Справа № 496/309/22
Провадження № 2-а/496/20/22
23 лютого 2022 року Біляївський районний суд Одеської області у складі:
головуючого - судді Буран В.М.,
за участю:
секретаря - Стрілець Ж.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Біляївка Одеської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про притягнення до адміністративної відповідальності у сфері безпеки на автомобільному транспорті, -
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом в якому просить скасувати постанову старшого державного інспектора відділу провадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного контролю на транспорті Державної служби України з безпеки та транспорті - Савченка Владислава Олеговича, серії ВМ №00004529 від 23.12.2021 року, якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.132-1 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн., та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв'язку з відсутністю в діях позивача складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування своєї позиції позивач стверджує, що 06.01.2022 року ОСОБА_1 , було отримано від Державної служби України з безпеки на транспорті поштове відправлення, в якому знаходилась прийнята Старшим державним інспектором відділу провадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного контролю на транспорті Савченко В.О. постанова Державної служби України з безпеки на транспорті по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування на території України серії ВМ №00004529 від 23.12.2021 року. Даною постановою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2. ст. 132-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн. за те, що 22.12.2021 року о 22 год. 07 хв., за адресою М-07 КИЇВ-КОВЕЛЬ-ЯГОТИН, км 62+879 зафіксовано транспортний засіб MAN L 2007.46.011, д/н НОМЕР_1 , виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги. Відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів зазначених п. 22.5 ПДР України: загальної маси транспортного засобу на 11,3% (9,48 тон). Матеріали, що слугували підставою для прийняття постанови були взяті інспектором з інформаційного файлу, створеного системою за допомогою технічних засобів WIМ6,6. При цьому оскаржувана постанова не містить інформації про масу транспортного засобу під час зважування, величину застосованої похибки зважування, швидкість та інтенсивність руху, тощо. ОСОБА_1 є власницею наступних транспортних засобів: - тип: спеціалізований вантажний-спеціалізований контейнеровоз-С MAN L 2007.46.011, д/н НОМЕР_1 , 2014 року випуску, повна маса - 26000 кг, маса без навантаження - 9860 кг (що посвідчується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 30.01.2019 року, виданим ТСЦ 5142); - тип: причіп пр-контейнеровоз SOMMER AW-18 Т, д/н НОМЕР_3 , 2000 року випуску, повна маса - 18000 кг, маса без навантаження - 3450 кг (що посвідчується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 від 30.12.2016р., виданим ТСЦ 5142).22.12.2021 року Автоперевізником ТОВ «ТОПТРАК» на замовлення ТОВ «СОНЦЕСВІТ» було здійснено перевезення вантажу (кукурудзи врожай 2021р.) автомобілем MAN, д/н НОМЕР_1 , з причепом SOMMER, д/н НОМЕР_3 . загальна маса транспортного засобу з вантажем становила 44050 кг., що посвідчується Товарно-транспортною накладною №460516 від 22.12.2021 року. Належними ОСОБА_1 транспортними засобами вантажні перевезення не здійснюються. Автоперевізником є ТОВ «ТОПТРАК», якому позивачем були передані транспортні засоби в користування. Транспортні засоби за типом є контейнеровозами, про що прямо зазначено в їхніх свідоцтвах про реєстрацію транспортних засобів. Тип транспортного засобу є суттєвою ознакою, оскільки вагові нормативи встановлено законодавством саме в залежності від типу транспортного засобу. При цьому відповідальність за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, посилання на яку значиться в оскаржуваній постанові Відповідача, настає за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами. Чинним законодавством передбачено настання відповідальності за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху транспортних засобів та їх составів в залежності від типу транспортного засобу. При цьому для контейнеровозів, у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами, перевищенням вагових параметрів є рух таких транспортних засобів (окрім руху маршрутами встановленими Укравтодором і Національною поліцією) з навантаженням на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т., або фактичною масою понад 44 т. Відповідальність настає за перевищення вказаних вагових параметрів на 5 відсотків (ч. 2 ст. 132-1 КУпАП). Таким чином, відповідальність наступає за перевищення нормативних вагових параметрів у контейнеровозів при перевезенні подільних вантажів автомобільними дорогами понад встановлений тонах плюс 5 відсотків, а саме: за рух цих транспортних засобів та їх составів з фактичною масою понад 46,2 т (44т + 5%). Дані обставини не було враховано інспектором при винесенні оскаржуваної постанови. Згідно з Товарно-транспортною накладною №018149 від 22.12.2021 року фактична маса составу транспортних засобів з вантажем склала 44050 кг, тобто в межах наведених нормативних вагових параметрів. Отже, в діях ОСОБА_1 відсутній склад вказаного в оскаржуваній постанові адміністративного правопорушення. Тоді як, оскаржувана постанова Відповідача є необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню в зв'язку з неповними з'ясуваннями обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків інспектора фактичним обставинам справи, порушення норм матеріально права. У зв'язку з викладеним, позивач звернулася до суду з вказаним позовом.
