Ухвала від 02.03.2022 по справі 947/6209/221-кс/947/2531/22

Номер провадження: 11-сс/813/482/22

Номер справи місцевого суду: 947/6209/22 1-кс/947/2531/22

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач ОСОБА_2

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.03.2022 року м. Одеса

Одеській апеляційний суд у складі:

головуючий - суддя ОСОБА_2 ,

судді: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_5 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 18.02.2022 року про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12022160000000115 від 10.02.2022 року, щодо:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в м. Кишинів, Республіки Молдова, громадянина України, маючого вищу освіту, працюючого на посаді старшого державного виконавця Біляївського вілдділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, -

встановив:

в провадженні слідчого управління ГУНП в Одеській області, перебуває кримінальне провадження №12022160000000115 від 10.02.2022 року за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.

17.02.2022 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.

18.02.2022 року слідчий звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою та визначенням розміру застави у 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Оскарженою ухвалою слідчого судді задоволено клопотання слідчого ОСОБА_7 , погоджене з прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_8 та застосовано до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) діб, до 16.04.2022 року, із визначенням альтернативного запобіжного заходу у виді застави у розмірі 80 (вісімдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 198480 (сто дев'яносто вісім тисяч чотириста вісімдесят) грн. з покладенням обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.

Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді захисник ОСОБА_5 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій посилається на незаконність та необґрунтованість ухвали, просить її скасувати та постановити нову, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого про застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою із визначенням застави у розмірі 198840 грн.

Захисник зазначає, що підозрюваний має міцні соціальні зв'язки, одружений, має на утриманні малолітню дитину, має місце мешкання, позитивні характеристики з місця роботи, раніше не судимий.

Крім того, захисник вказує на визначення слідчим суддею непомірного розміру застави, який не відповідає принципу розумності, обставинам кримінального правопорушення, особі підозрюваного та його майнового стану.

Враховуючи наведене, а також положення ч.4 ст.107 та ч.4 ст. 405 КПК України (далі - КПК), апеляційний розгляд проведено за відсутності учасників кримінального провадження, які будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, до суду не з'явилися, та без фіксації за допомогою технічних засобів.

Заслухавши суддю-доповідача; дослідивши матеріали справи; обговоривши доводи апеляційної скарги; апеляційний суд приходить до висновку про таке.

Частина перша ст. 404 КПК передбачає, що суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції, в межах апеляційної скарги.

Відповідно до вимог ст. 2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Стаття 370 КПК передбачає, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

З наданих апеляційному суду матеріалів вбачається, що ОСОБА_6 підозрюється у скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, відомості про який були внесені за№12022160000000115 від 10.02.2022 року та розпочато досудове розслідування, в рамках якого слідчий звернувся з клопотанням про застосування запобіжного заходу.

Апеляційний суд розглядає скаргу в межах апеляційних вимог, та зважаючи на те, що захисником не порушується питання щодо обґрунтованості підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому злочину, колегія суддів вважає, що вона знайшла своєї підтвердження під час розгляду клопотання слідчого.

Разом з тим, апеляційний суд вважає, що рішення слідчого судді про обрання підозрюваному запобіжного заходу у виді тримання під вартою було прийнято без врахування особи підозрюваного та самих обставин інкримінованого злочину, який не є злочином проти життя та здоров'я, а тому в умовах введеного Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 воєнного стану, актуальність перебування ОСОБА_6 під вартою не є нагальною потребою.

Крім того, апеляційний суд звертає увагу, що посилання слідчого судді лише на тяжкість інкримінованого ОСОБА_6 злочину, не може вказувати на наявність ризику переховування від органів досудового розслідування та суду.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК.

При обґрунтуванні рішення про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою слід враховувати вимоги ст. 178 КПК, статей 5, 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та положень, встановлених у рішеннях Європейського суду з прав людини щодо необхідності дотримання розумних строків тримання особи під вартою.

Положення ст.ст.177, 178 КПК та наведені норми Конвенції про захист прав людини та основоположних свободне були враховані слідчим суддею.

Апеляційний суд наголошує, що тримання під вартою, як винятковий захід, може застосовуватися тільки у випадку, коли особа підозрюється чи обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, та за умови, якщо слідчий/прокурор доведе, що застосування іншого запобіжного заходу не зможе запобігти ризикам, зазначеним у ст.177 КПК.

