Номер провадження: 33/813/53/22
Номер справи місцевого суду: 501/3188/21
Головуючий у першій інстанції Семенов О.А.
Доповідач Погорєлова С. О.
23.02.2022 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі: головуючого судді Погорєлової С.О., за участю секретаря - Дубрянської Н.О., адвоката Кальчева Д.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 на постанову Іллічівського міського суду Одеської області від 16 листопада 2021 року у справі про адміністративне правопорушення відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1
- про накладення на нього стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП,
встановив:
Постановою Іллічівського міського суду Одеської області від 16 листопада 2021 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на шість місяців. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 454,00 грн.
З вказаної постанови вбачається, що 04 вересня 2021 року, приблизно о 11 годині 40 хвилин, ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «HONDA», номерний знак НОМЕР_1 , по вул. Паромній, в с. Малодолинське, м. Чорноморська Одеської області, в порушення п.п.2.3 «б», 12.1, 12.3 Правил дорожнього руху (затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306, далі - Правила), не вибрав безпечну швидкість руху, в результаті чого допустив зіткнення з велосипедом під керуванням неповнолітнього ОСОБА_2 (2011 року народження), який перетинав проїжджу частину вул. Паромної по пішохідному переходу справа наліво, по ходу руху автомобілю, яким керував ОСОБА_1 . Через зіткнення транспортному засобу та велосипеду спричинені механічні пошкодження. Неповнолітній ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження.
Не погоджуючись з постановою Іллічівського міського суду Одеської області від 16 листопада 2021 року представник ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій зазначив, що постанова суду підлягає зміні з наступних підстав:
1). Судом першої інстанції в постанові міра адміністративного стягнення є надмірною та занадто суворою, застосована без урахування положень ст. 30 КУпАП, тому, постанова у цій частині є прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права.
2). В процесі судового розгляду було встановлено наявність пом'якшуючих обставин, а саме: ОСОБА_1 визнав вину у вчиненні правопорушення, що свідчить про дійове каяття та відшкодував у повному обсязі завдану потерпілому шкоду.
3). ОСОБА_1 неодноразово зазначав, що потерпілий несподівано виїхав на пішохідних перехід на велосипеді, не переконавшись у безпечності власних дій як для нього так і для інших учасників дорожнього руху.
4). Судом першої інстанції також встановлено, що ОСОБА_1 , з метою попередження зіткнення, посигналив потерпілому, проте останній після цього повернув у зворотній напрямок, але не встиг покинути пішохідний перехід.
5). ОСОБА_1 не здійснював порушень, в тому числі й систематичних порушень, порядку користування правом керування транспортними засобами, що виключає повторність та систематичність порушення останнім вказаного права. Втім, судом першої інстанції не враховано вказаних вище пом'якшуючих обставин при призначенні адміністративного стягнення ОСОБА_1 та накладено адміністративне стягнення всупереч положенням статті 30 КУпАП України.
ОСОБА_1 наразі суттєво потребує права керувати транспортним засобом, оскільки: має неповнолітню дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 .від 10.11.2016 року, якого, з урахуванням розвитку його здібностей, необхідно регулярно відвозити на різноманітні гуртки та інші розвиткові заходи, а також відвозити до закладу освіти (копія свідоцтва про народження додається); ОСОБА_1 працює в ПрАТ «ІСРЗ» на посаді електромеханіка Дока № 154 докового господарства, йому необхідно своєчасно та системно прибувати на вказане місце роботи, з метою забезпечення економічного добробуту життя своєї сім'ї та, зокрема, утримання дитини. На підтвердження наведеного до апеляційної скарги додаються докази працевлаштування, а саме копія довідки № 84000-40 від 23.11.2021 року, виданої ПрАТ «ІСРЗ»; ОСОБА_1 отримує вищу освіту та навчається на контракті в Навчально-науковому інституті морського флоту Одеського Національного Морського Університету, який знаходиться в м. Одесі, у зв'язку з чим, останній змушений регулярно самостійно приїзжави до закладу освіти з іншого населеного пункту, в якому ОСОБА_1 проживає (Одеська обл., Овідіопольський р-н, смт. Великодолинське).
Посилаючись на такі доводи, представник ОСОБА_1 просить змінити постанову суду першої інстанції, в частині накладення адміністративного стягнення та накласти на ОСОБА_1 штраф у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Заслухавши пояснення адвоката Кальчева Д.І., який наполягав на задоволенні апеляційної скарги, дослідивши матеріали адміністративної справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково виходячи з наступного.
Частиною 7 ст. 294 КпАП України передбачено, що апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Згідно з положеннями ч. 1 та 2 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Згідно положень КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ст.124 КУпАП необхідно з'ясувати чи дійсно мало місце порушення водієм правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.
Наявність події правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
У судовому засіданні апеляційного суду представник ОСОБА_1 зауважив на той факт, що ОСОБА_1 визнав свою провину в повному обсязі, щиро розкаявся, не наполягав на виклику свідків та необхідності направлення матеріалів адміністративної справи до Управління патрульної поліції м. Одеси, підтримав доводи апеляційної скарги в частині призначення йому менш суворого покарання, замінивши його на накладення штрафу.
Таким чином, доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення та правильність його кваліфікації не оспорюється, тому не перевіряється апеляційним судом.
Згідно зі ст.33 КУпАП, стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
З оскаржуваної постанови вбачається, що суд першої інстанції, застосовуючи до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами, обставин, передбачених ст. 33 КУпАП не врахував, у постанові міститься лише формальна вказівка на те, що судом враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, його майновий стан, ступінь його вини, ставлення правопорушника до вчиненого.
Дослідивши матеріали справи, вважаю, що висновок суду про необхідність застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами є передчасним та таким, що не відповідає обставинам справи, з таких підстав.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 34 КУпАП, передбачено, що обставинами, що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, визнається щире розкаяння винного.
Так, ОСОБА_1 у судовому засіданні суду першої інстанції, а також у наданій апеляційній скарзі, свою вину у скоєнні правопорушення визнав, крім того зауважив на тому, що це його перше порушення.
Обставин, які б могли свідчити про обтяження вини ОСОБА_1 матеріали провадження не містять.
Враховуючи відшкодування шкоди, завданої адміністративним правопорушенням, щире розкаяння, те, що ОСОБА_1 має на утриманні неповнолітню дитину: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відсутність претензій з боку потерпілого, а також положення ст. 33 КУпАП, суд доходить до висновку про те, що виправлення ОСОБА_1 та попередження вчинення ним нових адміністративних правопорушень можливе шляхом застосування до нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в межах санкції ст. 124 КУпАП, чинної на момент вчинення адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 294 КУпАП, за наслідками апеляційного розгляду суд апеляційної інстанції має право змінити оскаржувану постанову.
Аналізуючи вищевикладені обставини в їх сукупності, вважаю за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, а оскаржувану постанову - змінити в частині застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення, замінивши позбавлення права керування транспортними засобами на штраф.
Керуючись ст. ст. 7, 251,268, 280, 293, 294 КУпАП, суд, -
постановив:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Постанову Іллічівського міського суду Одеської області від 16 листопада 2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП - змінити в частині застосування виду адміністративного стягнення, застосувавши до ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, стягнення у вигляді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн. 00 коп.
В решті постанову залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя Одеського
апеляційного суду С.О. Погорєлова