Рішення від 04.03.2022 по справі 909/1217/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.03.2022 Справа № 909/1217/21

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Максимів Т. В. , , розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу

за позовом: Приватного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп"

до відповідача: Приватного акціонерного товариства Страхова компанія "Галицька"

про стягнення страхового відшкодування в сумі 26851 грн 26 коп.

встановив: до Господарського суду Івано-Франківської області звернулось Приватне акціонерне товариство "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" із позовною заявою до Приватного акціонерного товариства Страхова компанія "Галицька" про стягнення страхового відшкодування в сумі 26851 грн 26 коп.

Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.

21.12.2021 суд відкрив провадження у справі та ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами; встановив відповідачу строк для подання заяви у разі наявності заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з відповідним обґрунтуванням.

За приписами ч. 1 ст. 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб-підприємців з Єдиного державного реєстру.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Копію ухвали про відкриття провадження у справі, суд надіслав товариству на адресу, що зазначена в позовній заяві та Витязі з Єдиного державного реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Поштове відправлення, яким суд надсилав копію ухвали про відкриття провадження у справі, повернулось до суду із відміткою відділення Укрпошти "адресат відсутній за вказаною адресою".

Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії суд направив за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Крім того, за змістом ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень", кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Ухвала Господарського суду Івано-Франківської області від 21.12.2021 оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень, а тому відповідач мав можливість ознайомитися з текстом цієї ухвали.

Факт неотримання відповідачем кореспонденції, якою суд з додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв'язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання вимог згаданої ухвали, оскільки зумовлено не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

21.12.2021 суд встановив відповідачу для подання відзиву на позов п'ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі.

Відповідач у встановлений судом строк відзиву на позов не подав.

Згідно з ч. 1 ст. 118 ГПК України, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Статтею 178 ГПК України передбачене право відповідача подати суду відзив на позовну заяву. Разом з тим, як визначено в ч. 3 цієї статті, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Оскільки клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило та з огляду на відсутність у суду підстав для виклику сторін з власної ініціативи, згідно з ч. 5 ст. 252 ГПК України справа розглядається за наявними у ній матеріалами.

Відповідно до частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Позиція позивача.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту №DNH0MA-297 від 07.06.2018 та страхового акта від 28.02.2019 №180000195174, який складений внаслідок настання страхового випадку - дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулась 20.12.2018 за участю застрахованого транспортного засобу "Сіtroen C3 " (державний номер НОМЕР_1 ) здійснив виплату страхового відшкодування страхувальнику та, як наслідок, відповідно до положень статті 27 Закону України "Про страхування" отримав право регресної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду, а саме до водія транспортного засобу "MAZDA 323" (державний номер НОМЕР_2 ) ОСОБА_1 , цивільно-правова відповідальність якого застрахована у Приватному акціонерному товаристві "Страхова компанія "Галицька" (поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АМ2437562).

Позиція відповідача.

Відповідач відзиву на позов не подав.

Обставини справи, дослідження доказів.

07.06.2018 ТОВ "Бовіос Фарм" як страхувальник та ПрАТ "УСК "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" уклали договір добровільного страхування наземного транспорту №DNH0MA-297, відповідно до умов якого застраховані майнові інтереси страхувальника з володіння, користування, розпорядження транспортним засобом "Сіtroen C3 " (державний номер НОМЕР_1 ) рік випуску 2018. Строк дії договору з 08.06.2018 до 07.06.2019.

20.12.2019 о 15:00 год. в м. Вінниця по вул. Зодчих, 24 відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу "Сіtroen C3 " (державний номер НОМЕР_1 ) та автомобіля "MAZDA 323" (державний номер НОМЕР_2 ), яким керував ОСОБА_1 .

Відповідно до постанови Вінницького міського суду Вінницької області від 21.01.2019, зазначена вище дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення Правил дорожнього руху України, водієм автомобіля "MAZDA 323" (державний номер НОМЕР_2 ) ОСОБА_1 .

Згідно з приписами ч.4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Враховуючи вищенаведену норму закону, суд приймає постанову Вінницького міського суду Вінницької області як доказ, що саме внаслідок порушення ПДР України, водій ОСОБА_1 , який керував автомобілем "MAZDA 323" (державний номер НОМЕР_2 ) пошкодив автомобіль "Сіtroen C3 " (державний номер НОМЕР_1 ).