У своєму Рішенні «Подвезько проти України» №74297/11 від 12.02.15 року ЄСПЛ у п. 21 вказує, що аргументи «за» і «проти» звільнення (з-під варти), включаючи ризик того, що обвинувачений може перешкоджати належному провадженню у справі, не повинні оцінюватись абстрактно, але мають підтверджуватись фактичними даними. Ризик того, що обвинувачений може переховуватись, не може оцінюватися виключно на підставі ступеня тяжкості можливого покарання. Він має оцінюватися з урахуванням ряду інших відповідних факторів, які можуть або підтвердити існування небезпеки переховування, або довести, що така можливість є настільки незначною, що може не виправдати досудове тримання під вартою.

Крім того, в зазначеному Рішенні ЄСПЛ звернув увагу на неприпустимість загальних формулювань в судових рішеннях та застосування повторюваних шаблонних фраз. Зазначене не свідчить про те, що суди здійснюють належну оцінку фактів стосовно необхідності застосування такого запобіжного заходу за обставин конкретної справи.

Дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку, що рішення про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою із альтернативним запобіжним заходом у виді застави слідчим суддею належним чином не обґрунтоване.

Апеляційним судом встановлено, що слідчим суддею залишено поза увагою наступні обставини справи: підозрюваний ОСОБА_6 раніше не судимий; має постійне місце проживання та реєстрації; підозрюваний одружений та має на утриманні малолітню дитину; підозрюваний позитивно характеризується за місцем мешкання та за місцем роботи.

Вказані обставини дають апеляційному суду підстави вважати, що підозрюваний до притягнення до кримінальної відповідальності в даному кримінальному провадженні вів добропорядний спосіб життя та сумлінно працював, має міцні соціальні зв'язки, а тому ризики можливого переховування підозрюваного є мінімізованими.

Що стосується доводів слідчого та прокурора про існування ризику впливу підозрюваного на свідків у даному кримінальному провадженні, то вони є непереконливими та декларативними, оскільки прокурором не надано апеляційному суду доказів, що за період досудового розслідування підозрюваний, або пов'язані з ним особи, вчиняли будь-які дії, направлені на вплив на свідків. Не встановлено таких фактів і в період часу з дня ухвалення оскарженої ухвали слідчого судді до дня її перегляду в суді апеляційної інстанції.

Наведені обставини свідчать про необґрунтованість доводів слідчого та прокурора про існування в такому ступені ризиків, що може слугувати підставою для застосування до підозрюваного найсуворішого запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки незважаючи на неможливість в повному обсязі виключати встановлені апеляційним судом існуючи ризики, вони, з урахуванням конкретних обставин справи та особи підозрюваного, є мінімальними та запобігти цим ризикам можливо шляхом обрання підозрюваному запобіжного заходу не пов'язаного з позбавленням волі.

За наведених обставин апеляційний суд констатує, що незважаючи на те, що ризик можливих спроб переховування підозрюваного від органів досудового слідства повністю не виключається, але він, з урахуванням конкретних обставин справи та особи підозрюваного, який має міцні соціальні зв'язки, має постійне місце мешкання, родину, та недоведеністю органом досудового розслідування та прокурором, що підозрюваний в будь-який спосіб заважав кримінальному провадженню, є настільки мінімізованим, що не дає підстав для застосування до підозрюваного ОСОБА_6 виняткового запобіжного заходу, який в даному випадку є занадто суворим та може потягти за собою невідворотні та шкідливі наслідки для підозрюваного та для близьких йому осіб.

Крім того, в ході апеляційного розгляду справи прокурором не надано раціонального пояснення та підтвердження в чому саме полягає винятковість випадку у даному кримінальному провадженні щодо необхідності визначення підозрюваному ОСОБА_6 альтернативного запобіжного заходу у виді застави саме у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, зважаючи на те, що предмет неправомірної вигоди в значні рази менший, ніж розмір застосованої до ОСОБА_6 застави, а також сукупний дохід підозрюваного не здатний надати йому можливість скористатись своїм правом щодо внесення застави.

