Справа № 607/3100/21Головуючий у 1-й інстанції Дзюбич В.Л.
Провадження № 22-ц/817/41/22 Суддя - доповідач - Храпак Н.М.
Категорія - 304090000
18 лютого 2022 року м. Тернопіль
Тернопільський апеляційний суд в складі:
головуючого - Храпак Н.М.
суддів - Дикун С. І., Парандюк Т. С.,
за участю секретаря - Стецюк М.А.
та сторін: представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Лози В.М., представника відповідача АТ “Юнекс Банк” - адвоката Єкімука О.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу №607/3100/21 за апеляційною скаргою представника Акціонерного товариства “Юнекс Банк” - адвоката Єкімука Олександра Леонідовича на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 30 вересня 2021 року, ухваленого суддею Дзюбичем В.Л., у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства “Юнекс Банк” про стягнення боргу за договорами банківських рахунків, та зустрічним позовом Акціонерного товариства “Юнекс Банк” до ОСОБА_1 про визнання договору банківського рахунку недійсним, -
у лютому 2021 року ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до Акціонерного товариства “Юнекс Банк” про стягнення з відповідача в погашення боргу за договорами карткового карткового банківського рахунку та особового банківського рахунку на користь позивача 7 000 (сім тисяч) доларів США, що за курсом НБУ, встановленим на дату підписання позовної заяви складає 194 908 (сто дев'яносто чотири тисячі дев'ятсот вісім) гривень; стягнення судового збору в сумі 2 923,62 гривні; витрат, понесених на правову допомогу адвоката у розмірі 19 000 (дев'ятнадцять тисяч) гривень; при задоволенні позову суму гонорару успіху, який має бути сплачений адвокату у розмірі 9 000 (дев'ять тисяч) гривень (том 1, а.с. 1-4).
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначила, що в Тернопільському відділенні №1 ПАТ “Юнекс Банк”, згідно Договору №P_TPHl\BДUSD\641-840 (за формою публічного договору) у позивача був відкритий картковий рахунок НОМЕР_1 -USD, яким вона користувалася протягом кількох років. Підтвердженням укладення договору та операцій за ним слугує виписка за договором від 29 березня 2018 року, оскільки вказаний договір у неї не зберігся. До 07 лютого 2018 року на вказаному картковому рахунку обліковувалися належні їй кошти у сумі 3 054,49 доларів США. Проте, 07 лютого 2018 року з її карткового рахунку НОМЕР_1 -USD, без її участі та за відсутності розпоряджень про видачу вказаних вище коштів було знято 3000,00 доларів США. Жодних відповідних розрахункових документів вона не підписувала та вказану вище суму не отримувала. Також на підставі Договору банківського вкладу №38.2554.1117 ФО_Д (за формою публічного договору), укладеного між позивачем та ПАТ “Юнекс Банк”, 17 листопада 2017 року вона внесла кошти в сумі 4 000,00 доларів США у якості строкового депозиту терміном на три місяці. Після закінчення дії договору банківського вкладу 19 лютого 2018 року вказані кошти з нарахованими відсотками були переведенні на її особистий рахунок № НОМЕР_2 . Того ж дня 19 лютого 2018 року, за аналогічних обставин, без її участі та за відсутності розпоряджень про видачу вказаних вище коштів була проведена видача готівкових коштів в розмірі 4 000,00 доларів США. В подальшому вона неодноразово зверталася до відповідача із вимогою повернути незаконно зняті кошти, проте позитивного результату це не дало. Враховуючи вищевикладене та те, що кошти станом на день подання позову відповідачем не повернуті, просить позов задовольнити.
У березні 2021 року Акціонерне товариство “Юнекс Банк” звернулося в суд із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору №P_TPH1/ВД/USD/641 від 27 липня 2015 року з моменту його укладення; судові витрати покласти на ОСОБА_1 (том 1, а.с. 70-72).
