10 березня 2022 року ЛуцькСправа № 140/15474/21
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Костюкевича С.Ф.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Криштоф» до Волинської митниці про визнання протиправними та скасування рішень,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Криштоф» (далі - позивач, ТзОВ «Криштоф») звернулося з позовом до Волинської митниці (далі - відповідач), в якому просить визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2021/000010/2 від 10.08.2021, №UA205140/2021/000012/2 від 10.08.2021.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 20.07.2021 між L1MES-TOUR SPOLKA PAWEL SKOWRONEK EDYTA SKOWRONEK, (Польща) та ТзОВ «Криштоф» було укладено Контракт №DAP-1, відповідно до умов якого продавець L1MES-TOUR SPOLKA PAWEL SKOWRONEK EDYTA SKOWRONEK зобов'язувалась постачати товари в адресу ТзОВ «Криштоф» на умовах DAP Луцьк згідно інвойсів та по ціні зазначеній в інвойсах. ТзОВ "Криштоф" було подано до Волинської митниці митні декларації від 09.08.2021 №UA205140/2021/025996 та від 09.08.2021 №UA205140/2021/026006.
Крім того, декларантом були заявлені та надані до митного оформлення в паперовому вигляді документи, на підставі яких транспортні засоби були куплені та доставлені до митного кордону України, а саме: сертифікати Євро 1; рахунки-фактури (інвойси); свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів; висновки про вартісні характеристики; контракти; експортні декларації (країни відправлення товару); банківські платіжні документи, що підтверджують оплату товару; листи пояснення.
Однак, незважаючи на подання вичерпного переліку документів, що підтверджують заявлену митну вартість товарів за основним методом, митним органом було прийнято рішення про коригування митної вартості від №UA205140/2021/000010/2 від 10.08.2021, №UA205140/2021/000012/2 від 10.08.2021.
Позивач вважає вказані рішення необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки декларантом на підтвердження заявленої митної вартості і обраного методу її визначення подано усі необхідні документи. Ці документи не містять розбіжностей, що могли б вплинути на невірний розрахунок митної вартості, не містять ознак підробки та відображають усі відомості, що підтверджують ціну, яка була фактично сплачена за товар, та відсутність додаткових витрат.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 15.12.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України).
Представник відповідача у відзиві на позовну заяву позовні вимоги не визнав, просив відмовити у задоволенні позову, мотивуючи тим, що 09.08.2021 декларантом для митного оформлення товару в інтересах ТзОВ «Криштоф» подано митні декларації: UA205140/2021/025996, UA205140/2021/026006 на товар «Автобус низькопідлоговий пасажирський, міський, обладнаний пандусом для завантаження інвалідних та дитячих візків у салон автобусу, бувший у використанні, марка MAN.... 2008 р.в.» відповідно та заявлено згідно гр. 43 - за першим методом визначення митної вартості товарів. Разом з вищевказаними митними деклараціями надано перелік документів, визначених в гр. 44, згідно Класифікатора документів, сертифікатів, дозволів та додаткової інформації, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2012 № 1011 «Про затвердження відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій», проте в наданих документах було встановлено наступні розбіжності:
- за МД № UA205140/2021/025996 та товаросупровідними документами:
реалізацію транспортного засобу здійснено на підставі зовнішньоекономічного контракту від 20.07.2021 №DAP-3 та інвойсу від №№FV/26, згідно якого продавець товару є компанія LIMES TOUR SPOLSKA CIVILNA PAWEL SKOWRONEK, EDITA SKOWRONEK (Польща), при цьому, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 16.06.2021 № НОМЕР_1 гр. С містить відомості про особу, на яку зареєстровано транспортний засіб Nobina Fleet AB та видане органами Королівства Швеція, що не кореспондується з відомостями стосовно сторони зовнішньоекономічного контракту від 20.07.2021 №DAP-3 та інвойсу 20.07.2021 №FV/27;
митна декларація країни відправлення від 05.08.2021 №2 PL351020E0669508 містить інформацію щодо вартості товарів - 22 492 польських злотих, що у еквіваленті в євро становить 4 900,22 євро, та відмінна від зазначеної суми в інвойсі від 20.07.2021№FV/27 - 5 000 євро.
