Справа № 607/143/21 Головуючий у 1-й інстанції Герчаківська О. Я.
Провадження № 22-ц/817/234/22 Суддя - доповідач - Храпак Н.М.
Категорія - 304070000
16 лютого 2022 року м. Тернопіль
Тернопільський апеляційний суд в складі:
головуючого - Храпак Н.М.
суддів - Дикун С. І., Парандюк Т. С.,
за участю секретаря - Романська К.М.
та сторін: представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Бачинської Н.О., представника відповідача ТзОВ "Тернопільелектропостач" - Хомишин І.Б., представника ВАТ "Тернопільобленерго" - Мелішкевич М.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу №607/143/21 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільелектропостач" на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 27 вересня 2021 року, ухваленого суддею Герчаківською О.Я., повний текст якого складений 07 жовтня 2021 року, у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Тернопільського сільського району електричних мереж ВАТ "Тернопільобленерго", Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільелектропостач" про визнання незаконним донарахування суми боргу за використану електроенергію та зобов'язання вчинити дії, -
у січні 2021 року ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до Тернопільського сільського району електричних мереж ВАТ "Тернопільобленерго", Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільелектропостач" про: 1) визнання незаконним донарахування позивачу суми боргу у розмірі 92 976 (дев'яносто дві тисячі дев'ятсот сімдесят шість) гривень 70 копійок за використану електроенергію; 2) зобов'язання Тернопільського сільського району електричних мереж ВАТ "Тернопільобленерго" провести перерахунок та внести відомості в облікові дані споживача - ОСОБА_1 (особовий рахунок - НОМЕР_1 ) про відсутність суми заборгованості (а.с. 1-4).
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначила, що 23 листопада 2020 року нею було отримано повідомлення на номер мобільного телефону НОМЕР_2 про наявність боргу за оплату за спожиту електроенергію у сумі 92 976,70 гривень. Внаслідок цього позивач звернулася до Тернопільського сільського району електричних мереж ВАТ "Тернопільобленерго" щодо надання роз'яснень суми боргу. Згідно роз'яснень відповідача за результатами перевірки було встановлено, що електрична енергія обліковується 5-ти значним лічильником, а оплата здійснюється по 4-ри значному лічильнику. А тому електрична енергія, яка використовувалась позивачем обліковувалась невірно, внаслідок чого було здійснено донарахування додаткових кВт енергії. Однак, із вказаними діями відповідача щодо нарахування грошових коштів за невірно обліковану електроенергію позивачка категорично не погоджується, виходячи із нижченаведеного. У 2011 році ОСОБА_1 було придбано домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , у якому вже було підключено усі мережі, в тому числі й електропостачання. Внаслідок того, що змінився власник домоволодіння, між позивачем та відповідачем у 2014 році було укладено Договір про користування електричною енергією №258102, відповідно до якого на ім'я ОСОБА_1 відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 . Облік спожитої електроенергії здійснюється на підставі лічильника: 943732 з 29 травня 2004 року, тип СА4У-И672М (10-40А), розрядність 5,0, та було здійснено опломбування даного лічильника: ОЛ-3036689, встановлений 24 травня 2004 року на клемній кришці електролічильника. При укладені даного договору у пункті 6 вказано показання приладу обліку на момент укладення договору 0255, тобто чотиризначні. Відповідно, відштовхуючись від даного показника, позивачка і подавала показники за спожиту електроенергію. Більше того, протягом всього часу використання ОСОБА_1 засобу обліку електричної енергії, встановленого відповідачем, проводилась ними неодноразова перевірка встановленого засобу та зняття показників лічильника, яка відбувалася практично щомісяця, та при цьому жодних порушень обліку електричної енергії виявлено не було. Так, до прикладу 10 березня 2020 року, відповідачем проводився технічний огляд. Позивач за весь період користування сплачувала грошові кошти за фактично спожиту електроенергію згідно наданих їй для оплати рахунків. В тому, що спеціалісти відповідача неправильно вказали значність лічильника, та у подальшому неправильно знімали показники лічильника, вини позивача немає, що є виключно порушенням енергопостачальної організації, тобто, відповідача. З боку ОСОБА_1 , як споживача, жодних порушень допущено не було, втручань в роботу лічильника також не було. Тому, позивач вважає, що такі дії працівників відповідача в проведенні донарахування оплати за спожиту електроенергію в сумі 92 976,70 гривень за період з 2014 року по грудень 2020 року є незаконними та спрямовані на умисне збільшення оплати.
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 27 вересня 2021 року позов - задоволено частково.
Визнано незаконним донарахування ОСОБА_1 суми боргу у розмірі 92 976,70 гривень.
Стягнуто з Тернопільського сільського району електричних мереж ВАТ "Тернопільобленерго" на користь держави 454 гривні судового збору.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільелектропостач" на користь держави 454 гривні судового збору.
