23 лютого 2022 року м. ПолтаваСправа № 440/11038/21
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Клочка К.І.
за участю:
секретаря судового засідання - Вязун К.Ю.,
позивача - ОСОБА_1 ,
представника позивача - Козін Т.В.,
представника відповідачів - Пеляка В.В.,
третьої особи - ОСОБА_2 ,
представника третьої особи - Цокало Т.М., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Київської районної в м. Полтаві ради, Виконавчого комітету Київської районної у м. Полтаві ради, третя особа - ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Під час розгляду справи суд
ОСОБА_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Київської районної в м. Полтаві ради про:
- визнання протиправним та скасування пункту 3 рішення п'ятої позачергової сесії восьмого скликання Київської районної в м. Полтаві ради від 19 серпня 2021 року "Про розгляд рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 5 серпня 2021 року справа №440/1614/21 за позовом ОСОБА_1 до Київської районної в м. Полтаві ради про визнання протиправним та скасування рішення та розпорядження, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу", яким припинено повноваження голови Київської районної в м. Полтаві ради ОСОБА_1 та звільнено з посади голови Київської районної в м. Полтаві ради з 19 серпня 2021 року та поновлення на посаді голови Київської районної в м. Полтава ради;
- стягнення з виконавчого комітету Київської районної в м. Полтаві ради середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 20 серпня 2021 року по день винесення рішення про поновлення на роботі з розрахунку, що середньоденна заробітна плата складає 1501,75 грн.
Позовні вимоги позивач мотивує тим, що в порядку денному п'ятої позачергової сесії восьмого скликання Київської районної в м. Полтаві ради від 19.08.2021 не було питання про припинення її повноважень, що є грубим порушенням Регламенту ради, статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні". Вказує, що посада голови Київської районної ради у м. Полтаві є посадою місцевого самоврядування. При цьому, оскільки стаття 55 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" не передбачає підстав для звільнення з посади голови районної ради, відповідач при звільненні ОСОБА_1 з вказаної посади повинен був керуватися Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування" та Кодексом законів про працю України, які передбачають підстави припинення служби в органах місцевого самоврядування. У спірному ж рішенні не зазначено жодної з передбачених статтею 20 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" чи Кодексу законів про працю України підстав припинення публічної служби, які б давали можливість прийняти рішення про дострокове припинення повноважень (звільнення) ОСОБА_1 як голови районної у місті ради. Також на думку позивача включення до спірного рішення одночасно питання про її поновлення та звільнення позбавило частину депутатів права голосу, адже вони не хотіли голосувати за таке рішення.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 22.12.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання.
12.10.2021 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 заперечує, посилаючись на те, що посадами в органах місцевого самоврядування є виборні посади, на які особи обираються або затверджуються відповідною радою. Голова ради вважається звільненим з посади з дня припинення ним депутатських повноважень або повноважень голови. Питання про звільнення голови ради може бути внесено на розгляд ради на вимогу не менш як третини депутатів від загального складу ради. Будь-яких інших підстав та умов звільнення голови районної в місті ради стаття 55 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" не передбачає. Тобто, це право і воля більшості депутатів від загального складу ради.
Загальний склад Київської районної в м. Полтаві ради 38 депутатів. Більшістю вважаються голоси 20 депутатів. Більшістю голосів ради підтримано звільнення останньої з вказаної посади. Доводи позивача про те, що при розгляді питання про звільнення голови районної ради було порушено вимоги Регламенту ради не відповідають дійсності, оскільки в проект рішення було включено питання про звільнення позивачки, проект було завчасно роздано депутатам. Таким чином, відповідач вважає, що питання обрання та звільнення голови районної в місті ради відноситься до виключних повноважень відповідної ради, тобто є її дискреційними повноваженнями. А тому, суд не вправі своїм рішенням підміняти відповідний орган місцевого самоврядування у цьому питанні.
Ухвалою суду від 22.12.2021 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.
Позивач та її представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили суд їх задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог з огляду на їх безпідставність.
Третя особа та її представник в судовому засіданні також заперечували проти задоволення позовних вимог.
