11 березня 2022 року
м. Чернівці
Справа № 713/2743/21
провадження № 822/177/22-ц
Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Кулянди М.І.,
суддів: Одинака О.О., Половінкіної Н.Ю.,
за участю секретаря Тодоряка Г.Д.,
учасники справи:
позивач ОСОБА_1 ,
відповідач: Акціонерне товариство «Альфа-Банк»,
треті особи: приватний нотаріус Чернівецького нотаріального округу Козлова Наталія Володимирівна, ОСОБА_2
апеляційна скарга Акціонерного товариства «Альфа-Банк» на ухвалу Вижницького районного суду Чернівецької області від 14 грудня 2021 року,
головуючий у суді першої інстанції суддя Кириляк А.Ю.
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до АТ «Альфа-Банк», треті особи: приватний нотаріус Чернівецького нотаріального округу Козлова Наталія Володимирівна, ОСОБА_2 про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
ОСОБА_1 заявив клопотання про забезпечення позову.
Свою заяву мотивував тим, що невжиття заходів забезпечення позову може зробити неможливим виконання в майбутньому рішення суду.
Просив суд заборонити АТ «Альфа-Банк» вчиняти будь-які дії, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням житловим будинком по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 107421073205, в тому числі з укладенням будь-яких договорів щодо вище вказаного нерухомого майна та вселенням сторонніх осіб.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Вижницького районного суду Чернівецької області від 14 грудня 2021 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 до АТ «Альфа-Банк», треті особи: приватний нотаріус Чернівецького нотаріального округу Козлова Н.В., ОСОБА_2 про скасування рішення державного реєстратора задоволено.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у випадку задоволення позову.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
В апеляційній скарзі АТ «Альфа-Банк» просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та в задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити.
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, а також порушення норм матеріального та процесуального права.
Зазначає, що задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції не врахував, що у випадку задоволення позову про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, то судове рішення не підлягатиме примусовому виконанню.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Мотивувальна частина
Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
Як убачається з матеріалів справи ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до АТ «Альфа-Банк», треті особи: приватний нотаріус Чернівецького нотаріального округу Козлова Наталія Володимирівна, ОСОБА_2 про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Позиція апеляційного суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови
Заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити з таких підстав.
Відповідно до частин першої, другої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судове рішення суду першої інстанції вказаним вимогам закону не відповідає.
Відповідно до частини другої статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
У статті 150 ЦПК України встановлені види забезпечення позову, зокрема накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. [...] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. [...] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що «умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача».
Предметом позову у цій справі є позовні вимоги немайнового характеру про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
На момент звернення до суду з відповідним позовом власником спірного житлового будинку є АТ «Альфа - банк».
Крім того позовних вимог щодо витребування майна, позивач не заявляв.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що у разі задоволення вимоги скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, таке судове рішення не підлягатиме примусовому виконанню у подальшому, а тому суд першої інстанції помилково вважав, що незабезпечення позову в обраний спосіб ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду.
Такий правовий висновок викладений Верховним Судом України у постанові від 21 липня 2021 року у справі №295/10464/20 та у постанові від 09 червня 2021 року у справі №646/5878/20.
Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до п. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
За таких обстави, ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову.
Керуючись ст. ст. 374, 376, 381, 382, 383 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Альфа-Банк» задовольнити.
Ухвалу Вижницького районного суду Чернівецької області від 14 грудня 2021 року скасувати.
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
На постанову може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.
Дата складання повного тексту постанови - 14 березня 2022 року.
Головуючий М. І. Кулянда
Судді: О.О. Одинак
Н.Ю. Половінкіна