У задоволенні решти вимог - відмовлено (а.с. 163-169).
В апеляційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю "Тернопільелектропостач" просить скасувати рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 27 вересня 2021 року та винести нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ТзОВ "Тернопільелектропостач", посилаючись на те, що судом неправильно застосовано норми матеріального права, внаслідок чого, винесено незаконне та необґрунтоване рішення, неправильно встановлені обставини, які мають значення для справи, неправильно досліджено/оцінено докази (а.с. 174-185).
В обґрунтування апеляційної скарги ТзОВ "Тернопільелектропостач" зазначило, що судом першої інстанції невірно встановлено ряд обставин, а саме: - того, хто з відповідачів є електропостачальником; - правової природи електропостачальника; - оспорюваних обсягів спожитої електроенергії та правомірності вжиття терміну "донарахування" суми боргу; - обсягу повноважень ТзОВ "Тернопільелектропостач" та процедури нарахування вартості за спожиту електроенергію побутовим споживачем; - періоду споживання оспорюваних обсягів спожитої електроенергії; - законодавства, яке слід застосувати до спірних правовідносин. Окрім того, ані позивачем, ані судом не зазначено жодної суперечності чинному законодавству в діях ТзОВ "Тернопільелектропостач", до компетенції якого належить отримати від оператора системи розподілу спожитий позивачем обсяг, застосувати вірний тариф, визначений постановою НКРЕКП та нарахувати вартість електроенергії, яку споживач повинен оплатити. Вказують, що судом не взято до уваги реформу в енергетичній галузі, перерозподілу прав та обов'язків учасників енергетичної галузі та тих правових наслідків, які відбулися. А саме те, що у 2019 році відбулася двоступенева державна реформа ринку електроенергії, згідно ЗУ "Про ринок електричної енергії", який набрав чинності 11 червня 2017 року, а тому, з 01 січня 2019 року ВАТ "Тернопільобленерго" припинило діяльність з постачання електроенергії у зв'язку з анулюванням його ліцензії на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом та розпочало діяльність з розподілу електричної енергії власними мережами. Таким чином, договір про користування електричною енергією від 11 червня 2014 року, укладений між позивачем та ВАТ "Тернопільобленерго" припинив свою дію з 01 січня 2019 року. Таким чином, починаючи з січня 2019 року всі побутові споживачі Тернопільської області (в тому числі позивач) продовжили користуватися електроенергією і тим самим, приєдналися до Публічного договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг ТОВ "Тернопільелектропостач". Отже, розпочався новий формат правовідносин на ринку електричної енергії між постачальником, оператором системи розподілу, споживачем та іншими учасниками ринку. Відповідно до нового формату, започаткованого реформою на низкою нормативно-правових актів, оператор обліковує спожиті споживачами обсяги електроенергії (кіловати) та передає цю інформацію постачальнику, а постачальник розраховує вартість до сплати (гривні). Принципово неправильним та таким, що грубо суперечить чинному законодавству є оскаржуване рішення, яким скасовано нарахування вартості електроенергії, при тому, що обсяг спожитої електроенергії залишився без змін. Також вказують, що в одному випадку суд вважає, що правовідносини виникли до 01 січня 2019 року та застосовує ЗУ "Про електроенергетику", а в іншому випадку - застосовує до спірних правовідносин ПРРЕЕ, які застосовуються з дати початку дії нового ринку електричної енергії - з 01 січня 2019 року. Правовідносини між позивачем та відповідачем-2 виникли на підставі договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг з комерційною пропозицією "Універсальна побут" постачальника універсальних послуг ТОВ "Тернопільелектропостач", який укладено шляхом фактичного споживання позивачем електричної енергії з січня 2019 року. Вказують, що вартість спожитої електроенергії позивачем не сплачена. Водночас, жодних заперечень щодо алгоритму нарахування боргу за електроенергію, а тим більш доказів, що спростовують його наявність, ОСОБА_1 до суду не надано.
Від представника ОСОБА_1 - адвоката Бачинської Наталії Орестівни надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу ТзОВ "Тернопільелектропостач" - залишити без задоволення, а рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 27 вересня 2021 року у цивільній справі №607/143/21 - залишити без змін, посилаючись на те, що мотиви та підстави, які викладені в апеляційній скарзі є безпідставними та необґрунтованими, а рішення суду першої інстанції ухвалено у відповідності до вимог чинного законодавства України, враховуючи фактичні обставини справи, в межах наданих суду повноважень, ґрунтуючись на повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності та вірного застосування судом як норм процесуального, так і норм матеріального права. Вказує, що позивач за весь період користування сплачувала грошові кошти за фактично спожиту електроенергію згідно наданих їй для оплати рахунків. Показники лічильника щомісяця знімали працівники відповідача-1, та мали можливість виявити невідповідність у значності лічильника. В тому, що спеціалісти відповідача-1 неправильно вказали значність лічильника, та у подальшому неправильно знімали показники лічильника, вини позивача немає. З боку останньої, як споживача, жодних порушень допущено не було, втручань в роботу лічильника також не було.