Заслухавши вступне слово позивача, її представника, представника відповідача, третьої особи та її представника, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Рішенням першої сесії восьмого скликання Київської районної в м. Полтаві ради від 11.12.2020 відповідно до пункту 1 статті 55 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", статей 14, 15 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" та за підсумками таємного голосування з виборів голови Київської районної в м. Полтаві ради вирішено:
1. Затвердити результати таємного голосування з виборів голови Київської районної в м. Полтаві ради.
2. Обрати головою Київської районної в м. Полтаві ради восьмого скликання депутата Київської районної в м. Полтаві ради ОСОБА_1 .
3. Присвоїти ОСОБА_1 5 ранг третьої категорії посадової особи органів місцевого самоврядування.
22.01.2021 до Київської районної в м. Полтаві ради на ім'я голови ОСОБА_1 надійшло звернення 20 депутатів вказаної ради, в якому останні вимагали негайно скликати і провести сесію районної ради з порядком денним:
1. Про звільнення голови районної ради ОСОБА_1 .
2. Про обрання голови районної ради з висуненням єдиного кандидата на цю посаду ОСОБА_2 .
3. Про умови оплати праці голови районної ради.
4. Про структуру, штати і чисельність виконавчих органів Київської районної в м. Полтаві ради та територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг).
5. Про звільнення заступників голови районної ради з питань діяльності виконавчого органу та керуючого справами виконавчого комітету.
6. Про затвердження заступників голови районної ради з питань діяльності виконавчого органу та керуючого справами виконавчого комітету.
7. Про умови оплати праці заступників голови районної ради з питань діяльності виконавчого органу.
05.02.2021 головою Київської районної в м. Полтаві ради Корольовою-Буцко О.О. видано розпорядження №1 "Про скликання другої позачергової сесії Київської районної в м. Полтаві ради восьмого скликання".
За наслідками проведення другої позачергової сесії Київської районної в м. Полтаві ради восьмого скликання радою прийнято рішення від 09.02.2021, яким відповідно до частини 4 статті 55, абзацу 2 пункту 5 статті 55 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та за підсумками таємного голосування щодо звільнення голови Київської районної в м. Полтаві ради ОСОБА_1 вирішено:
1. Затвердити результати таємного голосування щодо звільнення голови Київської районної в м. Полтаві ради ОСОБА_1 .
2. Припинити повноваження голови Київської районної в м. Полтаві ради ОСОБА_1 та звільнити з посади голови Київської районної в м. Полтаві ради відповідно до чинного законодавства.
09.02.2021 на підставі рішення другої позачергової сесії восьмого скликання Київської районної в м. Полтаві ради від 09.02.2021 "Про звільнення голови Київської районної в м. Полтаві ради ОСОБА_1 " заступником голови районної ради І. Погорілець видано розпорядження №14-о "Про звільнення голови районної ради ОСОБА_1 та виплату компенсації за невикористані дні щорічної відпустки", яким зобов'язано:
1. Припинити повноваження голови Київської районної в м. Полтаві ради Корольової-Буцко О.О. та звільнити з посади голови Київської районної в м. Полтаві ради. 09.02.2021 вважати останнім робочим днем.
2. Відділу обліку, контролю та звітності (М. Коляці) зробити відповідні розрахунки за період роботи ОСОБА_1 з 14.12.2021 по 09.02.2021 та виплатити компенсацію за 4 календарних дні невикористаної щорічної відпустки.
Не погоджуючись з вказаними рішенням та розпорядженням, позивач звернулась до суду з позовом.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 05.08.2021 у справі № 440/1614/21 адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Київської районної в м. Полтаві ради (вул. М. Бірюзова, 1/2, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ідентифікаційний код 34204415), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) про визнання протиправними та скасування рішення та розпорядження, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення другої позачергової сесії восьмого скликання Київської районної в м. Полтаві ради від 09 лютого 2021 року "Про звільнення голови Київської районної в м. Полтаві ради ОСОБА_1 ". Визнано протиправним та скасовано розпорядження заступника голови Київської районної в м. Полтаві ради від 09 лютого 2021 року №14-о "Про звільнення голови районної ради ОСОБА_1 та виплату компенсації за невикористані дні щорічної відпустки". Поновлено ОСОБА_1 на посаді голови Київської районної в м. Полтаві ради з 10 лютого 2021 року. Стягнуто з Київської районної в м. Полтаві ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 10 лютого 2021 року по 05 серпня 2021 року в розмірі 159107,74 грн (сто п'ятдесят дев'ять тисяч сто сім гривень сімдесят чотири копійки) з відрахуванням обов'язкових платежів. Стягнуто з Київської районної в м. Полтаві ради на користь ОСОБА_1 судові витрати по оплаті правничої допомоги в розмірі 6500,00 грн (шість тисяч п'ятсот гривень нуль копійок). Допущено до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді голови Київської районної в м. Полтаві ради з 10 лютого 2021 року та стягнення з Київської районної в м. Полтаві ради заробітної плати за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць з відрахуванням обов'язкових платежів.