- за МД № UA205140/2021/026006 та товаросупровідними документами:
реалізацію транспортного засобу здійснено на підставі зовнішньоекономічного контракту від 20.07.2021 №DAP-3 та інвойсу від 20.07.2021 №FV/26, згідно якого продавець товару є компанія LIMES TOUR SPOLSKA CIVILNA PAWEL SKOWRONEK, EDITA SKOWRONEK (Польща), при цьому, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 16.06.2021 № НОМЕР_2 гр.С містить відомості про особу, на яку зареєстровано транспортний засіб Nobina Fleet AB та видане органами Королівства Швеція, що не кореспондується з відомостями стосовно сторони зовнішньоекономічного контракту від 20.07.2021 №DAP-3 та інвойсу 20.07.2021 №FV/26.
митна декларація країни відправлення від 05.08.2021 №2 PL351020E0669532 містить інформацію щодо вартості товарів - 22 492 польських злотих, що у еквіваленті в євро становить 4 900,22 євро, та відмінна від зазначеної суми в інвойсі від 20.07.2021№FV/27 - 5 000, євро.
Згідно вимог наказу ДМСУ від 01.07.2021 №476 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України» та згідно ст.53 та ст.54 МКУ декларанту було запропоновано надати в 10-денний термін наступні додаткові документи, які б усунули ці розбіжності: висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією; виписку з бухгалтерської документації продавця стосовно формування вартості імпортованого товару; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (контракту); платіжні документи від третіх осіб. Згідно п.6 ст.53 МК України інші документи за бажанням декларанта.
За МД № UA205140/2021/025996 додатково надано висновок авто-товарознавчого дослідження №2650/21 від 10.08.2021, який не може бути прийнятим, оскільки посилання на цінову мережу Інтернет (сайт Mobile.de) не активні на момент митного оформлення. В листі від 10.08.21 № 2 декларант надає цінову інформацію щодо ідентичних товарів згідно МД від 24.03.2021 № 204060/2021/217412, згідно якої вартість автобуса MAN модель А21 2010 р.в. становить 8 600 євро
За МД № UA205140/2021/026006 додатково надано висновок авто-товарознавчого дослідження №654/21 від 10.08.2021, який не може бути прийнятим, оскільки посилання на цінову мережу Інтернет (сайт Mobile.de) не активні на момент митного оформлення та містить лише інформаційний характер. В листі від 10.08.21 № 2 декларант надає цінову інформацію щодо ідентичних товарів згідно МД від 24.03.2021 № 204060/2021/217412, проте характеристики поданого до митного оформлення товару відмінні від даних, зазначених у вищевказаній МД, зокрема відмінний рік виготовлення, об'єм та потужність двигуна.
Враховуючи вищевказані обставини, а також факт ненадання декларантом усіх документів згідно переліку, вказаного митному органу, наявні достатні підстави вважати про надання декларантом неточних та неповних відомостей щодо числових значень складових митної вартості транспортних засобів. 10.08.2021 Волинською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості транспортного засобу №UA205140/2021/000010/2, №UA205140/2021/000012/2.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних мотивів та підстав.
Судом встановлено, що 20.07.2021 між L1MES-TOUR SPOLKA PAWEL SKOWRONEK EDYTA SKOWRONEK, (Польща) та ТзОВ «Криштоф» було укладено Контракт №DAP-1, за умовами якого продавець зобов'язується поставити, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити нові автомобілі та автомобілі, що були у вжитку, нові і вживані трактори, навантажувачі, автобуси, комбайни, мотоцикли, промислове і виробниче устаткування, автомобільні деталі, запчастини, пристосування і приналежності, в тому числі кузова для моторних транспортних засобів на умовах, зокрема, DAP-Луцьк згідно інвойсу на кожну поставку. Обсяг поставок за цим Контрактом визначається згідно інвойсу за кожну поставку.
Загальна вартість цього контракту становить 25 000,00 Євро. Ціна товару включає вартість доставки розвантаження товару (пункти 2.1, 2.3 Контракту).
Покупець оплачує вартість Товару шляхом переказу валютних коштів на банківський рахунок Продавця (пункт 3.1 Контракту). За погодженням сторін, можливі такі види оплати: передоплата за товар банківським переказом на рахунок продавця; оплата по факту після отримання товару банківським переказом на рахунок продавця; оплата товару в розстрочку (пункт 3.2 Контракту).
На виконання контракту 20.07.2021 компанія L1MES-TOUR SPOLKA PAWEL SKOWRONEK EDYTA SKOWRONEK виставила позивачу рахунок-фактуру №FV/26, згідно з яким вартість товару - автобус MAN А21, № кузова НОМЕР_3 , рік випуску 2008 - 5 000,00 Євро та рахунок-фактуру (інвойс) №FV/27 згідно з яким вартість товару - автобус MAN А21, № кузова НОМЕР_4 , рік випуску 2008 - 5 000,00 Євро
09.08.2021 з метою здійснення митного оформлення товару, що постачався («Автобус низькопідлоговий пасажирський, міський, обладнаний пандусом для завантаження інвалідних та дитячих візків у салон автобусу, бувший у використанні, марка MAN.... 2008 р.в.») згідно з вищевказаним контрактом, декларантом подано до Волинської митниці митну декларацію № UA205140/2021/026006, у якій декларантом визначено загальну вартість товару 5 000,00 Євро.
На підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації № UA205140/2021/026006 митної вартості товару та обраного методу її визначення, разом з декларацією декларант надав митному органу документи, які посвідчують підстави придбання товару, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування, а саме:
- рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) №FV/26 від 20.07.2021;
- сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR. 1 PL/MF/AR 0078851 від 05.08.2021;
- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 22.08.2008;
- платіжний документ, що підтверджує вартість товару 5 від 28.07.2021;
- висновок про якісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями 2654/21 від 10.08.2021;
- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів DAP-1 від 20.07.2021;
- експортна декларація № 21PL351020E0669532 від 05.08.2021;
- лист-пояснення.
Згідно вимог наказу ДМСУ від 01.07.2021 №476 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України» та згідно ст.53 та ст.54 МКУ декларанту було запропоновано надати в 10-денний термін наступні додаткові документи, які б усунули ці розбіжності: висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією; виписку з бухгалтерської документації продавця стосовно формування вартості імпортованого товару; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (контракту); платіжні документи від третіх осіб. Згідно п.6 ст.53 МК України інші документи за бажанням декларанта.
При цьому митниця вимогу про надання документів обґрунтовувала виявленням розбіжностей і неточностей у поданих документах. На електронне повідомлення митниці декларант направив відповідачу лист від 10.08.2021 з поясненнями та надав висновки про вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; лист продавця (про неможливість надання виписки із бухгалтерської документації та підтверження вартості товару та роз'яснень). Інших документів для підтвердження митної вартості, витребуваних митним органом, декларантом не надано.
10.08.2021 Волинською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2021/000012/2 та сформовано картку відмови №UA205140/2021/00802 у прийнятті митної декларації.
У графі 33 оскаржуваного рішення зазначено: «Подані до митного оформлення документи за МД №UA205140/2021/026006 від 09.08.2021 містять розбіжності і неточності: реалізацію транспортного засобу здійснено на підставі зовнішньоекономічного контракту від 20.07.2021 №DAP-3 та інвойсу від 20.07.2021 №FV/26, згідно якого продавець товару є компанія LIMES TOUR SPOLSKA CIVILNA PAWEL SKOWRONEK, EDITA SKOWRONEK (Польща); при цьому, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 16.06.2021 № НОМЕР_2 гр.С містить відомості про особу, на яку зареєстровано транспортний засіб Nobina Fleet AB та видане органами Королівства Швеція, що не кореспондується з відомостями стосовно сторони зовнішньоекономічного контракту від 20.07.2021 №DAP-3 та інвойсу 20.07.2021 №FV/26; митна декларація країни відправлення від 05.08.2021 №2 PL351020E0669532 містить інформацію щодо вартості товарів - 22 492 польських злотих, що у еквіваленті в євро становить 4 900,22 євро, та відмінна від зазначеної суми в інвойсі від 20.07.2021№FV/27 - 5 000, євро. Таким чином, наявні сумніви стосовно дійсних умов та фактичного місця придбання транспортного засобу, що в свою чергу створює сумніви стосовно достовірності заявлених декларантом відомостей про вартість покупки транспортного засобу.