Тернопільський сільський район електричних мереж ВАТ "Тернопільобленерго" своїм правом на відзив не скористався.
Представник ТзОВ "Тернопільелектропостач" - Хомишин І.Б. апеляційну скаргу підтримала, зіславшись на доводи викладеній в ній.
Представник ВАТ "Тернопільобленерго" - Мелішкевич М.С. апеляційну скаргу ТзОВ "Тернопільелектропостач" підтримала, просила її задовольнити.
Представник ОСОБА_1 - адвокат Бачинська Н.О. апеляційної скарги не визнала, вважаючи її безпідставною, а рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим.
Заслухавши пояснення сторін, ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційної скарги в її межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з таких мотивів.
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Згідно з ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Як вказано в частині третій статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частина друга статті 129 Конституції України визначає основні засади судочинства, однією з яких згідно з пунктом 3 цієї частини є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частин першої, другої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржене судове рішення відповідає, з огляду на таке.
Судом встановлено, що згідно договору купівлі-продажу незавершеного будівництва житлового будинку, укладеного 23 грудня 2011 року, ОСОБА_2 продала, а ОСОБА_1 купила належний ОСОБА_2 незавершений будівництвом житловий будинок, що знаходиться по АДРЕСА_2 . На приватизованій земельній ділянці, яка відчужується за окремим договором, розташований цегляний незавершений будівництвом житловий будинок з верандою і цокольним поверхом, готовність якого складає 70%, зазначений в плані під літ. "А", цегляний гараж під літ. "Б", металічна огорожа - "1-2" (а.с. 58).
Також між сторонами укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, згідно якого ОСОБА_2 продала, а ОСОБА_1 купила, належну ОСОБА_2 земельну ділянку, площею 0,0999 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер: 6125289800020011008, розташовану в АДРЕСА_2 . На вищезгаданій земельній ділянці розташований незавершений будівництвом житловий будинок, який відчужується за окремим договором (а.с. 59).
23 січня 2018 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 укладено договір про поділ майна подружжя, згідно якого ОСОБА_1 в особисту приватну власність переходить 1/2 житлового будинку АДРЕСА_2 , та 1/2 земельної ділянки площею - 0,0999 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер: 6125289800:02:001:1008, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), надалі - Земельна ділянка. Вказане підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта №244644120 від 16 лютого 2021 року (а.с. 60-63).
11 червня 2014 року між ОСОБА_1 та Тернопільським сільським РЕМ ВАТ "Тернопільобленерго" було укладено договір про користування електричною енергією, згідно п.1 якого енергопостачальник взяв на себе зобов'язання надійно постачати споживачеві електричну енергію у необхідних йому обсягах відповідно до потужності 3,0 вКт електроустановок споживача, з гарантованим рівнем надійності, безпеки і якості, а споживач зобов'язався оплачувати одержану електричну енергію за обумовленими тарифами (цінами) у терміни, передбачені цим договором. Згідно п.6 договору номер тарифного приладу обліку 943732, А4УН672М, показання приладу обліку на момент укладання договору - 0255. Вказаним договором передбачені права та обов'язки Споживача, а також права та обов'язки Енергопостачальника (а.с. 7-8).
11 червня 2014 року між сторонами укладено додаткову угоду до договору про користування електричною енергією, згідно умов якого сторони вирішили доповнити п.10 договору підпунктом наступного змісту: "Споживач" щомісяця самостійно знімає покази електролічильника, вказує дату і заносить їх у корінець квитанції, що повертається "Енергопостачальнику через пункти прийому платежів". Внести зміни в п.15 Договору, виклавши його в наступній редакції: Оплата спожитої електричної енергії проводиться на підставі показань приладу обліку та з врахуванням планового платежу. Оплата за електричну енергію здійснюється за тарифами, що встановлюються НКРЕ України на поточний рахунок із спеціальним режимом використання не пізніше 10 днів з дня отримання платіжного документа в терміни, зазначені "Енергопостачальником" в платіжному документі. Розрахунковим періодом є календарний місяць. Енергопостачальник безплатно видає споживачу платіжні документи для оплати електричної енергії. Величина планового нарахування визначається за середньомісячним обсягом споживання або на підставі заявленого "Споживачем" прогнозованого обсягу споживання електричної енергії. Підпункт 7 п.12 Договору викласти в наступній редакції: "Енергопостачальник" зобов'язується періодично, але не менш ніж один раз на шість місяців, самостійно здійснювати зняття показів електролічильника та проводити перерахунок за фактично спожиту електроенергію. За результатами перерахунку платіж у наступному розрахунковому періоді збільшується або зменшується на відповідну величину. Плановий платіж визначається автоматично програмним комплексом на підставі даних про середньомісячне споживання за попередні 12 місяців, або за фактичний період споживання, якщо він менший 12 місяців. Для нового споживача планові нарахування до зняття показів лічильника визначаються на підставі заявленого споживачем прогнозованого обсягу споживання електричної енергії (а.с. 9).