На виконання цього рішення п'ятою позачерговою сесією восьмого скликання Київської районної в м. Полтаві ради відповідно до статтей 4, 49, 55, 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 05.08.2021 у справі № 440/1614/21 в частині допуску до негайного виконання поновлення ОСОБА_1 на посаді голови Київської районної в м. Полтаві ради з 10 лютого 2021 року та стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу у межах стягнення за одинь місяць та за підсумками таємного голосування з виборів голови Київської районної в м. Полтаві ради прийнято рішення від 19.08.2021:
1. Затвердити результати таємного голосування про прийняття рішення районної ради від 19.08.2021 "Про розгляд рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 05.08.2021 у справі № 440/1614/21".
2. Поновити на посаді голови Київської районної в м. Полтаві ради ОСОБА_1 з 10 лютого 2021 року та виплатити ОСОБА_1 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу у сумі стягнення за один місяць з відрахуванням обов'язкових платежів.
3. Припинити повноваження голови Київської районної в м. Полтаві ради Корольової-Буцко Оксани Олегівни та звільнити ОСОБА_1 з посади голови Київської районної в м. Полтаві ради з 19 серпня 2021 року.
В подальшому, постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 07.12.2021 у справі № 440/1614/21 рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 05.08.2021 скасовано та прийнято рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Територіальна громада здійснює місцеве самоврядування в порядку, встановленому законом, безпосередньо або через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські, районні в містах ради та їх виконавчі органи; органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, є районні та обласні ради; органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території (частина третя статті 140, частина перша статті 144 Конституції України).
Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 16.04.2009 №7-рп/2009 гарантоване державою місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи і передбачає правову, організаційну та матеріально-фінансову самостійність, яка має певні конституційно-правові межі, встановлені, зокрема, приписами статей 19, 140, 143, 144, 146 Основного Закону України. З аналізу вказаних конституційних положень вбачається, що ці органи місцевого самоврядування, здійснюючи владу і самостійно вирішуючи питання місцевого значення, віднесені законом до їх компетенції, та приймаючи рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 143 Конституції України територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування вирішують, крім передбачених в Основному Законі України, й інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.
Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування відповідно до Конституції України визначає Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні".
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 43 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях районної, обласної ради вирішуються такі питання: обрання голови ради, відповідно заступника голови районної ради та першого заступника, заступника голови обласної ради, звільнення їх з посади.
Частиною першою, п'ятою та сьомою статті 46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.
Сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць.
Сесія сільської, селищної, міської, районної у місті ради повинна бути також скликана за пропозицією не менш як однієї третини депутатів від загального складу відповідної ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті ради, а сесія районної, обласної ради - також за пропозицією не менш як однієї третини депутатів від загального складу відповідної ради або голови відповідної місцевої державної адміністрації.
За приписами статті 55 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" голова районної, обласної, районної у місті (у разі її створення) ради обирається відповідною радою шляхом таємного голосування з числа її депутатів на строк повноважень ради.
Голова ради здійснює свої повноваження до припинення ним повноважень депутата ради відповідного скликання, крім випадків, передбачених частинами четвертою та п'ятою цієї статті. Голова ради вважається звільненим з посади з дня припинення ним депутатських повноважень або повноважень голови.
Голова ради працює у раді на постійній основі, не може мати інший представницький мандат, суміщати свою службову діяльність з іншою роботою, у тому числі на громадських засадах, займатися іншою оплачуваною (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту) або підприємницькою діяльністю, входити до складу правління, інших виконавчих чи контрольних органів, чи наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку (крім випадків, коли особи здійснюють функції з управління акціями (частками, паями), що належать державі чи територіальній громаді, та представляють інтереси держави чи територіальної громади в раді (спостережній раді), ревізійній комісії господарської організації).
