Справа №585/1266/21 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Цвєлодуб Г. О.
Номер провадження 33/816/36/22 Суддя-доповідач Рунов В. Ю.
Категорія 130 КУпАП
Іменем України
10 лютого 2022 року суддя Сумського апеляційного суду Рунов В. Ю., з участю секретаря судового засідання Могиленець А. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в м. Суми справу № 585/1266/21 про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Роменського міськрайонного суду Сумської області від 18.10.2021, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1 ,
визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
учасників провадження в справі про адміністративне правопорушення:
особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,
установив:
У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 (з доповненнями) просить скасувати постанову судді, оскільки в матеріалах справи відсутні докази керування т/з. В протоколі зазначено, що стан наркотичного сп'яніння підтверджується висновком № 72 від 26.04.2021, проте такий висновок відсутній, а є висновок від 27.04.2021, проти якого він заперечує. Відсутні свідки і відеозаписи, права та обов'язки при складання протоколу про адміністративне правопорушення йому роз'ясненні поліцейським не були, у зв'язку із чим він не скористався правовою допомогою. Постановою судді була призначена повторна експертиза, яка так і не була проведена через невизначеність самого суду. Він самостійно пройшов огляд у медичному закладі, за результатами якого він виявився тверезим. Працівником поліції не було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння із застосуванням спеціального технічного засобу за місцем зупинки т/з. Працівники поліції зупинили т/з не під час керування. Кількісного визначення наркотичного засобу у акті не зазначено. Збереження та транспортування ємностей з біологічним середовищем до іншого закладу охорони здоров'я, цілісність пломбування відповідає заклад охорони здоров'я, у кому проводиться відбір біологічного середовища, але ніяк не він. Огляд його на стан сп'яніння був проведений після спливу двох годин.
Постановою судді Роменського міськрайонного суду Сумської області від 18.10.2021 ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і на нього накладене стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн, з позбавленням права керування т/з на строк 1 рік. Стягнуто на користь держави 454 грн судового збору.
Згідно постанови, 26.04.2021 року о 21:42 в м. Ромни по бульвару Московському, керував автомобілем ЗАЗ-Деу, д/н НОМЕР_1 , у стані наркотичного сп'яніння, що підтверджується висновком КНП СОР ОКСЛ від 27.04.2021 № 72, чим порушив п. 2.9а ПДР.
До початку апеляційного розгляду від захисника Цимбала В. І. надійшла письмова заява про розгляд справи у його відсутність.
Вислухавши доводи ОСОБА_1 , який підтримав апеляційну скаргу, просив скасувати постанову судді, перевіривши матеріали справи і дослідивши доводи поданої апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Розглянувши протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 491825 від 30.04.2021, суддя суду першої інстанції цілком вірно дійшла висновку, що ОСОБА_1 керував т/з у стані наркотичного сп'яніння, чим порушив вимоги п. 2.9а ПДР, що відповідає фактичним обставинам справи, належним чином умотивовано і об'єктивно підтверджується доказами у справі, зокрема:
- висновком КНП СОР «Обласна клінічна спеціалізована лікарня» № 72 від 26.04.2021 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану сп'яніння, згідно якого ОСОБА_1 перебував у стані наркотичного (марихуана) сп'яніння;
- показаннями в апеляційному суді свідків ОСОБА_4 (лікар-психіатр Обласної клінічної спеціалізованої лікарні), ОСОБА_5 (завідувач клінічної лабораторії в обласній клінічній лікарні м. Ромни), згідно яких вказані свідки підтвердили обставини проведення огляду на стан наркотичного сп'яніння ОСОБА_1 в КНП СОР «Обласна клінічна спеціалізована лікарня» за вказаних обставин;
- показаннями в апеляційному суді свідка (працівника поліції) ОСОБА_6 , згідно яких 26.04.2021 виникла підозра, що ОСОБА_1 перебуває у стані наркотичного сп'яніння, у зв'язку з чим водій був доставлений до лікарні для проведення відповідного огляду;
- результатами імунохроматографічного дослідження (СІТО ТЕСТ) № 40 від 26.04.2021 (а. с. 28), згідно яких у ОСОБА_1 в ході дослідження сечі виявлений позитивний результат на маріхуану;
- результатами дослідження методом фотометрії рідкої частини крові і (чи) сечі № 32 від 26.04.2021 (а. с. 28), згідно яких у ОСОБА_1 не виявлено етилового спирту в крові та сечі.
Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку суддя встановлює наявність чи відсутність правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, які установлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до відповідальності, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису тощо (ч. 1 ст. 251 КУпАП).
Оцінюючи кожен наведений вище доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність цих зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, апеляційний суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин справи, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП), не убачає будь-яких підстав не довіряти цим доказам.
Крім того, наведені вище докази жодним чином не спростовуються іншими доказами чи матеріалами справи, в тому числі і показаннями ОСОБА_1 щодо обставин правопорушення, який свою вину не визнав.