В обґрунтування зустрічного позову АТ “Юнекс Банк” зазначило, що в архівних справах АТ “Юнекс Банк” зберігаються договори між AT “Юнекс Банк” та ОСОБА_1 , зокрема договір №26209026661001 від 27 липня 2015 року, договір банківського вкладу фізичної особи “Стандарт “Строковий” 38.2554.1117.ФО Д від 17 листопада 2017 року зі строком його дії до 18 лютого 2018 року, проте вказані договори не містять автентичного підпису ОСОБА_1 , що протирічить приписам частини 2 статті 207 ЦК України та призводить до наслідків передбачених ст.216 ЦК України. Вважає, що наявність таких договорів є наслідком численних умисних протиправних дій начальника Тернопільського відділення №1 ПАТ “Юнекс Банк” ОСОБА_2 та старшого касира відділення №1 ПАТ “Юнекс Банк” Левенець Світлани Ярославівни, стосовно яких на розгляді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області перебуває кримінальне провадження №12018210000000175 від 28 лютого 2018 року про обвинувачення за ч.5 ст.191, ч.1, 2 ст.200 КК України. Останнім ставиться в вину підробка протягом 2017 - лютого 2018 року засобів доступу до банківських рахунків з метою ухилення від ідентифікації і верифікації клієнтів банку начебто залучених на обслуговування до АТ “Юнекс Банк” з метою збільшення готівки в касі та її подальшого привласнення. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 завіряли власними підписами та долучали до документів дня за відповідний операційний день сфальшовані квитанції про здійснення фінансових операцій. АТ “Юнекс Банк” вважає, що відсутність автентичних підписів ОСОБА_1 на всіх договорах, начебто укладених нею з АТ “Юнекс Банк” та на всіх заявах про внесення/отримання готівкових коштів АТ “Юнекс Банк”, а також на всіх документах, що готуються банком в процесі ідентифікації клієнта ОСОБА_1 вказує на факт відсутності договірних відносин між ОСОБА_1 та АТ “Юнекс Банк”. Крім цього, відсутні належні та допустимі докази внесення позивачем на рахунки АТ “Юнекс Банк” грошових коштів, що якраз свідчить про те, що спірні договори є фактично не укладеними.
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 30 вересня 2021 року позовні вимоги ОСОБА_1 - задоволено у повному обсязі.
Стягнуто із Акціонерного товариства “Юнекс Банк” в користь ОСОБА_1 194 908 (сто дев'яносто чотири тисячі дев'ятсот вісім) гривень.
У задоволенні зустрічного позову Акціонерного товариства “Юнекс Банк” - відмовлено в повному обсязі.
Стягнуто із Акціонерного товариства “Юнекс Банк” в користь ОСОБА_1 1 949 гривень сплаченого позивачем судового збору.
Стягнуто із Акціонерного товариства “Юнекс Банк” в користь ОСОБА_1 20 400 (двадцять тисяч чотириста) гривень понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу та 9 000 (дев'ять тисяч) гривень гонорару успіху (том 2, а.с. 169-176).
В апеляційній скарзі представник Акціонерного товариства “Юнекс Банк” - адвокат Єкімук Олександр Леонідович просить скасувати рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 30 вересня 2021 року у справі №607/3100/21 та ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 у позові про стягнення з АТ “Юнекс Банк” боргу за договорами банківських рахунків та задовольнити зустрічний позов АТ “Юнекс Банк” визнавши недійсним договір №P_TPH1/ВД/USD/641 від 27 липня 2015 року з моменту його укладення, судові витрати покласти на позивача, посилаючись на те, що воно є незаконним, необґрунтованим, ухвалене з порушенням норм процесуального і матеріального права (том 2, а.с. 181-192).
В обґрунтування апеляційної скарги представник АТ “Юнекс Банк” - адвокат Єкімук О.Л. зазначив, що як встановлено в судовому засіданні і підтверджується матеріалами справи, спірні договори не підписувалися позивачем. Вказує, що законодавство покладало на позивача обов'язок особисто пройти процедури ідентифікації та верифікації, і укласти договори банківських рахунків у письмовій формі шляхом підписання паперових документів. У випадку укладення вказаних договорів уповноваженою особою, позивач мав надати уповноваженій особі відповідну нотаріально посвідчену довіреність. Укладенню договорів мала передувати процедура ідентифікації позивача (або його уповноваженої особи), докази якої мали б міститись у справі з юридичного оформлення рахунків. Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, що підтверджували б виконання ОСОБА_1 вказаних спеціальних норм законодавства.
