79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"23" лютого 2022 р. м.Львів Справа № 914/880/21
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді І.Б. Малех
суддів В.М. Гриців
О.В. Зварич
розглянувши заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів до забезпечення позову, б/н від 09.02.2022 (вх. № апеляційного суду 01-05/512/22 від 15.02.2022)
у справі №914/880/21
за позовом ОСОБА_1 , м. Львів
до відповідача Обслуговуючого кооперативу “Правоохоронник”, смт. Підбуж, Дрогобицький район, Львівська область
про визнання недійсним рішення Загальних зборів засновників Обслуговуючого кооперативу “Правоохоронник” від 31.05.2019 та рішення Зборів засновників (учасників) Обслуговуючого кооперативу “Правоохоронник” від 23.02.2021
На розгляді Господарського суду Львівської області знаходилась справа №914/880/21за позовом ОСОБА_1 , м. Львів до відповідача Обслуговуючого кооперативу “Правоохоронник”, смт. Підбуж, Дрогобицький район, Львівська область про визнання недійсним рішення Загальних зборів засновників Обслуговуючого кооперативу “Правоохоронник” від 31.05.2019 року та рішення Зборів засновників (учасників) Обслуговуючого кооперативу “Правоохоронник” від 23.02.2021.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 03.11.2021 у справі №914/880/21, яким позовні вимоги задоволено; визнано недійсним рішення Загальних зборів засновників Обслуговуючого кооперативу “Правоохоронник” від 31.05.2019, оформленого протоколом Загальних зборів засновників Обслуговуючого кооперативу “Правоохоронник” № 48 від 31.05.2019 та рішення Зборів засновників (учасників) Обслуговуючого кооперативу “Правоохоронник” від 23.02.2021, оформленого протоколом Зборів засновників (учасників) Обслуговуючого кооперативу “Правоохоронник” №2 від 23.02.2021; стягнути з Обслуговуючого кооперативу “Правоохоронник” на користь ОСОБА_1 - 4540,00 грн. судового збору.
Не погодившись з винесеним рішення, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення Господарського суду Львівської області скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити, з підстав наведених в такій.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 20.12.2021 (головуючий суддя Малех І.Б., судді - Плотніцький Б.Д., Марко Р.І.) поновлено Обслуговуючому кооперативу “Правоохоронник” строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Львівської області від 03 листопада 2021 року у справі №914/880/21; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Обслуговуючого кооперативу “Правоохоронник”, б/н від 13.12.2021 (вх. № апеляційного суду 01-05/4165/21, 01-05/4181/21 від 14.12.2021) на рішення Господарського суду Львівської області від 03.11.2021 у справі №914/880/21; зупинено дію рішення Господарського суду Львівської області від 03 листопада 2021 року у справі №914/880/21 до вирішення справи Західним апеляційним господарським судом.
В подальшому, ухвалою від 17.01.2022 призначено розгляд справи №914/880/21 в судове засідання на 26.01.2022.
В судовому засіданні 26.01.2022, розгляд справи відкладено на 16.02.2022 з підстав наведених в такій.
15.02.2022 в канцелярію суду від представника позивача поступила заява про вжиття заходів забезпечення позову, б/н від 09.02.2022 (вх. № апеляційного суду 01-05/512/22 від 15.02.2022).
У зв'язку із відпусткою судді Плотніцького Б.Д., 16 лютого 2022 року проведено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями та визначено склад колегії Малех І.Б. (головуючий), Зварич О.В., Марко Р.І.
В судовому засіданні 16.02.2022 за участю представників сторін, членом колегії суддею Марком Р.І. заявлено самовідвід у справі №914/880/21, який ухвалою суду від 16.02.2022 задоволено, з підстав наведених в такій.
На підставі розпорядження керівника апарату суду від 21.02.2022 проведено автоматизовану заміну складу суду для розгляду апеляційної скарги (вх. № 01-05/4165/21) у справі №914/880/21.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.02.2022 склад колегії по розгляду справи №914/880/21 визначено: головуючий суддя Малех І.Б., судді - Гриців В.М., Зварич О.В.
