Справа № 496/127/22
Провадження № 3/496/444/22
10 березня 2022 року м. Біляївка
Суддя Біляївського районного суду Одеської області Горяєв І.М., розглянувши матеріали, які надійшли від Управління патрульної поліції в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , голова правління «Yarosh», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, -
Працівниками Управління патрульної поліції в Одеській області ОСОБА_1 притягується до адміністративної відповідальності за те, 21.12.2021 року о 22.00 годин, за адресою: Одеська область, автодорога Київ-Одеса 452 км стаціонарний пост поліції «Дачне», не виконував неодноразове законне розпорядження про припинення правопорушення, шарпав працівника поліції старшого лейтенанта ОСОБА_2 та поводив себе нахабно та зухвало.
До судового засідання ОСОБА_1 не з'явився, про причини не явки суд не повідомив. Однак раніше будучи допитаним у судовому засіданні зазначив про те, що з протоколом про адміністративне правопорушення не згодний, оскільки не чинив ніякого опору працівнику поліції та в нього не було умислу щодо непокори, він лише висловив свою цивільну позицію з приводу вимоги працівника поліції про пред'явлення негативного результату тестування на COVID-19, через що працівники поліції почав його витягувати з автобусу, при цьому жодним чином не пояснювали за яких підстав він повинен залишити автобус. Просив справу про адміністративне правопорушення закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення. Також вважає, що дії працівників поліції були незаконними та з перевищенням своїх службових повноважень.
З метою повного та всебічного розгляду справи, судом був здійснений виклик інспектора поліції, який склав протокол про адміністративне правопорушення - ОСОБА_3 та старшого лейтенанта Савицький В.Ю.
Однак до судового засідання працівники поліції не з'явилися, про причини не явки суд не повідомили.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, раніше заслухавши пояснення ОСОБА_1 , суд приходить до наступного висновку.
Згідно із ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених Законом.
У відповідності до положень ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
На підставі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Диспозиція ст.. 185 КУпАП передбачає відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку.
Законодавець зазначає, що злісною непокорою є відмова від виконання наполегливих, неодноразово повторних законних вимог чи розпоряджень поліцейського при виконанні ним службових обов'язків або відмова, виражена у зухвалій формі, що свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок. Тобто слово "непокора" означає відмову від виконання або ігнорування виконання певної вимоги.
З даної норми вбачається, що дане правопорушення обов'язково передбачає наявність законної вимоги співробітника поліції. Вимоги працівника поліції та розпорядження - акт, юридично рівнозначний наказу, що виражений у категоричній формі, мають бути законодавчо обґрунтовані.
При цьому, суд звертає увагу, що злісну непокору законному розпорядженню або вимозі необхідно відрізняти від захисту особою своїх прав. Відповідно до ст. 185 КУпАП підставою для притягнення до адміністративної відповідальності повинна бути злісна непокора лише законному розпорядженню або вимозі працівника поліції. Отже, непокора розпорядженню або вимозі, що суперечать закону або не передбачені ним, не містять складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП.
В той же час, в порушення вищевказаних вимог законодавства, у складеному відносно ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення не конкретизовано суть правопорушення, а саме не зазначено яким нормативним актом передбачено законність вимоги поліцейського при виконанні ним службових обов'язків, оскільки ст. 185 КУпАП є бланкетною нормою Закону, не вказано яке правопорушення вчинив ОСОБА_1 , у зв'язку з чим не реагував на вимогу працівника поліції припинити це правопорушення, та в чому конкретно полягала злісна непокора ОСОБА_1 такій вимозі, що є невід'ємною частиною об'єктивної сторони даного адміністративного правопорушення.
Наявний в матеріалах справи відеозапис з боді-камер поліцейських не відображує всіх обставин події, так само не підтверджує фактів викладених в протоколі.
Ці обставини свідчать про те, що інспектором патрульної поліції не в повній мірі викладено суть адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, оскільки фабула даного правопорушення не конкретизована, не розкрито її зміст в повному обсязі, фактично відсутній виклад саме злісної непокори законному розпорядженню працівника поліції при виконанні ним службових обов'язків, тому суд прийшов до переконання, що поліцейським, який складав протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , не дотримано вимог щодо повного, всебічного та об'єктивного дослідження обставин справи та інспектор передчасно прийшов до висновку щодо наявності ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП в діях ОСОБА_1 .
За змістом ст.ст. 279, 280 КУпАП справа про адміністративне правопорушення має суддею розглядатись у межах тих обставин, які зазначенні у протоколі про таке порушення.
Суд не має права у постанові за підсумками розгляду справи вказувати на кваліфікуючі ознаки правопорушення, які не зазначалися у протоколі про адміністративне правопорушення, або їх виключати, адже у протилежному випадку він виходить за межі своєї компетенції, якою згідно з вимогами ст.ст. 213, 221 КУпАП, є лише розгляд справи.
Встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення, що складений з порушенням вищезазначених вимог законодавства не може бути поставлений в основу розгляду справи про адміністративне правопорушення, у зв'язку з чим він не є достатнім доказом вини.
Інших обставин в протоколі та матеріалах справи не відображено, у зв'язку з чим відсутні підстави для висновку про наявність в діях особи порушення ст. 185 КУпАП, про які вказано в протоколі.
При цьому ст. 62 Конституції України закріплено, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 19 ЗУ «Про міжнародні договори України», ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість висунутого проти нього обвинувачення.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях притримується позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the UnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25).
Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку, що провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 185 КУпАП підлягає закриттю відповідно до п.1 ч.1 ст. 247 КпАП України у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ст. 185 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 23, 24, 27, 33, 185, 252, 283, 284, 287, 288 КУпАП, суд -
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ст. 185 Кодексу України про адміністративне правопорушення - закрити, за відсутністю складу адміністративного правопорушення в його діях.
Постанова може бути оскарженою до Одеського апеляційного суду через Біляївський районний суд Одеської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Горяєв І.М.