У своїй діяльності голова ради є підзвітним раді та може бути звільнений з посади радою шляхом таємного голосування. Питання про звільнення голови ради може бути внесено на розгляд ради на вимогу не менш як третини депутатів від загального складу ради.
Звільнення особи з посади голови ради не має наслідком припинення нею повноважень депутата цієї ради.
Повноваження голови районної, обласної, районної у місті ради також вважаються достроково припиненими без припинення повноважень депутата ради в разі звернення з особистою заявою до відповідної ради про складення ним повноважень голови ради.
Зазначені повноваження голови районної, обласної, районної у місті ради припиняються, а відповідна особа звільняється з посади голови ради з дня прийняття відповідною радою рішення, яким береться до відома зазначений факт.
Голова районної, обласної, районної у місті ради:
1) скликає сесії ради, повідомляє депутатам і доводить до відома населення інформацію про час і місце проведення сесії ради, питання, які передбачається внести на розгляд ради, веде засідання ради;
2) забезпечує підготовку сесій ради і питань, що вносяться на її розгляд, доведення рішень ради до виконавців, організує контроль за їх виконанням;
3) представляє раді кандидатури для обрання на посаду відповідно заступника голови районної, районної у місті ради чи першого заступника, заступника голови обласної ради; вносить на затвердження ради пропозиції щодо структури органів ради, її виконавчого апарату, витрат на їх утримання;
4) вносить раді пропозиції щодо утворення і обрання постійних комісій ради;
5) координує діяльність постійних комісій ради, дає їм доручення, сприяє організації виконання їх рекомендацій;
6) організує подання депутатам допомоги у здійсненні ними своїх повноважень;
7) організує відповідно до законодавства проведення референдумів та виборів до органів державної влади і місцевого самоврядування;
8) організує роботу президії (колегії) ради (у разі її створення);
9) призначає і звільняє керівників та інших працівників структурних підрозділів виконавчого апарату ради;
10) здійснює керівництво виконавчим апаратом ради;
11) є розпорядником коштів, передбачених на утримання ради та її виконавчого апарату;
12) підписує рішення ради, протоколи сесій ради;
13) забезпечує роботу по розгляду звернень громадян та доступу до публічної інформації; веде особистий прийом громадян;
14) забезпечує гласність у роботі ради та її органів, обговорення громадянами проектів рішень ради, важливих питань місцевого значення, вивчення громадської думки, оприлюднює рішення ради;
15) представляє раду у відносинах з державними органами, іншими органами місцевого самоврядування, об'єднаннями громадян, трудовими колективами, адміністрацією підприємств, установ, організацій і громадянами, а також у зовнішніх відносинах відповідно до законодавства;
16) за рішенням ради звертається до суду щодо визнання незаконними актів місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій, які обмежують права територіальних громад у сфері їх спільних інтересів, а також повноваження районних, обласних рад та їх органів;
17) звітує перед радою про свою діяльність не менше одного разу на рік, у тому числі про виконання Закону України "Про доступ до публічної інформації", здійснення державної регуляторної політики відповідно виконавчим апаратом районної, обласної ради, районної у місті ради, а на вимогу не менш як третини депутатів - у визначений радою термін;
18) вирішує інші питання, доручені йому радою.
Голова районної, обласної, районної у місті ради в межах своїх повноважень видає розпорядження.
Відповідно до частин першої, другої статті 74 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи та посадові особи місцевого самоврядування несуть відповідальність за свою діяльність перед територіальною громадою, державою, юридичними і фізичними особами.
Підстави, види і порядок відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначаються Конституцією України, цим та іншими законами.
Згідно з положеннями частин першої, другої статті 75 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи та посадові особи місцевого самоврядування є підзвітними, підконтрольними і відповідальними перед територіальними громадами. Вони періодично, але не менш як два рази на рік, інформують населення про виконання програм соціально-економічного та культурного розвитку, місцевого бюджету, з інших питань місцевого значення, звітують перед територіальними громадами про свою діяльність.