За результатом проведеної відповідно до положень частини 4 статті 57 Митного кодексу України процедури консультації з декларантом та у зв'язку із відсутністю у декларанта та митниці прийнятної до застосування (згідно положень глави 9 Митного кодексу України) інформації щодо вартості операцій щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів, достовірної та документально підтвердженої інформації щодо ціни одиниці товару для обчислення митної вартості за методом на основі віднімання вартості (стаття 62 Митного кодексу України), інформації щодо складових вартості товарів наданої виробником для обчислення митної вартості за методом на основі додавання вартості (стаття 63 Митного кодексу України), що унеможливлює визначення митної вартості шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 Митного кодексу України, митну вартість партії товарів скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості згідно положень статті 64 Митного кодексу України. Волинська митниця володіє ціновою інформацією щодо вартості аналогічного товару згідно бази даних ЄАІС Держмитслужби: за МД від 07.08.2020 №UA204080/2020/19539, - 7 584,00 євро за одиницю.
Таким чином, декларантом вказаний товар оформлено у вільний обіг за МД №UA205140/2021/027473 відповідно з наданням гарантій, передбачених ч.7 ст.55 МК України.
09.08.2021 з метою здійснення митного оформлення товару, що постачався («Автобус низькопідлоговий пасажирський, міський, обладнаний пандусом для завантаження інвалідних та дитячих візків у салон автобусу, бувший у використанні, марка MAN.... 2008 р.в.») згідно з вищевказаним контрактом, декларантом подано до Волинської митниці митну декларацію № UA205140/2021/025996, у якій декларантом визначено загальну вартість товару 5 000,00 Євро.
На підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації № UA205140/2021/025996 митної вартості товару та обраного методу її визначення, разом з декларацією декларант надав митному органу документи, які посвідчують підстави придбання товару, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування, а саме:
- рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) №FV/27 від 20.07.2021;
- сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR. 1 PL/MF/AR 0078855 від 05.08.2021;
- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_1 від 28.08.2008;
- платіжний документ, що підтверджує вартість товару № 5 від 28.07.2021;
- висновок про якісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями 2650/21 від 10.08.2021;
- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів DAP-1 від 20.07.2021;
- експортна декларація № 21PL351020E0669508 від 05.08.2021;
- лист-пояснення.
Згідно вимог наказу ДМСУ від 01.07.2021 №476 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України» та згідно ст.53 та ст.54 МКУ декларанту було запропоновано надати в 10-денний термін наступні додаткові документи, які б усунули ці розбіжності: висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією; виписку з бухгалтерської документації продавця стосовно формування вартості імпортованого товару; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (контракту); платіжні документи від третіх осіб. Згідно п.6 ст.53 МК України інші документи за бажанням декларанта.
При цьому митниця вимогу про надання документів обґрунтовувала виявленням розбіжностей і неточностей у поданих документах. На електронне повідомлення митниці декларант направив відповідачу лист від 10.08.2021 з поясненнями та надав висновки про вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; лист продавця (про неможливість надання виписки із бухгалтерської документації та підтверження вартості товару та роз'яснень). Інших документів для підтвердження митної вартості, витребуваних митним органом, декларантом не надано.
10.08.2021 Волинською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA205140/2021/000010/2 та сформовано картку відмови №UA205000/2021/00678 у прийнятті митної декларації.
