Рівненський апеляційний суд
Іменем України
03 березня 2022 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Рівненського апеляційного суду в складі:
Суддів - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_4
прокурора - ОСОБА_5
обвинуваченого - ОСОБА_6
захисника-адвоката - ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Рівне апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_8 на ухвалу Рівненського районного суду Рівненської області від 11 лютого 2022 року, -
Цією ухвалою задоволено клопотання прокурора та продовженого дію запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту ОСОБА_6 , обвинуваченому у вчиненні кримінальних правопорушень,передбачених ч. 3 ст. 199, ч. 1 ст. 240-1 КК України, на строк 60 днів до 11 квітня 2022 року включно з покладенням обов'язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_8 , покликаючись на незаконність ухвали, доводить, що ОСОБА_6 має міцні соціальні зв'язки, родину, і ризики переховування від суду чи недотримання своїх процесуальних обов'язків відсутні. Вважає запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту надто суворим, і просить обрати підзахисному запобіжний захід - домашній арешт із забороною залишати житло у нічну пору доби з 22:00 до 06 :00 години ранку.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи захисника ОСОБА_7 обвинуваченого ОСОБА_6 та прокурора, перевіривши матеріали клопотання й обговоривши викладене в апеляційній скарзі, колегія суддів приходить до наступного.
Згідно вимог ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
У рішенні Європейського Суду з прав людини ( справа "Мацнеттер проти Австрії" ) зазначено, що підставами для обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, крім обґрунтованої підозри у вчиненні правопорушення, є наявність ризиків, зокрема, вчинення обвинуваченим подальших правопорушень.
При визначенні ризиків має враховуватися особистість обвинуваченого, його моральні переконання, майновий стан і зв'язки з державою, в якій він зазнає судового переслідування, а також міжнародні контакти.
При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою, судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки із суспільством.
Згідно ч. 3 ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Як вбачається з виділених матеріалів кримінального провадження та клопотання щодо запобіжного заходу у виді тримання під вартою, ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст. 199 та ч.1 ст. 240-1 КК України.
Під час апеляційного розгляду даних щодо недотримання ОСОБА_6 своїх процесуальних обов'язків, порушення ним покладених судом зобов'язань, неявки на виклики суду чи фактів незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні не встановлено.
Обвинувачений ОСОБА_6 , зважаючи на введення в Україні військового стану, ствердив, що виявляє бажання здійснювати захист цілісності та недоторканості держави, обороняючи кордони України.
За таких обставин колегія суддів вважає, що дотримання ОСОБА_6 своїх процесуальних обов'язків можливе і за умови застосування менш суворого запобіжного заходу, ніж домашній арешт.
Керуючись ст.ст. 405, 407, 422-1 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу захисника-адвоката ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 - задовольнити.
Ухвалу Рівненського районного суду Рівненської області від 11 лютого 2022 року відносно ОСОБА_6 -скасувати.
Обрати ОСОБА_6 запобіжний захід -особисте зобов'язання.
Покласти обов'язки, передбачені ч.1 ст. 194 КПК України:
-повідомляти суд про зміну місця проживання та роботи;
-зобов'язати ОСОБА_6 з”явитися до військового комісаріату за місцем проживання (реєстрації) до 05 березня 2022 року.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокуратуру Рівненської області.
Копію ухвали направити у військовий комісаріат по місцю проживання ОСОБА_6 ( Рівненський та Сарненський комісаріати).
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3