Із роздруківки з сайту: my.toe.com.ua\consumers\53991\info "Загальна інформація про споживача" вбачається, особовий рахунок: НОМЕР_1 , ПІБ: ОСОБА_1 , договір: 000000 від 29 травня 2004 року; точка обліку: ТО-1 (62Z73191999049465), стан живлення: підключений, адреса: АДРЕСА_2 , остання оплата: 500,00 на 24 листопада 2020 року; прострочений борг за е/е: 0, лічильник: 943732 з 29 травня 2004 року, тип СА4У-И672М (10-40А), [5р], розрядність 5,0 (а.с. 10).
Із роздруківки з сайту: my.toe.com.ua/consumers/53991/equipments "Обладнання" вбачається, що лічильник СА4У-И672М (10-40А) [5р] та пломба ОЛ-3036689 встановлені 24 травня 2004 року. Покази лічильника станом на день встановлення 00000 (а.с. 11).
Згідно роздруківки з сайту: my.toe.com.ua/consumers/53991/indexes показники по лічильнику 943732 наступні: 26 листопада 2020 року - 63 376; 19 листопада 2020 року - 62 565; 07 жовтня 2020 року - 05 985; 01 жовтня 2020 року - 05 985 (розрахунок); 01 вересня 2020 року - 05 980 (розрахунок); 29 серпня 2020 року - 05 977 (покази з банку); 10 серпня 2020 року - 05 960; 01 серпня 2020 року - 05 953 (розрахунок); 01 липня 2020 року - 05 922 (розрахунок); 01 червня 2020 року - 05 703 (розрахунок); 28 травня 2020 року - 05 688; 01 травня 2020 року - 05 530 (розрахунок); 24 квітня 2020 року - 05 483 (покази з банку); 01 квітня 2020 року - 05 324 (розрахунок); 10 березня 2020 року - 05 175 (акт технічного огляду); 01 лютого 2020 року - 04 885 (розрахунок); 13 січня 2020 року - 04 790; 01 січня 2020 року - 04 707 (розрахунок); 07 вересня 2018 року - 03 600 (покази з банку); 06 серпня 2018 року - 03 440; 01 липня 2018 року - 03 407 (розрахунок); 11 червня 2018 року - 03 377; 01 червня 2018 року - 03 363 (розрахунок); 14 травня 2018 року - 03 335; 10 травня 2018 року - 03 325 (покази з банку); 01 травня 2018 року - 03 284 (розрахунок); 12 квітня 2018 року - 03 284; 01 березня 2018 року - 03 284 (розрахунок); 19 лютого 2018 року - 03 284 (покази з банку); 01 лютого 2018 року - 03 264 (розрахунок); 11 січня 2018 року - 03 124; 01 січня 2018 року - 03 057 (розрахунок); 26 грудня 2017 року - 03 017 (покази з банку); станом на 01 грудня 2017 року - 02 842 (розрахунок) (а.с. 12).
Як вбачається із роздруківки з сайту: my.toe.com.ua/consumers/53991/payments було сплачено за електроенергію: 27 грудня 2019 року - 300,00 грн; 29 листопада 2019 року - 300,00 грн; 15 жовтня 2019 року - 100,00 грн; 08 липня 2019 року - 100,00 грн; 20 травня 2019 року - 200,00 грн; 15 квітня 2019 року - 200,00 грн; 09 березня 2019 року - 300,00 грн; 21 січня 2019 року - 200,00 грн; 29 грудня 2020 року - 300,00 грн; 15 грудня 2020 року - 700,00 грн; 24 листопада 2020 року - 500,00 грн; 10 листопада 2020 року - 300,00 грн; 29 серпня 2020 року - 200,00 грн; 18 липня 2020 року - 300,00 грн; 16 червня 2020 року - 100,00 грн; 24 квітня 2020 року - 500,00 грн; 13 березня 2020 року - 300,00 грн; 14 лютого 2020 року - 100,00 грн (а.с. 13-14).
Згідно квитанції №4713 від 04 листопада 2016 року, ос.рахунок 258103, ОСОБА_1 , фактичні покази лічильника: 27 вересня 2016 року - 1 165; 21 жовтня 2016 року - 1 265; покази лічильника: 01 жовтня 2016 року - 1 170; 01 листопада 2016 року - 1 320; різниця 150. До плати: 106,29 грн (а.с. 68).
Згідно квитанції №4236 від 01 січня 2017 року, ос.рахунок 258103, ОСОБА_1 , фактичні покази лічильника: 04 листопада 2016 року - 1 275; 21 грудня 2016 року - 1 520; покази лічильника: 01 грудня 2016 року - 1 294; 01 січня 2017 року - 1 577; різниця 283. До плати: 251,48 грн (а.с. 69).