У графі 33 оскаржуваного рішення зазначено: «Подані до митного оформлення документи за МД № UA205140/2021/025996 від 09.08.2021 містять розбіжності і неточності: реалізацію транспортного засобу здійснено на підставі зовнішньоекономічного контракту від 20.07.2021 №DAP-3 та інвойсу від №№FV/26, згідно якого продавець товару є компанія LIMES TOUR SPOLSKA CIVILNA PAWEL SKOWRONEK, EDITA SKOWRONEK (Польща); при цьому, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 16.06.2021 № НОМЕР_1 гр. С містить відомості про особу, на яку зареєстровано транспортний засіб Nobina Fleet AB та видане органами Королівства Швеція, що не кореспондується з відомостями стосовно сторони зовнішньоекономічного контракту від 20.07.2021 №DAP-3 та інвойсу 20.07.2021 №FV/27; митна декларація країни відправлення від 05.08.2021 №2 PL351020E0669508 містить інформацію щодо вартості товарів - 22 492 польських злотих, що у еквіваленті в євро становить 4 900,22 євро, та відмінна від зазначеної суми в інвойсі від 20.07.2021№FV/27 - 5 000 євро. Таким чином, наявні сумніви стосовно дійсних умов та фактичного місця придбання транспортного засобу, що в свою чергу створює сумніви стосовно достовірності заявлених декларантом відомостей про вартість покупки транспортного засобу.
За результатом проведеної відповідно до положень частини 4 статті 57 Митного кодексу України процедури консультації з декларантом та у зв'язку із відсутністю у декларанта та митниці прийнятної до застосування (згідно положень глави 9 Митного кодексу України) інформації щодо вартості операцій щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів, достовірної та документально підтвердженої інформації щодо ціни одиниці товару для обчислення митної вартості за методом на основі віднімання вартості (стаття 62 Митного кодексу України), інформації щодо складових вартості товарів наданої виробником для обчислення митної вартості за методом на основі додавання вартості (стаття 63 Митного кодексу України), що унеможливлює визначення митної вартості шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 Митного кодексу України, митну вартість партії товарів скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості згідно положень статті 64 Митного кодексу України. Волинська митниця володіє ціновою інформацією щодо вартості аналогічного товару згідно бази даних ЄАІС Держмитслужби: за МД від 07.08.2020 №UA204080/2020/19539, - 7 584,00 евро за одиницю.
Таким чином, декларантом вказаний товар оформлено у вільний обіг за МД №UA205140/2021/027458 відповідно з наданням гарантій, передбачених ч.7 ст.55 МК України.
Позивач, не погоджуючись із рішеннями про коригування митної вартості товару, звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товару, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товару.
Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно із частинами першою, другою статті 51 МК України митна вартість товару, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Як встановлено частиною першою статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Частиною другою статті 53 МК України визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частини перша, друга статті 54 МК України).
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Як визначено частиною п'ятою статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості.
У частині третій статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Згідно з частиною четвертою статті 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п'ята статті 53 МК України).
Із наведених положень випливає, що митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товару, порівнянням рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товару, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару - автобусів MAN - за основним методом - за ціною договору (контракту).
Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.
Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Наведені норми зобов'язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на пiдставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовiрностi.
Разом з тим, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 53 МК України).
Згідно з частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
У розглядуваному випадку спірне рішення прийняте відповідачем з підстав, визначених пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України - декларант не надав усіх додаткових документів витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, а подані до митного оформлення документи містять розбіжності.
Як визначено частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).
У розумінні частини п'ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.
Надаючи оцінку доводам сторін у справі, зокрема, що наявності у митного органу підстав для витребування додаткових документів, суд зазначає, що для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом - за ціною договору (контракту) ТзОВ «Криштоф» подало разом із митними деклараціями документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України (зовнішньоекономічний договір (контракт); рахунки-фактури (інвойси), банківські платіжні документи, що стосуються придбаного товару (рахунок сплачено)).
На думку суду, подані декларантом відповідно до частини другою статті 53 МК України документи є вичерпними та підтверджують усі складові митної вартості за першим (основним) методом. Так зовнішньоекономічний договір (контракт) від 20.07.2021 № DAP-1 містить усі необхідні відомості щодо сторін договору, комерційних умов поставки; рахунки-фактури (інвойси) №FV/26 та №FV/27 від 20.07.2021 визначають вартість автобусів MAN А21, № кузова НОМЕР_4 , рік випуску 2008 - 5 000 Євро; MAN А21, № кузова НОМЕР_3 , рік випуску 2008 - 5 000 Євро.
