Рішення від 02.03.2022 по справі 342/1426/21

Справа № 342/1426/21

Провадження № 2/342/207/2022

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2022 року м. Городенка

Городенківський районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючої судді Андріюк І.Г.

секретаря судового засідання Матієк І.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадженні у залі суду міста Городенка справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Представник Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (далі - АТ КБ «ПРИВАТБАНК») звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 та просив стягнути з останньої заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг №б/н від 27.02.2017 у розмірі 19797 гривень та судовий збір.

Позовні вимоги мотивує тим, що ОСОБА_1 звернулася до АТ КБ «ПРИВАТБАНК» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписала заяву б/н від 27.02.2017 року, якою підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, та «Тарифами», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складають між нею та Банком Договір про надання банківських послуг.

Відповідачка була ознайомлена із Умовами та правилами надання банківських послуг, що діяли станом на момент підписання анкети-заяви, що підтверджується її підписом у анкеті-заяві. Заявою відповідачки підтверджується той факт, що вона була повністю проінформований про умови кредитування в Банку, які їй були надані для ознайомлення у письмовій формі.

Представник позивача зазначає, що відповідно до ст.634 ЦК України з відповідачкою було укладено договір про надання банківських послуг, який за своєю природою є змішаним договором і містить в собі, зокрема, умови договору банківського рахунку (ст.1066 ЦК України) та кредитного договору (ст.1054 ЦК України).

Виконання відповідачкою договору простежується згідно виписки по рахунку та розрахунку заборгованості, де зазначені операції щодо використання кредитного ліміту, операції щодо повернення кредитних коштів та сплати відсотків за їх користування.

Відповідно до бажання відповідачки, їй було відкрито кредитний рахунок та встановлено початковий кредитний ліміт у розмірі, що зазначений у довідці про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку. У подальшому розмір кредитного ліміту збільшено до 17000 гривень.

Крім цього, при укладенні договору відповідачка надала свою згоду щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою Банку, що відповідає п.п.2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 Договору.

Позивач свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачці можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Відповідачка зобов'язалася повернути витрачену частину кредитного ліміту відповідно до умов договору - п. 2.1.1.12.3. Відповідачка зобов'язалася здійснювати погашення кредиту та процентів внесенням коштів на кредитний рахунок у розмірі не менше мінімального обов'язкового платежу.

Проте відповідачка не надавала своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов'язаннями, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором та підтверджується випискою по рахунку. Таким чином, у порушення умов кредитного договору, а також ст.ст. 509, 526, 1054 ЦК України, відповідачка зобов'язання за вказаним договором не виконала, хоча ст.629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно п.2.1.12.7.2 договору у разі непогашення клієнтом боргових зобов'язань за кредитом до 25 числа місяця, що слідує за місяцем, в якому були здійснені трати, за користування кредитом клієнт сплачує Банку проценти в розмірі, зазначеному в Тарифах, що діють на дату нарахування та які викладені на банківському сайті http//privatbank.ua, з розрахунку 365/366 календарних днів на рік, що підтверджується п.2.1.12.6.1 договору. У разі виникнення прострочених зобов'язань за кредитом згідно п.2.1.12.6.1 договору клієнт сплачує банку пеню в розмірі зазначеному в Тарифах, що діють на дату нарахування. Відповідно до п.п. 2.1.12.10. договору, банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов'язань в разі невиконання боржником своїх боргових та інших обов'язків за цим Договором. В редакції Умов та Правил, що почали діяти з 01.03.2019 згідно п.2.1.1.2.12 сторони дійшли згоди, що вразі починаючи з 181-го дня з моменту порушення зобов'язань клієнта з погашення кредиту, клієнт зобов'язується сплатити на користь банку заборгованість по кредиту, а також проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч.2ст.625 ЦК України встановлюються за домовленістю сторін у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі 86,4% для картки «Універсальна», 84,0% для картки «Універсальна голд».

У зв'язку з порушенням зобов'язань за кредитним договором та урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості відповідачка на 10.11.2021 року має заборгованість 19797 гривень, з яких: 15916,27 гривень - заборгованість за тілом кредиту, в тому числі : 0,00 гривень - заборгованість за поточним тілом кредиту; 15916,27 гривень - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 0, 00 гривень - заборгованість за нарахованими відсотками; 3880, 73 гривень - заборгованість за простроченими відсотками; 0,00 гривень - заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно ст.625 ЦК України; 0,00 гривень - нарахована пеня; 0, 00 гривень - нарахована комісія.

