Справа № 132/2078/21
Провадження №11-кп/801/75/2022
Категорія: крим.
Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Доповідач : ОСОБА_2
09 березня 2022 року м. Вінниця
Колегія суддів Вінницького апеляційного суду у складі:
головуючого - судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці кримінальне провадження № 12021020220000154 від 12.05.2021 р., за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Калинівського районного суду Вінницької області від 31.08.2021 року, яким
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Юрківка Тульчинського району Вінницької області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого, зокрема:
- 06.09.2006р. Староміським районним судом міста Вінниці за ч.2 ст.186, ст.304 КК України, із застосуванням ч.1 ст.70 КК України, до остаточного покарання у виді 4 років позбавлення волі, звільненого від відбування призначеного судом покарання на підставі ст.75 КК України, з випробуванням, із іспитовим строком на 2 роки та покладенням обов'язків, передбачених ст.76 КК України;
- 19.03.2008р. Солом'янським районним судом міста Києва за ч.2 ст.186, ч.1 ст.263 КК України, із застосуванням ст.ст.70,71 КК України, до остаточного покарання у виді 4 років 6 місяців позбавлення волі;
- 17.04.2012р.Замостянським районним судом міста Вінниці за ч.2 ст.185 КК України, із застосуванням ст.71 КК України, до остаточного покарання у виді 1 року 3 місяців позбавлення волі; - 02.12.2014р. Вінницьким міським судом Вінницької області за ч.2 ст.187 КК України до покарання у виді 7 років 6 місяців позбавлення волі, звільненого 29.01.2021р. із Стрижавської ВК (№81) за закінчення строку відбуття покарання,
визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України та засуджено до покарання у вигляді 6 (шести) років позбавлення волі з конфіскацією усього належного йому майна.
Вирішено долю речових доказів.
Стягнуто з ОСОБА_7 на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта згідно висновку судової автотоварознавчої експертизи № СЕ-19/102-21/7847-АВ від 28.05.2021р. у розмірі 686,48грн.
Згідно вироку суду, ОСОБА_7 ,будучи неодноразово судимим,зокрема в останнє 02.12.2014 р. Вінницьким міським судом Вінницької області за ч.2 ст.187 КК України до покарання у виді 7 років 6 місяців позбавлення волі, та звільненим 29.01.2021р. із Стрижавської виправної колонії (№81) за закінчення строку відбуття покарання, на шлях виправлення не став та знову вчинив нове умисне кримінале правопорушення за наступних обставин.
Так, ОСОБА_7 11.05.2021р. близько 23год.00хв. перебував в гостях у ОСОБА_8 , за адресою: АДРЕСА_2 , де в останнього виник умисел направлений на незаконне заволодіння транспортним засобом, а саме належним ОСОБА_9 мопедом марки «Honda Dio 27», номер рами НОМЕР_1 , чорного кольору, 1997 року випуску, який він бачив напередодні в гаражі.
Реалізуючи свій злочинний умисел направлений на незаконне заволодіння транспортним засобом, ОСОБА_7 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, покинув місце проведення дозвілля, та близько 23год.30хв. 11.05.2021р. пішов до гаражного приміщення, розташованого за вищевказаною адресою. Усвідомлюючи протиправний та суспільно-небезпечний характер своїх дій, керуючись корисливим мотивом, спрямованим на незаконне заволодіння транспортним засобом, переконавшись у відсутності власника та сторонніх осіб, таємно, відчинив не замкнені на запираючі пристрої ворота гаражного приміщення, проник всередину цього приміщення, звідки вивів мопед марки «Honda Dio 27», номер рами НОМЕР_1 , чорного кольору, 1997 року випуску, вартість якого відповідно до висновку судової авто-товарознавчої експертизи № СЕ-19/102-21/7847-АВ від 28.05.2021р. становить 4960,00грн., запустив двигун вищевказаного мопеда ключем, який був наявний в замку запалювання, встановивши таким чином контроль над транспортним засобом, після чого поїхав у напрямку міста Вінниці. Своїми умисними, протиправними діями, ОСОБА_7 заподіяв потерпілій ОСОБА_9 майнову шкоду на загальну суму 4960,00грн.
Не погоджуючись з вироком суду, обвинувачений ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить вирок змінити в частині призначеного покарання у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання, яке за своїм розміром є явно несправедливим через суворість. Просить пом'якшити йому покарання та звільнити від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що при призначенні покарання ОСОБА_7 суд не прийняв до уваги пом'якшуючі обставини, а саме визнання вини, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину. Матеріальних претензій потерпіла не має, транспортний засіб їй повернуто, потерпіла наполягала, щоб суд звільнив обвинуваченого на підставі ст. 75 КК України.
