Справа № 274/7466/13-ц Провадження № 2/0274/250/22
Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області
21.02.22 р.м. Бердичів
Суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Корбут В.В. (далі - Суд), за участю секретаря судового засідання Жмурко В.І.,
розглянувши у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовомПублічного акціонерного товариства "УкрСиббанк", останнім представником якого є ОСОБА_1 ,
до1) ОСОБА_2 , 2) ОСОБА_3 , представником яких є ОСОБА_4 ,
простягнення заборгованості,
Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" (далі - Банк) звернулось з позовом, у якому просить стягнути на його користь солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 борг (станом на 08.07.2013 р.):
- за кредитним договором № 11162156000 від 30.05.2007 р. у розмірі 46 809,01 євро;
- за кредитним договором № 11394765000 від 16.09.2008 р. у розмірі 44 792,88 доларів США.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між Банком та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 11162156000 від 30.05.2007 р., на виконання умов якого Банк надав ОСОБА_2 кредит у розмірі 44 960,00 євро, та кредитний договір № 11394765000 від 16.09.2008 р., на виконання умов якого Банк надав ОСОБА_2 кредит у розмірі 40 000,00 доларів США. ОСОБА_2 не виконує зобов'язань за вказаними договорами з повернення кредиту та сплати процентів, через що в нього виникли відповідні заборгованості, до складу яких також входить пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом та за процентами за користування кредитом. Виконання ОСОБА_2 зобов'язань за зазначеними договорами забезпечено договорами поруки № 11162156000/п від 30.05.2007 р. та № 229241 від 16.09.2008 р., укладеними між Банком та ОСОБА_3
ОСОБА_2 та ОСОБА_3 просять відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що незрозумілою є валюта зобов'язання за кредитним договором № 11162156000 від 30.05.2007 р., з 29.04.2011 р. проценти за кредитними договорами нараховувались Банком у більшому розмірі, ніж це передбачено договорами, незрозумілим є нарахування цих процентів, Правила (договірні умови) споживчого кредитування позичальників Банку не є складовою кредитного договору № 11394765000 від 16.09.2008 р., оскільки не підписані ОСОБА_2 , та крім того, не додані до матеріалів справи, надані Банком розрахунки заборгованості за кредитними договорами не є документами, які б підтверджували наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлювали її розмір, з них також випливає, 10.06.2011 р. ОСОБА_2 сплатив заборгованість за договорами, первинні документи, які б вказували наявність у ОСОБА_2 боргу за кредитними договорами, Банком не подані, порука ОСОБА_3 припинилася, оскільки Банк без її згоди збільшив обсяг її відповідальності як поручителя.
Судом з'ясовано, що між Банком та ОСОБА_2 укладено договір про надання споживчого кредиту № 11162156000 від 30.05.2007 р. з додатком № 1 - графіком погашення кредиту, за умовами якого Банк зобов'язався надати ОСОБА_2 кошти (кредит) в іноземній валюті у розмір 44 960,00 євро на строк сто тридцять два місяці, але не більше ніж до 30.05.2018 р., а ОСОБА_2 зобов'язався повернути кредит у повному обсязі у терміни та розмірах, що встановлені Додатком № 1, якщо тільки не застосовується інший термі повернення кредиту відповідно до умов цього договору, сплачувати проценти за користування кредитом протягом перших тридцяти календарних днів з дати видачі кредиту у розмірі 11,9% річних, після закінчення цього строку та кожного наступного місяця кредитування розмір процентної ставки підлягає перегляду відповідно до умов договору. Якщо Банк не повідомив про встановлення нового розміру процентної ставки на наступний місяць строку кредитування відповідно до умов договору, застосовується розмір процентної ставки, діючий за цим договором в попередньому місяці. За порушення ОСОБА_2 термінів погашення будь-яких грошових зобов'язань, передбачених договором, Банк має право вимагати додатково сплатити пеню у розмірах, передбачених договором (т. 1, а. с. 23 - 27, 28 - 30).
