Справа № 346/335/22
Провадження № 1-кп/346/385/22
03 березня 2022 року м. Коломия
Коломийський міськрайонний суд
Івано-Франківської області
в складі головуючого судді ОСОБА_1 ,
з участю: секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши в порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні у залі суду в м. Коломия кримінальне провадження № 12022096180000015 від 11.01.2022 року про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Сідлище Коломийського району Івано-Франківської області , жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, не працюючого, одруженого, не судимого, депутатом не являється РНОКПП НОМЕР_1 , у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч. 5 ст. 27 - ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України,-
обвинувачений вчинив пособництво при підробленні офіційного документа та використав завідомо підроблений документ.
Кримінальні проступки вчинено за наступних обставин.
Так, обвинувачений ОСОБА_3 з метою уникнення від встановленої Законом відповідальності за керування транспортним засобом без передбаченого дозволу (посвідчення водія), в порушення вимог постанови Кабінету Міністрів України № 340 від 8 травня 1993 року «Про затвердження положення про порядок видачі посвідчення водія та допуск громадян до керування транспортним засобом», а саме п. 16, згідно якого посвідчення водія на право керування транспортним засобом однієї з категорій видається особі, яка пройшла медичний огляд у порядку, встановленому МОЗ, а також підготовку або перепідготовку відповідно до встановлених планів і програм та склала теоретичний і практичний іспити в сервісному центрі МВС, на початку березня 2021, діючи умисно, протиправно, з метою подальшого використання підробленого посвідчення водія, вступив у змову з невстановленою під час досудового розслідування особою, матеріали відносно якої виділено у окреме провадження, та усвідомлюючи злочинний характер своїх дій щодо пособництва у вчиненні підроблення офіційного документа (посвідчення водія), надав невстановленій досудовим слідством особі свої анкетні дані та фотокартку для подальшого їх внесення до підробленого документу, чим створив сприятливі умови для вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 358 КК України.
В подальшому вищевказана невстановлена особа у невстановленому під час досудового розслідування місці виготовила підроблений документ-посвідчення водія, який надає право керувати транспортним засобом та видається в установленому Законом порядку з дотриманням певної процедури, а саме бланк посвідчення водія, серія і номер НОМЕР_2 від 20.03.2021 , в яке внесла анкетні дані та фотографію ОСОБА_3 .
Згідно висновку експерта № СЕ-19/109-22/376- ДД від 18.01.2022, надане на дослідження посвідчення водія серією та номером НОМЕР_2 за способами нанесення зображень та первинними елементами захисту не відповідає посвідченням водія, які знаходяться в офіційному обігу. Всі зображення, у даному посвідченні водія виконані термосублімаційним способом друку за допомогою засобів оперативної поліграфії.
Крім того, 11.01.2022 близько 10.00 год. ОСОБА_3 , перебуваючи на автодорозі в смт. Отинія по вул. Шевченка, Коломийського району, будучи учасником дорожнього руху в якості водія автомобіля марки «Opel Astra», сірого кольору, державний номерний знак НОМЕР_3 , під час перевірки документів, виконуючи законну вимогу працівника поліції, достовірно знаючи, що посвідчення водія серією та номером НОМЕР_2 від 20.03.2021 є підробленим, усвідомлюючи свої протиправні дії, з метою уникнення встановленої законом відповідальності за керування транспортним засобом без передбаченого дозволу, пред'явив для перевірки працівнику поліції завідомо підроблений документ, а саме посвідчення водія серії та номер НОМЕР_2 від 20.03.2021 і у такий спосіб використав його.
В обвинувальному акті прокурором викладено клопотання, в якому зазначено, що враховуючи те, що обвинувачений беззаперечно визнає свою винуватість, не оспорює встановлені в результаті досудового розслідування обставини і згідний з розглядом обвинувального акта за його відсутності, у відповідності до положень ч.1 ст.302 КПК України просить розглянути обвинувальний акт у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
До обвинувального акта додана заява обвинуваченого, складена в присутності захисника ОСОБА_4 , про беззаперечне визнання винуватості, згоду зі встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження та згоду з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні.
Окрім цього, до обвинувального акта долучено матеріали досудового розслідування 12022096180000015 від 11.01.2022 року та документи, що засвідчують беззаперечне визнання обвинуваченим своєї винуватості, зокрема протокол допиту підозрюваного (арк. справи 63-70).
Відповідно до частини 4 ст. 107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Дослідивши зібрані досудовим розслідуванням докази в їхній сукупності, суд вважає, що дії обвинуваченого правильно кваліфіковані за ч. 5 ст. 27 - ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, як пособництво при підробленні офіційного документа та використання завідомо підробленого документа.
Згідно п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 р. № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», суди при призначенні покарання в кожному випадку і щодо конкретного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимоги ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначаючи покарання у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов"язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом"якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження вчиненню нових злочинів.
У п. 3 постанови зазначено, що суди, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, повинні виходити з класифікації злочинів, а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив, мета, спосіб вчинення, кількість епізодів, характер і ступінь тяжкості наслідків тощо).
При обранні покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості скоєного та дані про його особу.
Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого, у відповідності до п. 1ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінальних проступків.
Обставин, яка обтяжують покарання обвинуваченого не встановлено.
Досліджуючи дані, які характеризують особу обвинуваченого, суд бере до уваги, що ОСОБА_3 не судимий, за місцем проживання характеризується позитивно, одружений.
За сукупності вище наведених обставин, враховуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_5 покарання за ч. 5 ст.27 ч. 1 ст.358; ч. 4 ст.358 КК Україниу межах, установлених у санкціях вказаних частин 1,4 ст. 358 КК України, з урахуванням вимог ч. 1 ст. 70 КК України, а саме у виді штрафу.
Таке покарання, на переконання суду, є справедливим і достатнім для виправлення ОСОБА_3 , попередження вчинення ним кримінальних правопорушень та відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.
Питання про речові докази слід вирішити у відповідності до ч. 9 ст. 100 КПК України.
Також суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_3 судові витрати за проведення експертизи, що підтверджується розрахунком її вартості.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не пред'являвся.
Керуючись ч. 9 ст.100, ст.369-371,373,374,376,381-382 КПК України,
ухвалив:
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч. 5 ст.27 ч. 1 ст. 358; ч. 4 ст.358 КК України та призначити покарання:
- за ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358 КК України у виді штрафу в розмірі 800 (вісімсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 13600 (тринадцять тисяч шістсот) гривень;
- за ч. 4 ст. 358 КК України у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесять) гривень.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді штрафу в розмірі 800 (вісімсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 13600 (тринадцять тисяч шістсот) гривень.
Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Коломийського міськрайонного суду від 13 січня 2022 року на майно - посвідчення водія серії НОМЕР_2 вилучене під час проведеного 11 січня 2022 року огляду місця події .
Речові докази: посвідчення водія серія та номер НОМЕР_2 від 20.03.2021 залишене у Івано-Франківському НДЕКЦ МВС - знищити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати на проведення технічної експертизи документів у розмірі 2059 (двітисячі п'ятдесятдев'ять)гривень 44 копійки.
Відповідно до ч.4 ст.382 КПК Україникопію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
На вирок може бути подана апеляція до Івано-Франківського апеляційного суду через Коломийський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з часу його проголошення.
Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені
досудовим розслідуванням обставини.
Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 цього Кодексу.
Суддя ОСОБА_1