Справа № 521/16060/21
Іменем України
11 березня 2022 року
м. Одеса
Справа № 521/16060/21
Провадження № 2-а/521/55/22
Малиновський районний суд міста Одеси в складі:
головуючого - судді Гуревського В.К.
за секретаря - Федорова А.В.,
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1
Представник - Бєлогуб М.В., Гудкова Н.Ф.
Відповідач - Одеська митниця Держмитслужби
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Одеської митниці Держмитслужби про скасування постанови у справі про порушення митних правил, -
До Малиновського районного суду м. Одеси звернувся до суду ОСОБА_1 до Одеської митниці Держмитслужби, за яким просить визнати протиправною та скасувати постанову від 30 вересня 2021 року у справі № 2504/50000/21 відносно до якої ОСОБА_1 визнано винним у вчинені правопорушення, передбаченого ст. 485 Митного Кодексу України.
30 вересня 2021 року Одеською митницею Держмитслужби прийнято постанову і справі про порушення митних правил № 2504/50000/21, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил передбаченого ст. 485 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що складає 59306,88 грн. З урахуванням фактичних обставин справи та вчинення безпосередніх дій, пов'язаних з декларуванням товарів, позивач не погоджується із оскаржуваною постановою та вважає, що вона підлягає скасуванню.
Представник позивача надав до суду заяву про розгляд справи за їх відсутністю, наполягав на задоволенні позову.
Відповідач Одеська митниця Держмитслужби в особі свого представника про дату, час та місце судового засідання повідомлявся, в судове засідання не з'явився, відзиву на позов не подавав.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні до них правовідносини.
09 серпня 2021 року митним брокером ТОВ «ЗЕЛЕНИЙ ШЛЯХ» ОСОБА_1 , з метою здійснення митного оформлення товарів в інтересах клієнта ТОВ «АГРО ІМПЕКС» на підставі Договору доручення про надання послуг з декларування та митного оформлення товарів і транспортних засобів №02-08/2021/2 від 02.08.2021 року, до Одеської митниці Держмитслужби подано електронну митну декларацію типу «ІМ 40 ДЕ», яка була зареєстрована за № UA500490/2021/202174.
Позивачем задекларовано товар «механічні пристрої: курковий розпилювач (міні-триггер), являє собою куркову розпилювальну насадку, призначену для встановлення на ємність з побутовою хімією». У графі 33 митної декларації ОСОБА_1 зазначений код товару 84248970 (ставка мита-2%).
Згідно з Додатком до Закону України «Про митний тариф України» від 04.06.2020 року до товарної позиції 8424 включаються: механічні пристрої (з ручним керуванням або без нього) для розбризкування або розпилення рідких чи порошкоподібних речовин; вогнегасники, заряджені або незаряджені; пульверизатори та аналогічні пристрої; піскоструминні, пароструминні та аналогічні метальні пристрої, до товарної підкатегорії належать 84248970 інші.
Класифікація коду товару була визначена позивачем відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД та у відповідності відомостям про товар, що вказані відправником у товаросупровідних документів, зокрема у контракті №2020FP0406 від 06.05.2021 р., інвойсі від 06.05.2021 р., пакувальному листі від 06.05.2021 р., коносаменті 30.06.2021 р., митній декларації країни відправлення.
Митне оформлення товару курковий розпилювач здійснювалось в Одеській митниці Держмитслужбі за кодом УКТ ЗЕД 84248970, що підтверджується митними деклараціями, товар за якими постачався як тим самим виробником - NINGBO FANTASY PACKING CO. LTD, так і іншими постачальниками/виробниками та був випущений у вільний обіг.
У процесі митного оформлення позивачем додатково направлено до Одеської митниці Держмитслужби лист з переліком номерів митних декларацій, за яким митним органом оформлені ідентичні товари за кодом товару УКТ ЗЕД 84248970 та випущені у вільний обіг.