Крім цього, сторонами не надано, а судом не здобуто доказів щодо внесення позивачем грошових коштів на рахунки. Виписки по рахунку взагалі не можуть бути належними та допустимими доказами використання банківських рахунків. Так, ч.1 ст.9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських квитанцій. Виписки, на які посилається суд сформовані в автоматизованому режимі АБС “SR_BANK” в результаті численних умисних, протиправних дій начальника Тернопільського відділення №1 ПАТ “Юнекс Банк” Хортик Людмили Петрівни та старшого касира відділення №1 ПАТ “Юнекс Банк” Левенець Світлани Ярославівни, стосовно яких було порушено кримінальне провадження №12018210000000175 від 28 лютого 2018 року про обвинувачення за ч.5 ст.191, ч.1, 2 ст.200 КК України, за попередньою змовою злочинних дій щодо привласнення грошових коштів в сумі 7 315 591,77 гривень, 69 690 доларів США, 17 630 Євро та 1 злиток золота (5 грам).
Від представника ОСОБА_1 - адвоката Лози Віктора Миколайовича надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 30 вересня 2021 року у справі №607/3100/21 - залишити без змін, а також стягнути витрати, понесені на правову допомогу адвоката у сумі 14 000 гривень, посилаючись на те, що суд прийняв законне, обґрунтоване та справедливе рішення, захистивши інтереси добросовісного споживача банківських послуг. Посилається на те, що відповідач упускає важливий момент, що договірні відносини сторін спору формувалися в приміщенні банку, за участі і підконтролем повноважних працівників цієї установи. За усі недоліки, які були допущенні при укладенні угод, в тому числі, допуск до підписання документів особи, яка не мала відповідної довіреності - не може впливати на обов'язок банку виконувати свої грошові зобов'язання добросовісно. Дійсно, як було встановлено судом, ряд документів, які є в матеріалах справи були підписані не позивачем, а за його згодою, іншою особою ( ОСОБА_4 ). Працівники банку, жодного разу не заперечили проти підписання договорів формально неповноважним представником позивача. Будь-яких заперечень стосовно підписання документів формально неповноважним представником позивача, працівники банку, ніколи не висловлювали. В іншому випадку, ці документи не були б виготовлені і в банку б не зберігалися. Таким чином, відповідача повністю влаштував такий порядок укладення угод і їх виконання. Також вказує, що за цими договорами була здійснена велика кількість операцій, в тому числі, внесення і зняття готівки, безготівкові операції перерахунку коштів, придбання товарів та послуг в т.ч. в мережі Інтернет.
Представник АТ “Юнекс Банк” - адвокат Єкімук О.Л. апеляційну скаргу підтримав, зіславшись на доводи викладеній в ній.
Представник ОСОБА_1 адвокат Лоза В.М. апеляційної скарги не визнав, вважаючи рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим.
Заслухавши пояснення сторін, ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційної скарги в її межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, виходячи з таких мотивів.
Відповідно до статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно з ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Як вказано в частині третій статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частина друга статті 129 Конституції України визначає основні засади судочинства, однією з яких згідно з пунктом 3 цієї частини є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частин першої, другої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржене судове рішення повністю не відповідає, з огляду на таке.
Судом встановлено, що протоколом Правління ПАТ “Юнекс Банк” №124 від 14 листопада 2013 року затверджено Публічну пропозицію ПАТ “Юнекс Банк” на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб м. Київ (том 1, а.с. 6-22).
У вказаній Публічній пропозиції зазначено, що відповідно до ст.633 ЦК України ПАТ “Юнекс Банк” оголошує Публічну пропозицію на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб з можливістю обслуговування фізичних осіб - резидентів чи нерезидентів за допомогою електронного платіжного засобу.
ПАТ “Юнекс Банк”, діючи на підставі ст.ст.633, 641, 644 ЦК України звертається із цією Публічною пропозицією та бере на себе зобов'язання перед фізичними особами, які приймуть (акцептують) Публічну пропозицію банку, надавати послуги в порядку та на умовах, передбачених цим договором, за тарифами, які були встановлені Банком і які оприлюднені на Інтернет-сторінці Банку за електронною адресою: www.unexbank.com.ua.
