації перевезення відправлень № 236141 від 18.09.2018 року позивач (експедитор) надав відповідачу (замовнику) послуги з організації перевезення відправлень, які відображені в актах здачі-прийняття робіт (надання послуг) № НП-002481971 від 28.06.2019 року та № НП-002426086 від 29.06.2019 року на суму 55 120 грн. 02 коп.
Пунктами 3.3.7.-3.3.8. Договору визначено, що замовник зобов'язаний своєчасно підписати надані експедитором акти наданих послуг для засвідчення факту належного надання послуг експедитором за Договором, а також здійснити оплату послуг експедитора за надані послуги згідно з чинними тарифами експедитора своєчасно та в повному обсязі.
Відповідно до п.п. 5.3., 5.4. Договору, експедитор щомісячно складає акти наданих послуг на підставі фактично наданих послуг, які надсилає замовнику, зокрема, шляхом направлення підписаних та скріплених печаткою актів наданих послуг у двох паперових примірниках для підписання замовником; замовник упродовж 2 (двох) робочих днів з дати отримання актів наданих послуг від експедитора підписує надані експедитором примірники актів наданих послуг або в той самий строк надає експедитору письмову мотивовану відмову від підписання актів. Не підписання замовником актів упродовж 2 (двох) робочих днів з дати отримання актів від експедитора без надання відповідних письмових пояснень є фактом визнання замовником повного виконання експедитором своїх зобов'язань за договором. У такому разі вважається, що акти погоджено, послуги експедитора надано в повному обсязі та відповідно до умов договору, претензії замовника відсутні й замовник зобов'язаний здійснити оплату послуг згідно з отриманим рахунком та актами наданих послуг.
Матеріалами справи встановлено, що позивач на підставі вищезазначених положень Договору надіслав відповідачу по два примірники актів здачі-прийняття робіт № НП-002481971 від 28.06.2019 року та № НП-002426086 від 29.06.2019 року на вказані ним у Договорі електронну та поштову адреси, а відтак, із огляду на відсутність доказів надання замовником у порядку п. 5.4. Договору обґрунтованих заперечень щодо зазначених в актах послуг, такі вважаються погодженими відповідачем 24.12.2020 року. З цього, у свою чергу, випливає, що у відповідача, з урахуванням встановленого п. 5.1. Договору строку сплати вартості послуг (2 банківських дні з моменту погодження), виник обов'язок їх оплати з кінцевим терміном такого - 28.12.2020 року.
Вищенаведеним спростовуються заперечення відповідача щодо непідписання ним актів здачі-прийняття робіт № НП-002481971 від 28.06.2019 року, № НП-002426086 від 29.06.2019 року та неможливість ідентифікації наданих ФОП Гурзану В.І. послуг за даними актами, оскільки останній не був позбавлений можливості, дотримуючись договірної процедури, яка встановлена в п. 5.4. Договору, надати позивачу у встановлений Договором строк письмову мотивовану відмову від підписання цих актів, зазначивши власні заперечення із цього приводу.
Що стосується доводів відповідача про неотримання ним вищезгаданих актів, то суд зазначає про наявність у матеріалах справи копії опису вкладення в цінний лист, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення за трек-номером 3601101115881 та списку згрупованих поштових відправлень № 5053 від 15.12.2020 року, в якому в п. 17 зазначений замовник.
Відповідач не спростував належними і допустимими доказами викладені обставини, а також не надав суду жодних документальних доказів на підтвердження своїх доводів про те, що платіжний документ по оплаті позивачу 30 грн. від його імені є підробленим (сфальшованим).
Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з приписами ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до частини 7 статті 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Матеріалами справи встановлено, що відповідач взяті на себе зобов'язання не виконав у повному обсязі, у зв'язку з чим за ним рахується заборгованість в розмірі 55 090 грн. 02 коп. за надані послуги.
Враховуючи вищевказані обставини та те, що відповідач не надав суду жодного доказу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача про стягнення заборгованості за надані послуги підлягає задоволенню в розмірі 55 090 грн. 02 коп.
На підставі та в порядку п. 6.3.1 Договору позивач просить стягнути з відповідача суму 5 128 грн. 29 коп. пені.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
На підставі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
За приписами ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За положеннями статей 230 - 232 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому в договорі.
Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 6.3.1. Договору сторони погодили, що за несвоєчасну та/або неповну оплату наданих експедитором послуг замовник сплачує експедитору пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу та 30% річних від суми заборгованості. Строк нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань є більшим, ніж це передбачено ч. 6 ст. 232 ГКУ, і становить 1 рік від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Позивачем за несвоєчасне виконання відповідачем грошового зобов'язання нарахована пеня в розмірі 5 182 грн. 29 коп.
