Справа № 177/1807/21
Провадження № 2/177/239/22
(заочне)
Іменем України
10 березня 2022 року Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді: Суботіної С. А.
за участі: секретаря Ференц Я. З.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі, у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченко Андрій Сергійович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -
Представник позивача адвокат Федосов М.М. звернувся до суду з указаним позовом та просив суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 29.04.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М., зареєстрований у реєстрі за № 25037, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Українські фінансові операції», якому ТОВ «Фінансова компанія «Джобер» на підставі договору факторингу від 31.08.2020 № 1-31/08-Д відступило право вимоги за кредитним договором від 01.08.2019 № 366452, укладеного між ТОВ «Фінансова компанія «Джобер» та ОСОБА_1 , заборгованості за період з 30.08.2020 по 28.04.2021 у розмірі 3000,00 грн за тілом кредиту, 2052,00 грн за нарахованими та несплаченими процентами, 15662,90 грн за нарахованою пенею та плати за вчинення цього виконавчого напису нотаріусом, на загальну сума 21644,90 грн. Також, просив стягнути з відповідача на користь позивача витрати зі сплати судового збору у розмірі 908,00 грн.
В обґрунтування позову вказував, що за допомогою додатку «Дія» позивачем виявлено, що її банківські рахунки заблоковано в рамках виконавчого провадження № 65799051 постановою приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченко А.С. від 14.06.2021. У числі документів, з якими ознайомилася позивач в рамках виконавчого провадження, виявився і виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. № 25037 від 29.04.2021 про стягнення з неї на користь ТОВ «Українські фінансові операції» заборгованості за період з 30.08.2020 по 28.04.2021 у розмірі 21644,90 грн.
Про наявність вищевказаного договору від 15.10.2020 № 3516186 позивачу нічого невідомо, даний договір вона не укладала та не підписувала.
Представник позивача стверджував, що з нарахованою сумою заборгованості позивач не згодна, жодних договорів не укладала взагалі, виконавчий напис вчинено з порушеннями, у зв'язку з чим, вважав за необхідне визнати виконавчий напис нотаріуса таким, що підлягає виконанню.
Позивач та її представник правом на участь у судовому засіданні не скористалися. Від позивача надійшла заява про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала у повному обсязі з підстав, наведених у позові та просила їх задовольнити.
Відповідач ТОВ «Українські фінансові операції» про розгляд справи повідомлявся належним чином, однак участі представника не забезпечив, заяв, клопотань з процесуальних питань, а також відзиву на позовну заяву не подано.
Третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. про розгляд справи повідомлявся, не з'явився. Заяв, клопотань з процесуальних питань від указаного учасника процесу не надходило, пояснень по суті позовних вимог до суду не подано.
Третя особа - приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченко А.С. правом на участь у судовому засіданні не скористався, надав заяву про розгляд справи за його відсутності (а.с.39,53).
Оцінюючи характер процесу, значення справи для сторін, обраний позивачем спосіб захисту, категорію та складність справи, належне повідомлення відповідача, неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк, суд постановив у силу ст. 280 ЦПК України, ухвалити в справі заочне рішення на підставі наявних доказів та за відсутності заперечень з боку представника позивача проти заочного розгляду справи.
У зв'язку з неявкою в судове засіданні всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Встановивши фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин, надавши оцінку доказам безпосередньо дослідженим у судовому засіданні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню зі слідуючих підстав.
Суд установив, що на підставі заяви ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. 29.04.2021 вчинив виконавчий напис та звернув стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ», якому ТОВ «Фінансова компанія «Джобер» на підставі договору № 1-31/08-Д від 31.08.2020, відступило право вимоги за кредитним договором № 366452 від 01.08.2019, укладеного між ТОВ «Фінансова компанія «Джобер» та ОСОБА_1 (а.с.18).
Нотаріус зазначав, що строк платежу настав, боржником допущено прострочення платежів. Стягнення заборгованості проводиться за період з 30.08.2020 по 28.04.2021. Сума заборгованості складає 21644,90 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту 3000,00 грн, заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами 2052,00 грн, заборгованість за нарахованою пенею 15662,90 грн, плата за вчинення нотаріусом виконавчого напису (а.с.18).
На підставі вказаного виконавчого напису нотаріуса, приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченко А.С. накладено арешт на кошти ОСОБА_1 (а.с.15).
За загальним правилом ст. ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених ч. 1 ст. 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (ч. 1 ст. 39 Закону України «Про нотаріат»). Таким актом є, зокрема Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (п. 19 ст. 34 Закону України «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.
Так, згідно зі ст. 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій).
Згідно з пп. 2.1 п. 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій, для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення
У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій).
Окрім того, пп. 3.2, 3.5 п. 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.
Відповідно до п. 2 зазначеного Переліку документів, для одержання виконавчого напису за кредитним договором, за яким боржником допущено прострочення платежів за зобов'язаннями, стягувач подає нотаріусу оригінал кредитного договору та засвідчену стягувачем виписку з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти (ст. 50 Закону України «Про нотаріат»).
За результатами аналізу вищенаведених норм, суд дійшов висновку, що вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (ст. 88 Закону України «Про нотаріат»). Сам по собі факт подання стягувачем відповідних документів нотаріусу не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
З урахуванням приписів ст. ст. 15, 16, 18 ЦК України, ст. ст. 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Відповідна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.03.2019 у справі № 137/1666/16-ц.
Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. у порядку витребування доказів, не надано на адресу суду документи на підставі яких ним видавався оскаржуваний виконавчий напис, тому не можливо встановити, які саме документи подавалися заявником для вчинення виконавчого напису та яким розрахунком підтверджується сума заборгованості, щоб спростовували доводи позивача.
Однак, 17.02.2022 до суду надійшли документи на ухвалу суду про витребування доказів від приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченко А.С., де останній надав заяву генерального директора ТОВ «Українські фінансові операції» Сівек С.С. від 27.05.2021 про відкриття виконавчого провадження, пропозицію укласти договір про надання коштів у позику, утому числі і на умовах фінансового кредиту (оферта) № 366452 від 01.08.2019 укладену між ТОВ «Фінансова компанія ДЖОБЕР» та ОСОБА_1 , акцепт (заява про прийняття пропозиції укласти договір про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту (оферти) № 366 452 та заявку-приєднання № 366452 до примірного договору про надання коштів у позику, у тому числі і на умовах фінансового кредиту від 01.08.2019, які йому надавалися для відкриття виконавчого провадження (а.с.66-74)
Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Розглянувши зміст виконавчого напису нотаріуса від 29.04.2021, суд приходить до висновку про те, що вимоги стягувача не є безпірними (а.с.18).
Зазначаючи у виконавчому написі інформацію про те, що стягнення провадиться за період з 30.08.2020 по 28.04.2021 не зрозуміло, що за дата «30.08.2020», яка не є датою укладання кредитного договору та датою виникнення заборгованості, а окреслений цими датами період не є періодом існування заборгованості.
31.08.2020 ТОВ «ФК «Джобер» відступило право вимоги за договором ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» внаслідок укладання відповідного договору факторингу (а.с.18). Однак, у цей період жодних нарахувань не відбувалося, оскільки ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» за укладеним з ТОВ «ФК «Джобер» договором отримало виключно право вимоги за вже існуючим зобов'язанням, але не замінило собою банк у кредитному договорі (а.с.18).
За нормами ст. 262 ЦК України, заміна сторін у зобов'язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності.
Крім того, позивач зазначає, що взагалі ніяких договорів ні з ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ», а ні з ТОВ «ФК «Джобер» не вкладала, що свідчить про наявність спору.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику.
Згідно з ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Аналогічна правова позиція викладена в п. 54 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12.
Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку, що вимоги ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» до ОСОБА_1 за якими видано виконавчий напис нотаріусом, не були безспірними, а тому, позовні вимоги підлягають задоволенню з визнанням виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат між сторонами, суд, керуючись ст. 141 ЦПК України, беручи до уваги розмір сплаченого позивачем судового збору (а.с.4,7) (908,00 грн за вимогу немайнового характеру та 454,00 грн за подання заяви про забезпечення позову), вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 1362,00 грн, у рахунок відшкодування витрат зі сплати судового збору.
У порядку забезпечення позову по даному провадженню, ухвалою суду від 15.12.2021 зупинено стягнення на підставі оскаржуваного виконавчого напису.
Приймаючи до уваги задоволення позову ОСОБА_1 та відсутності клопотань учасників справи про інше, керуючись ч. 7 ст. 158 ЦПК України, суд вважає за необхідне зберегти дію вжитих заходів забезпечення позову протягом дев'яноста днів з дня набрання рішенням у справі законної сили.
Керуючись ст. ст. 2, 4-5, 10-13, 76-81, 89, 141, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченко Андрій Сергійович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 25037 від 29.04.2021, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції», якому товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Джобер» на підставі договору факторингу від 31.08.2020 № 1-31/08-Д відступило право вимоги за кредитним договором від 01.08.2019 № 366452, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Джобер» та ОСОБА_1 заборгованість за період з 30.08.2020 по 28.04.2021 у розмірі 21644 (двадцять одна тисяча шістсот сорок чотири) гривні 90 копійок.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» (місце знаходження: вул. Набережно-Корчуватська, буд. 27, прим. 2, м. Київ, 03045, ЄДРПОУ 40966896) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ) 1362 (одна тисячі триста шістдесят дві) гривні 00 копійок, у рахунок відшкодування витрат зі сплати судового збору.
Заходи забезпечення позову у вигляді зупинення стягнення у виконавчому провадженні № 65799051, відкритому на підставі виконавчого напису № 25037 від 29.04.2021, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції», якому Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Джобер» на підставі договору факторингу від 31.08.2020 № 1-31/08-Д відступило право вимоги за кредитним договором від 01.08.2019 № 366452, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Джобер» та ОСОБА_1 , заборгованість за період з 30.08.2020 по 28.04.2021 у розмірі 3000,00 грн за тілом кредиту, 2052,00 грн за нарахованими та несплаченими процентами, 15662,90 грн за нарахованою пенею, який перебуває на примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченко А.С., застосовані ухвалою Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 15.12.2021 продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням суду законної сили.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом тридцяти днів з дня його складання та підписання.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення та підписання, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, тобто протягом тридцяти днів з дня його складання та підписання, шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення та подання апеляційної скарги на заочне рішення, може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених процесуальним законом строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя: