Справа № 569/10868/19
01 березня 2022 року м. Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області
у складі: головуючої судді Галінської В.В.
секретар судового засідання Калентинець Т.В.
Справа №569/10868/19
учасники справи: позивач - ОСОБА_1
відповідач - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні порядку загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Служба у справах дітей виконавчого комітету Рівненської міської ради про позбавлення батьківських прав,
ОСОБА_1 звернувся до Рівненського міського суду Рівненської області із позовом до ОСОБА_2 , в якому просять позбавити ОСОБА_2 , батьківських прав стосовно дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , судові витрати покласти на відповідача.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що з відповідачем перебував у зареєстрованому шлюбі, в якому у них народились діти: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Сімейне життя між ними не склалось, оскільки відповідач почала зловживати алкоголем. У зв'язку з цим в серпні 2016 року він вимушений був забрати дітей на проживання в АДРЕСА_1 . З цього часу діти проживають з ним, ОСОБА_2 дітьми не цікавиться, матеріальної допомоги на їх утримання не надає, не бере участі у її фізичному, духовному та моральному вихованні і розвитку.
20 серпня 2019 року до суду надійшов відзив ОСОБА_2 на позов ОСОБА_1 , в якому відповідач зазначає, що не ухиляється від виховання дітей, регулярно з ними бачиться, відвідує кафе, заводить на гуртки, спілкується засобами телефонного зв'язку. Кошти на утримання дітей завжди надавались готівкою позивачу та особисто дітям, на даний час не сплачуються аліменти в межах виконавчого провадження. Просить відмовити в задоволенні позову.
Ухвалою суду від 26 червня 2019 року по вказаній справі було відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання на 06 серпня 2019 року з повідомленням (викликом) сторін. Визначено сторонам строк для подання відзиву на позов, відповіді, заперечень.
Ухвалою суду від 28 серпня 2019 року задоволено клопотання відповідача ОСОБА_2 та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Службу у справах дітей виконавчого комітету Рівненської міської ради (м. Рівне. вул. Поштова, 2). Направлено третій особі - копію ухвали та копію позовної заяви з додатками.
Ухвалою суду від 09 грудня 2019 року провадження у справі зупинено до набрання законної сили рішенням по цивільній справі №569/17596/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дітей.
Ухвалою суду від 06 вересня 2021 року провадження у справі поновлено, підготовче судове засідання призначено на 11 жовтня 2021 року.
Ухвалою суду від 20 грудня 2021 року підготовче провадження у справі закрито, призначено справу до судового розгляду по суті на 20 січня 2022 року з повідомленням (викликом) сторін.
Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_5 в судове засідання не з'явились, представник позивача подала до суду заяву в якій просила справу розглядати в їх відсутність, позовні вимоги підтримує, просить їх задоволити.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, подала до суду клопотання про виклик в судове засідання дітей ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .
Представник третьої особи Служби у справах дітей виконавчого комітету Рівненської міської ради в судове засідання не з"явилась, подала до суду заяву про розгляд справи без її участі, підтримує висновок органу опіки та піклування про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 щодо ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з"ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об"єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі.
Від шлюбу мають неповнолітніх дітей. Як встановлено із копії свідоцтва про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 серії НОМЕР_1 від 04 липня 2018 року, та копії свідоцтва про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 серії НОМЕР_2 від 04 липня 2018 року їх батьками є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Як вбачається із копії судового наказу Рівненського міського суду №569/4153/19 від 14 березня 2019 року із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 стягнуто аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Постановою головного державного виконавця Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області Мельника В.В. ВА №58898559 відкрито виконавче провадження з виконання судового наказу Рівненського міського суду Рівненської області від 11 квітня 2019 року №569/4153/19.
Як вбачається із розрахунку заборгованості по аліментах, здійсненого державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Рівненського міського управління юстиції Мельником В.В. від 05.07.2019 року №57338 при примусовому виконанні судового наказу №569/4153/19 від 11.04.2019 року, виданого Рівненським міським судом заборгованість ОСОБА_2 зі сплати аліментів становить 8180,40 грн.
Як вбачається із копії рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 26 квітня 2021 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_8 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Орган опіки та піклування виконавчого комітету Рівненської міської ради про визначення місця проживання дітей позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Визначено місце проживання дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом із батьком ОСОБА_1 .
З висновку органу опіки та піклування виконавчого комітету Рівненської міської ради від 19.11.2021 року вбачається, що неповнолітні ОСОБА_9 та ОСОБА_6 проживають з батьком ОСОБА_1 . ОСОБА_10 не спілкується з мамою з 2016 року, вона не телефонує, не цікавиться його навчанням, він бажає в подальшому проживати з татом та не заперечує проти позбавлення його мами батьківських прав. ОСОБА_9 пояснила, що з мамою не спілкується близько 3 років. За інформацією навчального закладу вихованням і навчанням дівчинки займався виключно тато. Мама не цікавилась навчанням ОСОБА_11 , батьківські збори не відвідувала, контакту з класним керівником не підтримувала. ОСОБА_4 не заперечує проти позбавлення її мами батьківських прав.