Позивачем додатково направлено до Одеської митниці Держмитслужби лист Департаменту класифікації товарів та заходів регулювання ЗЕД Державної митної служби від 17.07.2012 року про надання роз'яснень з питання класифікації дозаторів та пульверизаторів.
Згідно з вказаним вище листом товар - ручний розпилювач курковий являє собою куркову розпилювальну насадку, призначену для встановлення на ємність. Діє розпилювач наступним чином: при натисканні кілька разів на курок дією вбудованого у насадку насоса і клапана, за рахунок тиску, що утворюється рідина (миючі засоби, розчини для догляду за рослинами, вода для поливу квітів тощо) з резервуару піднімається вгору по зануреній у розчин трубці та розпилюється крізь форсунку. Даний товар класифікується в товарній підкатегорії 842490 00 00.
Визначення коду вище вказаного товару позивачем відповідало усталеній практиці митного органу.
За п. 4 розділу III Порядку роботи відділу митних платежів, підрозділу митного оформлення митного органу та митного поста при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого Наказом Міністерств фінансів України від 30.05.2012 р. № 650 вказано, що контроль правильності класифікації товарів здійснюється шляхом перевірки відповідності: опису товару в митній декларації процедурі декларування згідно з вимогами статті 257 Кодексу, відомостей про товар та коду товару згідно з УКТЗЕД, заявлених у митній декларації, відомостям про товар (найменування, опис, визначальні характеристики для класифікації товарів тощо), зазначеним у наданих для митного контролю документах, шляхом перевірки дотримання вимог Основних правил інтерпретації УКТЗЕД, з врахуванням Пояснень до УКТЗЕД, рекомендацій, розроблених центральним органом виконавчої влади у сфері митної справи відповідно до вимог статті 68 Кодексу; заявленого коду товару відомостям, наведеним у базі даних «Класифікаційні рішення» програми «Інспектор 2006» ЄАІС.
Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення (ч. 1 ст. 257 Митного кодексу України).
Згідно з ч. 3 ст. 69 Митного кодексу України на вимогу посадової особи митного органу декларант або уповноважена ним особа зобов'язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них.
Відповідач будь-які додаткові документи від декларанта не вимагав. ОСОБА_1 були надані усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявленого коду товару, поданого до митного оформлення, в тому числі додаткові: лист Державної митної служби від 17.07.2012 року, лист ТОВ «Зелений шлях» від 16.08.2021 р.
Таким чином, ОСОБА_1 на підставі наявних в розпорядженні товаросупровідних документів, з урахуванням Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, були заявлені в митній декларації точні відомості про товар, які необхідні для здійснення митного оформлення.
Під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо (ч. 5 ст. 69 Митного кодексу України).
09.08.2021 року відповідачем проведений митний огляд товарів. За результатами огляду 09.08.2021 року відповідачем складений Акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу. У п. 8.3.4 вказаного акту зазначається про відповідність товару митній декларації.
Визначення суб'єктом владних повноважень задекларованого коду товарів згідно УКТЗЕД після проведеного митного огляду товарів свідчить про те, що вирішення питання класифікації товару потребувало додаткової інформації.
З урахуванням фактичних обставин справи, випадок митного оформлення товарів є складним та до нього підлягає застосуванню ст. 69 МК України.
10.08.2021 року Відділом ВМО №1 м/п «Одеса - внутрішній» Одеської митниці Держмитслужби прийнято рішення про визначення коду товару № КТ -UA 500490- 2003-2021.
Вказаним рішенням митним органом визначено інший ніж заявлений у митній декларації код товару - 8424200090 (ставка мита - 5 %).
Згідно з Додатком до Закону України «Про митний тариф України» від 04.06.2020 року до товарної підкатегорії - 8424200090 відносяться товари - інші пульверизатори та аналогічні пристрої.
З метою завершення митного оформлення ОСОБА_1 16.08.2021 року подано митну декларацію № UA500490/2021/202464 за якою спірний товар випущений у вільний обіг.