Аналогічна вартість товару вказана і в графі 42 МД № №UA205140/2021/025996 та №UA205140/2021/026006 від 09.08.2021. Доказом оплати є платіжне доручення в іноземній валюті від № 5 від 28.07.2021, за яким можна ідентифікувати сторін зовнішньоекономічної операції купівлі-продажу та суму коштів, що відповідає вартості товару за рахунками-фактурами (інвойсами) від №FV/26 та №FV/27 від 20.07.2021.
Отже, вказаними документами підтверджується, що вартість оцінюваного товару становить 5 000 Євро кожен та вони не мають будь-яких розбіжностей в числових значеннях вартості автомобіля.
Стосовно розбіжності зазначених власників транспортного засобу (Швеція) та розбіжністю між компанією, що продала транспортні засоби (Польща), слід зазначити наступне.
Відповідно до чинного законодавства України, постановка на облік транспортного засобу, придбаного з метою подальшої реалізації не є обов'язковою. Зокрема, як зазначалося в «Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів» в редакції до 01.09.2018: у разі коли транспортний засіб знімається з обліку у зв'язку з його відчуженням, у свідоцтві про реєстрацію (технічному паспорті) або на копії реєстраційної картки, що додається до свідоцтва про реєстрацію на пластиковій основі, робиться запис: «Транспортний засіб знято з обліку для реалізації».
Норми аналогічного змісту наявні і в законодавстві Європейських країн. Позивачем надано лист продавця від 10.08.2021, в якому зазначено, що згідно зі статтею 71 Закону №7 Республіки Польща «Закон про дорожній рух» організації, юридичні особи мають право купувати транспортні засоби без зобов'язання постановки на облік та реєстрації у відповідних органах для подальшої реалізації таких об'єктів.
Тобто, постановка на облік транспортного засобу, знятого з реєстрації в установленому законом порядку, з метою його реалізації, не є обов'язком особи, яка його придбала, а підтвердженням правомірності розпоряджання даним майном, в т.ч. його подальшої реалізації є інші, передбачені законом документи, зокрема, але не виключно договір купівлі-продажу. Крім того, вказана обставина не впливає на числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідач не обґрунтував, яким чином висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями, надасть можливість підтвердити чи спростувати відомості офіційно виданих продавцем товару документів, недійсність чи ознаки підробки щодо яких не виявлено.
Суд враховує, що в процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Відсутність висновку про якісні та вартісні характеристики товару не може бути підставою для коригування митної вартості за умови, що інші подані декларантом документи дають можливість визначити усі складові заявленої до митного оформлення митної вартості товару за обраним методом її визначення.
Стосовно посилань відповідача про ненадання позивачем додатково витребуваних документів, зокрема виписки з бухгалтерської документації продавця щодо формування вартості імпортованого товару, слід зазначити, що вказаний документ формується експортером (продавцем товару). Чинним законодавством, а також умовами договору не передбачено обов'язку надання цих документів, а також враховуючи, що вони можуть містити ознаки комерційної таємниці. Отже дана вимога не могла бути виконана під час митного оформлення товару, не може носити обов'язковий характер, а відтак не може бути причиною відмови у митному оформлені за поданими документами.
Стосовно витребування відповідачем документів, укладених із третіми особами, пов'язаних з контрактом, то позивачем було надано пояснення про те, що такі документи відсутні.
Також в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товару відповідачем вказано на розбіжності у поданих декларантом документах, а саме: митна декларація країни відправлення від 05.08.2021 №2 PL351020E0669508 містить інформацію щодо вартості товарів - 22 492 польських злотих, що у еквіваленті в євро становить 4 900,22 євро, та відмінна від зазначеної суми в інвойсі від 20.07.2021№FV/27 - 5 000 євро.; митна декларація країни відправлення від 05.08.2021 №2 PL351020E0669532 містить інформацію щодо вартості товарів - 22 492 польських злотих, що у еквіваленті в євро становить 4 900,22 євро, та відмінна від зазначеної суми в інвойсі від 20.07.2021№FV/27 - 5 000, євро.
