28.02.2022 227/4474/21
28 лютого 2022 року м. Добропілля
Добропільський міськрайонний суд Донецької області в складі:
головуючого судді Любчик В.М.,
за участю: секретаря судового засідання Сафронової К.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні Добропільського міськрайонного суду Донецької області позовну заяву акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
в провадженні суду перебуває цивільна справа за позовом акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Свої позовні вимоги представник позивача обґрунтовує тим, що 13 березня 2020 року ОСОБА_1 приєдналась до умов та правил надання банківських послуг в А-Банку з метою укладення кредитного договору № б/н та отримання кредитної картки. На підставі вказаної анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку відповідачці було надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 44,40 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Відповідачка підтвердила свою згоду на те, що підписана нею анкета-заява про приєднання до умов та правил надання банківських послуг у А-Банку разом з умовами, правилами і тарифами, які викладені на банківському сайті, складає між ним та банком кредитний договір, що підтверджується підписом у заяві. Позивач свої зобов'язання за договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачці кредит (встановив кредитний ліміт) у розмірі, відповідно до умов договору. Проте відповідачка свої зобов'язання за договором належним чином не виконала, не надавала своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, у зв'язку з чим станом на 19.10.2021 року утворилась заборгованість в розмірі 16636,13 грн, яка складається з 12969,59 грн - заборгованості за кредитом та 3666,54 грн - заборгованості по відсоткам.
Враховуючи викладене, представник позивача просить стягнути з відповідачки вищевказану заборгованість в розмірі 16636,13 грн та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2270,00 грн.
Представник позивача, акціонерного товариства «Акцент-Банк», у судове засідання не з'явився, в матеріалах справи є заява про розгляд справи у відсутність представника товариства.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилась, надала заяв про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги визнала у повному обсязі.
На підставі ч. 1 ст. 223 Цивільного процесуального кодексу України суд вважає за можливе проводити розгляд справи за відсутності сторін, від яких надійшли відповідні заяви.
З урахуванням ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у зв'язку з неявкою всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, приходить до таких висновків.
Так, судом встановлено, що Анкетою-заявою про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку підтверджується, що ОСОБА_1 погодилась з тим, що вказана заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг та Тарифами, правилами користування основними умовами обслуговування та кредитування, розміщеними в рекламному буклеті, складають між ним та банком договір про надання банківських послуг. Вказана анкета підписана сторонами 13.03.2020 року (а.с.7, зворотній бік).
Відповідачка порушила умови кредитного договору № б/н від 13.03.2020 року, внаслідок чого утворилась заборгованість.
Згідно з наданим банком розрахунком у ОСОБА_1 за кредитним договором № б/н від 13.03.2020 року, станом на 19.10.2021 року, загальна сума заборгованості складає 16636,13 грн та включає в себе заборгованість за кредитом - 12969,59 грн і заборгованість по відсоткам - 3666,54 грн (а.с.6-7).
Пунктом 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12.06.2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» передбачено, що виходячи з принципу процесуального рівноправ'я сторін та враховуючи обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).
Як вбачається із частини 2 вказаної вище статті, умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права і обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.
Таким чином, у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов'язки підлягають виконанню.
Згідно зі статтями 525, 526, 530 ЦК України, зобов'язання мають виконуватися належним чином та у встановлений законом строк.
Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).
Таким чином, у силу статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За таких обставин та з підстав, передбачених вищевказаними нормами матеріального права, відповідачка підписавши заяву, прийняла пропозицію позивача і приєдналася до договору згідно із умовами та правилами надання банківських послуг на умовах, викладених у зазначеній заяві, таким чином сторони досягли згоди за всіх істотних умов договору, а отже, факт наявності кредитних правовідносин між сторонами доведений належним чином. Крім того, отримавши кредитні кошти, відповідачка здійснювала часткове погашення, що свідчить про існування між сторонами кредитних правовідносин, а отже є підставою для стягнення з позичальника отриманих нею коштів та відсотків за користування кредитом.
Вказане вище співпадає з висновками Верховного Суду, викладеними у Постанові від 09 липня 2018 року у справі № 202/19403/13-ц, провадження № 61 - 1-524св18, а також від 18 квітня 2018 року по справі № 705/6051/15-ц, від 14 лютого 2018 року по справі № 265/7652/15-ц.
Таким чином, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд, керуючись ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, та враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, вважає необхідним стягнути з відповідачки на користь позивача понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 2270,00 грн, сплата якого підтверджується доданим до матеріалів справи платіжним дорученням (а.с. 1).
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 5, 12, 81, 141, 263, 265 ЦПК України, ст. ст. 509, 526-527, 530, 610, 612, 624 - 625, 1048 - 1050, 1054 ЦК України,
позов акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки Вірменії, посвідка на постійне проживання серії НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь акціонерного товариства «Акцент-Банк» (ЄДРПОУ 14360080, рах. № НОМЕР_3 , МФО 307770, місцезнаходження за адресою: 49074, м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11) заборгованість за договором б/н від 13 березня 2020 року, яка виникла станом на 19 жовтня 2021 року в загальному розмірі 16636,13 грн (шістнадцять тисяч шістсот тридцять шість гривень тринадцять копійок) та складається з: заборгованості за кредитним договором в розмірі 12969,59 грн (дванадцять тисяч дев'ятсот шістдесят дев'ять гривень п'ятдесят дев'ять копійок), заборгованості по відсоткам в розмірі 3666,54 грн (три тисячі шістсот шістдесят шість гривень п'ятдесят чотири копійки).
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки Вірменії, посвідка на постійне проживання серії НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» (ЄДРПОУ 14360080, рах. № НОМЕР_3 , МФО 307770, місцезнаходження за адресою: 49074, м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2270,00 грн (дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 копійок).
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Донецького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складений 28 лютого 2022 року.
Суддя В.М. Любчик
28.02.2022