справа № 208/8229/20
№ провадження 1-кп/208/183/22
Іменем України
03 лютого 2022 р. м. Кам'янське
Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, у складі:
головуючого, судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 , потерпілого ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні справу за кримінальним провадженням №12020040160001399 відносно:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Новоуспенівка, Веселівського району, Запорізької області, громадянина України, маючого не повну середню освіту, не працюючого, не одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не маючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше неодноразово судимого за корисливі злочини, останній раз:
- 07.08.2015 року Заводським районним судом м. Дніпродзержинська за ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 190, 70, 71 КК України, до покарання у виді 3 років 11 місяців позбавлення волі,
за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 190 КК України, згідно угоди про примирення з потерпілим, -
25.11.2020 року між потерпілим ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_5 з іншого боку, на підставі ст. ст. 468, 469, 471 КПК України укладено угоду про примирення, додержуючись наступних умов.
Відповідно змісту укладеної, та підписаної сторонами угоди встановлено, що ОСОБА_5 , будучи особою раніше судимою за вчинення кримінальних правопорушень проти власності, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив та знов вчинив кримінальне правопорушення проти власності за наступних обставин.
04.10.2020 року, приблизно о 23.20 год., ОСОБА_7 разом з раніше незнайомим йому ОСОБА_4 перебував біля будинку АДРЕСА_3 , де побачив в користуванні останнього мобільний телефон «Samsung Galaxy А51»
В ході розмови з Прилепським, ОСОБА_7 реалізуючи свій раптово виниклий протиправний умисел, спрямований на незаконне заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою, діючи повторно та з корисливих мотивів, попросив потерпілого надати йому свій мобільний телефон начебто для здійснення телефонних дзвінків.
Прилепський, довіряючи ОСОБА_7 та очікуючи, що останній поверне майно по мінуванню потреби, добровільно передав останньому свій мобільний телефон, вартість якого складає 6 033 гривень. ОСОБА_7 , незаконно, шляхом зловживання довірою, заволодівши мобільним телефоном Прилепського, та тримаючи його при собі, не маючи наміру у майбутньому повертати його власнику, місце вчинення злочину залишив, отримавши, таким чином, можливість розпоряджатись цим майном, чим заподіяв потерпілому майнову шкоду на зазначену суму.
Умисні дії ОСОБА_5 кваліфіковані досудовим слідством за ч.2 ст. 190 КК України як заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно.
Обвинувачений ОСОБА_5 під час досудового розслідування у повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину, у скоєному розкаявся, зобов'язався беззастережно визнати винуватість в обсязі обвинувачення у судовому провадженні.
З змісту угоди вбачається, що при її укладанні обвинуваченому роз'яснені наслідки укладання та затвердження угоди для сторін, відповідно до ст. 473 КПК України, а саме:
- обмеження права на оскарження вироку, підстави оскарження обвинувального вироку, яким затверджена ця угода, в апеляційному порядку, що визначені в ст. 394 КПК України, та в касаційному порядку, що визначені в ст. 424 КПК України.
- відмова від здійснення прав, передбачених п.1 ч.4, ч.5 ст. 474 КПК України.
Передбачені у цій нормі права на судовий розгляд, під час якого прокурор та сторона обвинувачення зобов'язані довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, а він має право мовчати та факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення, мати захисника, у тому числі на отримання правової допомоги безоплатно у порядку та випадках, передбачених законом, або захищатися самостійно, право на допит під час судового розгляду свідків обвинувачення і надання суду доказів, що свідчать на його користь, обвинуваченому роз'яснені та є йому зрозумілими.
