02 березня 2022 рокуЛьвівСправа № 596/1318/21 пров. № А/857/23402/21
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Коваля Р. Й.,
суддів Гуляка В. В.,
Гудима Л. Я.,
з участю секретаря судового засідання Петрунів В. І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції у Тернопільській області на рішення Гусятинського районного суду Тернопільської області від 30 листопада 2021 року (прийняте у селищі Гусятин суддею Митражик Е. М.) в адміністративній справі № 596/1318/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Тернопільській області, інспектора СРПП відділення поліції № 3 (м. Гусятин) Чортківського районного відділу поліції ГУНП у Тернопільській області Логвина Назара Миколайовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
У вересні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Гусятинського районного суду Тернопільської області із вказаним позовом та просила скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення від 06 вересня 2021 року серії БАВ № 526511, винесену інспектором СРПП відділення поліції № 3 (м. Гусятин) Чортківського районного відділу поліції ГУНП у Тернопільській області Логвином Н. М. про застосування до неї адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн.
Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що 06.09.2021 о 01:30 год. вона дійсно керувала транспортним засобом Нundai Sonata номерний знак НОМЕР_1 в смт. Гусятині по вул. Б.Лепкого та була зупинена працівниками поліції. Після зупинки працівники поліції належним чином не пояснили причину зупинки та попросили її пред'явити документи, зокрема технічний паспорт на автомобіль, посвідчення водія та страховий поліс, на що вона погодилась, однак перевіряючи надані нею документи, поліцейський повідомив, що наданий нею страховий поліс не відображається в реєстрі, за що він буде виносити постанову за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого частиною першою статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП). Після чого вона намагалась пояснити поліцейському, що страховий поліс придбаний у страховій компанії та він є чинний, а чому саме він не відображається в реєстрі їй невідомо та це необхідно уточнити у представників страхової компанії, проте поліцейським її пояснення не прийняті до уваги, та винесено вищезазначену оскаржувану постанову, якою її притягнуто до відповідальності за частиною першою статті 126 КУпАП та накладено штраф в розмірі 425 грн. Надалі, приїхавши додому вона вирішила самостійно перевірити чинність полісу онлайн та за результатами перевірки встановила, що наявний в неї страховий поліс є чинним та відображається в реєстрі. Тому вважає, що оскаржувана постанова є незаконною, позаяк інспектор поліції грубо порушив вимоги процесуального законодавства під час розгляду справи про адміністративне правопорушення; не взяв до уваги її пояснення щодо обставин керування транспортним засобом та не з'ясував обставини, що мають значення для розгляду справи, не врахував докази в справі; також інспектор поліції надав невірну оцінку обставинам керування ним транспортним засобом та невірно застосував положення Правил дорожнього руху (далі - ПДР). Також вказувала на відсутність з її боку порушення вимог ПДР.
Рішенням Гусятинського районного суду Тернопільської області від 30 листопада 2021 року позов задоволено.
Не погодившись із зазначеним рішенням, його оскаржило ГУНП у Тернопільській області, яке вважає, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також за неповного з'ясування обставин у справі. Тому просило скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішенням, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що при перевірці документів позивача поліцейським встановлено, що страховий поліс не відображаться в реєстрі. Факт допущеного порушення зафіксовано на підставі статті 40 Закону України «Про Національну поліцію» за допомогою технічного засобу - відеореєстратора з службового автомобіля патрульної поліції. Також розгляд справи про адміністративне правопорушення було проведено з дотриманням норм законодавства, що підтверджується відеозаписами з технічного пристрою нагрудного відеореєстратора. Зазначені докази відповідають критеріям належності та допустимості, оскільки одержані з дотриманням закону та містять інформацію про обставини, які мають значення для справи. Отже, наведене доводить правомірність дій щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності. Відтак, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, а також не надав належну оцінку наявним у справі доказам.
У зв'язку з неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) не здійснювалося.
