Справа № 157/1418/21
Провадження № 3/162/22/2022
02 березня 2022 року смт Любешів
Суддя Любешівського районного суду Волинської області Цибень О.В., розглянувши справу, що надійшла із Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 , зі слів непрацюючої,
за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії АПР18 №526096 від 04.10.2021 року ОСОБА_1 01.10.2021 року близько 20 год 00 хв в АДРЕСА_2 умисно пошкодила ємність для квітів, розкидала квіти та зелені насадження по вулиці, чим завдала громадянину ОСОБА_2 матеріальні збитки на суму 85 гривень. У зв'язку з вказаним ОСОБА_1 інкримінується вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явилася. Причини неявки суду не повідомила, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена своєчасно та належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи від неї на адресу суду не надходило.
Зі змісту ст. 268 КУпАП слідує, що під час відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, справу може бути розглянуто лише у випадках коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи в якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Про судові засідання, призначені на 11 год 30 хв 18.01.2022 року та 09 год 30 хв 02.03.2022 року ОСОБА_1 було повідомлено належним чином, що підтверджується наявними у матеріалах справи відстеженнями поштових відправлень.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду об'єктивно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст.6 даної Конвенції.
Окрім цього, практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Як зазначено у рішенні Європейського Суду з прав людини в справі «Пономарьов проти України», сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Хоча ст. 268 КУпАП передбачає обов'язкову присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП, однак з огляду на неодноразову неявку ОСОБА_1 в судові засідання та необхідність дотримання розумних строків розгляду справи, враховуючи, що дана справа про адміністративне правопорушення надійшла на розгляд до суду за день до закінчення строків, передбачених ст. 38 КУпАП, суд вважає необхідним розглянути дану справу за відсутності ОСОБА_1 .
В матеріалах справи також міститься заява потерпілого ОСОБА_2 про розгляд справи за його відсутності, в якій вказує, що матеріальна шкода не відшкодована, просить притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та застосувати максимальне стягнення.
Крім цього, в матеріалах справи наявна заява свідка ОСОБА_3 , в якій останній підтримує пояснення, надані працівникам поліції та вказує, що нічого нового пояснити не зможе.
За таких обставин, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя дійшов такого висновку.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь які фактичні дані на основі яких у встановленому законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.
Як вбачається із письмових пояснень потерпілого ОСОБА_2 та суті адміністративного правопорушення, викладеного у фабулі протоколу, вчинені ОСОБА_1 діяння полягали в умисному пошкоджені майна, що завдали потерпілому матеріальних збитків на суму 85 гривень.
Об'єктивну сторону складу дрібного хуліганства за диспозицією ст. 173 КУпАП становлять такі діяння: 1) нецензурна лайка в громадських місцях; 2) образливе чіпляння до громадян; 3) інші подібні дії, за умови, що кожне із цих діянь порушує громадський порядок і спокій громадян, а обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони цього правопорушення є хуліганський мотив поведінки особи, яка вчиняє зазначені вище дії.
З огляду на вказане, зазначена у протоколі суть адміністративного правопорушення не відповідає об'єктивній стороні за диспозицією ст. 173 КУпАП.
Згідно з п. 1 ч.1 ст.247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Виходячи зі змісту ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків.
Відповідно до ч.1 ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Будь які сумніви та протиріччя, які виникають при розгляді адміністративного позову про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення суд тлумачить на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дотримуючись приписів ст. 62 Конституції України.
У рішенні по справі «Барбера, Мессеге і Хабардо проти Іспанії» ЄСПЛ зазначив, що п. 2 статті 6 Конвенції вимагає, щоб при здійсненні своїх повноважень судді відійшли від упередженої думки, що обвинувачений вчинив злочинне діяння, так як обов'язок доведення цього лежить на обвинуваченні та будь-який сумнів трактується на користь обвинуваченого.
Спираючись на положення ч.1 ст.6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також на практику Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України», «Малофєєва проти Росії», суд, виходить з того, що, як і у кримінальному провадженні, суд у цій справі має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
На підставі вищевикладеного, відповідно до ст. 252 КУпАП, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП.
Керуючись п.1 ч.1 ст.247, ст.251, 280, 283, 284 КУпАП, суд
Закрити провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст.173 КУпАП на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в її діях події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
На постанову протягом десяти днів з дня її винесення може бути подано апеляційну скаргу до Волинського апеляційного суду через Любешівський районний суд Волинської області.
Суддя Любешівського районного суду Волинської області Ольга ЦИБЕНЬ