З урахуванням наведеного, апеляційний суд вважає, що необхідності обмеження права підозрюваного на свободу, передбаченого кримінальним процесуальним законом України та ст.5 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, на даній стадії досудового розслідування, з урахуванням конкретних обставин справи та особи підозрюваного, на даний час немає та прокурором не доведено.

Оскільки матеріали кримінального провадження містять докази щодо обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, стадія досудового розслідування у даному кримінальному провадженні триває, та органу досудового розслідування необхідно виконати ряд слідчих та процесуальних дій, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки останнього, апеляційний суд, вважає необхідним обрати відносно підозрюваного запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.

Враховуючи дані про особу підозрюваного ОСОБА_6 , які вказують на існування міцних важелів соціального стримування підозрюваного, апеляційний суд вважає, що пропорційним тому ступеню небезпеки, ризики якого є у кримінальному провадженні, а також тим завданням, які має досягти орган досудового розслідування, є запобіжний захід у виді домашнього арешту в нічний час доби.

На думку апеляційного суду, такий запобіжний захід буде достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, створить умови існування достатнього балансу між обмеженнями, які застосовує держава до особи, яка на даній стадії досудового розслідування підозрюється у вчиненні злочину з її правом утримання дружини та малолітньої дитини.

Запобіжний захід у виді нічного домашнього арешту, в межах строку досудового розслідування, на думку апеляційного суду, буде цілком співмірним інкримінованому підозрюваному злочину та його особі, зможе забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, а також забезпечить останньому реалізацію можливості утримувати свою родину.

Відповідно до ч. 3 ст. 407 КПК, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді, суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін або скасувати ухвалу та постановити нову ухвалу.

З урахуванням встановлених апеляційним судом обставин, апеляційна скарга захисника підлягає задоволенню, оскаржена ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, з постановленням нової ухвали про відмову в задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою та із застосуванням до підозрюваного запобіжного заходу у виді домашнього арешту в нічний час доби, з покладенням на нього обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 194, 376, 404, 405, 407, 409, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд,-

постановив:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 - задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 18.02.2022 року в кримінальному проваджені №12022160000000115 від 10.02.2022 року за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, якою стосовно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, строком до 16.04.2022 року, із визначенням розміру застави - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого ОСОБА_7 , погоджене з прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_8 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_6 .

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному проваджені №12022160000000115 від 10.02.2022 року, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, із забороною залишати житло за місцем проживання, за адресою: АДРЕСА_1 , в період часу з 22:00 год. до 06:00 год. наступної доби.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_6 обов'язки, передбачені п.п. 1, 2, 3, 4, 8 ч.5 ст.194 КПК України, а саме:

- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді за кожною вимогою;

- не відлучатися за межі України, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідками та іншими учасниками кримінального провадження, визначених слідчим або прокурором;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;

Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_6 наслідки невиконання покладених на нього обов'язків, а саме: у разі, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомленим, не з'явиться за викликом до суду, без поважних причин, не повідомить про причину своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, запобіжний захід відносно нього може бути змінено на більш суворий.

Роз'яснити підозрюваному, що відповідно до ч.5 ст.181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на підозрюваного зобов'язань.

Виконання ухвали Одеського апеляційного суду про обрання запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_6 у виді домашнього арешту та контроль за його поведінкою покласти на співробітників ОРУП №2 ГУНП в Одеській області.

Строк дії ухвали Одеського апеляційного суду про обрання запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_6 у вигляді домашнього арешту обчислюється з моменту проголошення ухвали апеляційного суду, а саме з 02.03.2022 року та закінчується 17.04.2022 року.

Копію ухвали невідкладно надіслати на адресу ДУ «Одеський слідчий ізолятор», слідчому, прокурору - до відома, та начальнику ОРУП №2 ГУНП в Одеській області - для виконання.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді Одеського апеляційного суду

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4

Попередній документ
103653971
Наступний документ
103653973
Інформація про рішення:
№ рішення: 103653972
№ справи: 947/6209/221-кс/947/2531/22
Дата рішення: 02.03.2022
Дата публікації: 20.01.2023
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Одеський апеляційний суд
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів; тримання особи під вартою
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (21.02.2022)
Дата надходження: 21.02.2022