Згідно відповіді на запит № 4166 від 06.12.2021, наданої Городенківською міською радою Коломийського району Івано-Франківської області, ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Представник позивача АТ КБ «ПРИВАТБАНК» разом з позовною заявою подав клопотання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідно до ч. 4 ст. 19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.

Ухвалою Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 08.12.2021 відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження з викликом сторін на 10.01.2022 та надано відповідачці строк для подання відзиву на позовну заяву.

01.12.2021 на адресу суду надійшло клопотання представника позивача про розгляд справи за його відсутності, заявлені позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить їх задовольнити, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідачку належним чином повідомлено про розгляд справи у порядку спрощеного провадження, направлено ухвалу про відкриття провадження у справі разом з копією позовної заяви та додатками рекомендованою поштовою кореспонденцією, що стверджується наявним у матеріалах справи конвертом із рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, який повернувся із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідачка у визначений судом п'ятнадцятиденний строк для подання відзиву такого не подала, про поважність причин неподання відзиву суд не повідомила, заява про поновлення строку для подання відзиву до суду також не поступала.

10.01.2022 розгляд справи не відбувся у зв'язку з перебуванням головуючої судді на лікарняному.

Розгляд справи відкладено на 16.02.2022 року.

У судове засідання 16.02.2022 року відповідачка не з'явилася, хоча була повідомлена про розгляд справи належним чином, судова повістка повернулась до суду із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Розгляд справи відкладено на 02.03.2022 року.

У судове засідання 02.03.2022 року відповідачка повторно не з'явилася, хоча була повідомлена про розгляд справи належним чином, судова повістка повернулась до суду із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до ч.1 ст.131 ЦПК України судова повістка вважається доставленою, оскільки відповідачка не повідомила суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження). Крім того, відповідачка викликалася до суду через оголошення, розміщене на офіційному веб-сайті судової влади України, відповідно до вимог ч.11 ст. 128 ЦПК України. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи. Клопотання про відкладення розгляду справи від відповідачки до суду не надходило.

Згідно із ч.4 ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

За письмовою заявою представника позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 174 ЦПК України, при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи.

Як встановлено, частиною 8 статті 178 ЦПК України, у разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За таких обставин суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних та доказів.

Суд, у порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов таких висновків.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ч.1ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 27.02.2017 року між АТ Комерційний Банк «ПриватБанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір б/н.

ОСОБА_1 підтвердила свою згоду на те, що підписана нею 27.02.2017 заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг і тарифами, правилами користування, основними умовами обслуговування і кредитування, розташованими на рекламному буклеті, складає між нею і Банком договір про надання банківських послуг, про що свідчить її підпис у заяві.

До заяви про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг представником позивача додано Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», «Універсальна CONTRACT», «Універсальна GOLD», які відповідачкою не підписані.

Також надані суду на підтвердження умов кредитування Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг відповідачкою не підписані.

Згідно довідки АТ КБ «ПриватБанк» встановлено, що ОСОБА_1 згідно договору б/н отримала наступні кредитні картки: № НОМЕР_1 з терміном дії до 09/20, НОМЕР_2 з терміном дії до 10/22 року.

Довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки, оформленої на ОСОБА_1 , стверджується, що 08.05.2019 їй встановлено кредитний ліміт 1000 гривень, 04.08.2019 збільшено кредитний ліміт до 7000 гривень, 11.11.2019 збільшено кредитний ліміт до 17000 гривень; 19.10.2020 зменшено кредитний ліміт до 16994, 42 гривень, 30.10.2020 зменшено кредитний ліміт до 16112,05 гривень, з 11.11.2020 до 22.12.2020 зменшено кредитний ліміт до 15412,91 гривень, 05.01.2021 зменшено кредитний ліміт до 15370, 51 гривень, з 18.01.2021 до 23.02.2021 зменшено кредитний ліміт до 15366,44 гривень, 10.03.2021 зменшено кредитний ліміт до 0,00 гривень.