Територіальна громада у будь-який час може достроково припинити повноваження органів та посадових осіб місцевого самоврядування, якщо вони порушують Конституцію або закони України, обмежують права і свободи громадян, не забезпечують здійснення наданих їм законом повноважень.
Закон України "Про службу в органах місцевого самоврядування" регулює правові, організаційні, матеріальні та соціальні умови реалізації громадянами України права на службу в органах місцевого самоврядування, визначає загальні засади діяльності посадових осіб місцевого самоврядування, їх правовий статус, порядок та правові гарантії перебування на службі в органах місцевого самоврядування.
Посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету (частина перша статті 2 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування").
Відповідно до статті 3 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" посадами в органах місцевого самоврядування є:
виборні посади, на які особи обираються на місцевих виборах;
виборні посади, на які особи обираються або затверджуються відповідною радою;
посади, на які особи призначаються сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної у місті, обласної ради на конкурсній основі чи за іншою процедурою, передбаченою законодавством України.
Статтею 10 зазначеного Закону передбачено, що прийняття на службу в органи місцевого самоврядування здійснюється на посаду голови та заступників голови районної, районної у місті, обласної ради, заступника міського голови - секретаря Київської міської ради, секретаря сільської, селищної, міської ради, голови постійної комісії з питань бюджету обласної, Київської та Севастопольської міських рад шляхом обрання відповідною радою.
Відповідно до статті 20 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України, служба в органах місцевого самоврядування припиняється на підставі і в порядку, визначених Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", цим та іншими законами України, а також у разі: порушення посадовою особою місцевого самоврядування Присяги, передбаченої статтею 11 цього Закону; порушення умов реалізації права на службу в органах місцевого самоврядування (стаття 5 цього Закону); виявлення або виникнення обставин, що перешкоджають перебуванню на службі, чи недотримання вимог, пов'язаних із проходженням служби в органах місцевого самоврядування (стаття 12 цього Закону); досягнення посадовою особою місцевого самоврядування граничного віку перебування на службі в органах місцевого самоврядування (стаття 18 цього Закону).
Отже, прийняття рішень щодо дострокового припинення повноважень голови районної ради у випадках, передбачених законом, належить до виключних повноважень відповідної ради.
Такі повноваження є дискреційними, а тому адміністративний суд не може здійснювати повторну перевірку роботи голови районної ради щодо належного чи неналежного здійснення наданих їм повноважень, допущення ним у своїй діяльності порушень законодавства України, прав і свобод громадян, як і не може переоцінювати позицію (волевиявлення) депутатів ради, які проголосували за необхідність дострокового припинення повноважень голови районної ради.
Втім, здійснення таких дискреційних повноважень, як звільнення, в межах встановленої процедури дострокового припинення повноважень голови районної ради, має відбуватися з дотриманням тих критеріїв правової (справедливої) процедури, як складової принципу верховенства права (частина 1 статті 8 Конституції України) і принципу законності (частина друга статті 19 Конституції України).
Отже спірне рішення відповідача підлягає перевірці адміністративним судом на предмет законності та легітимності, а не доцільності його прийняття.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22.04.2020 у справі № 360/2169/19 (реєстраційний номер 94511662).
Дострокове припинення повноважень голови районної ради є крайнім заходом реагування на його діяльність і для того, щоб виносити на голосування і приймати таке рішення повинні бути наявні вагомі причини (мотиви) і об'єктивні обставини, які в сукупності вказують на те, що подальше його перебування на службі є неможливим (недоцільним) та/або таким, що негативно позначається на діяльності ради. Ці ж мотиви і обставини мають міститися у рішенні органу місцевого самоврядування, зі змісту якого має бути зрозуміло, що саме спонукало до його прийняття.
Такий висновок викладено також у постанові Верховного Суду від 22.04.2020 у справі № 360/2169/19 (реєстраційний номер 94511662).
Згідно пункту 2.7 Регламенту Київської районної в м. Полтаві ради, затвердженого рішенням другої позачергової сесії восьмого скликання Київської районної в м. Полтаві ради від 24.02.2021 (далі - Регламент), рішення про скликання сесії районної ради доводиться до відома депутатів та населення не пізніше як за 10 робочих днів до сесії, а у виняткових випадках, у тому числі в разі скликання позачергової сесії, - не пізніше як за день до сесії, із зазначенням часу скликання, місця проведення та питань, які передбачається внести на розгляд районної ради.