На виконання умов договору добровільного страхування ПрАТ "УСК "Княжа Вієнна Іншуранс Груп", відповідно до розрахунку страхового відшкодування, на підставі страхового акта від 28.02.2019 №180000195174 виплатило страхове відшкодування в розмірі 26851 грн 26 коп., що підтверджується платіжним дорученням від 04 березня 2029 року №ЗР017657, копія якого приєднана до матеріалів справи.

27.08.2019 позивач направив на адресу відповідача претензію вих.№180000195174 про страхове відшкодування.

Проте станом на 14.12.2021 страхове відшкодування від відповідача на рахунок позивача не надійшло, у зв"язку із чим позивач звернувся за захистом порушеного права до суду.

Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення.

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з ч. 1 ст. 352 ГК України страхування - це діяльність спеціально уповноважених державних організацій та суб'єктів господарювання (страховиків), пов'язана з наданням страхових послуг юридичним особам або громадянам (страхувальникам) щодо захисту їх майнових інтересів у разі настання визначених законом чи договором страхування подій (страхових випадків), за рахунок грошових фондів, які формуються шляхом сплати страхувальниками страхових платежів. Страхування може здійснюватися на основі договору між страхувальником і страховиком (добровільне страхування) або на основі закону (обов'язкове страхування) (ч. 2 ст. 352 ГК України).

За договором страхування страховик зобов'язується у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній страхувальником у договорі страхування, а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору (ч. 1 ст. 354 ГК України). Вказане положення кореспондується з положеннями ст. 979 ЦК України.

Частиною 1 ст. 355 ГК України передбачено, що об'єкти страхування, види обов'язкового страхування, а також загальні умови здійснення страхування, вимоги до договорів страхування та порядок здійснення державного нагляду за страховою діяльністю визначаються ЦК України, цим кодексом, законом про страхування, іншими законодавчими актами.

В силу положень ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно з абз. 3 ч. 1 ст. 988 ЦК України страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.

За приписами ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Як визначено у ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Враховуючи те, що Приватне акціонерне товариство "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" виплатило страхувальнику страхове відшкодування в розмірі 26851 грн 26 коп., а цивільно-правова відповідальність особи, яка визнана винною у заподіянні шкоди, застрахована у ПрАТ СК "Галицька", то в силу наведених положень закону до позивача перейшло право вимоги до відповідача в сумі 26851 грн 26 коп.

Висновок суду.

Cуд встановив, що відповідач у встановлений строк свого обов'язку з оплати страхового відшкодування не виконав; відзиву на позов не подав, доводи позивача не спростував та дійшов висновку про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача страхового відшкодування в сумі 26851 грн 26 коп.

Судові витрати.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За поданий позов позивач сплатив судовий збір у розмірі 2270 грн 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням №ЗР115506 від 06 грудня 2021 року.

Враховуючи задоволення позову, судовий збір в розмірі 2270 грн 00 коп. суд покладає на відповідача.

Керуючись ст. 8, 124 Конституції України, ст. 2, 86, 129, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Приватного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" до Приватного акціонерного товариства Страхова компанія "Галицька" про стягнення страхового відшкодування в сумі 26851 грн 26 коп. задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства Страхова компанія "Галицька", вул. Василіянок, 22, м. Івано-Франківськ,76018 (код 22186790) на користь Приватного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп", вул. Глибочицька, буд. 44, м. Київ, 04050 ( код 24175269) - 26851 (двадцять шість тисяч вісімсот п"ятдесят одну тисячу) грн 26 коп. страхового відшкодування та 2270 (дві тисячі двісті сімдесять ) грн 00 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, які визначені розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 04.03.2022

Суддя Т.В. Максимів

Попередній документ
103612882
Наступний документ
103612884
Інформація про рішення:
№ рішення: 103612883
№ справи: 909/1217/21
Дата рішення: 04.03.2022
Дата публікації: 09.03.2022
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Івано-Франківської області
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; страхування
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (04.03.2022)
Дата надходження: 14.12.2021
Предмет позову: стягнення страхового відшкодування в сумі 26 851 грн 26 коп.