З виписки про рух коштів встановлено, що відповідачка з 04.03.2017 року активно користувалася карткою, частково погашаючи заборгованість, сплачуючи банку грошові кошти в різних розмірах, однак несвоєчасно та не в повному обсязі погашала кредитні кошти, у зв'язку з чим на 10.11.2021 року має заборгованість 19797 гривень, з яких: 15916,27 гривень - заборгованість за тілом кредиту, в тому числі : 0,00 гривень - заборгованість за поточним тілом кредиту; 15916,27 гривень - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 0, 00 гривень - заборгованість за нарахованими відсотками; 3880, 73 гривень - заборгованість за простроченими відсотками; 0,00 гривень - заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно ст.625 ЦК України; 0,00 гривень - нарахована пеня; 0, 00 гривень - нарахована комісія

Згідно наведеного розрахунку заборгованість за «тілом кредиту» та «прострочене тіло кредиту», про що зазначається позивачем в позові, - це одна і та ж сума, що становить 15916,27 гривень. І представник позивача, зазначаючи дану суму в позові, двічі не просить стягнути її з відповідачки, додаючи до суми боргу окремо і «тіло кредиту», і «прострочене тіло кредиту». Крім цього, представник позивача також не покликається в позові і на обов'язок відповідача сплатити окремо «тіло кредиту» та «прострочене тіло кредиту» відповідно до умов надання кредиту відповідачу, які б були підписані відповідачкою.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633,634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Згідно до вимог ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.

Щодо пред'явленої АТ КБ «ПРИВАТБАНК» вимоги про сплату заборгованості за тілом та простроченим тілом кредиту у розмірі 15916,27 гривень, суд враховує, що відповідачка ОСОБА_1 фактично отримала та використовувала надані позичальником кошти, що підтверджено випискою про рух коштів, та те, що у добровільному порядку кошти АТ КБ «ПриватБанк» не повернула.

Враховуючи наведене, а також вимоги ч. 2 ст.530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд вважає, що, АТ КБ «ПриватБанк» вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

При цьому, суд зауважує, що відповідно до положень ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором позичальник зобов'язується повернути всю суму кредиту, яку він отримав.

Вимогою Банку за кредитним договором до боржника є повернення наданих кредитних коштів.

За таких обставин, є підстави для стягнення 15916,27 гривень заборгованості за тілом кредиту (простроченим тілом кредиту).

Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.

Частиною першою статті 1048 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

У заяві позичальника від 27.02.2017 року процентна ставка за користування кредитними коштами не зазначена.

Банк, пред'являючи вимогу про погашення кредиту, просив крім суми, яку фактично отримав в борг позичальник (тіло кредиту), стягнути заборгованість за простроченими відсотками та підтвердив своє право вимоги, крім розрахунку кредитної заборгованості за договором від 27.02.2017 року, витягом з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та витягом з Умов та правил надання банківських послуг.

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме цей витяг з Умов та правил розуміла відповідачка та ознайомилася і погодилася з ним, підписуючи заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг ПриватБанку.

Також відповідачкою не підписано витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна».

Крім цього, витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» не конкретизує, який вид кредитної картки було видано відповідачці, оскільки містить умови кредитування з використанням карток «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», Універсальна, 55 днів пільгового періоду», «Універсальна CONTRACT», «Універсальна GOLD», що відповідно передбачають різний розмір відсоткової ставки (3,0%, 2,5,%, 1,7% 2,5%).

Таким чином, вказаний витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» не містить чіткої інформації щодо відсоткової ставки, яка погоджена сторонами при укладенні договору та можливості її збільшення, розміру та строків періодичних платежів на погашення кредиту тощо, тому не може бути належним доказом погодження сторонами умов кредитного договору.

Наведене узгоджується з висновком Верховного Суду у справі № 365/159/19 від 12 лютого 2020 року.

Згідно з частиною шостою статті 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

А тому суд вважає, оскільки Витяг з Тарифів та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, які містяться в матеріалах даної справи, не містять підпису відповідачки, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 27.02.2017 року шляхом підписання заяви-анкети, та відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді відповідальність за простроченими відсотками, а тому у цій частині позов до задоволення не підлягає.

Відсутні підстави вважати, що при укладенні договору АТ КБ «ПриватБанк» дотримався вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону «Про захист прав споживачів», про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, які вважав узгодженими банк, що відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17, провадження № 14-131 цс 19.

