Справа № 181/1260/21
Провадження № 3/206/437/22
01.03.2022року Самарський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді Малихіної В.В.,
при секретарі Мороз В.С.,
за участі особи,
яка притягається до
адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
ОСОБА_1 07.12.2021 о 15:50 год. в м. Дніпро на автодорозі Т -04 Знамянка- Луганськ - Ізварене керуючи автомобілем MERSEDES SPRINTER, державний номерний знак НОМЕР_1 перед здійсненням маневру ліворуч не переконався що це буде безпечно і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, в результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем DAF ТЕ105 ХF, державний номерний знак НОМЕР_2 , який рухався в попутному напрямку. При ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями водій ОСОБА_1 порушив вимоги п. 10.1 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ст. 124 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 провину за ст. 124 КУпАП не визнав та пояснив, що перед початком ліворуч переконався що автомобіль позаду був далеко.
Суд, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи та докази, приходить до наступного.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи.
Не дивлячись на невизнання провини ОСОБА_1 , його винність у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП підтверджується письмовими доказами, які містяться в матеріалах справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення ДПР18 № 515955 від 07.12.2021 року, з якого вбачається, що водій ОСОБА_1 07.12.2021 о 15:50 год. в м. Дніпро на автодорозі Т -04 Знамянка- Луганськ - Ізварене керуючи автомобілем MERSEDES SPRINTER, державний номерний знак НОМЕР_1 перед здійсненням маневру ліворуч не переконався що це буде безпечно і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, в результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем DAF ТЕ105 ХF, державний номерний знак НОМЕР_2 , який рухався в попутному напрямку. При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками; схемою місця ДТП з фототаблицею; поясненнями учасників ДТП; відеозаписом події та іншими матеріалами справи в їх сукупності.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353, встановлений Правилами дорожнього руху, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306.
Згідно з п. 1.1 Правил дорожнього руху України вони, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.
Відповідно до п. 1.9 Правил дорожнього руху України, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпції факту.
Приймаючи дане рішення, суддя керується саме цим принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого також сформульований у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України». Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Так, зокрема, винуватість водія ОСОБА_1 поза розумним сумнівом доводиться обставинами викладеними у протоколі про адміністративне правопорушення, поясненнями учасників ДТП, схемою місця ДТП, відеозаписом та іншими матеріалами справи в їх сукупності. Вказані докази оцінені за внутрішнім переконанням судді, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і справедливістю.
Аналізуючи докази по справі з точки зору їх допустимості, об'єктивності та достатності, за відсутності будь-яких істотних суперечностей вважаю вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, доведеною повністю.
Відповідно до ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.
При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, та за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису). Особливості накладення стягнення при розгляді справ без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, та за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-4 цього Кодексу.
Отже, вважаю за необхідне накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 грн.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується, особою, на яку покладено таке стягнення в розмірі, передбаченому п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», а саме, 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 124, 221, 275-280, 283-287 КУпАП, -
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинене адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850,00 (вісімсот п'ятдесят) грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 496,20 грн.
Штраф має бути сплачений не пізніше, як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення.
У разі несплати штрафу у вищезазначений строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення стягується подвійний розмір штрафу, а також витрати на облік вчиненого правопорушення.
Строк пред'явлення постанови до виконання 3 місяці.
Постанова може бути оскаржена в 10-денний строк з дня її винесення до Дніпровського апеляційного суду через Самарський районний суд м. Дніпропетровська.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя В.В. Малихіна