Згідно квитанції №4678 від 02 лютого 2017 року, ос.рахунок 258103, ОСОБА_1 , фактичні покази лічильника: 21 грудня 2016 року - 1 520; 14 січня 2017 року - 1 680; покази лічильника: 01 січня 2017 року - 1 577; 01 лютого 2017 року - 1 800; різниця 223. До плати: 192,77 грн (а.с. 70).
Згідно квитанції №11053 від 01 жовтня 2018 року, ос.рахунок 258103, ОСОБА_1 , фактичні покази лічильника: 06 серпня 2018 року - 3 440; 07 вересня 2018 року - 3 600; покази лічильника: 01 вересня 2018 року - 3 469; 01 жовтня 2018 року - 3 720; різниця 251. До плати: 0,00 грн, переплата 302,72 грн (а.с. 71).
На всіх вказаних квитанціях зазначено "4 розр.".
Згідно квитанції №376 від 01 листопада 2018 року, ос.рахунок 258103, ОСОБА_1 , фактичні покази лічильника: 06 серпня 2018 року - 3 440; 07 вересня 2018 року - 3 600; покази лічильника: 01 жовтня 2018 року - 3 720; 01 листопада 2018 року - 3 823; різниця 103. До плати: 0,00 грн, переплата 207 грн (а.с. 72).
Згідно завдань на контрольний обхід від 10 січня 2020 року №258 показник лічильник позивача зазначено 47900 (а.с. 76).
Згідно завдань на контрольний обхід від 02 березня 2020 року №258 показник лічильник позивача зазначено 51760 (а.с. 77).
Згідно завдань на контрольний обхід від 25 травня 2020 року №258 показник лічильник позивача зазначено 56880 (а.с. 78).
Згідно завдань на контрольний обхід від 01 жовтня 2020 року №258 показник лічильник позивача зазначено 59850 (а.с. 79).
За змістом акту контрольного зняття показників електролічильників від 26 листопада 2020 року за адресою: АДРЕСА_3 , № лічильник 943732, показник 63376 (а.с. 47).
10 березня 2020 року складено акт технічної перевірки збереження пломб вузла обліку (засобу обліку), встановленого на об'єкті споживача, яким представник оператора системи розподілу ВАТ "Тернопільобленерго" ТС РЕМ і споживач ОСОБА_1 підтверджуються, що на об'єкті споживача вузол обліку електричної енергії знаходиться на фасаді, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 . Дооблікові ввідні пристрої: ввідний автомат, тип АВ, струм 50А. Лічильник СА4У-И672М, заводський номер 943732, покази 51760, клас потужності 2, напруга 380, номінальний струм 20х50, дата повірки І.2004. № пломби на клемній кришці е. Лічильника 3036689 (а.с. 74).
19 листопада 2020 року складено акт технічної перевірки збереження пломб вузла обліку (засобу обліку), встановленого на об'єкті споживача, яким представник оператора системи розподілу ВАТ "Тернопільобленерго" ТС РЕМ майстер Бучинський В.С., ел.монтер ОСОБА_4 і споживач ОСОБА_1 підтверджуються, що на об'єкті споживача вузол обліку електричної енергії знаходиться на фасаді, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 . Дооблікові ввідні пристрої: ввідний автомат, тип АВ, струм 50А. Лічильник СА4У-И672М, заводський номер 943732, покази 62565, клас потужності 2, напруга 220/380, номінальний струм 10х40, дата повірки 04/. № пломби на клемній кришці е. Лічильника 3036689 (а.с. 48).
01 лютого 2021 року складено акт технічної перевірки збереження пломб вузла обліку (засобу обліку), встановленого на об'єктів споживача, яким представник оператора системи розподілу ВАТ "Тернопільобленерго" ТС РЕМ майстер Бучинський В.С., ел.монтер ОСОБА_5 і споживач ОСОБА_1 підтверджуються, що на об'єкті споживача вузол обліку електричної енергії знаходиться на фасаді, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 . Дооблікові ввідні пристрої: ввідний автомат, тип АВ, струм 50А. Лічильник СА4У-И672М, заводський номер 943732, покази 64738, клас потужності 2, напруга 220/380, номінальний струм 10х40, дата повірки 04/. № пломби на клемній кришці е. Лічильника 3036689 (а.с. 46).