Не заслуговують на увагу і твердження апеляційної скарги ОСОБА_1 про не роз'яснення і порушення прав, оскільки вони не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи. При цьому ОСОБА_1 після складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення мав достатньо часу для звернення до професійних захисників та отримання кваліфікованої юридичної допомоги як до розгляду справи у суді першої інстанції, так і її розгляду апеляційним судом.
В протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що ОСОБА_1 роз'яснено його права та обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, повідомлено про дату та місце розгляду справи. Вказаний протокол містить особисті підписи, виготовлені власноруч ОСОБА_1 , а тому за наявності таких підписів апеляційний суд приходить до висновку про необґрунтованість доводів апеляційної скарги щодо не роз'яснення його права.
Відповідно роз'яснень ВСУ, викладених у абз. 3 і 4 п. 27 постанови Пленуму від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» (із послідуючими змінами), керування т/з необхідно розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу, незалежно від того, керує особа т/з, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння, керувала т/з. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.
Згідно п. 1, 5 і 6 ст. 8 Конвенції про дорожній рух (Відень, 08.11.1968) та положень Європейської угоди, яка доповнює цю Конвенцію (Женева, 01.05.1971), кожний т/з, який знаходиться в русі, повинен мати водія. Водій повинен контролювати свій т/з таким чином, щоб бути завжди у змозі належним чином їм управляти, бути ознайомленим з правилами дорожнього руху, приписами в області безпеки дорожнього руху, а також з такими факторами, які можуть вплинути на його поведінку. Водію т/з необхідно уникати будь-яких дій, не пов'язаних з водінням.
З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що він не керував т/з не заслуговують на увагу та задоволенню не підлягають, так як «будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі» (рішення ЄСПЛ від 29.06.2007 у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (O'Halloran and Francis v. the United Kingdom), заяви № 15809/02 і № 25624/02).
Ознаки наркотичного сп'яніння, які стали підставою для вимоги про проходження огляду на стан сп'яніння, поліцейським викладені у протоколі про адміністративне правопорушення. При цьому підставою для висунення водію вимоги про необхідність проходження огляду на стан сп'яніння є суб'єктивне припущення поліцейського про перебування особи у стані наркотичного сп'яніння, яке ґрунтується на наявності у особи ознак сп'яніння, перелік яких визначений у п. 4 розділу І Інструкції, які у свою чергу були виявлені працівниками поліції при спілкування з ОСОБА_1 ..
Необхідно зауважити, що диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових актів чи підзаконних нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов'язки учасників дорожнього руху, у тому числі осіб, які керують т/з, і встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, тому у протоколі та у постанові присутнє посилання на порушення ОСОБА_1 вимог п. 2.9а ПДР, згідно яких водієві забороняється керувати т/з у стані наркотичного сп'яніння, а сама процедура огляду на стан сп'яніння закріплена у ст. 266 КУпАП, розділі Х «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», розділах І-ІІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» і «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду».
Щодо доводів апелянта про те, що з метою проходження огляду водія на стан сп'яніння поліцейський спочатку повинен запропонувати його пройти на місці зупинки транспортного засобу, а лише у випадку відмови водія запропонувати пройти огляд у закладі охорони здоров'я, то вважаю такі доводи безпідставними, оскільки відповідно до змісту Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09 листопада 2015 року за № 1452/735, огляд особи на стан наркотичного сп'яніння проводиться лише в найближчому закладі охорони здоров'я.
Безпідставними є доводи ОСОБА_1 щодо проведення огляду на стан сп'яніння за відсутності двох свідків, оскільки згідно з п. п. 5, 6, 7 розділу ІХ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС № 1395 від 07 листопада 2015 року, у разі проведення огляду на стан сп'яніння в закладах охорони здоров'я, висновок про його результати долучається до протоколу про адміністративне правопорушення (уразі підтвердження стану сп'яніння). Уразі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Доводи апеляційної скарги про те, що водій самостійно пройшов огляд у медичному закладі, за результатами огляду виявився тверезим не знаходять свого обґрунтованого підтвердження та спростовується наявним в матеріалах справи результатами імунохроматографічного дослідження (СІТО ТЕСТ) № 40 від 26.04.2021 (а.с.28), згідно яких у ОСОБА_1 в ході дослідження сечі виявлений позитивний результат на марихуану, як вбачається з матеріалів адміністративної справи, протокол про адміністративне правопорушення складений за керування транспортним засобом у стані наркотичного сп'яніння, а не як зазначено апелянтом про відсутність ознак алкогольного сп'яніння.
Доводи апеляційної скарги щодо незгоди з висновком лікаря, апеляційний суд до уваги не приймає, при цьому виходить з наступного.
Положеннями ст. 267 КУпАП визначено порядок оскарження заходів забезпечення провадження у справах про адміністративне правопорушення, відповідно до яких адміністративне затримання, огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, а також щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, може бути оскаржено заінтересованою особою у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) відносно органу (посадової особи), який застосував ці заходи, або до суду.