Відтак, з врахуванням наведеного, заява позивача про забезпечення позову в даній справі розглядається в складі колегії: головуючого судді Малех І.Б, суддів - Гриців В.М., Зварич О.В.
Фляк Марко Петрович у заяві про вжиття заходів забезпечення позову в даній справі, керуючись ст. ст. 136-139 ГПК України, просить вжити заходи забезпечення позову шляхом: заборони загальним зборам засновників Обслуговуючого кооперативу «Правоохоронник», до прийняття судового рішення судом апеляційної інстанції у справі №914/880/21, приймати наступні рішення: про зміну засновників (членів) Обслуговуючого кооперативу «Правоохоронник»; про внесення змін до статуту Обслуговуючого кооперативу «Правоохоронник»; про реєстрацію змін до відомостей про Обслуговуючий кооператив «Правоохоронник» у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних - осіб підприємців та громадських формувань. Також, просить, заборонити державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань , а також нотаріусам , які функції державних реєстраторів , вносити зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо складу засновників Обслуговуючого кооперативу «Правоохоронник», про внесення змін до статуту Обслуговуючого кооперативу «Правоохоронник» та затвердження нової редакції статуту Обслуговуючого кооперативу «Правоохоронник», прийнятих на загальних зборах Обслуговуючого кооперативу «Правоохоронник» до прийняття судового рішення Західним апеляційним господарським судом.
Дана заява мотивована тим, що під час підготовки відзиву на апеляцію, заявник дізнався з безкоштовного запису з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про зміну місцезнаходження ОК «Правоохоронник» та включення до числа засновників (учасників кооперативу) ОСОБА_2 (сина ОСОБА_3 , голови). Вказує, що оскільки прийняття рішень з цих питань входить лише до компетенції загальних зборів засновників кооперативу, заявник звернувся за інформацією до державного реєстратора виконавчого комітету Дрогобицької міської ради та отримав завірені реєстратором копії протоколу №3 зборів засновників (членів) ОК «Правоохоронник» від 07.06.2021; протоколу №4 загальних зборів засновників (членів) ОК «Правоохоронник» від 31.10.2021, протоколу №4 загальних зборів засновників (членів) ОК «Правоохоронник» від 08.11.2021. Відповідно до цього зазначає, що під час судового розгляду справи та після прийняття рішення на користь заявника, члени товариства свідомо продовжували свої протиправні дії відносно нього, без належного повідомлення його та ОСОБА_4 (батька) про проведення зборів кооперативу, за відсутності кворуму на зборах приймали рішення, які порушували його корпоративні права - змінювали місцезнаходження кооперативу та приймали нову реєстрацію статуту без його участі та погодження.
22.02.2022 в канцелярію суду від представника відповідача поступили заперечення на заяву про забезпечення позову, б/н від 21.02.2022 (вх. № апеляційного суду 01-04/1233/22 від 22.02.2022), в яких останній вказує, що зазначені позивачем рішення загальних зборів засновників, якими він обґрунтовує необхідність вжиття заходів забезпечення позову, а саме від 07.06.2021, 2110.2021, 08.11.2021, оформлені протоколами №3, №4 не порушили корпоративні прав позивача. Позивач не набув корпоративних прав в ОК «Правоохоронник» та не є його членом. При цьому, звертає увагу, що позивач не оскаржує дію реєстратора про виключення про нього відомостей, як засновника з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Крім цього , звертає увагу на невідповідність заяви про вжиття забезпечення позову вимогам ст. 137 ГПК України. Відповідно до цього, просить відмовити в задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову.
При вирішенні заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову в даній справі на стадії апеляції, судова колегія Західного апеляційного господарського суду керувалась наступним:
Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначені статтею 136 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Відповідно до частини 2 статті 136 Господарського процесуального кодексу України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно зі статтею 136 Господарського процесуального кодексу України обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача. Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення.
Статтею 137 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачу, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.
Згідно з п.1 та п.4 ч.5 ст. 137 ГПК України не допускається забезпечення позову у спорах, що виникають з корпоративних відносин, шляхом заборони:
- проводити загальні збори акціонерів або учасників господарського товариства та приймати ними рішення, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, які прямо стосуються предмета спору;
- здійснювати органам державної влади, органам місцевого самоврядування , Фонду гарантування вкладів фізичних осіб покладені на них згідно із законодавством владні повноваження, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, вчиняти конкретні дії що прямо стосуються предмета спору.