Згідно п.1.1. публічного договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії виключно побутовим та малим непобутовим споживачам (далі - Споживач) постачальником універсальних послуг (далі - Постачальник) та укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання Споживача до цього Договору, згідно із заявою-приєднання яка є додатком 1 до цього Договору. За цим Договором Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору. Постачальник купує електричну енергію, вироблену з енергії сонячного випромінювання та/або енергії вітру об'єктами електроенергетики (генеруючими установками) приватних домогосподарств. величина встановленої потужності яких не перевищує 30 кВт, за "зеленим" тарифом в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії такими приватними домогосподарствами на підставі укладеного між ним та побутовим Споживачем договору про купівлю-продаж електричної енергії за "зеленим" тарифом приватним домогосподарством відповідно до додатку 2 до цього Договору. Додаток 2 не укладається, якщо Споживач є юридична особа (п.2.1. договору). Обов'язковою умовою для постачання електричної енергії Споживачу є наявність у Споживача укладеного в установленому порядку з оператором системи договору про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії, на підставі якого Споживач набуває право отримувати послугу з розподілу/передачі електричної енергії. Побутовий споживач використовує електричну енергію виключно на власні побутові потреби, у тому числі для освітлення, живлення електроприладів тощо, що не включає професійну та/або господарську діяльність. Малі непобутові споживачі можуть використовувати електричну енергію для професійної, господарської, підприємницької та іншої діяльності (п.2.2. договору). Споживач розраховується з Постачальником за спожиту електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором, згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 3 до цього Договору (п.5.1. Договору) (а.с. 112-116).
За змістом відповіді №6 від 19 січня 2021 року на адвокатський запит Тернопільський сільський РЕМ ВАТ "Тернопільобленерго" повідомив, що ВАТ "Тернопільобленерго" Тернопільський сільський РЕМ згідно ліцензії на право проведення господарської діяльності з розподілу електричної енергії, виданої постановою НКРЕКП від 20 листопада 2018 року №1468 є оператором систем розподілу, не проводить нарахувань за спожиту електроенергію та, відповідно, не видає розрахункових документів (а.с. 91).
У відповідь на запит суду від 20 квітня 2021 року Тернопільський сільський РЕМ ВАТ "Тернопільобленерго" надіслав лист №124 від 12 травня 2021 року, у якому повідомив, що згідно інформації, наданої службою приладів обліку і метрології ВАТ "Тернопільобленерго", лічильник електричної енергії №943732 типу СА4У-И672М, який встановлений за адресою: АДРЕСА_2 , пройшов повірку в Тернопільському територіальному представництві Держстандарту 19 березня 2004 року, про що свідчить пломба - 1 кв. 2004р. Показник на момент повірки становив 0 кВт/год. На даний прилад обліку встановлено п'ятирозрядний лічильний механізм (175 об./l кВт.год) (а.с. 138).
Допитана у судовому засіданні в процесуальному статусі свідка позивачка ОСОБА_1 показала суду, що у 2011 році придбала незавершене будівництво. У 2014 році підписала договір на постачання електроенергії. До того лічильник стояв, але користувались ним ще попередні власники. У договорі та квитанціях, які приходили на оплату послуг за електроенергію зазначено, що лічильник є чотирирозрядним. Також приходили представники ВАТ "Тернопільобленерго", які брали показники, ніхто їм не перешкоджав і зазначали 4 цифри, про що ОСОБА_1 ставила підписи у актах. Показники також подавала через термінали чи банк, коли оплачувала спожиту електроенергію. У листопаді 2019 року прийшов представник обленерго і сказав, що лічильник є п'ятизначним і в подальшому їй прийшла СМС-ка, що в неї є борг за електроенергію. Після того, як виявили, що лічильник п'ятизначний, вона не подавала показники, але контролер приходив і брав їх. В середньому споживала 150-200 кВт в місяць. Будинок має площу 300 кв.м., житлової - 96 кв.м., там проживають свідок з дітьми. Крім побутової техніки та газового котла, ніяких інших підключених приладів немає. Всі документи, які позивач підписувала містили 4 знаки.
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив із того, що недотримання відповідачами процедури, яка визначена Правилами роздрібного ринку електричної енергії, вказує на відсутність в діях ОСОБА_1 будь-яких порушень цих Правил чи умов договору, що є підставою для визнання незаконним донарахування ОСОБА_1 суми боргу у розмірі 92976,70 грн.
Крім цього, Тернопільський сільський РЕМ ВАТ "Тернопільобленерго" з часу укладення договору від 11 червня 2014 року приймав від позивачки чотиризначні покази приладу обліку електричної енергії, а у випадку неподання такого показника самостійно проводив нарахування за спожиту електроенергію, регулярно здійснюючи перевірки, вказуючи споживання в чотиризначних цифрах.
Колегія суддів, з даним висновком суду першої інстанції повністю погоджується, виходячи з такого.
Відповідно до положень частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
У статті 129 Конституції України закріплені основні засади судочинства. Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Статтею 630 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частини першої статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Відносини між споживачами та енергопостачальниками також регулюються Законом України "Про електроенергетику" від 16 жовтня 1997 року №575/97-ВР (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин), Правилами користування електричною енергією для населення, які затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року №1357 (чинними час виникнення спірних відносин) (далі - ПКЕЕН), і є обов'язковими для виконання всіма споживачами і енергопостачальниками незалежно від форм власності.