Заходи забезпечення провадження у справах про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не оскаржував.
Також апеляційний суд не приймає до уваги доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що постановою Роменського міськрайонного суду Сумської області була призначена повторна експертиза, яка так і не була проведена через невизначеність самого суду, з огляду на те, що в матеріалах справи наявна інформація щодо виконання постанови Роменського міськрайонного суду адресована директору КНП СОР «Обласний клінічний медичний центр соціально небезпечних захворювань» ОСОБА_7 на запит від 23.07.2021 за № 01-11/09/968 (а. с. 50), в тому що ОСОБА_1 не виконано зобов'язання щодо доставки ємності із зразками біологічного середовища у супроводі судового розпорядника (а. с. 52).
Апеляційний суд не може прийняти до уваги доводи апеляційної скарги відносно того, що відеозаписи, які були, а згодом стали згідно рапорту працівника поліції - відсутні, так як ця обставина насамперед стосується обов'язку службової особи, яка уповноважена на складання протоколів про адміністративні правопорушення щодо збирання доказів (ч. 2 ст. 251 КУпАП) та жодним чином не впливає на правильність висновку судді суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у цій справі, яка розглянута на підставі наявних доказів, достатніх для прийняття відповідного процесуального рішення.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що у акті не зазначено кількісного визначення наркотичного засобу та його виду є безпідставними та не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та матеріалах справи.
Нормами чинного законодавства не передбачено визначення кількісного вмісту наркотичного засобу для притягнення особи до адміністративної відповідальності за керування транспортним засобом в стані наркотичного сп'яніння. Крім того, як вбачається з висновку щодо результатів медичного огляду на стан сп'яніння від 26.04.2021 за № 72, ОСОБА_1 перебував в стані наркотичного сп'яніння внаслідок вживання - марихуани.
Не погоджуючись з висновком медичного огляду за № 72 від 26.04.2021 ОСОБА_1 звернувся з заявою про проведення медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння, у зв'язку з конфліктною ситуацією (а. с. 27), йому були проведені дослідження біологічних середовищ організму (сечі) на вміст наркотичних речовин за допомогою СІТО ТЕСТу, згідно яких у останнього в ході дослідження сечі виявлений позитивний результат на маріхуану.
Твердження ОСОБА_1 про проведення огляду водія на стан сп'яніння був проведений після спливу двох годин, не заслуговують на увагу, оскільки не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи. Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення часом його вчинення є: «26.04.2021 року 21 год. 42 хв.», а направлений ОСОБА_1 на огляд (згідно висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 72 від 26.04.2021): «26.04.2021 року 21 год. 50 хв.», тобто до спливу двох годин, у зв'язку з чим такий огляд вважається дійсним (ч. 4 ст. 266 КУпАП).
Що стосується доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 про поновлення строку для подання апеляційної скарги, то вони також не заслуговують на увагу, оскільки апеляційна скарга подана до канцелярії Роменського міськрайонного суду Сумської області на 10 день строку оскарження, а саме 28.10.2021.
Щодо сплати державного мита за подачу скарги на постанову судді суду першої інстанції у справі про адміністративне правопорушення, то відповідно ст. 288 КУпАП особа, яка її подала дійсно звільняється від його сплати, а тому суд апеляційної інстанції не уповноважений на його стягнення.
Під час розгляду справи апеляційним судом не встановлено будь-яких даних, які би давали підстави вважати, що інспектор ПП ОСОБА_6 був упереджений при проведенні перевірки, направленні ОСОБА_1 на проходження медичного огляду на стан сп'яніння та складанні щодо нього протоколу за ознаками правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а також, що в інспектора були підстави для фальсифікації протоколу чи обмови ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, у підтвердження таких даних відсутні будь-які належні докази як у матеріалах справи, так їх і не додано до апеляційної скарги.
Інші доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 також не можуть бути прийнятими до уваги, оскільки не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду справи.
Таким чином, апеляційний суд вважає, що працівником поліції при складанні у відношенні ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП дотримані в повному обсязі усі вимоги процесуальних норм, права та законні інтереси останнього.
Суддя суду першої інстанції не вийшла за межі зазначених у протоколі обставин, розглянувши справу на підставі наданих сторонами (у тому числі й уповноваженою особою національної поліції, яка склала протокол про адміністративне правопорушення ч. 2 ст. 251, ст. 255 КУпАП) та досліджених у судовому засіданні доказів, достатніх у своїй сукупності і взаємозв'язку для доведення вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. При розгляді справи в повному обсязі дотримані положення ст. 268, 279, 280 КУпАП, постанова судді є законною, обґрунтованою і належним чином умотивованою, тому вона підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга без задоволення.
Керуючись ст. 294 КУпАП,
постановив:
Постанову судді Роменського міськрайонного суду Сумської області від 18.10.2021 відносно ОСОБА_1 залишити без змін, а його апеляційну скаргу на цю постанову - без задоволення.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя В. Ю. Рунов