Згідно автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18 січня 2022 року, адміністративну справу № 492/309/22, передано судді Біляївського районного суду Одеської області Буран В.М.
Ухвалою судді Біляївського районного суду Одеської області від 19 січня 2022 адміністративний позов було залишено без руху, надано строк позивачу терміном 10 днів, з дня отримання ухвали, для усунення недоліків.
До канцелярії суду 03 лютого 2022 року надійшла заява позивача про виконання ухвали суду щодо усунення недоліків.
Ухвалою судді Біляївського районного суду Одеської області від 03 лютого 2022 року було відкрито провадження у справі та встановлено розгляд справи проводити за правилами ст. 286 КАС України та задоволено клопотання позивача про витребування доказів та витребувано з Державної служби України з безпеки на транспорті докази по справі.
Позивач в судове засідання не з'явилась, але надала до суду заяву про розгляд справи у її відсутності на задоволенні позову наполягала.
Представник Державної служби України у судове засідання не з'явився, але надав до суду відзив на позовну заяву в якому пояснив, що позивач перевозив сипучий вантаж без тари, а ймовірний контейнер, про наявність якого стверджує позивач не мав єдиної нумерації та відповідного маркування. Позивач здійснював вантажні перевезення спеціалізованим вантажним сідловим тягачем з напівпричепом-контейнеровозом, який не є контейнеровозом в розумінні норм закону. ОСОБА_1 є відповідальною особою як фізична особа, на яку зареєстрований транспортний засіб, Укртрансбезпекою правомірно винесено відносно неї постанову про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 132-1 КУпАП. Постанова відповідає усім вищенаведеним критеріям та містить усю необхідну інформацію, передбачену КУпАП як Закон України та п. 17 Порядку №1174. Товарна транспортна накладна не є первинним документом, що підтверджує фактичну масу товарно-матеріальних цінностей, що перевозяться, а використовується виключно для обліку таких товарно-матеріальних цінностей в аспекті підтвердження факту.
Таким чином, доводи позивача є необґрунтованими, відомості, які ним, є неправдивими, а оцінка обставин справи, викладена ним у позовній заяві, не впливає на законність та обґрунтованість винесеної щодо неї постанови про притягнення адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень передбаченого ч.2 ст. 132-1 КУпАП. Прошу відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову в повному обсязі.
Відповідно до ч.4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Вивчивши наявні матеріали справи у їх сукупності, прийнявши до уваги пояснення позивача, відзив відповідача дослідивши представлені суду письмові докази, надавши правовідносинам, що виникли між сторонами по справі, належну правову оцінку, суд доходить наступного висновку.
Судом встановлено, що 23 грудня 2021 року старшим державним інспектором відділу провадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного контролю на транспорті Савченко Владиславом Олеговичем складено у відношенні ОСОБА_1 постанову серії ВМ № 00004529 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн. за порушення п. 22-5 ПДР України. (а.с.5) у вказаній постанові зазначено, відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищення нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 ПДР України: загальної маси транспортного засобу на 11,3% (9.48 тон),
Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 від 30.12.2016 року, повна маса транспортного засобу SOMMER AW-18 Т, причіп пр-контейнеровоз д/н НОМЕР_3 , 2000 року випуску, повна маса - 18000 кг, маса без навантаження - 3450 кг (а.с.9), згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 від 30.01.2019 року, повна маса транспортного засобу MAN L 2007,46.011, спеціалізований вантажний-спеціалізований контейнеровоз - С складає - 26000 кг, маса без навантаження - 9890 кг. (а.с.9), Згідно товарно-транспортної накладної №018149 від 22.12.2021 року, фактична маса составу транспортних засобів: MAN, д.н.з. НОМЕР_1 та причіпа, д.н.з. НОМЕР_6 з вантажем складала 44050 кг. (а.с.10)
Виходячи із змісту частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Предметом судового дослідження за даними правовідносинами є правомірність дій суб'єкта владних повноважень щодо встановлення адміністративного правопорушення, законність та обґрунтованість постанови про адміністративне правопорушення.
У статті 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності. Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов'язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб'єкта владних повноважень, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена чинним законодавством.
