Справа № 495/1080/22
№ провадження 1-кс/495/399/2022
21 лютого 2022 року м. Білгород - Дністровський
Слідчий суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 на постанову дізнавача СД Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області від 30.12.2021 про закриття кримінального провадження №12021166240000274,-
17.02.2022 до слідчого судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області надійшла скарга адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 якій просив:
- визнати обставини, що унеможливили ОСОБА_4 вчасне подання до суду скарги на постанову дізнавача про закриття кримінального провадження поважними та поновити строк подання до суду вказаної скарги;
- витребувати з СД Білгород - Дністровського РВП ГУНП Одеської області матеріали кримінального провадження №12021166240000274 від 07.07.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України;
- скасувати постанову дізнавача СД Білгород - Дністровського РВП ГУНП Одеської області про закриття кримінального провадження №12021166240000274, винесену 30.12.2021;
- зобов'язати дізнавача розглянути питання про перекваліфікацію кримінального провадження з ч.1 ст.190 на ч.3 ст.190 КК України.
Короткий виклад змісту поданої скарги.
В провадженні СД Білгород-Дністровського РВП ГУНП Одеської області перебуває кримінальне провадження №12021166240000274, відомості про яке внесено до ЄРДР 07.07.2021 за фактом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.190 КК України.
30.12.2021 дізнавачем СД Білгород - Дністровського РВП ГУНП Одеської області винесено постанову про закриття кримінального провадження №12021166240000274 на підставі положень ст.ст. 110, п.1 ч.1 ст.284 КПК України (у зв'язку з відсутністю події кримінального правопорушення).
31 січня 2022 року у перебігу опрацювання потерпілою ОСОБА_4 разом з адвокатом ОСОБА_3 протоколу узгодження правових питань щодо представництва за дорученням Одеського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги ОСОБА_4 дізналась про своє право на оскарження постанови про закриття кримінального провадження № 42021162240000274 від 07.07.2021 року в суді. З огляду на те, що дізнавачка сектору дізнання СВ Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_5 до 04 лютого 2022 року знаходилась у черговій відпустці, ОСОБА_4 разом з адв. ОСОБА_3 ознайомилась з матеріалами кримінального провадження № 42021162240000274 лише 15 лютого 2022 року (затримка - з причини не вчасного та не належного оформлення дізнавачкою справи). З оглядом на наведені обставини, ОСОБА_4 сподівається на прийняття судом рішення про поновлення їй строку подання скарги на згадану постанову дізнавачки сектору дізнання СВ Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області капітана поліції ОСОБА_5 .
Рішення дізнавача, на думку скаржника, є не необґрунтованим, прийнято передчасно, без виконання всіх можливих слідчих дій для повного та всебічного з'ясування всіх обставин провадження, що мають суттєве значення для правильного вирішення справи по суті, а тому просить скасувати.
В судове засідання скаржник не з'явився.
Дізнавач СД Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області в судове засідання не з'явився.
Мотиви з яких виходив слідчий суддя при вирішенні скарги.
Слідчим суддею встановлено, що в провадженні слідчого відділу Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області перебуває кримінальне провадження №42021162240000274 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України.
Відповідно до ст. 304 КПК України, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Згідно п.3 ч.1 ст.303 КПК України заявником, потерпілим, його представником чи законним представником на досудовому провадженні може бути оскаржено рішення слідчого про закриття кримінального провадження.
Рішенням слідчого кримінальне провадження №42021162240000274 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України було закрито 30.12.2021 року. В обґрунтування постанови слідчим зазначено, що в ході бесіди ОСОБА_4 надала невстановленим особам інформацію, яку працівники не має повноважень запитувати, про що попереджається клієнт представниками оператора мобільного зв'язку «Київстар». Надаючи особисту інформацію вона надала право працівникам користуватися та розпоряджатися її особистою сім - карткою. Також в ході досудового розслідування потерпіла ОСОБА_4 не надала документи, та не вказала свідків, які перебували з нею під час спілкування з працівниками оператора мобільного зв'язку «Київстар», всі підтверджують її показання. Враховуючи вище зазначене проводити роозслідування та встановлення осіб, які зі слів ОСОБА_4 скоїли правопорушення не надалось можливим, в результаті чого не виявлені факти скоєння кримінального правопорушення. Факт відкриття кредитів зі зняттям в подальшому грошових коштів був, але не встановлений сам факт шахрайства, у зв'язку з чим провадження на підставі положень ст.110, п.2 ч.1 ст.284 КПК України підлягає закриттю.
В обґрунтування положень викладених у скарзі, адвокат зазначає, наступне:
- ОСОБА_4 під час надання відомостей невстановленій особі діяла добросовісно, без усякого сумніву щодо дій представника оператора мобільного зв'язку «Київстар» та не вважає себе винною у тому, що вказаний представник зміг вчинити відносно неї шахрайські дії;
- досудове розслідування здійснено поверхово, без детального вивчення механізму здійснення злочину невідомою особою, без з'ясування за допомогою відповідних фахівців належних технічних запобіжників, що б могли перешкодити вчиненню злочинних дій, що мали міси 28 травня 2021;
- 07 грудня 2021 року прокурором Білгород-Дністровської окружної прокуратури було прийнято постанову про скасування постанови дізнавача про закриті кримінального провадження № 42021162240000274, однак 30 грудня 2021 року дізнавача вдруге безпідставно винесла постанову про закриття кримінальної провадження, що свідчить про крайню службову бездіяльність уповноваженої особи;
- у постанові про закриття кримінального провадження вбачається тенденція покласти відповідальність за вказаним фактом на потерпілу ОСОБА_4 що не відповідає дійсності.