Тобто послання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у якості заперечень проти позову на те, що незрозумілою є валюта зобов'язання за кредитним договором № 11162156000 від 30.05.2007 р., є безпідставним, оскільки з умов договору вбачається що кредити надається у євро.
Між Банком та ОСОБА_2 укладено договір про надання споживчого кредиту з правилами № 11394765000 від 16.09.2008 р., додатком № 1 - графіком погашення кредиту, за умовами якого Банк зобов'язався надати ОСОБА_2 кошти (кредит) у розмірі 40 000,00 доларів США, а ОСОБА_2 зобов'язався повернути кредит у терміни, що встановлені Додатком № 1, кінцевий термін остаточно повного погашення кредитної заборгованості - 16.09.2015 р., за користування кредитними коштами встановлюється ставка 16,00% річних (т. 1, а. с. 31 - 32, 33 - 35).
З довідки-розрахунку заборгованості за кредитом за кредитним договором № 11162156000 від 30.05.2007 р. випливає, що на виконання умов договору Банк надав ОСОБА_2 кредит у розмірі 44 960,00 євро (т. 1, а. с. 14 - 15).
З довідки-розрахунку заборгованості за кредитом за кредитним договором № 11394765000 від 16.09.2008 р. вбачається, що Банк надав ОСОБА_2 кредит у розмірі 40 000,00 доларів США (т. 1, а. с. 6 -7).
ОСОБА_2 та ОСОБА_3 проти обставин надання Банком кредитних коштів не заперечили, доказів на їх спростування не подали.
Заперечуючи проти позову, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не посилаються на те, що ОСОБА_2 виконував зобов'язання за договором про надання споживчого кредиту № 11162156000 від 30.05.2007 р. та договором про надання споживчого кредиту з правилами № 11394765000 від 16.09.2008 р. належним чином, та доказів на підтвердження цих обставин, зокрема, документів, які б підтверджували сплату ОСОБА_2 коштів на повернення кредитів та процентів за цими договорами не подали, достовірність (правильність) довідок-розрахунків заборгованості за кредитними договорами у частині розміру заборгованості за кредитами також не спростували.
За таких обставин Суд критично оцінює посилання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 як на підстави для відмови у задоволенні позову на те, що надані Банком розрахунки заборгованості за договором про надання споживчого кредиту № 11162156000 від 30.05.2007 р. та договором про надання споживчого кредиту з правилами № 11394765000 від 16.09.2008 р. не є документами, які б підтверджували наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлювали її розмір, і що з них також випливає, що 10.06.2011 р. ОСОБА_2 сплатив заборгованість за договорами (Суд зазначає, що відображення у довідках-розрахунках заборгованості у колонках "дата фактичного погашення заборгованості за наданим кредитом" та "сума фактичного погашення за наданим кредитом" 10.06.2011 р. 36 386,44 євро (за першим договором) і 10.06.2011 р. 32 484,11 доларів США (за другим договором), як випливає з інших матеріалів справи, очевидно вказує на наявність на цю дату заборгованості у зазначеному розмірі), а також на те, що первинні документи, які б вказували наявність у ОСОБА_2 боргу за кревними договорами, Банком не подані.
Таким чином Суд вважає, що ОСОБА_2 станом на 08.07.2013 р. має заборгованість перед Банком за тілом кредиту:
- за договором про надання споживчого кредиту № 11162156000 від 30.05.2007 р. - у розмірі 36 386,44 євро;
- договором про надання споживчого кредиту з правилами № 11394765000 від 16.09.2008 р. - у розмірі 32 484,82 доларів США.