В судовому засіданні обвинувачений підтвердив обставини викладені в обвинувальному акті. Зазначив, що ввечері 04.10.2020 року, знаходячись біля одного з будинків по вулиці Бурхана у м. Кам'янське, зустрів раніше незнайомого йому потерпілого. В користуванні якого побачив мобільний телефон. В ході розмови попросив у останнього мобільний телефон для здійснення дзвінка, і той погодившись його надав. Побачивши, що потерпілий відійшов в сторону, він утримуючи телефон при собі втік. Телефон здав у ломбард а виручені гроші витратив на власні потреби. В подальшому, викрадений мобільний телефон викупив з ломбарду та повернув потерпілому. Свою вину визнає повністю, щиро кається у скоєному. Між ним та потерпілим укладено угоду про примирення, та ними узгоджено покарання у виді 3 років позбавлення волі, з застосуванням ч.1 ст. 75 КК України, з іспитовим строком на 2 роки, з покладенням обов'язків передбачених ст. 76 КК України. Ця угода, суть якої йому зрозуміла, укладена ним добровільно і усвідомлено і у нього було достатньо часу, щоб ознайомитися зі змістом угоди про примирення. Просить суд її затвердити.
Потерпілий в судовому засіданні пояснив, що з обвинуваченим він раніше не знайомий. 04.10.2020 року, перебуваючи по вулиці Бурхана у м. Кам'янське, зустрівся з обвинуваченим, який попросив у нього мобільний телефон для здійснення дзвінка. Він дав телефон, та на деякий час відволікшись відійшов в сторону. Повернувшись через деякий час, виявив відсутність обвинуваченого з його телефоном. Укладену між ним та обвинуваченим угоду про примирення просив затвердити. Мобільний телефон йому повернуто.
З пояснень обвинуваченого даних суду вбачається, що визнання ним вини у скоєні злочину передбаченого ч.2 ст. 190 КК України, а саме заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчиненого повторно, є добровільним і воно зроблено з розумінням того, що обвинувачений відмовляється від важливих прав, передбачених вищенаведеними нормами права зазначених ст. 474 КПК України.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого, суд вважає визнання своєї вини, щире каяття, відшкодування завданого збитку.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
Перевіривши відповідність угоди про примирення, укладеної між потерпілим та обвинуваченим, суд дійшов до наступного висновку:
- ОСОБА_7 дійсно вчинено кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 190 КК України та він у цьому винний;
- угода про примирення, яка укладена 25.11.2020 року між потерпілим ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_5 з іншого боку, відповідає встановленим кримінальним процесуальним вимогам, є правомірною, відповідає інтересам суспільства та держави, порушень прав, свобод, інтересів інших осіб, не встановлено.
Суд підтверджує, що узгоджена сторонами угоди міра покарання обвинуваченому, відповідає загальним правилам призначення кримінальних покарань, встановлених КК та КПК України.
Судові витрати по проведенню судово-товарознавчої експертизи, згідно ст. 124 КПК України, підлягають стягненню з обвинуваченого. Доля речових доказів вирішується судом відповідно до ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 474, 475 КПК України, суд -
Угоду про примирення, укладену на підставі ст. ст. 468, 469, 471 КПК України 25.11.2020 року між потерпілим ОСОБА_4 та притягнутим в якості обвинуваченого у цьому провадженні ОСОБА_5 , затвердити.
Визнати ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у скоєні злочину передбаченого ч.2 ст. 190 КК України, та призначити йому покарання у виді 3 років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_5 від призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк на 2 роки.
Згідно ст. 76 КК України, зобов'язати засудженого ОСОБА_5 протягом іспитового строку:
- не виїжджати за межі України без дозволу уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи;
- періодично з'являтись на реєстрацію до уповноваженого органу з питань пробації
Стягнути з засудженого ОСОБА_5 на користь держави судові витрати по проведенню судово-товарознавчої експертизи у сумі 653 гривні 80 копійок.
Речові докази по справі:
- договір про надання фінансового кредиту під заставу DNZ-12/36086/0/17074 від 05.10.2020 року, зберігати при справі;
- мобільний телефон «Samsung Galaxy А51 4\64 GB Вlасk» imei l НОМЕР_1 , imei 2 НОМЕР_2 , який знаходиться на відповідальному зберіганні у потерпілого ОСОБА_4 , знявши арешт з майна, залишити у останнього.
До набрання вироком законної сили, запобіжний захід відносно ОСОБА_5 , не обирати.
Вирок суду може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду, через суд який його ухвалив, протягом 30 днів з дня його проголошення, з підстав передбачених статтею 394 КПК України.
Копію вироку вручити прокурору, потерпілому і засудженому після його оголошення негайно.
Суддя ОСОБА_1