На підставі вимог статей 26, 27 Закону України "Про електроенергетику", пункту 11, 42, 48 ПКЕЕН споживачі зобов'язані додержуватись вимог нормативно-технічних документів та Договору про користування електричною енергією.
Відповідно до пункту 3 ПКЕЕН споживання електричної енергії здійснюється на підставі договору про користування електричною енергією між споживачем і енергопостачальником, що розробляється енергопостачальником згідно з Типовим договором про користування електричною енергією.
Відповідно до пункту 22 ПКЕЕН знімання показань приладів обліку проводиться споживачем щомісяця. Енергопостачальник має право контролювати правильність знімання показань приладів обліку та оформлення платіжних документів споживачем.
Відповідно до підпункту 4 пункту 5.1.1 ПРРЕЕ оператор системи має право на безперешкодний доступ (за пред'явленням представником службового посвідчення) до електричних установок споживача для проведення технічної перевірки засобів вимірювання, контролю за рівнем споживання електричної енергії та потужності, вимірювання показників якості електричної енергії, контрольного огляду електричних мереж від межі балансової належності до точки вимірювання та/або точки обліку відповідно до умов укладених договорів, а також для виконання відключення та обмеження споживання відповідно до встановленого цими Правилами порядку та умов договору, виконання інших робіт відповідно до договору.
Споживач електричної енергії в силу пункту 5.5.5 ПРРЕЕ зобов'язаний, зокрема, користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів); сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів; дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів; не допускати безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача, а також відшкодовувати збитки, завдані оператору системи та/або споживачу (основному споживачу), у разі виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача.
Частиною першою статті 77 Закону передбачено, що учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом.
Оператор системи визначає обсяг та вартість електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення цих Правил та/або виявлення фактів безоблікового споживання електричної енергії, самовільного підключення до об'єктів електроенергетики і споживання електричної енергії без засобів вимірювальної техніки, відповідно до вимог цієї глави (пункту 8.4.1 Правил).
Виявлення оператором системи самовільного підключення до об'єктів електроенергетики і споживання електричної енергії без засобів вимірювальної техніки відповідно до положень підпункту 6 пункту 8.4.2 та пункту 8.4.1 Правил є порушенням цих Правил, яке є підставою для складання акту про порушення та визначення оператором системи обсягу та вартість електричної енергії, не облікованої внаслідок такого порушення.
Згідно із пунктом 8.2.6 ПРРЕЕ на підставі акта про порушення обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків визначаються уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення.
Як встановлено судом і не заперечується сторонами, що 11 червня 2014 року між ОСОБА_1 та Тернопільським сільським РЕМ ВАТ "Тернопільобленерго" було укладено договір про користування електричною енергією.
Згідно п.6 договору номер тарифного приладу обліку 943732, А4УН672М, показання приладу обліку на момент укладання договору - 0255.
Відповідно до квитанцій РЕМ ВАТ "Тернопільобленерго": №4713 від 04 листопада 2016 року, №4236 від 01 січня 2017 року, №4678 від 02 лютого 2017 року, №11053 від 01 жовтня 2018 року, вказано, що лічильник "4 розрядний".
Отже, Тернопільський сільський РЕМ ВАТ "Тернопільобленерго" з часу укладення договору від 11 червня 2014 року приймав від позивачки чотиризначні покази приладу обліку електричної енергії, а у випадку неподання такого показника самостійно проводив нарахування за спожиту електроенергію, вказуючи споживання в чотиризначних цифрах, при цьому здійснюючи регулярні перевірки.
Крім того, як пояснила в судовому засіданні суду першої інстанції та апеляційного суду представник ОСОБА_1 - адвокат Бачинська Н.О., що позивач за весь період користування сплачувала грошові кошти за фактично спожиту електроенергію згідно наданих їй для оплати рахунків. Показники лічильника щомісяця знімали працівники ТСРЕМ ВАТ "Тернопільобленерго", та мали можливість виявити невідповідність у значності лічильника. В тому, що спеціалісти відповідача-1 неправильно вказали значність лічильника, та у подальшому неправильно знімали показники лічильника, вини позивача немає. З боку останньої, як споживача, жодних порушень допущено не було, втручань в роботу лічильника також не було.