На вимогу банку клієнт зобов'язаний надати документи і відомості, необхідні для з'ясування його особи, суті діяльності, фінансового стану. У разі ненадання клієнтом необхідних документів чи відомостей або умисного надання неправдивих відомостей щодо себе банк відмовляє клієнту в його обслуговуванні.
27 липня 2015 року Договір №26209026661001 банківського рахунку фізичної особи ОСОБА_1 не підписувався, а підпис від її імені у вказаному договорі поставив ОСОБА_4
27 липня 2015 року ОСОБА_4 була заповнена Анкета-Заява №Р_ТРН1/ВД/ USD/641 про відкриття карткового рахунку та видачу платіжної картки VISA (том 1, а.с. 75).
Згідно Анкети-Заяви №Р_ТРН1/ВД/USD/641 (продовження) клієнт підписанням цієї Анкети-Заяви акцептував та приєднався до Публічної пропозиції ПАТ “Юнекс Банк” на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб. Банк відповідно до умов відкриває клієнту поточний рахунок № НОМЕР_1 код валюти 840 за тарифним планом “Вільний доступ”, емітує та надає клієнту платіжну картку та персональний ідентифікаційний номер, клієнт підтверджує, що надає свою згоду банку на доступ до своєї кредитної історії, збір, зберігання, використання та поширення через бюро кредитних історій, з якими співпрацює банк, інформації щодо себе (том 1, а.с. 76).
17 листопада 2017 року Договір №38.2554.1117 ФО_Д банківського вкладу фізичної особи “Стандарт “Строковий” (без поповнення та без можливості пролонгації) між ПАТ “Юнекс Банк” та ОСОБА_1 також не був підписаний ОСОБА_1 , а ОСОБА_4 (том 1, а.с. 81).
Згідно умов Договору вкладник розміщує в банку грошові кошти в день підписання цього Договору у сумі та на строк обумовлені цим Договором, а банк приймає вклад та виплачує проценти у порядку та сумі, що встановленні цим Договором. Банк відкриває вкладнику депозитний рахунок № НОМЕР_3 в ПАТ “Юнекс Банк” та приймає вклад в сумі 4 000,00 доларів США.
Згідно заяви про внесення готівки №221122 від 17 листопада 2017 року, яка не підписана ОСОБА_1 , внесено кошти на депозитний рахунок №38.2554.1117 ФО_Д від 17 листопада 2017 року в сумі 4 000,00 доларів США. Відмітки банку про внесення вказаних коштів на даній заяві не має (том 1, а.с. 80).
19 лютого 2018 року відбулася видача готівки з поточного рахунку № НОМЕР_4 в сумі 4 000,00 доларів США, що вбачається з заяви про видачу готівки №20 (том 1, а.с. 84).
Згідно виписки власника ОСОБА_1 за договором №Р_ТРН1/ВД/USD/641 по рахунку № НОМЕР_5 за період з 01 січня 2018 року по 29 березня 2018 року, 07 лютого 2018 року відбулося списання коштів в сумі 3 000,00 доларів США (том 1, а.с. 31).
03 лютого 2021 року ОСОБА_1 повторно звернулася до АТ “Юнекс Банк” із вимогою повернути кошти в сумі 7 000,00 доларів США, в тому числі 3 000,00 доларів США з карткового рахунку № НОМЕР_1 -USD та 4 000,00 доларів США з особового рахунку № НОМЕР_2 (том 1, а.с. 34).
04 лютого 2019 року ПАТ “Юнекс Банк” була отримана заява ОСОБА_1 про закриття поточного рахунку № НОМЕР_4 , дата закриття рахунку 14 лютого 2019 року (том 1, а.с. 85).
ОСОБА_1 звернулася до ПАТ “Юнекс Банк” із заявою від 23 квітня 2018 року у якій повідомила про те, що за її відсутності 07 лютого 2017 року відбулося списання коштів з її карткового рахунку № НОМЕР_5 в розмірі 3 000,00 доларів США та 19 лютого 2018 року коштів в розмірі 4 000,00 доларів з особового рахунку № НОМЕР_2 згідно договору банківського вкладу №38.2554.1117 ФО_Д від 17 листопада 2017 року. Просить повернути вказані кошти на відповідні рахунки (том 1, а.с. 32).