Разом з тим:
- 31.07.3008 р., 29.04.2011 р., 31.04.2011 р. та в деякі інші дні проценти за кредитним договором про надання споживчого кредиту № 11162156000 від 30.05.2007 р. нараховувались Банком у більшому розмірі, ніж це передбачено договором, а саме - за ставкою 23,80% річних, а не 11,90% річних, що випливає з довідки-розрахунку заборгованості по процентам за кредитним договором № 11162156000 від 30.05.2007 р. (т. 1, а. с. 15 - 20);
- 29.04.2011 р., 31.05.2011 р., 10.06.2011 р. та в інші дні проценти за кредитним договором про надання споживчого кредиту № 11162156000 від 30.05.2007 р. нараховувались Банком у більшому розмірі, ніж це передбачено договором, а саме - за ставкою 32,00% річних, а не 16,00% річних, що вбачається з довідки-розрахунку заборгованості по процентам за кредитним договором № 11394765000 від 16.09.2008 р. (т. 1, а. с. 7 - 11).
Докази того, що процентна ставка була змінена у порядку, передбаченому умовами цих договорів, матеріали справи не містять.
Відповідно ж до частини другої статті 1056-1 Цивільного процесуального кодексу України у редакції, чинній на момент спірних правовідносин, встановлений договором розмір процентів не може бути збільшений банком в односторонньому порядку.
За таких обставин Суд вважає, що розрахунки заборгованості за процентами, проведені Банком, є неправильними (суперечать умовам договорів).
Визначаючи правильний розмір заборгованості за процентами, Суд виходить з того, що:
- за кредитним договором про надання споживчого кредиту № 11162156000 від 30.05.2007 р. ОСОБА_5 станом на 08.07.2013 р. мав сплатити проценти у розмірі 26 992,59 євро, виходячи зі ставки 11,90% річних, з довідки-розрахунку заборгованості за кредитом за кредитним договором № 11162156000 від 30.05.2007 р. випливає, що ним було сплачено 18 266,00 євро, тобто заборгованість становить 8 726,59 євро;
- за кредитним договором про надання споживчого кредиту № 11162156000 від 30.05.2007 р. ОСОБА_5 станом на 08.07.2013 р. мав сплатити проценти у розмірі 23 173,27 доларів США, виходячи зі ставки 16,00% річних, з довідки-розрахунку заборгованості за кредитом за кредитним договором № 11394765000 від 16.09.2008 р. вбачається, що ним було сплачено 13 453,93 доларів США, тобто заборгованість становить 9 719,34 доларів США.
Крім того, з довідки-розрахунку заборгованості пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом (за кредитним договором № 11162156000 від 30.05.2007 р.) випливає, що ОСОБА_5 станом на 08.07.2013 р. має сплатити Банку пеню за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом у розмірі 416,81 євро, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 цей розрахунок не спростований, Суд також не виявив у ньому помилок, у тому числі - невідповідності умовам договору про надання споживчого кредиту № 11162156000 від 30.05.2007 р.
Між тим, Суд критично оцінює розрахунок пені за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами за користування кредитом (за кредитним договором № 11162156000 від 30.05.2007 р.) станом на 08.07.2013 р. - 880,30 євро (т. 1, а. с. 21), оскільки пеню нараховано на проценти, розмір яких є, як вказувалось вище, є неправильним.
При цьому за наявними матеріалами справи Суд, не маючи спеціальних знань, позбавлений можливості встановити правильний розмір пені за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами за користування кредитом за кредитним договором № 11162156000 від 30.05.2007 р.
Разом з тим, Суд вважає, що уся пеня за договором про надання споживчого кредиту з правилами № 11394765000 від 16.09.2008 р. (станом на 08.07.2013 р.: 344,51 доларів США та 1 053,45 доларів США) нарахована Банком безпідставно, оскільки її нарахування не передбачено умовами цього договору.
Суд не розглядає як частину договору про надання споживчого кредиту з правилами № 11394765000 від 16.09.2008 р. правила (договірні умови) споживчого кредитування позичальників, на які міститься посилання у договорі та які містять умови про нарахування пені, оскільки доказів їх підписання ОСОБА_5 матеріали справи не містять.