Здійснивши арифметичний перерахунок суми пені, заявленої до стягнення, суд звертає увагу позивача на те, що ним невірно визначено дату початку нарахування штрафних санкцій, оскільки строк виконання боржником зобов'язань за Договором закінчився 29.12.2020 року, а не 25.12.2020 року, як стверджує позивач. Відтак, пеня, яка підлягає стягненню, складає суму 5 109 грн. 81 коп. В іншій частині стягнення пені слід відмовити.
Позивач, за прострочку відповідачем оплати за надані послуги, посилаючись на ст. 625 Цивільного кодексу України та п. 6.3.1. Договору, просить стягнути з відповідача суму 3 560 грн. 75 коп. інфляційних нарахувань та 11 143 грн. 01 коп. 30% річних трьох процентів річних.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.
Нарахування інфляційних втрат у відповідності до п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 року „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" здійснюється окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.
Здійснивши перевірку нарахування позивачем інфляційних нарахувань та 30% річних з урахуванням того, що кінцевий строк виконання відповідачем грошових зобов'язань за Договором, як встановлено судом, сплинув 29.12.2020 року, належними до стягнення з відповідача є сума 3 560 грн. 75 коп. інфляційних нарахувань та 10 962 грн. 29 коп. 30% річних. В задоволенні решти заявленої до стягнення суми 30% річних належить відмовити.
Згідно зі ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Положеннями ст. 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
В силу ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона покликається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).
З врахуванням вищевикладеного, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми 55 090 грн. 02 коп. заборгованості за надані послуги, 5 109 грн. 81 коп. пені, 3 560 грн. 75 коп. інфляційних нарахувань та 10 962 грн. 29 коп. 30% річних, документально доведеними та обґрунтованими. Таким чином, позов в цій частині підлягає задоволенню. В задоволенні решти позовних вимог належить відмовити.
Відповідач доказів на спростування викладених позивачем обставин суду не надав. Аргументи відповідача не знайшли свого підтвердження у матеріалах даної справи та положеннях законодавства.
Із приводу того, що відповідачем у даній справі за цим судовим рішенням фактично є фізична особа без статусу суб'єкта підприємницької діяльності, суд зазначає наступне.
За змістом ст. ст. 51, 52, 598-609 Цивільного кодексу України, ст. ст. 202-208 Господарського кодексу України, положень Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", однією з особливостей підстав припинення зобов'язань для фізичної особи-підприємця є те, що у випадку припинення суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи (виключення з реєстру суб'єктів підприємницької діяльності) її зобов'язання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати. Фізична особа-підприємець відповідає за своїми зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово висловлювала позицію щодо юрисдикції спору за позовом суб'єкта господарювання до фізичної особи, яка на дату подання позову втратила статус суб'єкта підприємницької діяльності, що виник при виконанні умов укладеного між ними господарського договору (постанови від 05.06.2018 року у справі № 338/180/17, від 13.02.2019 року у справі № 910/8729/18, від 05.06.2019 року у справі № 904/1083/18.
Таким чином, виходячи із суб'єктного складу та змісту правовідносин сторін як таких, що виникли з господарського договору, зобов'язання за яким у відповідача із втратою його статусу як ФОП не припинились, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення вищезазначеної суми заборгованості з фізичної особи, що припинила підприємницьку діяльність.
Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України в розмірі 2 262 грн. 33 коп. на відшкодування витрат по сплаті судового збору.
Керуючись ст. ст. 11, 13, 14, 73 - 79, 86, 129, 210, 220, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 247, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України,
1. Позовні вимоги задоволити частково.
2. Стягнути з ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова Пошта", Столичне шосе, будинок 103, корпус 1, поверх 9, м. Київ, 03026 (код ЄДРЮОФОПтаГФ 31316718) суму 74 722 (Сімдесят чотири тисячі сімсот двадцять дві гривні) грн. 87 коп., в тому числі 55 090 (П'ятдесят п'ять тисяч дев'яносто гривень) грн. 02 коп. заборгованості за надані послуги, 5 109 (П'ять тисяч сто дев'ять гривень) грн. 81 коп. пені, 3 560 (Три тисячі п'ятсот шістдесят гривень) грн. 75 коп. інфляційних нарахувань, 10 962 (Десять тисяч дев'ятсот шістдесят дві гривні) грн. 29 коп. 30% річних, а також суму 2 262 (Дві тисячі двісті шістдесят дві гривні) грн. 33 коп. на відшкодування витрат по сплаті судового збору.
3. В іншій частині позову відмовити.
4. На підставі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду згідно зі ст. 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду.
5. Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі - http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.
Повне судове рішення складено та підписано 14.03.2022 року.
Суддя Пригара Л.І.