Згідно письмових пояснень колишнього працівника Тернопільського відділення №1 АТ “Юнекс Банк” - старшого касира ОСОБА_3 , остання зазначила, що при відкриті рахунків на ім'я ОСОБА_1 від її імені діяв ОСОБА_4 , який пред'являв її документи, для заповнення анкет, вносив грошові кошти та підписував документи. Зарахування коштів відбувалося в першій декаді лютого 2018 року за вказівкою начальника відділення банку ОСОБА_2 та на прохання ОСОБА_4 вказує на те, що вона порушила внутрішньо-банківські процедури пов'язанні з видачею готівки без присутності клієнта та його ідентифікації (том 1, а.с. 142).
Як пояснила у своїх письмових поясненнях колишній працівник Тернопільського відділення №1 АТ “Юнекс Банк” - провідний економіст ОСОБА_5 , рахунками ОСОБА_1 фактично керував ОСОБА_4 без довіреності та здійснював від її імені банківські операції. 07 лютого 2018 року за прямою вказівкою начальника відділення банку ОСОБА_2 , нею було здійснено банківську операції по зняттю готівки, без присутності ОСОБА_1 у відділенні банку. Куди перераховувалися кошти з рахунку та ким були отриманні їй не відомо (том 1, а.с. 143).
В судовому засіданні в якості свідка судом було допитано ОСОБА_4 , який пояснив, що з 2010 року він користувався послугами Тернопільського відділення “Юнекс Банк” та у них з начальником відділення ОСОБА_2 склалися довірливі відносини, зокрема остання просила його залучить для співпраці з банком нових клієнтів. ОСОБА_1 виявивши бажання стати клієнтом банку звернулася до нього за допомогою. В подальшому ОСОБА_2 сказала йому підписувати замість ОСОБА_1 банківські документи і це буде прийнято банком як належне засвідчення виконання банківської операції. Кошти на рахунок вносила ОСОБА_1 проте банківські договори та платіжні документи підписував він на підставі усного доручення ОСОБА_1 (том 1, а.с. 195).
Задовольняючи первісний позов, суд першої інстанції виходив із того, що договір карткового банківського рахунку №Р_ТРН1\ВДUSD\641 від 27 липня 2015 року, договір 38.2554.1117.ФО Д банківського вкладу фізичної особи “Стандарт “Строковий” від 17 листопада 2017 року, а також заява на переказ готівки були підписані ОСОБА_4 , уповноваженим на це позивачем ОСОБА_1 на підставі усної домовленості. Крім того, банку було відомо, що ОСОБА_4 , діючи без повноважень, підписує банківські договори, однак не зважаючи на це, банк продовжив з ним співпрацю в інтересах позивача. Щодо доводів представника відповідача стосовно відсутності договірних відносин між банком та позивачем, суд зазначає, що навіть з врахуванням, того, що на прохання позивача договори підписані іншою особою, вказаний факт не скасовує того, що в подальшому банк здійснював обслуговування ОСОБА_1 та вбачав у ній клієнта банку.
Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову, суд виходив із того, що за наявності підстав для задоволення первісного позову, беручи до уваги відповідність договору карткового банківського рахунку (за формою публічного договору, який опублікований у мережі Інтернет) №Р_ТРН1\ВДUSD\641 від 27 липня 2015 року вимогам ст.ст.203, 207 ЦК України, суд вважав, що у задоволенні зустрічного позову АТ “Юнекс Банк” до ОСОБА_1 про визнання договору карткового банківського рахунку (за формою публічного договору, який опублікований у мережі Інтернет) №Р_ТРН1\ВДUSD\641 від 27 липня 2015 року недійсним, слід відмовити.
Колегія суддів, з даними висновками суду першої інстанції повністю погодитися не може, виходячи з такого.
Відповідно до частини другої статті 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків серед юридичних фактів є, зокрема, договори та інші правочини.
Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором (частина перша статті 1058 ЦК України).
Договір банківського вкладу укладається у письмовій формі. Письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту (частина перша статті 1059 ЦК України).
Договір банківського вкладу є реальним, оплатним договором і вважається укладеним з моменту прийняття банком від вкладника або третьої особи на користь вкладника грошової суми (вкладу).
Умови договору банківського вкладу повинні передбачати порядок повернення вкладу.
Згідно із частиною першою статті 1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).