Щодо наданого позивачем клопотання про огляд веб-сайту, суд вважає за необхідне роз'яснити позивачу, що відповідно до ч. ч. 1, 7 ст. 85 ЦПК України письмові, речові та електронні докази, які не можна доставити до суду, оглядаються за їх місцезнаходженням. У порядку, передбаченому цією статтею, суд за заявою учасника справи чи з власної ініціативи може оглянути веб-сайт (сторінку), інші місця збереження даних в мережі Інтернет з метою встановлення та фіксування їх змісту. У разі необхідності для проведення такого огляду суд може залучити спеціаліста.

Виходячи з вищевикладеного, суд не знайшов підстав для задоволення вказаного клопотання про огляд веб-сайту, оскільки представником позивача не наведено достатніх підстав, вважати, що Умови та правила надання банківських послуг, які діяли на день приєднання відповідачем до відповідних умов, які просить оглянути на власному веб-сайті представник позивача, неможливо надати суду.

До того ж, огляд веб-сайту по своїй суті є способом забезпечення доказів, передбаченим законодавством, підстави для застосування якого в суду відсутні, оскільки дане клопотання не відповідає вимогам статті 117 Цивільного процесуального кодексу України, яка регламентує вимоги щодо змісту заяви про забезпечення доказів.

Виходячи з умов кредитного договору, укладеного між сторонами, анкети-заяви підписаної відповідачкою, беручи до уваги розрахунок заборгованості, який не спростований відповідачкою, суд приходить до висновку, що є підстави для стягнення з відповідачки на користь АТ КБ «ПриватБанк» 15916,27 гривень заборгованості за тілом кредиту (простроченим тілом кредиту), оскільки відповідачка порушила зобов'язання щодо своєчасного погашення заборгованості суми кредиту.

Згідно п.1ч.2 ст.141 ЦПК України судові витрати у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Оскільки суд прийшов до висновку про часткове задоволення позову і стягнення з відповідачки 15916,27 гривень заборгованості, то на користь позивача з відповідачки необхідно стягнути 1825 гривень сплаченого судового збору (15916,27 х 2270 / 19797).

На підставі ст.ст. 526, 527, 530, 549, 551, 611, 612, 625, 1048, 1050, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст.12,81, 247, 258, 259, 264, 265, 268, 274-279, 280-289, 352, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_3 , виданий Городенківським РВ УМВС України у Івано-Франківській області 22.03.2001, індивідуальний податковий номер НОМЕР_4 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», юридична адреса: 01001, вул. Грушевського, 1Д м. Київ, код ЄДРПОУ 14360570, рахунок № НОМЕР_5 , МФО 305299 заборгованість за кредитним договором б/н від 27.02.2017 у розмірі 15916,27 (п'ятнадцять тисяч дев'ятсот шістнадцять) гривень 27 копійок за тілом (простроченим тілом) кредиту.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» 1825 ( тисяча вісімсот двадцять п'ять) гривень судових витрат.

У задоволенні решти вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення протягом тридцяти днів з дня його складення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.

Позивач: Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», юридична адреса: вул. Грушевського, 1Д , м. Київ, код ЄДРПОУ 14360570.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст судового рішення складено 02.03.2022 року.

Суддя: Андріюк І. Г.

Попередній документ
103596132
Наступний документ
103596134
Інформація про рішення:
№ рішення: 103596133
№ справи: 342/1426/21
Дата рішення: 02.03.2022
Дата публікації: 04.03.2022
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Городенківський районний суд Івано-Франківської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них; інших видів кредиту
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (01.12.2021)
Дата надходження: 01.12.2021
Предмет позову: про стягнення заборгованості.
Розклад засідань:
25.04.2026 06:28 Городенківський районний суд Івано-Франківської області
25.04.2026 06:28 Городенківський районний суд Івано-Франківської області
25.04.2026 06:28 Городенківський районний суд Івано-Франківської області
25.04.2026 06:28 Городенківський районний суд Івано-Франківської області
25.04.2026 06:28 Городенківський районний суд Івано-Франківської області
25.04.2026 06:28 Городенківський районний суд Івано-Франківської області
25.04.2026 06:28 Городенківський районний суд Івано-Франківської області
25.04.2026 06:28 Городенківський районний суд Івано-Франківської області
25.04.2026 06:28 Городенківський районний суд Івано-Франківської області
10.01.2022 11:30 Городенківський районний суд Івано-Франківської області
26.01.2022 10:30 Городенківський районний суд Івано-Франківської області
16.02.2022 11:00 Городенківський районний суд Івано-Франківської області
02.03.2022 11:30 Городенківський районний суд Івано-Франківської області