Пропозиції щодо питань на розгляд районної ради можуть вноситися головою районної ради, постійними комісіями, депутатами, виконавчим комітетом районної ради, загальними зборами громадян. Для внесення питання до проєкту порядку денного заступник голови ради, керівник управління, відділу виконавчого комітету не пізніше ніж за 15 робочих днів до сесії подає голові районної ради письмове обґрунтування необхідності розгляду питання районною радою, завізований проєкт рішення, довідкові та інші матеріали з питання, що пропонується розглянути районною радою. Підставою для внесення питання до проєкту порядку денного є резолюція голови районної ради (пункт 2.8).
Проєкт порядку денного сесії попередньо розглядається на президії (пункт 2.9).
Згідно пункту 2.23 Регламенту районна рада затверджує порядок денний та регламент роботи сесії. Пропозиції та зауваження щодо порядку денного і порядку роботи сесії депутати подають письмово до секретаріату сесії або викладають у виступах. Питання про внесення змін і доповнень до порядку денного та регламенту роботи, що надійшли в ході пленарного засідання, вирішуються шляхом відкритого голосування більшістю голосів депутатів, присутніх на засіданні.
Отже, питання до порядку денного можуть вноситися як до проведення сесії так і під час її проведення.
Як встановлено судом з матеріалів справи, у порядку денному п'ятої позачергової сесії восьмого скликання Київської районної в м. Полтаві ради від 19.08.2021, за який проголосувала більшість депутатів (21) було одне питання: "Про розгляд рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 05.08.2021 у справі № 440/1614/21 за позовом ОСОБА_1 до Київської районної в м. Полтаві ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 про визнання протиправними та скасування рішення та розпорядження, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу" /а.с. 135/.
Згідно протоколу від 17.08.2021 постійна депутатська комісія з питань законності, правопорядку, прав людини, боротьби зі злочинністю, зв'язків з об'єднаннями громадян Київської районної в м. Полтаві ради також розглядала лише одне питання порядку денного: "Про розгляд рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 05.08.2021 у справі № 440/1614/21 за позовом ОСОБА_1 до Київської районної в м. Полтаві ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 про визнання протиправними та скасування рішення та розпорядження, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу" /а.с. 61-63/.
Згідно протоколу від 18.08.2021 Президія Київської районної в м. Полтаві ради також розглядала лише одне питання порядку денного сесії "Про розгляд рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 05.08.2021 у справі № 440/1614/21 за позовом ОСОБА_1 до Київської районної в м. Полтаві ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 про визнання протиправними та скасування рішення та розпорядження, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу" /100-102/.
Також в судовому засіданні судом встановлено, що питання про припинення повноважень ОСОБА_1 не вносилося і під час проведення п'ятої позачергової сесії восьмого скликання Київської районної в м. Полтаві ради 19.08.2021.
Отже, питання про припинення повноважень ОСОБА_1 у порядок денний п'ятої позачергової сесії восьмого скликання Київської районної в м. Полтаві ради від 19.08.2021 не вносилося ні до проведення сесії ні під час її проведення.
Враховуючи вищенаведене, рішення п'ятої позачергової сесії восьмого скликання Київської районної в м. Полтаві ради від 19 серпня 2021 року "Про розгляд рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 5 серпня 2021 року справа №440/1614/21 за позовом ОСОБА_1 до Київської районної в м. Полтаві ради про визнання протиправним та скасування рішення та розпорядження, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу" в частині припинення повноважень голови Київської районної в м. Полтаві ради ОСОБА_1 та звільнення її з посади голови Київської районної в м. Полтаві ради з 19 серпня 2021 року прийнято з порушенням Регламенту Київської районної в м. Полтаві ради, а, отже, є протиправним і підлягає скасуванню.
Посилання відповідача та третьої особи на те, що спірне питання було внесено до проєкту рішення ради не спростовує вищенаведених висновків суду.
Оскільки процедура прийняття п'ятою позачерговою сесією восьмого скликання Київської районної в м. Полтаві ради 19.08.2021 спірного рішення не була дотримана відповідачем, суд дійшов висновку, що ця процедура, відповідно, нівелює і кінцевий результат засідання сесії, що тягне за собою протиправність рішень, прийнятих під час засідання сесії та за її результатами.
Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 22.07.2021 у справі № 491/739/16-а (реєстраційний номер 98493510).
В контексті вищенаведеного суд зазначає, що Верховний Суд у своїй практиці, зокрема, у постанові від 25.07.2019 у справі № 826/13000/18, вже звертав увагу, що встановлена правова процедура як складова принципу законності та принципу верховенства права, є важливою гарантією недопущення зловживання з боку органів публічної влади під час прийняття рішень та вчинення дій, які повинні забезпечувати справедливе ставлення до особи.
Відтак, доводи відповідача про законність його компетенції як суб'єкта владних повноважень на прийняття оспорюваних рішень в межах визначених законодавством повноважень та з урахуванням принципу верховенства права, які вони розуміють як дискреційні, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки Київська районна в м. Полтаві рада, як суб'єкт владних повноважень зобов'язана діяти лише на підставі та в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Такий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 22.04.2020 у справі № 360/2169/19 (реєстраційний номер 94511662).
Стосовно твердження представника третьої особи про припинення трудових правовідносин між позивачкою та відповідачем внаслідок скасування рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 5 серпня 2021 року у справі №440/1614/21 про поновлення ОСОБА_1 на посаді суд зазначає наступне.
Чинним законодавством не врегульовано порядку звільнення працівника у випадку скасування рішення про його поновлення на роботі.
Водночас, специфіка відносин публічної служби (трудових відносин) виключає застосування інституту повороту виконання судового рішення про поновлення на посаді у відносинах публічної служби у разі його подальшого скасування судом вищестоящої інстанції.
Таким чином, підставою для припинення публічної служби у згаданому випадку і є судове рішення, яким скасовано рішення про поновлення на посаді у відносинах публічної служби, а виконання такого судового рішення - обов'язком роботодавця.
Звільнення працівника може відбуватися як з дати набрання законної сили відповідним судовим рішення, так і з дати фактичної обізнаності роботодавця з таким судовим рішенням. Затримка реалізації роботодавцем такого звільнення не є порушенням прав працівника, тоді як надання відповідному наказу зворотної сили є неприпустимим.
Такі висновки висловлені Верховним Судом у правовідносинах щодо проходження публічної служби у постанові від 13.02.2019 у справі № 818/1678/16 (реєстраційний номер 79818293).
Застосовуючи вищезазначені висновки Верховного Суду до спірних правовідносин слід дійти висновку, що відносини публічної служби (трудові відносини) між ОСОБА_1 та Київською районною в м. Полтаві ради будуть припинені в разі прийняття Київською районною в м. Полтаві радою відповідного рішення про звільнення ОСОБА_1 з посади на підставі постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 07.12.2021 у справі №440/1614/21.
За відсутності такого рішення твердження представника третьої особи про припинення відносини публічної служби (трудові відносини) є безпідставним.
Інші доводи позивача щодо незаконності оскаржуваного рішення не впливають на висновки суду щодо протиправності такого рішення.
Зокрема, суд не погоджується з твердженням позивача про те, що 5 депутатів були позбавлені права голосувати внаслідок включення до спірного рішення одночасно питання про поновлення та звільнення ОСОБА_1 , адже їм ніхто не заважав проголосувати за чи проти цього рішення.
За вищенаведених обставин суд дійшов висновку про обґрунтованість та необхідність задоволення позовних вимог ОСОБА_1 ..
Стосовно позовних вимог позивача в частині поновлення її на посаді голови Київської районної в м. Полтаві ради суд зазначає, що згідно з частиною першою статті 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
У пункті 2.27 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58, зазначається, що днем звільнення вважається останній день роботи.
Таким чином, оскільки днем звільнення позивача з посади голови районної ради є 19.08.2021, її слід поновити на посаді голови Київської районної в м. Полтаві ради з 20.08.2021.
Вирішуючи питання про стягнення з Київської районної в м. Полтаві ради на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 20.08.2021 по день винесення рішення про поновлення ОСОБА_1 на роботі з розрахунку, що середньоденна заробітна плата складає 1501,75 грн, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 235 Кодексу законів про працю України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у постанові від 24.12.1999 №13 "Про практику застосування судоми законодавства про оплату праці", справляння і сплата податку з доходів громадян є обов'язком роботодавця та працівника.