Підсумовуючи наведене, Суд зазначає, що заборгованість ОСОБА_2 станом на 08.07.2013 р. становить:
- за договором про надання споживчого кредиту № 11162156000 від 30.05.2007 р. - 45 529,84 євро, яка складається з заборгованості за тілом кредиту у розмірі 36 386,44 євро, заборгованості за процентами за користування кредитом у розмірі 8 726,59 євро, пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом у розмірі 416,81 євро;
- договором про надання споживчого кредиту з правилами № 11394765000 від 16.09.2008 р. - 42 204,16 доларів США, яка складається з заборгованості за тілом кредиту у розмірі 32 484,82 доларів США, заборгованості за процентами за користування кредитом у розмірі 9 719,34 доларів США.
Між Банком (Кредитор) та ОСОБА_3 (Поручитель) украдено договір поруки № 11162156000/п від 30.05.2007 р., за умовами якого Поручитель зобов'язався перед Кредитором відповідати за виконання ОСОБА_6 усіх зобов'язань, що виникли з договором про надання споживчого кредиту № 11162156000 від 30.05.2007 р. (т. 1, а. с. 39 - 40).
Однак рішенням Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 11.12.2014 р. у справі № 274/5048/14-ц, яке набрало законної сили, договір поруки № 11162156000/п від 30.05.2007 р., укладений між Банком та ОСОБА_3 , визнано припиненим (т. 1, а. с. 144).
Між Банком (Кредитор) та ОСОБА_3 (Поручитель) укладено договір поруки № 229231 від 16.09.2016 р., за умовами якого Поручитель зобов'язався перед Кредитором відповідати за виконання ОСОБА_6 усіх зобов'язань, що виникли з договором про надання споживчого кредиту з правилами № 11394765000 від 16.09.2008 р. (а. с. 36 - 38).
Згідно з частиною другою статті 1054 Цивільного кодексу України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Статтею 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частин першої та другої статті 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Частиною першою статті 543 Цивільного кодексу України визначено, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Враховуючи викладене, Суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_7 підлягає частковому задоволенню, а саме - на його користь підлягає стягненню:
- з ОСОБА_2 заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 11162156000 від 30.05.2007 р. станом на 08.07.2013 р. у сумі 45 529,84 євро, яка складається з заборгованості за тілом кредиту у розмірі 36 386,44 євро, заборгованості за процентами за користування кредитом у розмірі 8 726,59 євро, пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом у розмірі 416,81 євро;
- солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заборгованість за договором про надання споживчого кредиту з правилами № 11394765000 від 16.09.2008 р. у сумі 42 204,16 доларів США, яка складається з заборгованості за тілом кредиту у розмірі 32 484,82 доларів США, заборгованості за процентами за користування кредитом у розмірі 9 719,34 доларів США.
В задоволенні іншої частини позову Суд відмовляє.
На підставі статті 141 Цивільного процесуального кодексу України з ОСОБА_2 на користь Банка у якості відшкодування судових витрат підлягають стягненню грошові кошти у розмірі 1 647,85 грн., а з ОСОБА_3 - грошові кошти у розмірі 792,69 грн.
Керуючись статтями 141, 258, 259, 263 - 265 Цивільного процесуального кодексу України,
1. Позов Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" (м. Київ, вул. Андріївська, 2/12, код ЄДРПОУ 09807750) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) задовольнити частково.
2. Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 11162156000 від 30.05.2007 р. станом на 08.07.2013 р. у сумі 45 529,84 євро, яка складається з заборгованості за тілом кредиту у розмірі 36 386,44 євро, заборгованості за процентами за користування кредитом у розмірі 8 726,59 євро, пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом у розмірі 416,81 євро.
3. Стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" заборгованість за договором про надання споживчого кредиту з правилами № 11394765000 від 16.09.2008 р. у сумі 42 204,16 доларів США, яка складається з заборгованості за тілом кредиту у розмірі 32 484,82 доларів США, заборгованості за процентами за користування кредитом у розмірі 9 719,34 доларів США.
4. У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
5. Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" у якості відшкодування судових витрат грошові кошти у розмірі 1 647,85 грн.
6. Стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" у якості відшкодування судових витрат грошові кошти у розмірі 792,69 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Житомирського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя В.В. Корбут
Повне рішення складено 01.03.2022 р.