Частиною 4 ст.38 КПК України передбачено, що орган досудового розслідування зобов'язаний застосовувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування.
Статтею 110 КПК передбачено, що постанова про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема в ній мають бути викладені всі підстави, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією із гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників кримінального провадження.
Відповідно до ст.284 КПК України закриття кримінального провадження є формою закінчення досудового розслідування, яке відбувається в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження, а тому рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після всебічного, повного та об'єктивного дослідження та оцінки слідчим всіх зібраних доказів, які стосуються цього провадження в сукупності.
На слідчого суддю, відповідно до норм КПК України, покладено обов'язок здійснювати судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, зобов'язаний перевірити законність прийнятої слідчим постанови.
Рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин кримінального провадження, безпосереднього дослідження та оцінки слідчим доказів, які стосуються цього провадження в сукупності.
Пунктом 42 рішення Європейського суду з прав людини від 13.01.2011 по справі "Михалкова та інші проти України" зазначено, що відповідно до ст. 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод держава зобов'язана гарантувати кожному, хто потребує під її юрисдикцією, права і свободи, визначені у Конвенції, що вимагає наявності будь-якої форми ефективного розслідування. Розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів експертиз. Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.
Відповідно до ч.2ст.9 КПК України, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Зокрема, положеннями ч.1 ст.91 КПК України визначено, що у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання.
Частиною 2 ст.93 КПК України передбачено, що сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
Водночас, постанова слідчого, дізнавача, прокурора складається з обов'язкових частин, передбачених п.2 ч. 5ст. 110 КПК України, а саме: з мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови, мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього кодексу. Тобто, рішення слідчого повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим.
Однак, зміст оскаржуваної постанови свідчить про недотримання органом досудового розслідування вимог закону щодо всебічного, повного і неупередженого дослідження усіх обставин кримінального провадження, а також належної обґрунтованості прийнятої постанови, яка б не викликала жодних сумнівів в правильності прийнятого рішення.
Дізнавачем в ході досудового розслідування не були прийняті заходи з розшуку осіб, які вчинили правопорушення, що свідчить про передчасне винесення слідчим постанови про закриття кримінального провадження.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, державні органи завжди повинні добросовісно намагатись з'ясувати, що трапилось, і не покладатися на поспішні та необґрунтовані висновки для закриття кримінальної справи або використовувати такі висновки як підставу для своїх рішень. Вони повинні вживати усіх розумних і доступних їм заходів для забезпечення збирання доказів, що стосуються події, включаючи, серед іншого, покази свідків та висновки судових експертиз (див. рішення у справі «Аднаралов проти України» від 27.11.2014 року (заява №10493/12). (п. 43, 48 -49)
Разом з тим, у скарзі скаржник просив зобов'язати дізнавача розглянути питання про можливість перекваліфікації кримінального провадження. Слідчий суддя в цій частині зазначає, що відповідно до ст. 40-1 КПК України дізнавач, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові особи, інші фізичні особи зобов'язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення дізнавача.
Згідно зі ст. 220 КПК України клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, дізнавач, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Однак, враховуючи, що на час розгляду скарги кримінальне провадження постановою дізнавача закрито, слідчий суддя вважає за необхідне зазначити, що вирішення вказаного питання відбувається шляхом звернення до дізнавача з відповідним клопотанням після відновлення провадження, у зв'язку з чим у задоволенні клопотання в цій частині слід відмовити.
У скарзі адвокат зазначив, що десятиденний строк для звернення до суду із скаргою у разі якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформлюється постановою починається з дня отримання особою її копії. З постановою про закриття кримінального провадження від 30.12.2021 потерпілий та адвокат ознайомились лише 15.02.2022, у зв'язку з чим просили поновити строк для звернення зі скаргою як таки, що пропущений з поважних причин.
З огляду на наведене, слідчий суддя приходить до висновку, що при закритті кримінального провадження дізнавачем не були дотримані положення вимог кримінального процесуального закону щодо всебічності, повноти та неупередженості дослідження всіх обставин, постанова дізнавача від 30.12.2021 року про закриття кримінального провадження у зв'язку з невідповідністю нормам КПК України підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 2, 284, 303, 306, 376 КПК України, -
Скаргу адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 на постанову дізнавача СД Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області в порядку ст. 303 КПК України - задовольнити частково.
Поновити адвокату ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 строк на оскарження бездіяльності дізнавача СД Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області.
Постанову дізнавача СД Білгород - Дністровського РВП ГУНП Одеської області про закриття кримінального провадження №12021166240000274 від 07.07.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України, винесену, винесену 30.12.2021 - скасувати.
У задоволенні скарги в іншій частині - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1