Також за приписами частини другої статті 313 КАС України неявка сторін, належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено судом, згідно постанови про накладення адміністративного стягнення в справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ № 526511 від 06.09.2021, що була складена поліцейським СРПП відділення поліції № 3 (м. Гусятин) Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області Логвин Н. М., позивача ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП та накладено на останню адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 425 грн. Як зазначено у постанові, 06.09.2021 в смт. Гусятині по вулиці Б. Лепкого, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Нundai Sonata р.н. НОМЕР_1 , не мала при собі страхового полісу, чим порушила п. 2.1(Ґ) ПДР України, транспортний засіб було зупинено на підставі п. 3 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», чим скоїла адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції врахував заперечення позивача проти факту вчинення ним вказаного адміністративного правопорушення. Зокрема ОСОБА_1 надала пояснення, у якому вказала на відсутність своєї вини, оскільки страховий поліс у неї був та надавався інспектору, тому вона не може бути притягнута до адміністративної відповідальності за порушення ПДР, зазначені в оскаржуваній постанові. Станом на 06.09.2021 Поліс № АР 1586599 ПрАТ СК Євроінс України на транспортний засіб Нundai Sonata р.н. НОМЕР_1 мав статус чинного, що видно із роздруківки Перевірки чинності поліса внутрішнього ОСЦПВВТЗ, долученої позивачем. Відповідач як суб'єкт владних повноважень, використовуючи свої повноваження, повинен був належним чином кваліфікувати дії позивача та зібрати докази, які б підтверджували наявність складу правопорушення та спростували свідчення позивача, що ним зроблено не було.
Такі висновки суду першої інстанції, на переконання колегії суддів апеляційного суду, відповідають нормам матеріального та процесуального права, фактичним обставинам справи і є правильними з огляду на таке.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 за № 1306 (далі - ПДР).
Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Підпунктом ґ п. 2.1 ПДР України передбачено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі чинний страховий поліс (страховий сертифікат "Зелена картка") про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в єдиній централізованій базі даних, оператором якої є Моторне (транспортне) страхове бюро України. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення).
Відповідальність за частиною першою статті 126 КУпАП настає за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред'явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством.
Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами (стаття 7 КУпАП).
З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог ст. 245 КУпАП щодо своєчасного, всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При накладенні стягнення необхідно враховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність (ч. 2 ст. 33 КУпАП).
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
За приписами статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
З наданого відповідачем відеозапису видно, що водій ОСОБА_1 під час перевірки документів на вимогу пред'явила працівникам поліції страховий поліс на паперовому носії, проте інспектор притягнув її до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП та наклав на останню адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 425 грн з тих підстав, що на час перевірки дані про страховий поліс не відображався в електронній базі МТСБУ.
Як видно матеріалів справи, станом на 06.09.2021 Поліс № АР 1586599 ПрАТ СК Євроінс України на транспортний засіб Нundai Sonata р.н. НОМЕР_1 мав статус чинного, що підтверджується роздруківкою Перевірки чинності поліса внутрішнього ОСЦПВВТЗ, долученої позивачем.
Наведені обставини дають підстави для висновку про відсутність умислу в позивача щодо не пред'явлення у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в полісі (договорі) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред'явлення чинного внутрішнього електронного договору зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, при тому, що суб'єктивною стороною вказаного правопорушення є вина у формі прямого умислу, тобто правопорушення могло бути вчинене лише з прямим умислом.
Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач як суб'єкт владних повноважень, використовуючи свої повноваження, не належним чином кваліфікував дії позивача та не зібрав докази, які б підтверджували наявність складу правопорушення та спростували свідчення позивача.
За таких обставин, колегія суддів приходить до переконання, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини у справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, та погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову.
Статтею 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням викладеного, рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують, тому підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ст. ст. 229, 271, 272, 286, 308, 310, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції у Тернопільській області залишити без задоволення, а рішення Гусятинського районного суду Тернопільської області від 30 листопада 2021 року в адміністративній справі № 596/1318/21 - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Р. Й. Коваль
судді В. В. Гуляк
Л. Я. Гудим
Постанова складена у повному обсязі 04 березня 2022 року.