В зв'язку з об'єктивно-значимою обставиною, неможливістю з технічних причин встановити відеоконференцзв'язок з установою, де утримується ОСОБА_7 , суд заслухавши думку прокурора, вважає з врахуванням воєнного стану в країні, та вимогою апеляційної скарги, провести судовий розгляд у відсутність обвинуваченого .
Заслухавши суддю-доповідача, виступ прокурора ОСОБА_6 на заперечення доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційної скарги, колегія судді вважає, що апеляційна скарга обвинуваченого ОСОБА_7 не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 404 КПК України апеляційний суд переглядає вирок в межах апеляційної скарги.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_7 у вчиненні зазначеного у вироку суду кримінального правопорушення відповідає фактичним обставинам справи і є обґрунтованим.
Суд першої інстанції вірно кваліфікував дії обвинуваченого ОСОБА_7 за ч. 2 ст.289 КК України.
Оскільки фактичні обставини кримінального провадження ніким не оспорюються, колегія суддів не проводить детальний їх аналіз і відповідно до ст. 404 КПК України перевіряє вирок суду першої інстанції лише в межах апеляційної скарги.
Щодо покарання, з яким обвинувачений не погоджуються, то воно призначене судом з дотриманням вимог ст. 65 КК України: відповідає ступеню тяжкості вчиненого злочину (згідно з ч.4 ст. 12 КК України злочин, передбачений ч.4 ст. 407 КК України, є тяжким злочином); обране з врахуванням обставин злочину, його наслідків; особу обвинуваченого, який раніше неодноразово судимий, вчинив злочин в період непогашеної судимості, вчинив злочин менше ніж через піввроку після звільнення з місць позбавлення волі, де відбував покарання за попереднім вироком, посередньо характеризується за місцем проживання, відсутність обставин, які пом'якшують покарання; обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого -рецидив злочинів та вчинення злочину особою, яка перебуває в стані алкогольного сп'яніння.
Твердження обвинуваченого про неврахування судом першої інстанції його щирого каяття, активного сприяння розкриттю злочину, які є обставинами, які істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, їх не можна вважати переконливим, оскільки визнання нібито обвинуваченим вини та його щире каяття є нічим іншим як правомірним способом захисту з метою уникнення відповідальності за скоєне та відбування призначеного судом першої інстанції законного покарання. Визнання вини свідчить лише про те, що ОСОБА_7 під тиском беззаперечних доказів намагається уникнути справедливого покарання за вчинене та не бажає нести справедливу кримінальну відповідальність за злочин, який він вчинив умисно та свідомо, тому щире каяття не може бути визнано обґрунтованими.
Крім того, суд вважає, що не можна віднести категорично до пом'якшуючих обставин активне сприяння розкриттю злочину, оскільки ОСОБА_7 виключно завдяки професійним діям працівників поліції був викритим та затриманий.
На думку апеляційного суду, призначене судом покарання є достатнім для виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_7 як особи, що представляє підвищену суспільну небезпеку для оточуючих та суспільства в цілому, лише за умови ізоляції його від суспільства на певний строк. Вказаний термін покарання встановлений районним судом, на переконання апеляційного суду, є законним.
Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», при розгляді справ національні суди застосовують практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.
Так, у справах «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), «Фризе проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський Суд з прав людини зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було отримано принципу «законності» і воно не було свавільним», та у справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) Європейський Суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».
Крім того, у справі Скополла проти Італії від 17.09.2009 року (заява №10249/03), суд зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.
На суд покладається обов'язок відповідно до вимог ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, здійснювати неупереджений розгляд та ухвалювати обґрунтовані рішення.
Відповідно до цієї ж статті Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов'язок сприяти максимальному забезпеченню процесуальних прав учасників кримінального провадження.
За вказаних обставин апеляційний суд вважає, що юридично-правових чи процесуальних підстав для зміни чи скасування вироку районного суду - не має.
Керуючись ст. 405, 407, 408, 409, 419 КПК України, колегія суддів
постановила :
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 ,- залишити без задоволення.
Вирок Калинівського районного суду Вінницької області від 31.08.2021 року відносно ОСОБА_7 , - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Касаційного Кримінального Суду в складі Верховного Суду протягом 3-х (трьох) місяців з дня її проголошення, а засудженим - в той самий строк з дня отримання копії судового рішення.
Судді:
ОСОБА_10