Отже, заходи забезпечення позову не повинні порушувати прав інших акціонерів (учасників) господарського товариства. Зокрема, крім випадків, передбачених частиною дев'ятою цієї статті , заборона вчиняти дії має стосуватися лише акцій або корпоративних прав, безпосередньо пов'язаних з предметом спору.
Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.
Тобто забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Аналогічні правові висновки щодо застосування статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України викладені у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 910/19256/16, від 14.05.2018 у справі № 910/20479/17, від 14.06.2018 у справі № 916/10/18, від 23.06.2018 у справі № 916/2026/17, від 16.08.2018 у справі № 910/5916/18, від 11.09.2018 у справі № 922/1605/18, від 14.01.2019 у справі № 909/526/18, від 21.01.2019 у справі № 916/1278/18, від 25.01.2019 у справі №925/288/17, від 26.09.2019 у справі №904/1417/19.
Під час вирішення питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника, щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника, щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду.
Отже, заходи забезпечення позову повинні узгоджуватись з предметом та підставами позову. А особа, що заявляє про необхідність вжиття заходів забезпечення позову судом зобов'язана довести зв'язок між неприйняттям таких заходів і утрудненням чи неможливістю ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача , за захистом яких він має намір звернутися до суду.
Предметом позову у цій справі є вимога позивача про визнання недійсними рішення загальних зборів засновників ОК «Правоохоронник» від 31.05.2019, оформленого протоколом загальних зборів засновників ОК «Правоохоронник» №48 від 31.05.2019 та рішення зборів засновників (учасників) ОК «Правоохоронник» від 23.02.2021 оформленого протоколом зборів засновників (учасників) ОК «Правоохоронник» №2 від 23.02.2021.
Мотивуючи заяву про забезпечення позову в даній справі на стадії апеляції, позивач посилається на рішення, які оформлені протоколом №3 зборів засновників (членів) ОК «Правоохоронник» від 07.06.2021; протоколом №4 загальних зборів засновників (членів) ОК «Правоохоронник» від 31.10.2021, протоколом №4 загальних зборів засновників (членів) ОК «Правоохоронник» від 08.11.2021.
З аналізу матеріалів та обставин справи в сукупності з поданою позивачем заявою вбачається, що позивачем не доведено обставин, якими він обґрунтовує необхідність вжиття заходів забезпечення позову, оскільки, як вказано вище предметом позову є рішення загальних зборів засновників ОК «Правоохоронник» від 31.05.2019 та 23.02.2021, а рішення загальних зборів засновників, на які посилається позивач ніякого відношення до предмету спору не мають, а вимоги, які зазначені у прохальній частині заяви про забезпечення позову не відповідають положенням ст. 137 ГПК України.
При цьому слід зазначити, що обрані заявником способи забезпечення позову спрямовані не на ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, а фактично призведе до блокування господарської діяльності ОК «Правоохоронник».
При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги.
Заходи забезпечення позову застосовується судом, виходячи з обставин справи та змісту заявлених позовних вимог. Вибір способу захисту забезпечення залежить від суті позовних вимог.
Суд апеляційної інстанції вважає, що заходи забезпечення позову, вказані у заяві ОСОБА_1 не є пов'язаними зі предметом спору в даній справі.
Враховуючи вищевикладене, виходячи з вимог процесуального закону, який регулює підстави забезпечення позову та заходи забезпечення позову, зокрема з вимог статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні поданої ОСОБА_1 заяви про забезпечення позову.
Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 234, 235 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд
1. В задоволенні заяви ОСОБА_1 про вжиття заходів до забезпечення позову, б/н від 09.02.2022 (вх. № апеляційного суду 01-05/512/22 від 15.02.2022) відмовити.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена до Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду в порядку, передбаченому ст.ст. 286 - 289 ГПК України.
Головуючий суддя І.Б. Малех
Суддя В.М. Гриців
Суддя О.В. Зварич