Відповідно до статті 1064 ЦК України укладення договору банківського вкладу з фізичною особою і внесення грошових коштів на її рахунок за вкладом підтверджуються ощадною книжкою. В ощадній книжці вказуються найменування і місцезнаходження банку (його філії), номер рахунка за вкладом, а також усі грошові суми, зараховані на рахунок та списані з рахунка, а також залишок грошових коштів на рахунку на момент пред'явлення ощадної книжки у банк. Відомості про вклад, вказані в ощадній книжці, є підставою для розрахунків за вкладом між банком і вкладником. Видача банківського вкладу, виплата процентів за ним і виконання розпоряджень вкладника про перерахування грошових коштів з рахунка за вкладом іншим особам здійснюються банком у разі пред'явлення ощадної книжки. Якщо ощадну книжку втрачено або приведено у непридатний для пред'явлення стан, банк за заявою вкладника видає йому нову ощадну книжку.
Під час вирішення питання щодо дотримання письмової форми договору необхідно враховувати також пункт 1.4 Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 03 грудня 2003 року №516 (далі - Положення №516).
Відповідно до пункту 1.4 Положення, пунктів 1.8, 1.10 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року №492 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17 грудня 2003 року за №1172/8493 (далі - Інструкція №492), пункту 8 глави 2 “Приймання банком готівки” розділу ІІІ “Касові операції банків з клієнтами” Інструкції про касові операції в банках України, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 14 серпня 2003 року №337 (далі - Інструкція №337), письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджене договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту.
Договір банківського рахунка та договір банківського вкладу укладаються в письмовій формі (паперовій або електронній). Електронна форма договору має містити електронний підпис/електронний цифровий підпис клієнта (представника клієнта) та уповноваженої особи банку відповідно до вимог, установлених нормативно-правовим актом Національного банку з питань застосування електронного підпису в банківській системі України. Договір банківського рахунка та договір банківського вкладу можуть укладатися шляхом приєднання клієнта до публічної пропозиції укладення договору (оферта), який розміщений у загальнодоступному для клієнта місці в банку та на його офіційному сайті в мережі Інтернет. Банк зобов'язаний надати клієнту у спосіб, визначений банком та клієнтом, у тому числі за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем примірник договору, що дає змогу встановити дату його укладення (пункт 1.9 Інструкції №492).
Письмова форма договору банківського вкладу вважається дотриманою, якщо внесення грошової суми на вкладний (депозитний) рахунок вкладника підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або іншого документа, що відповідає вимогам, установленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) і звичаями ділового обороту; у договорі банківського вкладу обов'язково зазначаються: вид банківського вкладу; сума, що вноситься або перераховується на вкладний (депозитний) рахунок; строк зберігання коштів (за строковим вкладом); розмір і порядок сплати процентів або доходу в іншій формі, умови перегляду їх розміру, відповідальність сторін; умови дострокового розірвання договору, тощо (пункт 1.10 Інструкції №492).
Пункт 10.1 Інструкції №492 передбачає порядок відкриття вкладних (депозитних) рахунків фізичним особам. Зокрема, після пред'явлення фізичною особою необхідних документів уповноважений працівник банку ідентифікує цю фізичну особу, після чого між банком і фізичною особою укладається в письмовій формі договір банківського вкладу; після укладення договору банківського вкладу фізична особа вносить або перераховує з іншого власного рахунка кошти на вкладний (депозитний) рахунок, після чого на підтвердження укладення договору банківського вкладу і внесення грошових коштів на вказаний рахунок банк видає фізичній особі ощадну книжку або інший документ, що її замінює і який видається згідно з внутрішніми положеннями банку.
Згідно з пунктом 2.9 глави 2 розділу IV Інструкції №492 банк (філія, відділення) зобов'язаний видати клієнту після завершення приймання готівки квитанцію (другий примірник прибуткового касового ордера) або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі. Квитанція або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі, має містити найменування банку (філії, відділення), який здійснив касову операцію, дату здійснення касової операції (у разі здійснення касової операції в післяопераційний час, час виконання операції або напис чи штамп “вечірні” чи “післяопераційний час”), а також підпис працівника банку (філії, відділення), який прийняв готівку, відбиток печатки (штампа) або електронний підпис працівника банку (філії, відділення), засвідчений електронним підписом САБ.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі №463/5896/14-ц вказано, що за змістом частини першої статті 1058 ЦК України договір банківського вкладу є реальним договором, тобто вважається укладеним у разі прийняття банком від вкладника або від третьої особи на користь вкладника грошової суми. Такі дані вкладника чи третьої особи в його інтересах є необхідною умовою виникнення зобов'язання за договором банківського вкладу, згідно з яким у вкладника з'являється право вимагати від банку повернення суми вкладу та виплати відсотків від неї, а у банку - відповідні обов'язки. З договору банківського вкладу, укладення якого обумовлено переданням коштів вкладника у власність банку, можуть виникати лише зобов'язальні правовідносини за участю вкладника (кредитора) та банку (боржника).
Таким чином, колегія суддів вважає, що, вирішуючи питання про стягнення грошових коштів за договором банківського вкладу, договором банківського рахунку, суд повинен встановити факт укладення відповідного договору, з'ясувати повноваження сторін на його укладення, факт внесення грошової суми на вкладний (депозитний) рахунок вкладника, а також дотримання вимог, передбачених законами та іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності, щодо укладення договору банківського вкладу, договору банківського рахунку та внесення грошових коштів.
Отже, визначальним для встановлення факту укладення договору є прийняття від вкладника коштів у касу банку.
Судом встановлено, що спірні договори, а саме: договір карткового банківського рахунку №Р_ТРН1\ВДUSD\641 від 27 липня 2015 року та договір банківського вкладу фізичної особи “Стандарт “Строковий” №38.2554.1117.ФО Д від 17 листопада 2017 року року ОСОБА_1 не підписувалися, а підписувалися ОСОБА_4 . Даний факт встановлений судом і визнаний в судовому засіданні сторонами, підтверджений показами свідків. Належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_1 уповноважила в установленому законом порядку ОСОБА_4 на представлення її інтересів в банку, суду представлено не було.
Також судом не здобуто і сторонами не надано жодного доказу щодо внесення позивачем грошових коштів у касу банку на виконання договору карткового банківського рахунку №Р_ТРН1\ВДUSD\641 від 27 липня 2015 та договору банківського вкладу фізичної особи “Стандарт “Строковий” №38.2554.1117.ФО Д від 17 листопада 2017 року, зокрема відсутні квитанції (другий примірник прибуткового касового документа) або інший документ (ощадна книжка, ощадний сертифікат), які є підтвердженням внесення готівки у відповідній платіжній системі.
Позивач як на доказ посилається лише на зведену виписку по рахунку, яку колегія суддів вважає недостатньою для підтвердження внесення коштів у касу банку, з огляду на те, що ч.1 ст.9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” передбачає, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських квитанцій. Виписки, на які посилається, суд сформовані в автоматизованому режимі АБС “SR_BANK” в результаті численних умисних, протиправних дій начальника Тернопільського відділення №1 ПАТ “Юнекс Банк” Хортик Людмили Петрівни та старшого касира відділення №1 ПАТ “Юнекс Банк” Левенець Світлани Ярославівни, стосовно яких порушено кримінальне провадження №12018210000000175 від 28 лютого 2018 року про обвинувачення за ч.5 ст.191, ч.1, 2 ст.200 КК України.
Отже, колегія суддів вважає, що в позові ОСОБА_1 до Акціонерного товариства “Юнекс Банк” про стягнення заборгованості за договором карткового банківського рахунку та договором банківського вкладу слід відмовити, оскільки позивачем вказані договори не були підписані, а іншою особою, не уповноваженою на це у встановленому законом порядку, а також відсутні докази прийняття від вкладника коштів у касу банку.
За змістом статей 15 і 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Цивільне право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним.
Правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено.
У справі, що розглядається, відповідач звернувся з вимогою про визнання недійсним договір карткового банківського рахунку №Р_ТРН1\ВДUSD\641 від 27 липня 2015, посилаючись на те, що ОСОБА_1 вказаний договір не підписувала і належним чином нікого не уповноважила на це. Даний факт встановлений судом і визнаний в судовому засіданні сторонами, підтверджений показами свідків. Належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_1 уповноважила в установленому законом порядку іншу особу на представлення її інтересів в банку, суду представлено не було.
Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Зазначена норма кореспондує частинам другій, третій статті 215 ЦК, висвітлює різницю між нікчемним і оспорюваним правочином і не застосовується до правочинів, які не відбулися, бо є невчиненими. Разом із тим у випадку оспорювання самого факту укладення правочину, такий факт може бути спростований не шляхом подання окремих позовних вимог про недійсність правочину, а під час вирішення спору про захист права, яке позивач вважає порушеним шляхом викладення відповідного висновку про неукладеність спірних договорів у мотивувальній частині судового рішення.
Дана правова позиція висловлена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі №145/2047/16-ц.
Тому, колегія суддів вважає, що в зустрічному позові про визнання недійсним спірного договору слід відмовити, оскільки він є таким, що неукладений.
Таким чином, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційну скаргу представника Акціонерного товариства “Юнекс Банк” - адвоката Єкімука Олександра Леонідовича слід задовольнити часткового, а рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 30 вересня 2021 року в частині задоволення позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства “Юнекс Банк” про стягнення заборгованості за договором карткового банківського рахунку та договором банківського вкладу, а також, стягнення витрат на професійну правничу допомогу, гонорару успіху, судового збору - скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства “Юнекс Банк” про стягнення заборгованості за договором карткового банківського рахунку та договором банківського вкладу, а також, стягнення витрат на професійну правничу допомогу, гонорару успіху, сплаченого судового збору - відмовити.
Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 30 вересня 2021 року в частині відмови зустрічного позову Акціонерного товариства “Юнекс Банк” до ОСОБА_1 про визнання договору банківського рахунку №P_TPH1/ВД/USD/641 від 27 липня 2015 року недійсним - змінити, виклавши мотивувальну частину в редакції даної постанови.
Згідно з ч.1 та п.2 ч.2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи покладаються: у разі відмови в позові - на позивача.
Враховуючи те, що Акціонерним товариством “Юнекс Банк” при подачі апеляційної скарги було сплачено судовий збір у сумі 6 328 (шість тисяч триста двадцять вісім) гривень 51 копійку, тому колегія суддів вважає за необхідне стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , паспорт Серія НОМЕР_6 , виданий Борщівським РВ УМВС України в Тернопільській області 02 серпня 2005 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_7 ) в користь Акціонерного товариства “Юнекс Банк” (місцезнаходження: вулиця Васильківська, будинок 14, м. Київ, Київська область, поштовий індекс: 03040, код ЄДРПОУ: 20023569, код банку: 322539) сплачений ними судовий збір у розмірі 6 328 (шість тисяч триста двадцять вісім) гривень 51 копійку.
Керуючись ст.ст.35, 259, 374, 376, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу представника Акціонерного товариства “Юнекс Банк” - адвоката Єкімука Олександра Леонідовича - задовольнити частково.
Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 30 вересня 2021 року в частині задоволення позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства “Юнекс Банк” про стягнення заборгованості за договором карткового банківського рахунку та договором банківського вкладу, а також, стягнення витрат на професійну правничу допомогу, гонорару успіху, судового збору - скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства “Юнекс Банк” про стягнення заборгованості за договором карткового банківського рахунку та договором банківського вкладу, а також, стягнення витрат на професійну правничу допомогу, гонорару успіху, сплаченого судового збору - відмовити.
Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 30 вересня 2021 року в частині відмови зустрічного позову Акціонерного товариства “Юнекс Банк” до ОСОБА_1 про визнання договору банківського рахунку №P_TPH1/ВД/USD/641 від 27 липня 2015 року недійсним - змінити, виклавши мотивувальну частину в редакції даної постанови.
Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , паспорт Серія НОМЕР_6 , виданий Борщівським РВ УМВС України в Тернопільській області 02 серпня 2005 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_7 ) в користь Акціонерного товариства “Юнекс Банк” (місцезнаходження: вулиця Васильківська, будинок 14, м. Київ, Київська область, поштовий індекс: 03040, код ЄДРПОУ: 20023569, код банку: 322539) сплачений ними судовий збір у розмірі 6 328 (шість тисяч триста двадцять вісім) гривень 51 копійку.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст судового рішення виготовлений 25 лютого 2022 року.
Головуючий
Судді