Питання про позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав розглядалось на засіданні комісії з питань захисту прав дитини 17.11.2021 року. На засіданні був присутній батько ОСОБА_1 , мати ОСОБА_2 на засідання комісії не з'явилась. Комісія, як консультативно-дорадчий орган при виконавчому комітеті Рівненської міської ради, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , прийняла рішення про доцільність позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав стосовно дітей ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , та вважає за доцільне позбавити ОСОБА_2 батьківських прав стосовно ОСОБА_4 та ОСОБА_3 .
Звертаючись до суду із позовною вимогою про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 стосовного його неповнолітніх дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , позивач посилається, зокрема на те, що відповідач ухиляється від виконання своїх обов"язків по вихованню дітей, не приймає участі у їх житті, не забезпечує необхідного їх утримання, не спілкується з ними.
Відповідно до ч.3 ст.51 Конституції України сім"я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю Організації Об"єднаних Націй 20 листопада 1959 року, яка підлягає застосуванню відповідно до ст.9 Конституції України та ст.ст.2,8 ЦПК України, проголошено, що у всіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питанням соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до частини першої, другої статті 12 Закону України "Про охорону дитинства" виховання в сім"ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов"язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров"я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов"язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини (частина друга статті 15 Закону України "Про охорону дитинства").
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 164 Сімейного кодексу України (далі - СК України) мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона/він ухиляються від виконання своїх обов"язків по вихованню дитини.
Тлумачення зазначеної статті дозволяє дійти висновку, що ухилення від виконання своїх обов"язків з виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов"язками.
Ухилення батьків від виконання своїх обов"язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.
Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов"язками.
Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків, або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов"язків.
Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.
Відповідно до частини першої статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у справі "Хант проти України" від 07 грудня 2006 року (заява № 31111/04) наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (параграф 57, 58).
У статті 9 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року зазначено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.
У рішенні по справі "Мамчур проти України" від 16 липня 2015 року (заява № 10383/09) Європейський суд з прав людини зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв"язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте основні інтереси дитини є надзвичайно важливими (параграф 100).
До аналогічної правової позиції дійшов Верховний Суд у постанові від 15 липня 2019 року у справі №336/9218/14.
Предметом доказування у даному спорі є факт втрати відповідачем інтересу до своїх дітей та як наслідок цього нехтування наданими їй батьківськими правами та обов"язками.
Відповідно до ч.ч. 5,6 ст. 19 СК України орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв"язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осміб, які бажають проживати з дитиною, брати у часть у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обгрунтованим, суперечить інтересам дитини.
Наданий в якості доказу висновок органу опіки і піклування про доцільність позбавлення відповідача батьківських прав, суд вважає таким, що відповідає інтересам дітей, неповнолітні ОСОБА_9 та ОСОБА_6 не заперечують проти позбавлення їх матері батьківських прав, вказують, що не підтримують зв'язків із нею з 2016 року. Відповідач ОСОБА_2 на засідання комісії не з'явилась.
З аналізу матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_2 заперечує проти позбавлення її батьківських прав стосовно дітей ОСОБА_9 та ОСОБА_14 . При цьому також установлено, що відповідач проживає окремо від дітей, не спілкується з ними, матеріально не утримує. Доказів протилежного відповідачем суду не подано, надані до суду разом із відзивом фотографії не можуть бути належним доказом виконання ОСОБА_2 своїх батьківських обов'язків.
У відповідності до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов"язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Обставини, на які посилається позивач як на підставу заявленого позову, а саме те що відповідач протягом тривалого часу свідомо нехтує своїми батьківськими обов"язками, піклування та турботи до дітей не виявляє, станом їх здоров"я не цікавиться, фізичний та моральний розвиток дітей не підтримує, не спілкується з ними в обсязі, необхідному для їх нормального самоусвідомлення, знайшли своє підтвердження в судовому засіданні.
Враховуючи встановлені судом обставини по справі та вищезазначені вимоги закону, приймаючи до уваги те, що позивачем в ході судового розгляду доведено належними та достатніми доказами факти свідомого нехтування відповідачем своїми батьківськими обов"язками, суд вважає доцільним позбавлення відповідача батьківських прав по відношенню до неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Аналізуючи досліджені докази, суд на основі всебічного, повного, об"єктивного та безпосереднього з"ясування фактичних обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, з"ясувавши їх достатність і взаємний зв"язок у сукупності, захищаючи права та інтереси дітей, враховуючи особу відповідача, суд приходить до переконання, що позовні вимоги ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 слід задовольнити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 81, 89, 258-259, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Служба у справах дітей виконавчого комітету Рівненської міської ради про позбавлення батьківських прав - задовольнити.
Позбавити ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , батьківських прав відносно її дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Стягнути з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_1 сплачений ним судовий збір в розмірі 768 грн. 40 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, безпосередньо до Рівненського апеляційного суду або через Рівненський міський суд. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Сторони по справі:
Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Відповідач ОСОБА_8 , АДРЕСА_3
Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Служба у справах дітей виконавчого комітету Рівненської міської ради, м.Рівне, вул.Поштова, 2.
Повний текст судового рішення складено 01 березня 2022 року.
Суддя -