Рівненський апеляційний суд
Іменем України
03 березня 2022 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Рівненського апеляційного суду в складі:
Суддів - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Рівне в апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу колегії суддів Рівненського міського суду Рівненської області від 11 лютого 2022 року, -
Цією ухвалою задоволено клопотання прокурора та продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.п.6,12.13 ч.2 ст. 115, ч.2 ст.15, п.п 1,6,12.13 ч.2 ст. 115, ч.4 ст. 187 КК України, строком на 60 днів до 11 квітня 2022 року.
В апеляційній скарзі захисник підозрюваного ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_6 , покликаючись на незаконність ухвали слідчого судді, доводить, що, на його думку, ризики, наведені прокурором, які б виправдовували тримання під вартою ОСОБА_5 , є надуманими, не підтвердженими матеріалами кримінального провадження, а нові ризики відсутні. Зазначає, що ОСОБА_5 дійсно був судимий, але відбув покарання і не має наміру продовжувати злочинну діяльність. Просить ухвалу колегії суддів Рівненського міського суду Рівненської області від 11 лютого 2022 року скасувати та постановити нову ухвалу, якою обрати ОСОБА_5 запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою.
Розгляд апеляційної скарги проводиться у відповідності з положеннями ч. 4 ст. 422-1 КПК України, якою визначено порядок перевірки ухвал суду про обрання і продовження запобіжного заходу, постановлених під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, та передбачено здійснення розгляду скарги без участі сторін провадження за відсутності відповідного клопотання.
Клопотання про розгляд апеляційної скарги за участю сторін провадження суду не подано.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали клопотання й обговоривши викладене в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
У відповідності до вимог ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно ч. 3 ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
У рішенні Європейського Суду з прав людини ( справа "Мацнеттер проти Австрії" ) зазначено, що підставами для обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, крім обґрунтованої підозри у вчиненні правопорушення, є наявність ризиків, зокрема, вчинення обвинуваченим подальших правопорушень.
При визначенні ризиків має враховуватися особистість обвинуваченого, його моральні переконання, майновий стан і зв'язки з державою, в якій він зазнає судового переслідування, а також міжнародні контакти.
При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою, судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки із суспільством.
Як вбачається з виділених матеріалів кримінального провадження та клопотання щодо запобіжного заходу у виді тримання під вартою, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні за попередньою змовою групою осіб особливо тяжких злочинів - розбійного нападу та умисного вбивства, передбачених п.п.6,12.13 ч.2 ст. 115, ч.2 ст.15, п.п 1,6,12.13 ч.2 ст. 115, ч.4 ст. 187 КК України, з приховуванням знаряддя злочину.
Вирішуючи питання щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 судом, як того вимагає закон, перевірено наявність обґрунтованих підстав вважати, що існують ризики продовження ним злочинної діяльності та недотримання своїх процесуальних обов'язків, з чим погоджується колегія суддів, зважаючи на той факт, що ОСОБА_5 раніше вже неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення тяжкого злочину.
Враховуючи наведене, підстав для скасування оскаржуваної ухвали колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 405, 407, 422-1 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу колегії суддів Рівненського міського суду Рівненської області від 11 лютого 2022 року щодо запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 -залишити без зміни, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 - без задоволення.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3