Тобто, маючи інформацію про розрядність лічильника споживача ОСОБА_1 енергопостачальник, а з 01 січня 2019 року оператор системи розподілу, фіксував споживання електроенергії в чотиризначних цифрах, не повідомляючи позивачку про неправильно подані показники та не заявляв до неї будь-яких претензій. Тільки після складення акту від 19 листопада 2021 року оператор системи розподілу зафіксував споживання електроенергії у позивачки п'ятирозрядним лічильним механізмом, показник - 62565 кВт/год. Саме цей показник було надано ТОВ "Тернопільелектропостач", яке визначило обсяг спожитої ОСОБА_1 електроенергії за період з 01 січня 2019 року. В результаті таких дій відповідачів позивачці було повідомлено про донарахування за використану електроенергію в розмірі 92 976,70 гривень
Колегія суддів вважає, що вимоги ОСОБА_1 про визнання незаконним донарахування суми боргу за використану електроенергію є обґрунтованими, адже в порушення глави 8.2 розділу VIII Правил роздрібного ринку електричної енергії (далі - Правила), акт про порушення згідно з формою, наведеною в додатку 9 до цих Правил, відносно позивачки не складався, відповідно не відбулося засідання комісії з розгляду актів про порушення та не приймалося рішення комісії, яке оформлюється протоколом, копія якого видається споживачу. У разі причетності споживача до порушення цих Правил у протоколі зазначаються відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії. В такому разі разом з протоколом споживачу надаються розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії з посиланням на відповідні пункти глави 8.4 цього розділу та розрахункові документи для оплати необлікованої електричної енергії та/або збитків. У разі незгоди споживача з фактом безоблікового споживання електричної енергії та відмови від сплати вартості необлікованої електричної енергії оператор системи звертається з позовом до суду для підтвердження факту безоблікового споживання електричної енергії та стягнення вартості необлікованої електричної енергії. Відтак, недотримання відповідачами процедури, яка визначена Правилами вказує на відсутність в діях ОСОБА_1 будь-яких порушень цих Правил чи умов договору, що є підставою для визнання незаконним донарахування ОСОБА_1 суми боргу у розмірі 92 976, 70 гривень за використану електроенергію.
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення в частині позовних вимог, а саме: визнання незаконним донарахування позивачу суми боргу у розмірі 92 976 (дев'яносто дві тисячі дев'ятсот сімдесят шість) гривень 70 копійок за використану електроенергію.
Не заслуговують на увагу доводи заявника, що ані позивачем, ані судом не зазначено жодної суперечності чинному законодавству в діях ТзОВ "Тернопільелектропостач", до компетенції якого належить отримати від оператора системи розподілу спожитий позивачем обсяг, застосувати вірний тариф, визначений постановою НКРЕКП та нарахувати вартість електроенергії, яку споживач повинен оплатити. Вказують, що судом не взято до уваги реформу в енергетичній галузі, перерозподілу прав та обов'язків учасників енергетичної галузі та тих правових наслідків, які відбулися. А саме те, що у 2019 році відбулася двоступенева державна реформа ринку електроенергії, згідно ЗУ "Про ринок електричної енергії", який набрав чинності 11 червня 2017 року, а тому, з 01 січня 2019 року ВАТ "Тернопільобленерго" припинило діяльність з постачання електроенергії у зв'язку з анулюванням його ліцензії на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом та розпочало діяльність з розподілу електричної енергії власними мережами, виходячи з такого.
Так, 11 червня 2017 року набрав чинності Закон України "Про ринок електричної енергії" від 13 квітня 2017 року №2019-VIII (далі - Закон), тим самим розпочався процес реформування електроенергетичної галузі в Україні.
Одним з основних етапів реформи стало відокремлення (розділення) діяльності з розподілу електричної енергії від функцій виробництва, передачі та постачання, тобто створення відповідних окремих юридичних осіб, в даному випадку з 01 січня 2019 року такими повноваженнями наділено ТОВ "Тернопільелектропостач", яке було притягнуто судом в якості співвідповідача, проте нарахування суми боргу здійснено в 2021 році з врахуванням показників з 2014 року, тобто в той період коли облік електроенергії здійснював Тернопільський сільський РЕМ ВАТ "Тернопільобленерго", тому судом першої інстанції правомірно визначено належних співвідповідачів.
Враховуючи наведене, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільелектропостач" слід залишити без задоволення, а рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 27 вересня 2021 року - залишити без змін, оскільки висновки місцевого суду відповідають обставинам справи, узгоджуються з нормами процесуального права, які судом застосовані правильно, а доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.
Оскільки ухвалою суду апеляційної інстанції від 06 січня 2022 року було зупинено дію оскаржуваного рішення суду першої інстанції до закінчення його перегляду в апеляційному порядку, а колегія суддів дійшла висновку про те, що відсутні підстави для скасування судового рішення, яке переглядалось, тому дію рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 27 вересня 2021 року слід поновити.
Судові витрати за розгляд в апеляційній інстанції покласти на сторони в межах ними понесених.
Керуючись ст.ст.35, 259, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільелектропостач" - залишити без задоволення.
Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 27 вересня 2021 року - залишити без змін.
Поновити дію рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 27 вересня 2021 року.
Судові витрати за розгляд в апеляційній інстанції покласти на сторони в межах ними понесених.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст судового рішення виготовлений 23 лютого 2022 року.
Головуючий
Судді