Згідно з вимогами пунктів 3, 4 Правилами проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №30 від 18.01.2001, транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.
Механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів (надалі по тексту також - великовагові та/або великогабаритні транспорті засоби), що використовуються на автомобільних дорогах загального користування, визначений Порядком здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 за №879 (надалі по тексту також - Порядок №879).
В силу вимог пунктом 3 Порядку №879, габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.
Згідно з вимогами підпункту 4 пункту 2, пунктом 16 Порядку №879 габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів. Габаритно-ваговий контроль включає документальний та/або точний контроль.
Документальний габаритно-ваговий контроль - визначення загальної маси транспортного засобу шляхом додавання власної маси транспортного засобу та маси вантажу (пункт 5-1 Порядку №879).
Позивач вказує що, згідно товарно-транспортної накладної № 018149 від 22.12.2021 року, фактична маса составу транспортних засобів: MAN, д.н.з. НОМЕР_1 та причіпа, д.н.з. НОМЕР_3 з вантажем складала 44050 кг а тому, на момент здійснення позивачем перевезення вантажу, порушення нормативних вагових параметрів не було.
Пунктом 11.1 Правил №363 Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні передбачено, що основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.
Товарно-транспортна накладна може оформлюватись суб'єктом господарювання без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім'я, по батькові) перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які надають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.
Відповідачем надано до матеріалів справи технічну документацію виробника приладу WIM 6, 6, що розташований за адресою: М- 07 КИЇВ-КОВЕЛЬ-ЯГОТИН, км 62+879 (6), документи, які підтверджують технічну справність автоматичного приладу для зважування у русі транспортних засобів за адресою: М-07 КИЇВ-КОВЕЛЬ-ЯГОТИН, км 62+879, а саме WIM 6, 6, актуальних станом на момент фіксації адміністративного правопорушення (23.12.2021 року о 22год. 07хв.), документи, які підтверджують проходження метрологічної атестації автоматичного приладу для зважування у русі транспортних засобів за адресою: М-07 КИЇВ-КОВЕЛЬ-ЯГОТИН, км 62+879, а саме WIM 6, 6, актуальних станом на момент фіксації адміністративного правопорушення (23.12.2021 року о 22год. 07хв.) від так наданими документами визначено що вага автомобіля з вантажем складала 49.48, що є порушенням пункту 22.5 ПДР України.
В розділі 22 ПДР України закріплені умови перевезення вантажу. Згідно з вимогами п. 22-5 ПДР України за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь -11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.
Положеннями ч.2 ст.132-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами.
Склад адміністративного правопорушення - це передбачена нормами права сукупність об'єктивних і суб'єктивних ознак, за наявності яких те чи інше діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. Він містить: об'єкт; об'єктивну сторону; суб'єкт; суб'єктивну сторону.
Суб'єктивна сторона є обов'язковим елементом адміністративного правопорушення. Суб'єктивна сторона виражає психічне ставлення правопорушника до скоєного ним протиправного діяння. До ознак, що характеризують суб'єктивну сторону адміністративного правопорушення належать: вина, мотив і мета.
Вина виражається у формі умислу та необережності. Встановлення вини є головним завданням при аналізі суб'єктивної сторони правопорушення.
Як встановлено вище згідно товарно-транспортної накладної, загальна маса вантажно транспортного автомобіля з вантажем не перевищувало ваги дозволеної п.22.5 ПДР України, тому водій не знав про порушення ним габаритно - вагових норм, а отже відсутня суб'єктивна сторона адміністративного правопорушення, а саме вина у скоєному.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 62 Конституції України вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 та 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Таким чином, суд звертає увагу на те, що для того, щоб особа була притягнута до адміністративної відповідальності необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення. А в силу принципу презумпції невинуватості, діючого при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачиться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, оскільки відсутність суб'єктивно сторона правопорушення, суд вважає, що посилання позивача в обґрунтування вимог щодо скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення є обґрунтованими і доведеними, у зв'язку з чим, вимоги позивача підлягають задоволенню, постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, та накладення штрафу у розмірі 17000 грн., підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення - закриттю за відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. ст. 8, 9, 77, 90, 242-246, 286, 293 КАС України,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.
Скасувати постанову старшого державного інспектора відділу провадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного контролю на транспорті Державної служби України з безпеки та транспорті Савченка Владислава Олеговича, серії ВМ №00004529 від 23.12.2021 року, по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.132-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн.
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, згідно постанови про накладення адміністративного стягнення серії ВМ № 00004529 від 23.12.2021 року у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Рішення може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання його копії.
Суддя В.М. Буран