Митне оформлення товару було завершено після проведення в повному обсязі митних платежів за ставкою 5%, що підтверджується вище вказаною митною декларацією.
Отже, шкоди державі у вигляді недобору платежів - не спричинено.
Разом із цим, після виконання усіх вимог митного органу, зокрема пред'явлення товару для огляду, надання усіх наявних документів та додаткових документів, сплати митних платежів, відповідачем був складений протокол про порушення митних правил та винесена оскаржувана постанова про накладення штрафу.
Штрафи та інші санкції за несплату митних платежів та за інші порушення, виявлені у зв'язку з неправильною класифікацією товарів, застосовуються митними органами виключно у разі, якщо прийняте митним органом рішення про класифікацію цих товарів у складному випадку було прийнято на підставі поданих заявником недостовірних документів, наданої ним недостовірної інформації та/або внаслідок ненадання заявником всієї наявної у нього інформації, необхідної для прийняття зазначеного рішення, що суттєво вплинуло на характер цього рішення (ч. 6 ст. 69 Митного кодексу України).
Відсутність встановленого на підставі належних доказів у справі факту подання позивачем до митного органу недостовірних документів, недостовірної інформації, або ненадання ним усієї наявної в його розпорядженні інформації, виключає правомірність притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення митних правил за ст. 485 МК України.
Положення Митного кодексу України передбачають, що контрольну функцію стосовно вірності визначення декларантом коду товару за УКТЗЕД здійснює митний орган і законодавцем відповідальність для декларанта встановлена не за неправильне визначення певного коду товару за УКТЗЕД (у разі наявності якої митниця самостійно приймає рішення про визначення коду товару), а за заявлення в митній декларації неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТЗЕД, тобто недостовірних даних (інформації) стосовно товару, які враховуються при його класифікації віднесення до тієї чи іншої позиції за УКТЗЕД (Висновок, викладений у рішенні Верховного Суду від 14.01.2021 року у справі №640/5081/17, від 18.03.2021 року у справі 760/14721/16-а).
Відсутність встановленого на підставі належних доказів у справі факту подання позивачем до митного органу недостовірних документів, недостовірної інформації, або ненадання ним усієї наявної в її розпорядженні інформації, виключає правомірність притягнення ОСОБА_1 адміністративної відповідальності за порушення митних правил за ст. 485 МК України.
Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.
Суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Частиною 1 ст. 458 МК України передбачено, що порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
В оскаржуваній постанові про порушення митних правил ОСОБА_1 заявив в митній декларації неправдиві відомості необхідні для визначення коду УКТ ЗЕД та митної вартості товару, чим вчинив правопорушення передбачене ст. 485 МК України. Заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги» ст. 485 Митного кодексу України.
За кваліфікуючою ознакою суб'єктивної сторони мета правопорушення -це неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру в постанові не міститься доказів наявності у ОСОБА_1 наміру неправомірно звільнитись від сплати митних платежів чи зменшити їх розмір.
Заявлення в митній декларації неправдивих відомостей необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, надання документів, що містять неправдиві відомості необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.
В постанові не зазначено, які саме документи, подані ОСОБА_1 , містять неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару.
Щодо несплати митних пдатежі.
ОСОБА_1 на підставі поданої митної декларації митні платежі були сплачені в повному обсязі за збільшеною ставкою 5 %. Отже, шкоди державі у вигляді недобору платежів - не спричинено.
Щодо інших протиправних дій, спрямованих на ухилення від сплати митних платежів. Не визначено які «інші» протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів були вчинені ОСОБА_1 .
Саме по собі визначення коду товару позивачем не становить собою протиправного діяння. Позивач діяв у відповідності до приписів Митного кодексу та тих властивостей товару, які містяться у документах виробника.
Відповідач не визначив, які саме неправдиві відомості зазначив ОСОБА_1 .
Приписи ст. 485 Митного кодексу України містять обов'язкову кваліфікуючу ознаку складу порушення митних правил - наявність в діях особи особливої протиправної мети - " ...ухилення від сплати податків та зборів, або зменшення їх розміру...".