Згідно з пунктом 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 №9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв'язку з незаконним звільненням або переведенням, відстороненням від роботи - невиконанням рішення про поновлення на роботі, затримкою видачі трудової книжки або розрахунку він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи. Для працівників, які пропрацювали на даному підприємстві (в установі, організації) менш двох місяців, обчислення проводиться з розрахунку середнього заробітку за фактично пропрацьований час.
Згідно довідки виконавчого комітету Київської районної у м. Полтаві ради від 12.10.2021 № 03-26/192 середньоденна заробітна плата позивача складає 1314,94 грн (а.с. 125).
З урахуванням викладеного, стягненню з Київської районної у м. Полтаві ради на користь ОСОБА_1 підлягає середній заробіток за час вимушеного прогулу з 20.08.2021 по 23.02.2022 у розмірі 169 627,26 грн (1314,94 грн х 129 робочий день) з відповідним відрахуванням обов'язкових платежів до бюджету та спеціальних фондів.
Відповідно до пунктів 2 та 3 частини першої статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; поновлення на посаді у відносинах публічної служби.
Підстави для розподілу судових витрат, понесених у зв'язку зі сплатою судового збору за подання даного позову, відсутні.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат на правничу допомогу, суд виходить з наступного.
Частинами першою та третьою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частин другої - п'ятої статті 134 вказаного Кодексу за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частиною першою статті 138 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розмір витрат, пов'язаних з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів та вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою справи до розгляду, встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.
Згідно з частиною дев'ятою статті 139 згаданого Кодексу при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що розмір суми витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу та вартості виконаних робіт.
Водночас, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 26.06.2019 у справі №200/14113/18-а.
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу до матеріалів даної справи позивач надала належним чином завірені копії: ордеру на надання правової допомоги серії ПТ №015315 (а.с. 95); - свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю на ім'я Козін Т.В. (а.с. 96); - договору про надання правової допомоги від 02.09.2021, укладеного між ОСОБА_1 та адвокатом Козін Т.В.; акту прийняття наданих послуг від 23.02.2022 ; розрахунку витрат на правову допомогу згідно Договору про надання правової допомоги від 02.09.2021 на загальну суму 12000,00 грн; квитанції прибуткового касового ордеру від 30.12.2021 на суму 12000,00 грн.
Оцінивши обставини цієї справи та надані позивачем докази у їх сукупності, суд, враховуючи принципи обґрунтованості, співмірності і пропорційності судових витрат, враховуючи положення частини 8 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України дійшов висновку про необхідність стягнення судових витрат на правничу допомогу в цій справі в розмірі 8000,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
При вирішенні даної справи суд врахував позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (№65518/01; пункт 89), Проніна проти України (№ 63566/00; пункт 23) та Серявін та інші проти України (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 3, 6-10, 139, 229, 241-245, 262 Кодексу адміністративного судочинства України,
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Київської районної в м. Полтаві ради (вул. М. Бірюзова, 1/2, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ідентифікаційний код 34204415), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) про визнання протиправними та скасування рішення та розпорядження, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати пункт 3 рішення п'ятої позачергової сесії восьмого скликання Київської районної в м. Полтаві ради від 19 серпня 2021 року "Про розгляд рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 5 серпня 2021 року справа №440/1614/21 за позовом ОСОБА_1 до Київської районної в м. Полтаві ради про визнання протиправним та скасування рішення та розпорядження, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу".
Поновити ОСОБА_1 на посаді голови Київської районної в м. Полтаві ради з 20 серпня 2021 року.
Стягнути з Київської районної в м. Полтаві ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 20 серпня 2021 року по 23 лютого 2022 року в розмірі 169 627,26 грн.
Стягнути з Київської районної в м. Полтаві ради на користь ОСОБА_1 судові витрати по оплаті правничої допомоги в розмірі 8000,00 грн .
Допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді голови Київської районної в м. Полтаві ради з 20 серпня 2021 року та стягнення з Київської районної в м. Полтаві ради заробітної плати за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць з відрахуванням обов'язкових платежів.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 03 березня 2022 року.
Суддя К.І. Клочко