Справа № 206/233/22
Провадження № 3/206/275/22
02.03.2022 року Суддя Самарського районного суду м. Дніпропетровська Малихіна В.В., розглянувши адміністративні матеріали, що надійшли від Управління патрульної поліції у м. Дніпрі, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 за ст. 173 КУпАП-
ОСОБА_1 17.01.2022 року о 23 год. 40 хв. за адресою м. Дніпро, по вул. Молодогвардійська, буд. 20, перебуваючи в п'яному вигляді, вчинив хуліганські дії, а саме виражався нецензурною лайкою в бік поліцейських, погрожуючи фізичною розправою працівникам поліції, порушував громадський порядок та спокій громадян, за що передбачена відповідальність за ст. 173 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, зловживаючи своїм правом на участь у розгляді справи, оскільки достовірно знав, що відносно нього складено протокол, про що свідчить підпис порушника в протоколі, а також знав, що даний протокол направлено до суду, однак ОСОБА_1 в суд не з'явився. Клопотань про відкладення розгляду справи на адресу суду він не направляв. Тому, на підставі ст. 268 КУпАП, суддя вирішив розглядати справу без участі ОСОБА_1 , оскільки він належно повідомлений про розгляд справи.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи.
Дії ОСОБА_1 кваліфікуються вірно за ст. 173 КУпАП.
Винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП підтверджується наступними доказами: протоколом про адміністративне правопорушення серія ВАБ № 241162 від 18.01.2022 року, рапортом, протоколом про адміністративне затримання серії АЗ №121168 та іншими матеріалами справи в їх сукупності.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумцій факту.
Приймаючи дане рішення, суддя керується саме цим принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого також сформульований у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України». Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Так, зокрема, винуватість порушника ОСОБА_1 поза розумним сумнівом доводиться обставинами викладеними у протоколі про адміністративні правопорушення, та адміністративне затримання, рапортами інспектора УПП та іншими матеріалами справи в їх сукупності. Вказані докази оцінені за внутрішнім переконанням суду, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і справедливістю.
Аналізуючи докази по справі з точки зору їх допустимості, об'єктивності та достатності, за відсутності будь-яких істотних суперечностей вважаю вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 173 КУпАП доведеною повністю.
За загальними правилами накладення стягнення за адміністративне правопорушення, встановленими ст. 33 КУпАП стягнення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України (ч. 1 ст. 33 КУпАП). При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Відповідно до ст. 36 КУпАП, при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо.
Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
З урахуванням обставин справи та особи правопорушника, вважаю за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкції ст. 173 КУпАП у виді штрафу в розмірі трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51,00 грн.
Відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника стягується судовий збір у розмірі 496 гривні 20 копійок.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 7, 9, 40-173, 245, 247, 251, 252, 277, 278, 283, 284 КУпАП та ст. 4 Закону України «Про судовий збір»,
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинене адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП, адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51,00 (п'ятдесят одна) грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 496,20 грн.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови без змін, чи зміни постанови.
Суддя В.В. Малихіна