З даного приводу суд зазначає, що в силу приписів частини третьої статті 53 МК України, законодавцем дано право вимагати від декларанта додаткові документи лише в разі, якщо розбіжності містяться тільки в документах, зазначених у частині другій цієї статті, при цьому документ про наявність розбіжностей в якому зазначає відповідач, а саме експортна декларація, до переліку наведеного в частині другій статті 53 МК України не входить. У свою чергу, судом встановлено, що відомості у товарно-супровідних документах узгоджуються із наданими експортером документами. Ціна продажу імпортованих товарів - це ціна, зазначена саме відправником у рахунках-фактурах. Рахунок-фактура (інвойс) №FV/26 від 20.07.2021 підтверджує ту обставину, що позивач придбав автобус MAN А21, № кузова НОМЕР_3 , рік випуску 2008 за ціною 5 000 Євро; Рахунок-фактура (інвойс) №FV/27 від 20.07.2021 підтверджує ту обставину, що позивач придбав автобус MAN А21, № кузова НОМЕР_4 , рік випуску 2008 за ціною 5 000 Євро. Крім того, суд звертає увагу, що експортна декларація - це документ, який підтверджує проходження вантажу митного оформлення в країні відправлення та заповнюється відправником товару або митним агентством, яке здійснює оформлення (відкриття) експортної декларації. На підставі цього документа відправник вантажу отримує відшкодування ПДВ. Суд зазначає, що будь-яка різниця статистичної вартості товару в експортній декларації не може викликати сумнівів, оскільки якщо така і мала місце, то це обумовлено застосуванням курсу валют в країнах Євросоюзу, а не заниженням ціни позивачем згідно з документами, виданими йому продавцем.
Таким чином, твердження митного органу щодо наявності розбіжностей в поданих декларантом документах є неправомірним, а відтак не можуть слугувати підставою для відмови у митному оформлені за поданими документами.
З урахуванням наведеного висновки у спірних рішеннях про неможливість визнання митної вартості товару за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, та за рівнем, визначеним декларантом, є безпідставними. При цьому відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у митних деклараціях, не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах. Наведене дає підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях.
Крім того, враховуючи позицію Верховного Суду у постановах від 12.03. 2019 у справі №826/2313/16, від 13.06.2019 у справі №820/6315/15, суд зауважує, що вимоги частини третьої та четвертої статті 53 та частини другої статті 58 МК України зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товару, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товару є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
При вирішенні спору суд враховує, що застосування другорядного - резервного методу визначення митної вартості товару передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.
Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
За змістом пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товару, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195), у рішенні про коригування митної вартості зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Посилання на використання цінової бази ЄАІС Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 08.02.2019 у справі №825/648/17.
При прийнятті спірного рішення відповідач використав митну декларацію раніше визнану митним органом від 07.08.2020 №UA204080/2020/19539 на рівні 7 584,00EUR. При цьому суд звертає увагу, що сама по собі різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією чи іншими особами у попередніх періодах, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товару до показників вказаної митної декларації.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення митниця повинна обґрунтувати (довести) законність свого рішення, яке не може ґрунтуватися на припущеннях та сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.
Також суд зазначає, що Верховний Суд в постанові від 08.10.2019 у справі №803/776/17 вказав, що декларант не зобов'язаний (звільнений від обов'язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, доки протилежне не буде доведено контролюючим органом.
На переконання суду, позивач надав усі наявні та достатні документи, передбачені МК України, необхідні для визначення митної вартості та які містять повну інформацію про митну вартість. Натомість відповідач не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар (чи підлягає сплаті), та що такі документи не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, як і не довів правових підстав для застосування резервного методу, при цьому відповідач не надав жодного документа, який би підтвердив митну вартість товару, скориговану ним за резервним методом.
Отже, підстави вважати, що рішення відповідача №UA205140/2021/000010/2 від 10.08.2021, №UA205140/2021/000012/2 від 10.08.2021 про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм частини другої статті 55 МК України, відсутні. Тому такі рішення підлягають скасуванню як протиправні.
Таким чином, позов належить задовольнити повністю.
Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивач просив стягнути з відповідача понесені ним судові витрати, які складаються з витрат зі сплати судового збору у сумі 4 540,00 грн, а також витрат на професійну правничу допомогу у сумі 10 000,00 грн.