Застосовуючи дану норму закону у своїй практиці, Верховний Суд у своїй постанові від 14.02.2020 року у справі № 640/5078/17 зазначив, що наявність спеціальної протиправної мети однозначно вказує на те, що правопорушення, передбачене ст. 485 Митного кодексу України, може бути вчинено тільки з умисною формою вини, оскільки на момент подачі митної декларації декларант повинен усвідомлювати факт заявлення неправдивих відомостей та умисно бажати, щоб заявлені ним неправдиві дані вплинули на розмір митних платежів, які йому доведеться сплатити за митне оформлення задекларованого ним товару.
Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, вина особи, яка притягається до відповідальності повинна бути доведена органом який склав протокол, а доводи вини повинні ґрунтуватися на доказах, об'єктивність яких не викликала б жодних сумнівів. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 8 МК України державна митна справа здійснюється на основі принципів: законності та презумпції невинуватості.
Частиною 1 ст. 489 МК України передбачено, що посадова при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
З урахуванням цього, фактичних обставини справи можна дійти обґрунтованого висновку про відсутність протиправності в діях позивача та відсутність у нього мети, направленої на ухилення від сплати платежів.
Оскаржувану постанову позивач отримав 30.09.2021 року, що підтверджується підписом у постанові про порушення митних правил.
Відповідно до ч. 2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови).
Таким чином, позов подається у десятиденний строк, встановлений ч. 2 ст. 286 КАС України.
Щодо судові витрат на професійну правничу допомогу.
Частиною 1 ст. 132 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з п. п. 1, 3 ч. З ст.132 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу та витрати пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.
Відповідно до ч. ч. 1-4 ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
27 серпня 2021 р. між ОСОБА_1 та Адвокатським об'єднанням «Едвайзерс» (далі АО «Едвайзерс») укладений договір № 19 про надання правової допомоги та додаткова угода № 1 до нього.
Згідно зі ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Визначення розміру гонорару здійснюється за домовленістю сторін.
З огляду на вищевикладене, ОСОБА_1 та АО «Едвайзерс» погодили вартість надання правової допомоги у фіксованому розмірі у додатковій угоді №1 до договору № 19 про надання правової допомоги від 27.08.2021 року, враховуючи складність справи, кваліфікацію і досвід адвоката, а також фінансовий стан клієнта.
Адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв; адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Вказане передбачено як приписами цивільного права, так і Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» (Висновок Верховного Суду, викладений у рішенні від 27.08.2021 року по справі № 5023/5587/12).
Відповідно до ч. 5 ст.134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Позивачем на користь АО «Едвайзерс» 15.09.2021 року було сплачено 18000 грн 00 коп. (вісімнадцять тисяч грн 00 коп.) за надання правової допомоги, що підтверджується квитанцією від 15.09.2021 року, випискою з особового рахунку АО «Едвайзерс» за 15.09.2021 року.
Враховуючи вищевикладене, розмір витрат на правничу допомогу є обґрунтованим та пропорційним предмету спору.
Керуючись ст. ст. 2, 6, 8, 10, 19, 46, 72, 77, 90, 242-246, 250-251, 286, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Одеської митниці Держмитслужби про скасування постанови у справі про порушення митних правил - задовольнити.
Скасувати постанову Одеської митниці Держмитслужби в справі про порушення митних правил № 2504/50000/21 від 30 вересня 2021 року про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за вчинення порушення митних правил, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України, якою накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що складає 59306,88 грн.
Закрити провадження у справі про порушення митних правил, розпочатого Одеською митницею Держмитслужби 16 серпня 2021 року за ознаками вчинення громадянином України ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ - 43333459) на користь ОСОБА_1 судові витрати на оплату професійної правничої допомоги у розмірі 18000 (вісімнадцять тисяч) гривень.
Рішення суду може бути оскаржено до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду у повному обсязі складено 11 березня 2022 року.
Суддя В. К. Гуревський