Частинами першою, третьою статті 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частин першої, другої статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Згідно із частинами третьою - п'ятою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Як передбачено частинами шостою, сьомою статті 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до частин сьомої, дев'ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Виходячи з аналізу вищевказаних правових норм, слід дійти висновку про те, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат.
Відповідно до частин другої, третьої статті 30 Закону України від 05.07.2012 №5076-VI Про адвокатуру та адвокатську діяльність порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
На підтвердження витрат на правову допомогу адвоката позивачем додано копії договору про надання правничої допомоги №25/07/21-02 від 25.10.2021, акту приймання-передачі наданих послуг згідно Договору про надання правничої допомоги №25/07/21-02 від 25.10.2021, рахунку-фактури №26/10/21-02 від 26.10.2021, платіжного доручення від 05.11.2021 №343 про оплату ТзОВ «Криштоф» за надання правової допомоги коштів в сумі 10 000,00 грн.
Як вбачається з рахунку-фактури №26/10/21-02 від 26.10.2021 виконавцем було виконано такі роботи (надано послуги) загальною вартістю 10 000,00 грн.: надання правничої інформації, консультацій з питань правомірності винесення оскаржуваних рішень (1,5 год.) - 3 000,00 грн, складання позовної заяви (3,5 год.) - 7 000,00 грн.
Суд зауважує, що при визначенні суми відшкодування витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, суд має виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру залежно від конкретних обставин справи. Надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто повинно бути доведено доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справ.
При цьому, представник відповідача Наумчик Р.П. у відзиві заперечила щодо співмірності витрат на оплату правничої допомоги адвоката.
Вирішуючи питання обґрунтованості розміру заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу та пропорційності їх складності правовому супроводу даної справи, суд зазначає, що предметом судового розгляду у даній справі були рішення про коригування митної вартості, які складені за наслідками митного декларування товарів по одному і тому ж самому договорі та із одним і тим же контрагентом та провадження здійснювалося в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами справи.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини щодо присудження судових витрат на підставі статті 41 Конвенції, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі/West Alliance Limited проти України від 23 січня 2014 року, заява №19336/04, пункт 268). У рішенні Європейського суду з прав людини від 28 листопада 2002 року у справі Лавентс проти Латвії (Lavents v. Latvia,заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов'язково понесені та мають розумний розмір.
Верховний Суд в постановах від 22 грудня 2020 року у справі №520/8489/19, від 07 травня 2020 року у справі №320/3271/19, від 10 березня 2020 року у справі №520/8489/19 зазначив, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Також, при визначенні суми відшкодування суд має враховувати критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Об'єднаної палати Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19.
Таким чином, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої прийнято рішення, всі витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо - є неспівмірним.
На думку суду, виходячи із критеріїв, визначених частинами третьою, п'ятою статті 134, частиною дев'ятою статті 139 КАС України, враховуючи незначну складність справи, заявлена сума до відшкодування витрат на правничу професійну допомогу є неспівмірною із заявленими позовними вимогами, а тому справедливим розміром відшкодування позивачу фактично понесених витрат на професійну правничу допомогу у цій справі за рахунок бюджетних асигнувань відповідача є сума 4 000,00 грн (чотири тисячі гривень 00 копійок).
При вирішенні питання щодо розподілу судових витрат суд враховує, що згідно з платіжними дорученнями від 05.11.2021 №№344, 345 позивач сплатив судовий збір у сумі 4 540,00 грн.
З урахуванням наведеного, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути судовий збір в сумі 4 540,00 грн та витрати на професійну правову допомогу в сумі 4 000,00 грн.
Керуючись статтями 139, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Митного кодексу України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів №UA205140/2021/000010/2 від 10.08.2021, №UA205140/2021/000012/2 від 10.08.2021.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Криштоф» судовий збір у розмірі 4 540 (чотири тисячі п'ятсот сорок) гривень та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4 000 (чотири тисячі) гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Криштоф» (43025; Волинська область, м. Луцьк, вул. Даргомижського, 7; код ЄДРПОУ 40461857).
Відповідач: Волинська митниця (44350; Волинська область, с. Римачі, вул. Призалізнична, 13; код ЄДРПОУ 43958385).
Суддя С.Ф. Костюкевич